Ухвала

від 12.08.2021 по справі 520/4461/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4461/2020

адміністративне провадження № К/9901/27343/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 520/4461/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Завод торгівельного холодильного обладнання" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Стеценко С.Г.

Суддями Тацій Л.В., Бевзенко В.М., Стеценко С.Г. заявлено самовідводи від участі у розгляді цієї касаційної скарги, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року було відведено суддів Тацій Л.В., Бевзенка В.М., Стеценка С.Г. від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 520/4461/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Завод торгівельного холодильного обладнання" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Данилевич Н.А. (суддя-доповідач), Уханенко С.А., Шевцова Н.В.

Головне управління Держпраці у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Завод торгівельного холодильного обладнання", в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Завод торгівельного холодильного обладнання , до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що рішення судів двох інстанцій ухвалені без урахування висновку, викладеного Верховного Суду у справі №826/589/16, де Суд зазначив, що застосування заходів реагування є способом спонукання до усунення виявлених порушень, а не санкцією за виявлені порушення, і якщо залишається хоча б одне порушення, що загрожує життю і здоров`ю людей - заходи реагування належать застосуванню.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на відсутність підпису особи, що її подала, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 520/4461/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Завод торгівельного холодильного обладнання" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяН.А. Данилевич