Ухвала

від 13.08.2021 по справі 120/3584/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

13 серпня 2021 року

справа № 120/3584/20-а

адміністративне провадження № К/9901/29754/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року

у справі № 120/3584/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд"

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

12 серпня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 120/3584/20-а, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 липня 2020 року № 0004605211, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 815 864 грн.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували позицію Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 821/1950/14, від 6 лютого 2020 року у справі № 2140/1347/18, від 15 травня 2020 року у справі № 826/19877/16, від 4 червня 2020 року у справі № 825/1630/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 813/761/15, у яких зазначено, що при вирішенні судами справ вони мають враховувати матеріально технічні можливості контрагентів до вчинення тих чи інших дій, що стосуються змісту господарських операцій, як-от: наявність персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

Суд звертає увагу, що постановами Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №826/19877/16, від 4 червня 2020 року у справі № 825/1630/17 не закінчений судовий розгляд, справи направлені на новий розгляд, а тому посилання на позиції Верховного Суду в цих постановах є безпідставним.

Крім того, відповідач вказує, що суди порушили норми матеріального права, а саме пункти 44.6, 44.7 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, проте не наводить висновків Верховного Суду, які не враховані судами попередніх інстанці при вирішенні цієї справи щодо застосування наведених норм, не доведена подібність правовідносин у цій справі з зазначеними у касаційній скарзі.

Суд зауважує, що доводи касаціної скарги щодо необхідності судів при вирішенні подібних спорів враховувати матеріально технічні можливості контрагентів до вчинення тих чи інших дій, стосуються не питань правильності застосування норм матеріального права, а оцінки доказів, що може свідчити про порушення норм процесуального права.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Скаржник, почилаючись на порушення судами норм процесуального права і пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження, не конкретизує у чому полягає неповнота встановлення обставин справи, або які обставини, що мають істотне значення, встановлені судами на підставі недопустимих доказів, які докази є недопустимими, або які з зібраних доказів не досліджені судом. Відповідач не прив`язує конкретні порушення норм процесуального права до обставин цієї справи.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 120/3584/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова