Рішення

від 05.08.2021 по справі 173/2263/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2263/20

Провадження №2/173/256/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: позивача - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області і ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора і Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на майно в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права на майно в порядку спадкування до відповідачів Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора і Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області

21.12.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 25.02.2021 року.

29.12.2020 року позивачем подана уточнена позовна заява, якою залучено до участі у розгляді справи відповідача ОСОБА_2

25.02.2021 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2021 року

06.05.2021 року розгляд справи в судовому засіданні відкладений в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи до 05.08.2021 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до ст.. 43, 44, 49 ЦПК України.

05.08.2021 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно поданого позову позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на території Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, правонаступником якої є Верхньодніпровська міська рада, із земель бувшого КСП Червона Калина , що належала ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: с. Правобережне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Спадкоємцем після її смерті був її син, а його батько, ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який прийняв спадщину шляхом подачі заяви до Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , помер, залишивши заповіт, посвідчений 15.12.2008 року, ОСОБА_5 , секретарем Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 59.

На день смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, що розташована на території Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, із земель колишнього КСП Червона Калина , що належала ОСОБА_3 .

21.07.2021 року він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. але постановою держаного нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що він у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини не подав, разом зі спадкодавцем зареєстрованим не був.

В зв`язку з чим він змушений був звернутись до Верхньодніпровського районного суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті батька.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 року йому було визначено додатковий строк для прийняття спадщини.

В постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.07.2020 року також зазначено, що видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, я ке залишилось після смерті ОСОБА_4 ,. немає можливості, в зв`язку з тим, що він не надав документи, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначену вище земельну ділянку,що й стало підставою звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснив, що його бабуся була членом колгоспу, отримувала пенсію як член колгоспу та померла. Після смерті бабусі його батько успадкував її будинок . Проте земельна ділянка (пай), яка належала його бабусі залишилась не витребуваною та не успадкованою, тому просить задовольнити його позовні вимоги

Відповідач, представник Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, в судове засідання не з`явився. Про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву не подав. В підготовчому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і державний нотаріус Верхньодніпровської районної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилися,подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність. Представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надані письмові пояснення з правовим обґрунтуванням права на земельну ділянку (пай).

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: с. Правобережне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копіями свідоцтв про народження.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , був її син, та батько позивача , ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який прийняв спадщину шляхом подачі заяви до Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 32/1996 відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно матеріалів спадкової справи батькові позивача , ОСОБА_4 , видане свідоцтво про право на спадщину, що залишилось після смерті ОСОБА_3 та яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в селі Правобережне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько позивача ОСОБА_4 ,. помер, залишивши заповіт, посвідчений 15.12.2008 року, ОСОБА_5 , секретарем Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 59. Яким залишив все належне йому майно відповідачеві ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією заповіту та копією рішення суду від 16.12.2020 року.

На день смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається в том числі із права на земельну ділянку (пай), що розташована на території Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, із земель колишнього КСП Червона Калина , що належала ОСОБА_3 .

21.07.2021 року позивач звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Але постановою держаного нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 ., в зв`язку з тим, що він у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини не подав, разом зі спадкодавцем зареєстрованим не був, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

В зв`язку з чим позивач звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті батька.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 року позивачеві було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, що підтверджується копією рішення суду.

В постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.07.2020 року також зазначено, що видати позивачеві свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , немає можливості, в зв`язку з тим, що позивач не надав документи, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначену вище земельну ділянку, що підтверджується копією постанови.

Судом встановлено, що за життя у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивача виникло право на земельну частку (пай) , так як на момент видачі КСП Червона калина Державного акту про право колективної власності на землю серія І-ДП № 000018 від 28 травня 1995 року ОСОБА_3 , була жива, була пенсіонеркою колгоспу Правда в подальшому КСП Червона Калина , що підтверджується копіє пенсійного посвідчення члена колгоспу, виданого 03 грудня 1966 року та була внесена до списку пайовиків землі КСП Червона Калина Верхньодніпровського району, що підтверджується повідомленням відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.09.2017 року №29-4-0.10-38/103-17.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям №720 від 08.08.1995 року - право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Згідно з п. п. 3, 4, 7 вищевказаного Указу Президента України, вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначалася виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.

За правилами статей 20, 21, 24 Закону України "Про власність" (чинного на час видачі державного акта на право колективної власності на землю) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. У майні, що належить кооперативу (колгоспу, радгоспу), визначалися частки членів цього кооперативу (колгоспу, радгоспу).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати па право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), особи, власники сертифікатів на право на земельну частку /пай/, які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку /пай/ є сертифікат на право на земельну частку /пай/виданий районною /міською/ державною адміністрацією.

Відповідно до ч.2 ст.2 вищевказаного Закону України, документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/, також є рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/.

Відповідно до ч. 1, 2 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство - Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Оцінюючи наведені вище докази судом встановлено, що у ОСОБА_3 , за життя виникло право на земельну частку (пай) так як остання позивача була пенсіонеркою із числа членів колгоспу Правда в подальшому КСП Червона Калина . На час розпаювання земель колгоспу Правда , який був реорганізований в КСП Червона Калина , в травні 1995 року ОСОБА_3 , була живою, та була включена до списку пайовиків КСП Червона Калина .

Разом з тим сертифікат на право на земельну (частку) на ім`я ОСОБА_3 , не видавався, земельна ділянка в рахунок належної їй земельної частки (паю) не виділялась.

Проте право на земельну частку (пай) із земель КСП Червона Калина виникло та існувало на час смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що батько позивача, ОСОБА_4 , успадкував майно своєї матері ОСОБА_3 , отримавши свідоцтво про право на спадщину 03.04.1996 року. Хоч спадкоємець ОСОБА_4 ,. свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку не отримував, але таке право існувало у нього за життя та на момент його смерті.

Судом також встановлено, що спадкоємець за заповітом, ОСОБА_2 , не претендує на спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) , що належала ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням суду від 16.12.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України - Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оцінюючи наведені вище докази судом встановлено, що позивач має право на отримання земельної частки (паю), так як є спадкоємцем за законом за правом представлення після смерті батька ОСОБА_4 , яке належало померлій ОСОБА_3 , у якої за життя виникло право на отримання земельної частки (паю).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 року визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Судом встановлено наявність права у позивача на земельну частку /пай/ без визначення меж цієї частки в натурі / на місцевості/ на території Верхньодніпровської мської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, яка є правонаступником Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 яке належало ОСОБА_3 .

Виходячи з вищевикладеного, суд у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, а саме визнання права, який передбачений ст. 16 ЦК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо визнання такого права за позивачем.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки судом не встановлено вини відповідачів у порушення прав позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області і ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора і Головне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на майно в порядку спадкування - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай), розміром 4.42 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області із земель бувшого КСП Червона Калина в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке належало ОСОБА_3 , померлій, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн., 80 коп., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення .

Повний текст рішення виготовлений 15.08.2021 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 16.08.2021 року

Дата набрання законної сили: 15.09.2021 року