Постанова

від 12.08.2021 по справі 924/92/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року Справа № 924/92/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

органу ДВС - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2021 року (повний текст складено 30.06.2021) у справі № 924/92/20 (суддя Грамчук І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"

до Фізичної особи-підприємця Гілевича Віктора Борисовича

про стягнення 541 024,04 грн заборгованості (скарга на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2021 скаргу (вх. №05-08/1373/21 від 09.06.2021) ФОП Гілевича Віктора Борисовича про визнання неправомірною постанови приватного виконавця Банадиги В.В. виконавчого округу Хмельницької області про відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021 та зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №924/92/20 задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця Банадиги В.В. виконавчого округу Хмельницької області щодо відкриття виконавчого провадження № 65351737 від 06.05.2021 про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі №924/92/20, зобов`язавши приватного виконавця Банадигу В.В. виконавчого округу Хмельницької області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №924/92/20.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ "Комерційний банк "Преміум" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники сторін не з`явились. При цьому, від представника апелянта на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ФОП Гілевича Віктора Борисовича про визнання неправомірною постанови приватного виконавця Банадиги В.В. виконавчого округу Хмельницької області про відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021 та зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі №924/92/20 відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі №924/92/20 позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" до фізичної особи-підприємця Гілевича Віктора Борисовича про стягнення 541 024, 04 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Гілевича Віктора Борисовича на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" 200 000,00 грн основного боргу, 283 024,04 грн проценти за користування кредитом, 7 245,36 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гілевича Віктора Борисовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі №924/92/20 задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області змінено виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гілевича Віктора Борисовича на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" 200 000 грн основного боргу, 68 884,91 грн процентів за користування кредитом, 4 033,27 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті позову - відмовити."

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" на користь фізичної особи - підприємця Гілевича Віктора Борисовича 4 818,14 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказів доручено господарському суду Хмельницької області.

На виконання вказаної постанови видано відповідний наказ.

06.05.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. відкрито виконавче провадження №65351737 з виконання наказу №924/92/20 виданого 27.11.2020.

09 червня 2021 року на адресу суду надійшла скарга (№ 05-08/1373/21 від 09.06.2021) фізичної особи - підприємця Гілевича Віктора Борисовича на дії приватного виконавця про визнання неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021 та зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, а також заява про поновлення строку на подання скарги про визнання неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021.

Подана скарга обгрунтована тим, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Комерційний банк "Преміум" перебуває в стані припинення з 02.10.2020, а відтак ФОП Гілевич В.Б. вважає, що приватний виконавець повинен був не відкривати виконавче провадження з виконання наказу №924/92/20 виданого 27.11.2020, а повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п.11 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, заявник посилається на постанову Правління Національного байку України № 68/БТ від 10.02.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та рішення виконавчої дирекції Фонду №134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку", на приписи ч.1 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 у справі №826/2607/16, постанову Верховною Суду України від 01.08.2017 у справі №826/2607/16, постанову Окружного адміністративною суду м. Києва від 28.11.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, та зазначає, що на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщена інформація про початок процедури ліквідації банку ПАТ "Комерційний банк "Преміум" з 11.02.2016.

Місцевий господарський суд, розглянувши скаргу фізичної особи - підприємця Гілевича Віктора Борисовича на дії приватного виконавця, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

При цьому, суд першої інстанції погодився з доводами заявника про те, що оскільки ПАТ "Комерційний банк "Преміум" знаходиться в стані припинення з 02.10.2020 і рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Преміум" делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків Луньо Іллі Вікторовичу, приватний виконавець повинен був відповідно до п.11 ч.4 ст.4 "Про виконавче провадження" повернути виконавчий документ стягувачу без виконання.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.

Так, згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Зокрема, ст.3 вищезазначеного Закону встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду України від 01.08.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України від 10.02.2016р. №68/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум". Зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Банківську ліцензію від 03.11.2011 №236 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 23.03.2015 №236-3. Визнано протиправним та скасовано Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.02.2016 №134 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Преміум" та делегування повноважень ліквідатора банку". Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ "КБ "Преміум" Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 22.11.2012. Скасовано реєстраційну дію та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701780014029015 від 11.02.2016, внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Скасовано реєстраційну дію та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701780014029015 від 11.02.2016, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №826/2607/16 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Національного банку України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" банківську ліцензію від 03.11.2011р. №236 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 23.03.2015р. №236-3 (з додатками); зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.11.2012р. №189; скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.02.2016р. №10701780014029015, внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації; скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.02.2016р. №10701070015029015, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; скасовано і провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 826/2607/16 залишено без змін.

Як вбачається, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Комерційний банк "Преміум" знаходиться в стані припинення з 02.10.2020.

Відповідно до рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Преміум" делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків Луньо Іллі Вікторовичу.

Згідно п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Разом з тим, відповідно до п.п. 4,11 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред 'явлення, якщо, зокрема: Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Крім того, згідно пункту 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Згідно пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника і відповідно до частини четвертої ст.39 цього Закону постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вищевикладене в сукупності свідчить про те, що у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон підлягає пріоритетному застосуванню відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Таким чином, законодавчі норми п.п. 4, 11 ч.4 ст.4, п.11 ч.1 ст.37, п. 4 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо неможливості здійснення виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження стосуються банку, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації і він є боржником у виконавчому провадженні, щоб не допустити порушення, у тому числі, черговості задоволення вимог кредиторів, визначених у статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.06.2021 по справі № 761/16124/15-ц.

Оскільки, ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" є стягувачем (а не боржником) у виконавчому провадженні №65351737 і кошти, які в подальшому будуть стягуватись з боржника ФОП Гілевича В.Б. за виконавчим документом, будуть спрямовуватись Банком на погашення кредиторських вимог у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, що приватний виконавець повинен був відповідно до п.11 ч.4 ст.4 "Про виконавче провадження" повернути виконавчий документ (наказ №924/92/20 від 27.11.2020) стягувачу без виконання.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі №6-608цс15 право на виконання рішення, яке ухвалив суд, є невід`ємною частиною "права на суд". А ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07,2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін...".

У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої п. 1 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варавата інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Виконання судових рішень, будучи заключною стадією судового процесу, має забезпечувати реалізацію захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, зокрема, особи на користь якої прийняте судове рішення.

Ухилення від виконання судових рішень суперечить інтересам держави і суспільства, підриває основи правосуддя і не сприяє захисту цивільних прав учасників судового процесу.

Наявність норми п.11 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, не може суперечити принципу верховенства права, меті й завданням господарського судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що дії приватного виконавця Банадиги В.В. виконавчого округу Хмельницької області щодо відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021 є правомірними, здійсненими у відповідності до чинного законодавства, з огляду на що апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Преміум" слід задоволити, а ухвалу суду першої інстанції слід скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2021 року у справі №924/92/20 скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

"В задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Гілевича Віктора Борисовича про визнання неправомірною постанови приватного виконавця Банадиги В.В. виконавчого округу Хмельницької області про відкриття виконавчого провадження №65351737 від 06.05.2021 та зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по справі № 924/92/20 відмовити."

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №924/92/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" серпня 2021 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.