Постанова

від 11.08.2021 по справі 750/4707/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 750/4707/20

провадження № 61-1099св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернігівська міська рада, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від

31 серпня 2020 року у складі судді Логвіної Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 рокуу складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суд із позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки

ОСОБА_4 . Після смерті брата спадщину прийнято ОСОБА_1 ,

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності у порядку спадкування на 1/5 частину незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 було визнано право власності у порядку спадкування на 1/4 частину вказаного будинку. Вказувала, що 27 вересня 2018 року було прийнято рішення № 34/VII-18, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею

0,0600 га.

Зазначала, що надання ОСОБА_2 без належним чином документально оформленої згоди та/або без спільного з ОСОБА_2 волевиявлення

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також затвердження такої технічної документації та передача вищевказаної земельної ділянки у особисту власність ОСОБА_2 так само без згоди співвласників об`єкту незавершеного будівництва, розташованого на вищевказаній земельній ділянці, прямо суперечить положенням ЦК України та ЗК України.

ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати пункт 2.2. рішення Чернігівської міської ради від 27 вересня 2018 року № 34/VII-18 Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва та про визнання незаконним та скасування пункту 1.2 рішення Чернігівської міської ради від 25 лютого 2019 року № 39/VII-16 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва та учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт оскарження діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, на момент прийняття Чернігівською міською радою оскаржуваних рішень, права позивача ніяким чином порушені не були.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2020 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року та прийняти по справі нове судове рішення. яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій взагалі проігноровано необхідність застосування до спірних правовідносин положення статей 60, 63 СК України та статей 328, 331 ЦК України.

Заявник зазначає, що судами не взято до уваги те, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 незавершений будівництвом будинок по АДРЕСА_1 , став об`єктом спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а тому права похідні від права власності на даний об`єкт речових прав, набутого, у тому числі, в порядку спадкування, могли бути здійснені виключно за згодою всіх цих осіб, втіленою у належну документальну форму.

Надання ОСОБА_2 без належним чином документального оформленої згоди та без спільного з ОСОБА_2 волевиявлення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації, а також затвердження такої технічної документації та передача земельної ділянки у особисту власність ОСОБА_2 безпосередньо порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи Деснянського районного суду міста Чернігова.

18 лютого 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

16 серпня 1999 року між ТОВ Спільне підприємство Інтерконстракшн , в особі директора Мохнача Г. М., та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу незакінченого будівництва будинку, який знаходиться на земельній ділянці міської ради, договір посвідчений державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Радченком С. Ф., зареєстрований в реєстрі №1-3489.

На підставі пункту 42 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1999 року № 241 Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств міста та надання земельних ділянок для державного та індивідуального будівництва ОСОБА_2 , згідно з договором купівлі-продажу від 16 серпня 1999 року, було надано у постійне користування земельну ділянку, площею 600 кв.м, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка).

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради,

21 жовтня 1999 року, ОСОБА_2 отримала державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована на

АДРЕСА_1 , землю надано для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських будівель, серії ІІ-ЧН від 21 жовтня 1999 року №008157.

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських будівель, орієнтовною площею 0,0600 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

До клопотання ОСОБА_2 було додано схему розміщення земельної ділянки, копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а також державного акту на право постійного користування серії ІІ-ЧН від 21 жовтня

1999 року № 008157.

Підпунктом 2.2 пункту 2 рішення Чернігівської міської ради від 27 вересня

2018 року № 34/УІІ-18 Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0600 га.

08 січня 2019, ОСОБА_2 звернулася до Чернігівської міської ради з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки, площею 0,0600 га, в

АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До клопотання було додано проект технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ - 02.01), загальною площею 0,0600 га, за адресою:

АДРЕСА_1 .

Підпунктом 1.2 пункту 1 рішення Чернігівської міської ради від 25 лютого 2019 року №39/УІІ-16 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва, індивідуальних гаражів, учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО

ОСОБА_2 затверджено технічну документацію та передано у власність безоплатно земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га (кадастровий номер 7410100000:02:001:0274), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та встановлено ставку земельного податку на рівні 0,5 відсотку нормативної грошової оцінки.

Крім того, пунктом 5 рішення від 25 лютого 2019 року №39/УІІ-16 ОСОБА_2 припинено право постійного користування земельною ділянкою по

АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га (кадастровий номер 7410100000:02:001:0274).

Згідно рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 жовтня

2019 року у справі №750/11684/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування, позивачі звернулися з позовом до суду в жовтні 2018 року, тобто після надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку по

АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема й безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування ( стаття 81 ЗК України).

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частинами першою і другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 ЦК України).

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин першої, другої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 даної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом наведених правових норм судовому захисту підлягають порушені права власника (користувача) земельної ділянки.

Оскаржуючи згадані рішення Чернігівської міської ради, позивач вказувала на те, що надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) щодо земельної ділянки по

АДРЕСА_1 , а також затвердження такої технічної документації та передача вищевказаної земельної ділянки у особисту власність ОСОБА_2 без згоди співвласників об`єкту незавершеного будівництва розташованого на вищевказаній земельній ділянці, прямо суперечить положенням ЦК України та ЗК України та порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .

Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, при набутті ОСОБА_8 права власності на нерухоме майно, а саме незавершений будівництвом житловий будинок, по

АДРЕСА_1 , який розміщений на спірній земельній ділянці, з врахуванням наведених норм Закону, переходить право власності на відповідну частину земельної ділянки на якій розміщений об`єкт нерухомості.

За наведених вище обставин, слід дійти висновку про те, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та обставина, що позивачкою не було надано згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки порушене право власності на земельну ділянку для співвласника підлягає захисту в інший спосіб.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що при прийнятті Чернігівською міською радою оскаржуваних рішень жодні права та інтереси ОСОБА_1 не були порушені, оскільки позивачем не подано належних та обґрунтованих доказів незаконності рішень міської ради, а тому зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,

від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська