Рішення

від 16.08.2021 по справі 522/7193/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 522/7193/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41405070, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6), з участю третьої особи (стягувача) ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15 листопада 2019 року та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року справу №522/7193/18 за скаргою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41405070, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6), з участю третьої особи (стягувач) ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15 листопада 2019 року та скасування постанови передано до Одеського окружного адміністративного суду.

До суду 22 вересня 2020 року надійшли матеріали цієї справи.

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження за окремою категорією термінових справ в порядку ст. 287 КАС України в адміністративній справі за вказаною позовною заявою, зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 59431924 в частині, що стосується оскаржуваних дій державного виконавця та оскаржуваної постанови, у строк до 05 жовтня 2020 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 15.11.2019 року, якою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн. за невиконання рішення суду та чинення перешкод у спілкуванні та вихованні доньки є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена на підставі акту, який не відповідає дійсності та в якому спотворені події, які мали місце при зустрічі батька з донькою 13.11.2019 року.

Так, позивач зазначила, що 13.11.2019 року при зустрічі доньки з батьком у присутності державного виконавця, позивач бачила, як донька нервує, плаче,стоїть поряд позивачки та не хоче піти з батьком на прогулянку, в той час як державний виконавець склав акт про те, що дитина відмовилась, а мати дитини через 15 хв. забрала дитину та поводилась агресивно і заважала спілкуванню батька з донькою.

Позивач вважає, що в даному випадку державний виконавець зобов`язаний був залучати орган опіки та піклування, фахівця в галузі психології, проте цього не було здійснено державним виконавцем, проте державним виконавцем складено акт про те, що позивач відмовилась від побачення дитини з батьком, що не відповідає дійсності та не підтверджено відповідними доказами, а тому постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Ухвалою від 05 жовтня 2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №522/7193/18, - до одержання витребуваних судом у відповідача належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59431924 в частині, що стосується оскаржуваних дій та оскаржуваної постанови.

До суду 08 червня 2021 року (вхід. № 29537/21) від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли матеріали виконавчого провадження ВП № 59431924.

Розгляд справи призначено на 12 серпня 2021 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового зсідання 12 серпня 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено та оголошено перерву по справі на 16 серпня 2021 року.

Позивач на судовому засіданні від 12 серпня 2021 року підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача на судове засідання не заявився, повідомлений належним чином, про що свідчить звіт про надсилання судової повістки електронною поштою. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не надав. Також не заявилась на судове засідання третя особа або його представник, ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

На судове засідання, призначене 16 серпня 2021 року учасники справи не заявилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 16 серпня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються та матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.

Так, суд встановив, що 03 липня 2019 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59431924 з виконання виконавчого листа №522/7193/18, виданого 27.05.2019 року Приморським районним судом міста Одеси про визначення наступних способів участі позивача у вихованні доньки:

-систематичні побачення з донькою у другу та четверту середу місяця з 18.30 години до 20.00.години;

- систематичні побачення у першу та третю неділю місяця починаючи з 10.00. години до 18.00. години на території ОСОБА_2 ;

- спільний відпочинок першу половину літніх канікул донька проводить з батьком;

- у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення позивача з донькою або цей день передує дню побачення, або цей день є наступним після нього, то такі дні (святкові) донька проводить з батьком;

- в день побачення з донькою, ОСОБА_2 має право забирати доньку з дому та/або школи особисто.

Боржником за виконавчим листом була ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 .

Також, суд встановив, що 01 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби прийнято постанову про накладення штрафу ВП 59431924 у розмірі 1700 грн, відповідно до якої державним виконавцем встановлено, що станом на 30.09.2019 року боржник рішення суду не виконує, у побаченні з дитиною перешкоджає, на встановлений у рішенні суду час та день, побачення, ОСОБА_1 дитину забирає, місце проживання дитини невідоме, на телефонні дзвінки Боржник не відповідає.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.01.2020 року по справі № 522/7193/18 скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Білик Л.Ю.- задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Білик Л.Ю. від 03.07.2019року про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №59431924.

Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Білик Л.Ю. від 03.07.2019року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №59431924.

Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чернолуцької Ю.А. від 01.10.2019року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №59431924.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.11.2019 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУ юстиції в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 59431924 у розмірі 3400 грн., відповідно до якої встановлено, що Боржником умови виконавчого документа не виконано, згідно акта державного виконавця від 13.11.2019 року при зустрічі батька з донькою у визначений рішенням суду час, боржник ОСОБА_1 заважала спілкуванню, поводилась агресивно через 15 хв. зустрічі забрала доньку додому.

Вказаною постановою про накладення штрафу зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення штрафу позивачка звернулася з даним позовом до суду.

На обґрунтування тому, що нею не допущено невиконання судового рішення без поважних причин, позивач надала суду Витяг протоколу діагностики Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад від 30.05.2019 року на предмет емоційного ставлення ОСОБА_3 до батька та консультативний висновок № 52/19-к від 06 грудня 2019, складений Бюро психологічних досліджень Журавльової М.О.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо задоволення позову повністю, з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.п. 1-1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Згідно з ч. 5,6 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлений ст. 64-1 цього Закону.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 64-1 Закону № 1404, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Згідно з ч. 3 ст. 64-1 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом (ч. 4 ст. 64-1 Закону).

Суд встановив, що 15.11.2019 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУ юстиції в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 59431924 у розмірі 3400 грн., відповідно до якої встановлено, що Боржником умови виконавчого документа не виконано, згідно акта державного виконавця від 13.11.2019 року при зустрічі батька з донькою у визначений рішенням суду час, боржник ОСОБА_1 заважала спілкуванню, поводилась агресивно через 15 хв. зустрічі забрала доньку додому.

Оцінюючи наявні докази по справі, суд виходить з того, що за приписами ст. 75 ст. 64-1 Закону України Про виконавче провадження , постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути прийняті лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Так, суд встановив, що оскаржувану постанову про накладення на боржника штрафу прийнято відповідачем саме за невиконання рішення суду та чинення перешкод у спілкуванні та вихованні доньки стягувачем ОСОБА_2 без поважних причин.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відсутні підстави стверджувати, що рішення суду позивачем не виконане без поважних причин.

Так, матеріалами справи підтверджено, а саме Витягом з протоколу діагностики від 30.05.2019 року вих. №02-07/154 Одеського навчально-виховного комплексу №90 ім. О.С. Пушкіна Спеціалізованої шкоди 1-3 ст. дошкільного навчального закладу Одеської міської ради Одеської області, що роль батька в житті дівчинки дуже важливий елемент, але він не повинен травмувати. У Витягу зазначено, що на даному життєвому етапі роль батька носить травмуючий характер, але поступово необхідно позбавлятися образ, щоб виростити повноцінно розвинену особистість.

Також, відповідно до консультативного висновку №52/19-к від 06.12.2019 року, складеного Бюро психологічних досліджень ОСОБА_4 рекомендовано виключити спілкування з батьком у такій формі, яка лякає дитину.

Окрім того, відповідно до листа кл. керівника Солтис Ганни від 12.08.2021 року повідомлено про те, що в травні місяці 2019 року батько дитини прийшов на дитячий майданчик, де були діти та дитина відмовилась з ним спілкуватись та стала дуже знервованою після цієї зустрічі, з нею працював шкільний психолог.

На судовому засіданні позивач пояснила, що вона не заперечувала проти виконання рішення суду та побачення батька з дитиною, але вона не могла залишити з батьком дитину у такому її напруженому емоційному стані. Також позивачка пояснила, що зараз після зустрічі дитини зі психологом, емоційний стан дитини поліпшився та вона спокійно бачиться та спілкується з батьком.

Відповідно до ч.ч.1-2,4 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Таким чином, з огляду на те, що у період виконання рішення суду, 13.11.2019 року про побачення батька з дитиною для дитини вказана зустріч була емоційна важкою, мала ознаки психологічного насилля, що підтверджено консультативним висновком №52/19-к від 06.12.2019 року Бюро психологічних досліджень ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що позивач довела поважність причини не виконання рішення суду в повному обсязі, у свою чергу відповідачем не доведено, що рішення суду було не виконано позивачем без поважних причин.

Суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вона діяла в інтересах дитини, дбаючи про здоров`я дитини, що відповідає наведеним приписам Сімейного кодексу України, а тому, суд вважає, що відсутні правові підстави для накладення штрафу.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі вимог, передбачених Законом України Про виконавче провадження , відповідачем не доведено, що позивач без поважних причин допустив невиконання рішення суду через небажання дитини спілкуватися з батьком, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправні дії, приймаючи оскаржувану постанову та вказана постанова підлягає визнанню протиправною та має бути скасована в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з`ясовані обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41405070, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6), з участю третьої особи (стягувача) ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15 листопада 2019 року та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41405070, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6) у прийнятті постанови про накладення штрафу від 15.11.2019 року ВП № 59431924, - протиправними.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 15.11.2019 року ВП № 59431924.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко