Постанова

від 12.08.2021 по справі 904/4364/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4364/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 р.

(суддя Новікова Р.Г., повний текст рішення підписано 23.04.2021 р. ) у справі № 904/4364/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота",

м. Дніпро

до відповідача-1: Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

відповідача-2: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів - Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

про: визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, на якій розташовані новозбудовані об`єкти нерухомого майна, що належать позивачу; визнання поновленим договір оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, яка знаходиться за адресою: вул. Генерала Захарченко в районі буд. 15 ( Індустріальний район ) міста Дніпро, укладений між позивачем та відповідачем 1, в редакції Позивача.

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради та Департаменту по робіт з активами Дніпровської міської ради з позовом про: визнання дій відповідачів щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, на якій розташовані новозбудовані об`єкти нерухомого майна, що належать Позивачу; визнання поновленим договір оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, яка знаходиться за адресою: вул. Генерала Захарченко в районі буд.15 ( Індустріальний район ) міста Дніпро, укладений між Позивачем та Відповідачем - 1.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на протиправність відмови у поновленні договору оренди землі від 13.08.2009 р.; неодноразові звернення до Відповідача з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі та залишення їх без відповіді; будівництво на земельній ділянці автостоянки та станції технічного обслуговування для цільового використання земельної ділянки; укладення договору про пайову участь № 242 від 10.07.2012 р. та додаткової угоди № 1 від 04.02.2020 р. до цього договору, сплату пайового внеску; надання рішенням міської ради № 40/64 від 03.06.2015 р. Позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення ) меж земельної ділянки по вул. Генерала Захарченка в районі буд. № 15 ( Індустріальний район ); введення в експлуатацію об`єкту нерухомості "Станція технічного обслуговування з відкритою автостоянкою по вулиці Генерала Захарченко у районі буд. № 15, м. Дніпро" згідно сертифікату від 20.02.2020 р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради серія ДП № 162200510597, виданого на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 16.12.2019 р.; неможливість отримати адресу на об`єкти нерухомості та зареєструвати право власності на ці об`єкти через бездіяльність Дніпровської міської ради щодо укладення ( поновлення ) договору оренди землі, земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:04:251:0041, на якій розташовані новозбудовані об`єкти нерухомого майна.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота" в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивач не довів належними доказами протиправність дій відповідачів щодо відмови у поновленні договору оренди землі та наявність підстав для визнання поновленим в редакції Позивача договору оренди землі від 13.08.2009 р., укладений між Позивачем та Відповідачем - 1.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що не направлення Орендодавцем Орендарю протягом місяця після закінчення строку дії договору листа-повідомлення про заперечення в поновлені договору оренди, не є достатньою правовою підставою для вирішення питання щодо поновлення договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Для цього ще необхідно щоб Орендар звернувся до Орендодавця до закінчення строку дії договору з клопотанням про поновлення договору з обов`язковим додаванням проекту додаткової угоди. Крім того, договір буде вважатися поновленим лише у разі укладання сторонами відповідної додаткової угоди. При цьому, суд зазначає, що Позивач протягом тривалого терміну ( протягом 8 років ) з часу закінчення строку договору оренди ( 13.09.2012 р. ) не звертався до суду з позовом про укладення додаткової угоди та не оскаржував в судовому порядку бездіяльність міської ради, яка на його думку мала місце.

Як встановлено судом першої інстанції, Позивач, посилаючись на бажання скористатися своїм переважним правом, передбаченим ст. 33 Закону України "Про оренду землі", виявив намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, про що свідчить подана ним до закінчення строку дії договору оренди заява № 74 від 26.04.2012 р.. Разом з тим, Позивачем до позовної заяви не долучено та під час розгляду справи суду не надано тексту додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, яку разом з заявою № 74 від 26.04.2012 р. останній повинен був подати до Орендодавця. До того ж, матеріали справи не містять, а Позивачем до позовної заяви не долучено текстів додаткових угод, які останній повинен був долучити до заяв № 173 від 28.10.2013 р., № 201 від 26.12.2013 р., № 2 від 03.03.2014 р., № 25 від 27.03.2014 р., № 23 від 10.04.2014 р., № 34 від 24.12.2014 р..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота" звернулося з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 р. у справі № 904/4364/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Фірма "Лота" в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про необхідність щоб Орендар звернувся до Орендодавця до закінчення строку дії договору з клопотанням про поновлення договору з обов`язковим додаванням проекту додаткової угоди. На думку ТОВ Фірма Лота такий висновок суду першої інстанції не відповідає, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що тягне за собою порушення норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права.

При цьому Скаржник зазначає, що після отримання усіх необхідних документів ТОВ Фірма ЛОТА розпочала на земельній ділянці будівництво відповідних об`єктів інфраструктури, для цільового використання земельної ділянки. Про що було подано відповідну Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 30.07.2012 р.. Додатково, Позивачем було укладено Договір про пайову участь № 242 від 10.07.2012 р. та Додаткову угоду № 1 від 04.02.2020 р., відповідно до якого ТОВ Фірма Лота було сплачено пайову участь до міського бюджету. Водночас поки відбувалось будівництво, строк дії Договору оренди землі добігав свого кінця і ТОВ Фірма ЛОТА , як цього і вимагає, законодавство звернулось до Дніпропетровської міської ради із клопотання про продовження строку дії Договору оренди землі, додавши копію Договору оренди землі, як цього вимагав діловий звичай на той час, оскільки сама Додаткова угода до Договору готувалась органом місцевого самоврядування - Дніпровською міською радою. Після цього, ТОВ Фірма ЛОТА неодноразово зверталась до Дніпропетровської міської ради із відповідним проханням продовжити строк дії Договору оренду землі та розглянути звернення на найближчій сесії міської ради. Але усі звернення ТОВ Фірма ЛОТА залишались без відповіді. Відповідні клопотання із проханням продовжити строк дії Договору направлялись протягом усього часу доки ТОВ Фірма ЛОТА фактично користувалась земельною ділянкою та будувала на ній Станцію технічного обслуговування з відкритою автостоянкою .

Окремо Скаржник, звертає увагу суду на докази, які свідчать про вчинення противоправних дій Дніпровською міською радою, що були встановлені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 15.05.2020 р. № 527-ДК/519/АП/09/01/-20. Актом перевірки було встановлено, що Дніпровська міська рада у встановлений законодавством строк не розглянула по суті звернення ТОВ Фірма Лота щодо продовження строку дії оренди земельної ділянки, що є порушенням строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок, відповідальність за що передбачена ст. 211 ЗК України.

Скаржник наголошує на тому, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1204916502017 від 22.06.2017 р., який був; сформований на запит Позивача, у розділі Відомості про оренду, суборенду - орендарем зазначене ТОВ Фірма Лота . Що свідчить про продовження фактичного використання земельної ділянки за кадастровим номером: 1210100000:04:251:0041. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за № 147614767 від 30.11.2018 р. на орендованій земельній ділянці були розташовані об`єкти незавершеного, будівництва, які належать ТОВ Фірма ЛОТА та на які було зареєстровано відповідне право приватної власності. Об`єкт нерухомості Станція технічного обслуговування з вілкритою автостоянкою по вулиці Генерала Захарченко у районі буд. № 15. м. Дніпро було введено в експлуатацію згідно Сертифікату від 20.02.2020 р. управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради серія ДП № 162200510597, виданого на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 16.12.2019 р.. Витягом Державного земельного кадастру проземельну ділянку № НВ-0005414162020 від 07.08.2020 р., також підтверджується, що Орендарем зазначено ТОВ Фірма Лота .

Водночас, на думку Скаржника, такий спосіб захисту порушеного права, як укладання договору передбачений Законом. Загальний порядок укладання господарського договору передбачений ст. 181 ГК України.

Скаржник зазначає, що Орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідач, у встановлені законом строки, не надіслав Позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". В той же час, Позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, до моменту вчинення протиправних дій щодо Позивача невідомими особами.

Крім того, Скаржник вважає, що Відповідач порушив права Позивача щодо поновлення Договору оренди, і ці права підлягають захисту в порядку ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та на підставі Закону України Про оренду землі .

Відтак, на думку Скаржника, оскільки Орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов`язки при відсутності заперечень Відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на два роки з моменту державної реєстрації договору оренди. При цьому, законодавець пов`язує поновлення договору оренди землі без прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі. Так, ч. 7 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено лише прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення, яким визначається, керівник, уповноважений на підписання договору оренди землі, а не рішення щодо укладення чи не укладення договору оренди земельної ділянки. До того ж, Орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch V The United Kingdom) від 24.06.2003 р..

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останні не погоджуються з доводами апеляційної скарги, вважають її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, відповідачі посилаються на те, що зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов`язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності рішення органу місцевого самоврядування. є порушенням його передбаченої Конституцією України виключної компетенції, а порушені права мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 ЗК України з обов`язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Крім того, у відзиві відповідачі посилаються на те, що Позивач відповідно до вимог умов договору та ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі своєчасно 26.04.2012 р. звернувся до міської ради з листом про продовження дії договору оренди, однак Позивачем в порушення вимог ст. 33 Закону не було надано разом з листом - повідомленням проект додаткової угоди, що в свою чергу унеможливило його розгляд. Таким чином наведене спростовує посилання Апелянта щодо протиправних дій з боку відповідачів.

Разом з тим, Позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів того, що він продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. На момент звернення до суду Позивачем не сплачується орендна плата після закінчення договору оренди, що підтверджується самим Позивачем в позовній заяві. За недоведеністю факту користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, договір не може вважатися поновленим навіть при відсутності заперечень орендодавця.

Відповідачі також вказують на те, що вирішуючи спір по суті, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Заявлена Позивачем вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є нічим іншим як встановлення факту, який має юридичне значення. Встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлений фактів, що мають юридичне значення.

Крім того, відповідачі зазначають про те, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права Позивача в силу імперативного припису частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18. Позивачу вказана земельна ділянка була передана в оренду для проектування та будівництво. Наразі Позивачем було закінчено проектування та будівництва нерухомого майна та введено його в експлуатацію, що за умовами п. 6.6. Договору передбачає звернення останнього до міської ради для оформлення документів на право користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об`єкта. Таким чином, поновлення договору оренди, яким передбачене використання земельної ділянки для будівництва та проектування є не можливим, оскільки не буде відповідати умовам фактичному її використанню.

Відповідачі вважають, що факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна ( житловий будинок, будівлю, споруду тощо ) в розумінні ст. 181 та частини другої ст. 331 ЦК, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 914/2070/19.

Від Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Третя особа не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Ознайомившись із відзивом на апеляційну скаргу, ТОВ Фірма Лота вважає, що доводи наведені відповідачами не відповідають приписам законодавства України, основоположним конституційним правам, а тому відхиляє усі наведені аргументи у повному обсязі.

Позивач вважає підстави відмови в укладенні Договору оренди землі незаконними. Такий спосіб захисту порушеного права, як укладання договору передбачений Законом. Позивач, з метою використання свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, у відповідності до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі , 26.04.2012 р. звернувся до Дніпровської міської ради з метою продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 13.09.2010 р. у відповідності до зазначеного договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі , тобто за чотири місяці до спливу строку його дії. Таким чином, орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідач, у встановлені законом строки, не надіслав Позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . В той же час, Позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, до моменту вчинення протиправних дій щодо Позивача невідомими особами.

Ознайомившись зі змістом відповіді на відзив апеляційної скарги, відповідачі вважають її безпідставною, необгрунтованою та такою яка не підлягає задоволенню.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - ОСОБА_1, Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.07.2021 р..

В судовому засіданні 20.07.2021р. по справі оголошено до 12.08.2021р.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021р. визначено для розгляду справи №904/4364/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2021р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. (доповідач), суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В. справу №904/4364/20 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 12.08.2021р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

13.08.2009 р. між Дніпропетровською міською радою ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Лота" ( Орендар ) був укладений Договір оренди землі, посвідчений 13.08.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за № 3108 нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.09.2010 р. за № 04101040400654.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою по вул. Генерала Захарченко в районі буд. 15 ( Індустріальний район ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:251:0041. Цільове використання земельної ділянки за цим договором - 1.11.6 інша комерційна діяльність.

Пунктами 2.1 - 2.3, 5.1, 5.2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0011 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, що визначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва автостоянки та станції технічного обслуговування. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 2 240 720 грн. 83 коп.

Згідно з пунктами 3.1, 6.11, 6.12, 14.1 договору Договір укладений на два роки і набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається в оренду згідно з п. 1.1 цього договору, вважати дату державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації.

Пунктами 3.2 -3.3 договору визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця та відповідного рішення міської ради, договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

У разі продовження на новий строк дії або поновлення договору оренди його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору оренди землі Орендар після письмового повідомлення Орендодавця втрачає переважне право на його поновлення.

Пунктами 4.1 - 4.3, 4.6, 4.8 договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі в розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі".

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється яз урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору в порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку. Розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.

В пунктах 6.1 - 6.3 договору сторони погодили, що передача земельної ділянки оренду здійснюється за проектом її відведення; підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є: рішення міської ради "Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю "Лота" місця розташування автостоянки та станції технічного обслуговування по вул. Генерала Захарченка в районі буд. № 15 ( Індустріальний район )" № 134/31 від 30.11.2005 р..

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки покладається на Орендодавця або уповноважений ним орган, а витрати, пов`язані з цим, покладаються на Орендаря.

Пунктами 6.5, 6.6 договору Орендаря зобов`язано замовити, погодити і затвердити проектну документацію в порядку, визначеному законодавством, та отримати необхідні дозволи, а також протягом десяти днів з моменту введення в експлуатацію об`єкта звернутися до Дніпропетровської міської ради для забезпечення оформлення документів на право користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об`єкта.

Між сторонами був також укладений договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 242 від 10.07.2012 р. ( з урахуванням додаткової угоди № 1 від 04.02.2020 р. до цього договору ), на підставі якого товариством було сплачено пайовий внесок у зв`язку з будівництвом станції технічного обслуговування та автостоянки за адресою вул. Генерала Захарченко, в районі буд. № 15.

Орендар звернувся до Орендодавця з листом № 74 від 26.04.2012 р. про продовження терміну дії договору, до якого було долучено копію договору оренди землі від 13.08.2009 р. та рішення міської ради № 148/46 від 27.05.2009 р..

В подальшому, ТОВ Фірма "Лота" зверталась до Дніпропетровської міської ради листами та клопотаннями з проханням продовжити строк дії договору оренду землі та проханнями розглянути звернення на найближчій сесії міської ради: № 173 від 28.10.2013 р., № 201 від 26.12.2013 р., № 2 від 03.03.2014 р., № 25 від 27.03.2014 р., № 23 від 10.04.2014 р., № 34 від 24.12.2014 р..

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 40/64 від 03.06.2015 р. Позивачу наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, орієнтовною площею 1,001га по вул. Генерала Захарченка в районі буд. № 15 ( Індустріальний район ) для завершення будівництва автостоянки та станції технічного обслуговування.

Разом з клопотанням № 73 від 13.06.2015 р. Позивачем було передано Дніпропетровській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо встановлення ( відновлення ) меж земельної ділянки. Докази затвердження вказаної документації рішенням ради в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до Сертифікату серія ДП № 162200510597, виданого 20.02.2020 р., підтверджується готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво станції технічного обслуговування з відкритою автостоянкою по вул. Генерала Захарченко у районі буд. № 15 м. Дніпро". Вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 16.12.2019 р..

У відповідь на лист Позивача № 37 від 03.06.2020 р. про присвоєння адреси, Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради листом № 7/20-274 від 11.06.2020 р. повідомило про розгляд цього питання в листі № 7/20-150 від 25.03.2020 р..

В червні 2020 року Позивач звернувся до Дніпровської міської ради із заявою № 27 від 03.06.2020 р. про укладення договору оренди, до якої було долучено копії договору оренди землі та сертифікату про введення в експлуатацію нерухомості.

В цій заяві Позивач просив винести на розгляд депутатів Дніпровської міської ради питання щодо передачі ( поновлення договору оренди землі ) ТОВ Фірма "Лота" в оренду земельної ділянки, зареєстрованої у Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, на якій розташований об`єкт нерухомості "Станція технічного обслуговування з відкритою автостоянкою по вул. Генерала Захарченко у районі буд. № 15 м. Дніпро", введений в експлуатацію згідно сертифікату Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради серія ДП № 162200510597.

Листом-відповіддю № 7/7-1325 від 24.06.2020 р. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ Фірма "Лота", що у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі у 2012 році, винесення на розгляд сесії міської ради питання щодо його поновлення суперечить вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача, відповідачів та Третьої особи, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідно до численних висновків Верховного Суду, які є сталою судовою практикою, поновлення договорів оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у справі № 907/576/18 від 26.01.2021 р..

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як встановлено судом першої інстанції, Позивач, посилаючись на бажання скористатися своїм переважним правом, передбаченим ст. 33 Закону України "Про оренду землі", виявив намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, про що свідчить подана ним до закінчення строку дії договору оренди заява № 74 від 26.04.2012 р..

Разом з тим, Позивачем до позовної заяви не долучено та під час розгляду справи у господарському суді, не було надано тексту додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, яку разом з заявою № 74 від 26.04.2012 р. останній повинен був подати до орендодавця.

До того ж, матеріали справи не містять, а Позивачем до позовної заяви не долучено текстів додаткових угод, які останній повинен був долучити до заяв № 173 від 28.10.2013 р., № 201 від 26.12.2013 р., № 2 від 03.03.2014 р., № 25 від 27.03.2014 р., № 23 від 10.04.2014 р., № 34 від 24.12.2014 р..

При цьому, як слушно зазначив місцевий господарський суд - Позивач протягом тривалого терміну (протягом 8 років) з часу закінчення строку договору оренди ( 13.09.2012 р.) не звертався до суду з позовом про укладення додаткової угоди та не оскаржував в судовому порядку бездіяльність міської ради, яка на його думку мала місце.

Разом з тим, Позивач не довів належними доказами протиправність дій відповідачів щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) та наявність підстав для визнання поновленим в редакції позивача договору оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011га, яка знаходиться за адресою: вул. Генерала Захарченко в районі буд.15 (Індустріальний район) міста Дніпро, укладений між Позивачем та Відповідачем - 1.

Щодо доводів про наявність у даному випадку мовчазної згоди орендодавця на продовження договорів оренди на тих самих умовах, зважаючи на відсутність належним чином оформленого та направленого заперечення протягом встановленого строку, то вони відхиляються колегією суддів, з огляду на недотримання Позивачем встановленого законом порядку спонукання до укладення додаткової угоди, про який йдеться вище, та водночас враховуючи встановлені судом обставини недоведення Позивачем належного виконання обов`язків орендаря за спірним договором оренди ( на момент звернення до суду Позивачем не сплачувалася орендна плата після закінчення договору оренди, що підтверджується самим Позивачем в позовній заяві ).

При цьому колегія суддів зазначає, що Позивач в частині позовних вимог пов`язаних із визнанням поновленим договір оренди землі від 13.08.2009 р. ( державна реєстрація 13.09.2010 р. № 041010400654 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:251:0041, загальною площею 1,0011 га, яка знаходиться за адресою: вул. Генерала Захарченко в районі буд.15 ( Індустріальний район ) міста Дніпро, укладений між Позивачем та Відповідачем - 1, - обрав не вірний спосіб захисту, оскільки позовна вимога щодо визнання поновленим договору оренди землі є не належним способом захисту, у даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права Позивача в силу імперативного припису частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо решти доводів Скаржника, то вони не заслуговують на увагу, адже не спростовують вищевказаних висновків про недоведеність Позивачем підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на невідповідність обраного способу захисту та недоведеність необхідних обставин, з якими стаття 33 Закону України Про оренду землі пов`язує виникнення у орендаря права на поновлення договору.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними відповідачами у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лота" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 р.у справі № 904/4364/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16.08.2021 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна