Рішення

від 17.09.2007 по справі 20-9/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" вересня 2007 р. справа № 20-9/163

за позовом  Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

до відповідача:           Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський хладокомбінат”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне комунальне підприємство “Ремонтно - експлуатаційне підприємство № 6”

про   стягнення 1106,65 грн.

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

позивач - Дорожко О.Л., довіреність №  01-юр   від 02.01.07;

відповідач - Дорохова А.В., довіреність №  136   від 12.02.07,  

третя особа –Сморчков В.В., довіреність №  346 від 09.11.06;

Суть спору:

Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі –КП “Севтеплоенерго” СМР) звернулося до господарського суду міста Севастополя  з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський хладокомбінат” (далі –ВАТ “Севастопольський хладокомбінат”) про стягнення 1106,65  грн.

Свої вимоги  позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № 1177 від 20.09.2001 по сплаті отриманої теплової енергії.

Відповідач позовні вимоги не визнає у зв'язку з тим, що позивачем не були виконанні зобов'язання з постачання теплової енергії.

Представник третьої особи письмові пояснення не надав, в засіданні усно пояснив, що відключення відповідача від системи опалювання ним не здійснювалося.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача та відповідача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача та відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Строк вирішення спору продовжувався судом за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,  суд

встановив.

29.09.2001 між КП “Севтеплоенерго” СМР та ВАТ “Севастопольський хладокомбінат” був укладений договір № 1177 (далі –Договір) про постачання теплової енергії, згідно умов якого позивач прийняв на себе обов'язок постачання відповідачу теплової енергії в необхідних йому обсягах, а відповідач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів в строки, передбачені договором (р. 1 Договору).

Згідно Додатку  № 1 до Договору сторони  встановили  об'єкт споживання, тариф, суму оплати і теплоджерела.

У Додатку  № 2  до Договору сторони обумовили умови  припинення подачі теплової енергії.

Розділом 4, 6 Договору сторони передбачили порядок розрахунків за спожиту теплоенергію, згідно яких  оплата за теплоенергію здійснюється  за встановленими Севастопольською міською державною адміністрацією тарифів на підставі виставлених рахунків протягом 10-ти днів після отримання рахунку, але не пізніше 30 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Відповідач умови договору щодо своєчасної оплати теплової енергії виконував неналежним чином, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 876,53 грн., яка не погашена на момент звернення до суду.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про сплату заборгованості та нарахування на неї санкцій.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності  п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, прийнятого 16.01.03,  Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.04. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому ст. ст. 216-223 Цивільні кодекси України в редакції 1963 року і продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України в новій редакції, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України  в редакції від 16.01.03.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 876,53 грн.

Згідно наданих позивачем рахунків-фактур за період з листопада 2004 року по липень 2005 року у відповідача перед позивачем  виникла заборгованість у розмірі 876,53 грн., яка не погашена до теперішнього часу.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що постачання теплової енергії йому в той період не здійснювалося з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданні відповідачем документи не відповідають вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

-          пунктом 6.7. Договору встановлена можливість відключення споживача від теплопостачання за письмовою згодою постачальника. Севастопольською міською державною адміністрацією затверджено Положення про автономне опалювання приміщень в будівлях комунальної власності міста. Наданий відповідачем акт огляду систем центрального опалювання та гарячого водопостачання від 27.01.2005 та акт від 18.01.2005, який складений відповідачем із залученням мастера Державного комунального підприємства “Ремонтно - експлуатаційне підприємство № 6” не є доказами дотримання відповідачем вимог Договору та вищезазначеного Положення та не є доказами відключення ВАТ “Севастопольський хладокомбінат” від системи центрального опалювання у встановленому порядку. Крім того, третя особа - Державне комунальне підприємство “Ремонтно - експлуатаційне підприємство № 6” –заперечує проти здійснення його працівниками дій з відключення відповідача від системи опалювання.

-          доданий відповідачем лист № 6 від 12.01.2005 не може бути прийнятий судом в якості доказів невиконання позивачем умов договору щодо постачання опалювання, так як не є належним в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

-          посилання відповідача на відсутність опалювання з моменту укладення Договору не підтверджено ним жодними доказами.  У відповідача, крім того,  відсутні докази звернення до позивача з приводу порушення ним умов Договору щодо забезпечення теплопостачання.

Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування  в розмірі 177,59 грн., сума 3 % річних в розмірі 52,53.

Суд, перевіривши  розрахунок заявлених до стягнення сум, вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційного відшкодування та 3 % річних підлягають задоволенню  на підставі наступного.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених  Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків  не встановлений договором чи законом.

Суд перевірив розрахунок та визнав його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача   витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський хладокомбінат”  (99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, 16, ЄДРПОУ 01556478, р/р 2600331908 в УСБ                    м.Севастополя, МФО 324195) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2,  код ЄДРПОУ 03358357, р/р 26030945206831) 1326,65 грн., в тому числі сума основного боргу –876,53 грн., 3 % річних –52,53 грн., індекс інфляції –177,59 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                              С.А. Рибіна

Рішення оформлено та підписано  відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу України  24.09.2007

Розсилка:

КП “Севтеплоенерго СМР: 99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2

ВАТ “Севастопольський хладокомбінат”: 99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, буд. 16

РЕП № 6 : 99038, Севастополь, Проспект жовтневої революції - 89

Справа

наряд