Постанова

від 10.08.2021 по справі 911/954/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/954/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Некрасова А. М.,

відповідача за первісним позовом - Качараба В. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Щоткіна О. В.

від 19.10.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Куксов В. В., Шаптала Є. Ю., Мальченко А. О.

від 13.04.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке"

про стягнення 2 242 050,10 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 713 220,85 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про стягнення заборгованості за договором генерального підряду на будівництво сонячної електростанції № 12-0717 від 12.07.2017 в сумі 2 242 050,10 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором генерального підряду на будівництво сонячної електростанції № 12-0717 від 12.07.2017 в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія", в якому просило:

1) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" вчинити дії за договором генерального підряду на будівництво сонячної електростанції № 12-0717 від 12.07.2017, а саме:

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством, що стосуються якості, безпеки і використання матеріалів, в тому числі, але не обмежуючись: паспорти, сертифікати якості, сертифікати відповідності промисловій безпеці, документи, що підтверджують пожежну, промислову, санітарно-гігієнічну та іншу безпеку й придатність по об`єкту;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" сертифікати якості і технічні паспорти на все обладнання, що було встановлене на об`єкті;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" комплект експлуатаційної документації, в тому числі інструкцію з експлуатації і технічному обслуговуванню по кожному технічному пристрою, обладнанню і спорудам небезпечного виробничого об`єкта та/або обладнання (його елементів) в якості складової частини об`єкта, що повинна відповідати вимогам промислової і енергетичної безпеки;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" в двох екземплярах в паперовому вигляді і в одному електронному вигляді документацію, розроблену на основі підготовленої субпідрядниками експлуатаційної документації, що пов`язана з експлуатацією технічних пристроїв, обладнання, будівель і споруд як по окремим майданчикам небезпечних виробничих об`єктів, які є частиною технологічного комплексу об`єкту, так і по об`єкту в цілому, яка відповідає вимогам законодавства в сфері промислової і енергетичної безпеки;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" грошові кошти, що були сплачені за договором генерального підряду на будівництво сонячної електростанції № 12-0717 від 12.07.2017 в розмірі 713 220,85 грн.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" посилається, зокрема, на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" роботи за договором генерального підряду виконані не в повному обсязі, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" не здійснювався технічний нагляд, не проводився інструктаж та навчання персоналу Товариства, не забезпечувалось отримання ліцензії на виробництво електроенергії, отримання "зеленого" тарифу, набуття членства в ОРЕ та укладення (підписання) договору купівлі-продажу електричної енергії з ДП "Енергоринок", випробування АСКОЕ, а також не готувались і не подавались документи для введення об`єкта в експлуатацію (отримання сертифікату). Крім того, позивач за зустрічним позовом стверджує про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" роботи з 18 по 21 пункт графіку виконання робіт і графіку платежів не були виконані, акт приймання-передачі фактично виконаних робіт не складався і не підписувався сторонами, відповідно, на думку позивача за зустрічним позовом, відсутні підстави для отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" грошових коштів з останнього платежу передбаченого графіком в розмірі 98090,06 доларів США, що становить еквівалент 2734765,93 грн. Водночас, позивач за зустрічним позовом зауважує, що ним здійснено переплату - авансування останнього платежу в сумі 713 220,85 грн, а з огляду на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" всіх робіт за договором, ці грошові кошти є такими, що підлягають поверненню. Також позивач за зустрічним позовом посилається те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" не виконано зобов`язання щодо передання необхідної документації за договором відповідно до пункту 23.3 статті 23, пункту 24.3 статті 24, статті 31 договору.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" (генпідрядник) було укладено договір генерального підряду на будівництво сонячної електростанції № 12-0717 (далі - договір).

Відповідно до статті 1 договору наступні терміни, які починаються з великої літери, будуть мати значення, визначені нижче, за винятком випадків, коли інше випливає зі змісту відповідної статті чи пункту, зокрема: - Дата Початку Робіт - дата, яка визначається згідно зі статтею ("Строки виконання Робіт"), у яку генпідрядник зобов`язаний забезпечити початок виконання робіт; - Дата Фактичного Завершення - дата, у яку досягнуто фактичне завершення всіх робіт за договором; - Договір - цей договір будівельного підряду між замовником і генпідрядником, включаючи всі згадані у ньому додатки, а також не згадані та інші доповнення до договору за умови, що такі додатки і доповнення укладені належним чином, та з них явно випливає те, що вони є частиною цього договору; - Договірна ціна - тверда ціна, яка сплачується генпідряднику за виконання всіх робіт та яка визначається згідно з розділом 8 ("Договірна ціна та платежі"); - Вихідні Дані - відомості, що надаються замовником генпідряднику для виконання робіт відповідно до переліку, наведеного в додатку 1 ("Технічне завдання"); - Будівельний Майданчик - земельна ділянка для будівництва об`єкта загальною площею 2,9441 га, яка належить замовнику на праві оренди на підставі договору оренди земельної ділянки № 1 від 08.09.2016, та яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Мироцька сільська рада; кадастровий номер 3222484800:03:013:0013. Земельна ділянка, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3207459792016 від 11.10.2016, має наступне цільове призначення: "для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій" (Код КВЦПЗ 14.01), затверджений наказом Держкомзему № 548 від 23.07.2010; - Об`єкт - "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції". Адреса Об`єкта: Мироцька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області. Потужність Об`єкта: 1800 кВт. Об`єкт є капітальним будівництвом і включає в себе, без обмеження наведеним переліком, будівлі, споруди, інженерні комунікації, зведені відповідно до Технічної Документації на Будівельному Майданчику; - Застосовуване Право - чинне законодавство України;- Роботи - весь обсяг робіт, послуг і поставок, виконання яких вимагається чи може вимагатися від генпідрядника за договором, у тому числі поставка обладнання і матеріалів згідно з договором і додатками до нього, у тому числі роботи з усунення недоліків (дефектів), а також будь-які інші роботи, необхідні для виконання генпідрядником своїх зобов`язань за договором, незалежно від того, передбачені такі роботи договором чи ні; - Робочий День - день, який відповідно до застосовуваного права є робочим в Україні; - Експлуатаційна Документація - документи, які містять відомості, достатні для забезпечення правильної та безпечної експлуатації об`єкта протягом строку служби, які засвідчують гарантовані виробником значення основних характеристик обладнання та необхідні для монтажу, налагодження, індивідуальних випробувань, комплексного випробування, пуску, здачі в експлуатацію, технічного обслуговування, ремонту, проведення пусконалагоджувальних робіт, випробувань і приєднання об`єкта до зовнішніх діючих електричних мереж.

Пунктом 13.1 договору обумовлено, що в строки та у порядку, передбачені договором, генпідрядник зобов`язаний виконати або забезпечити виконання всього об`єму робіт згідно з розробленою технічною документацією та передати замовнику за актом завершений будівництвом, змонтований, експлуатований об`єкт, разом з усією документацією, яка до нього відноситься, а замовник зобов`язується прийняти результат робіт та сплатити договірну ціну.

Згідно із пунктом 13.2 договору опис об`єкта та вимоги до нього наведені у додатку № 1 ("Технічне завдання"). Обсяг робіт генпідрядника включає в себе, без обмеження наведеним переліком: - будівельно-монтажні роботи, в тому числі загальнобудівельні, спеціальні та інші будівельні роботи зі зведення об`єкта; - роботи з підключення об`єкта до зовнішньої інфраструктури (зовнішніх діючих електричних мереж) здійснюються у точці, вказаній відповідно до Проекту "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції (СЕС), потужністю 1800 кВт на території Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області: Схема видачі потужності", а саме до роз`єднувачів в РУ-0,4 в ТП 10/0,4 кВ, які надаються замовником; - технічний та авторський нагляд за виконанням робіт; - пусконалагоджувальні роботи, а також введення об`єкта в експлуатацію; - придбання (самостійно та від свого імені) обладнання (у тому числі запасні частини), для включення у склад об`єкта, у тому числі його завантаження, транспортування, перевантаження, зберігання, розвантаження, сертифікацію, ревізію та вхідний контроль монтаж і пусконаладка; - придбання (самостійно та від свого імені) матеріалів для включення у склад об`єкта в порядку та на умовах, визначених договором, у тому числі їх закупка, транспортування, розвантаження, завантаження, зберігання, сертифікація і вхідний контроль та використання під час виконання робіт; - інструктаж та навчання персоналу замовника; - отримання дозволу на будівництво, введення в експлуатацію, а також, іншої дозвільної/погоджувальної документації, необхідної для виконання договору, ліцензію на виробництво електроенергії, "зелений" тариф, членства в ОРЕ, укладення (підписання) договору с ДП "Енергоринок".

Відповідно до пункту 22.1 розділу 4 договору в порядку та на умовах, встановлених цим розділом, генпідрядник зобов`язаний забезпечити будівництво об`єкта всіма необхідними матеріалами та обладнанням у повному обсязі при своєчасній оплаті з боку замовника.

Орієнтовний перелік, кількість та характеристики матеріалів та обладнання, які поставляються та монтуються генпідрядником за договором, передбачений в додатку № 2 "Специфікація". Остаточний перелік матеріалів та обладнання (тип, найменування, кількість, виробник і т. д.) буде визначений після розробки та затвердження технічної документації замовником і генпідрядником, та оформлений шляхом внесення змін у додаток № 2 "Специфікація" до договору. У разі погодження остаточного переліку матеріалів та обладнання і внесення змін у додаток № 2 "Специфікація", які тягнуть за собою зміну договірної ціни, сторони зобов`язуються переглянути договірну ціну, шляхом внесення змін у договір (пункт 22.2 договору).

За умовами пункту 23.3 договору генпідрядник зобов`язаний передати замовнику всі необхідні згідно з нормами застосовуваного права документи, які стосуються якості, безпеки та застосування матеріалів, які поставляються, у тому числі, але не обмежуючись, паспорти, сертифікати якості, сертифікати відповідності промислової безпеки, документи, які підтверджують пожежну, промислову, санітарно-гігієнічну та іншу безпеку і придатність.

Пунктом 24.3 договору визначено, що генпідрядник гарантує, що окрім інших вимог, які вимагаються договором для обладнання, обладнання буде мати сертифікати якості і технічні паспорти, відповідати діючим нормам в галузі будівництва та енергетичного комплексу, буде відповідати технічній документації та вимогам договору, буде придатним для використання у виробництві електричної енергії та здійснення іншої діяльності, зазвичай пов`язаної з експлуатацією енергетичних об`єктів, буде придатним для експлуатації з урахуванням кліматичних умов місця розташування об`єкта (будівельного майданчика) та експлуатаційних режимів, наведених у договорі, не буде мати дефектів та недоліків.

Статтею 31 договору сторонами передбачено: - в порядку, встановленому договором, генпідрядник зобов`язаний підготувати та підтримувати в оновленому вигляді повний комплект експлуатаційної документації, у тому числі інструкцій з експлуатації та технічному обслуговуванню технічних пристроїв, обладнання та споруд небезпечного виробничого об`єкта та/або обладнання (його елементів) в якості складової частини об`єкта (пункт 31.1); - генпідрядник забезпечує наявність експлуатаційної документації по кожному технічному пристрою, обладнанню, споруді і виду робіт, яка повинна відповідати вимогам промислової та енергетичної безпеки (пункт 31.2); - на підставі підготовленої субпідрядниками експлуатаційної документації генпідрядник зобов`язаний підготувати документацію, пов`язану з експлуатацією технічних приладів, обладнання, будівель і споруд як за окремими майданчиками небезпечних виробничих об`єктів, що є частиною технологічного комплексу об`єкта, так і по об`єкту в цілому та передати її замовнику, у кількості 2 (двох) екземплярів в паперовому вигляді та 1(одного) екземпляра в електронному вигляді. Генпідрядник одноособово несе повну відповідальність за розробку та оформлення (погодження та затвердження) у встановленому порядку вказаної документації, та забезпечує її відповідність вимогам законодавства в галузі промислової та енергетичної безпеки (пункт 31.3).

Стаття 34 договору містить, зокрема, наступні умови: - генпідрядник здає виконані роботи за договором за актом прийому-передачі фактично виконаних робіт. Генпідрядник готує, підписує та передає замовнику акт прийому-передачі фактично виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після дати фактичного завершення робіт. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів приймає належним чином виконані роботи, підписує та повертає генпідряднику акт, або направляє мотивовану відмову від прийняття виконаних генпідрядником робіт (пункт 34.1); - у разі якщо замовником під час прийняття робіт будуть виявлені недоліки, генпідрядник власними силами та без збільшення договірної ціни зобов`язаний в узгоджений замовником строк усунути виявлені недоліки та повторно направити акт прийому-передачі фактично виконаних робіт (пункт 34.2).

Відповідно до пункту 35.1 договору досягнення об`єктом фактичного завершення (завершено будівництво об`єкта - об`єкт готовий до експлуатації, проведені пусконалагоджувальні роботи та отримані відповідні підтверджуючі документи згідно з чинним законодавством України, для замовника отримані: технічний паспорт на об`єкт, присвоєна поштова адреса місцезнаходження об`єкта, зареєстровано за замовником право власності на об`єкт у Державному реєстрі, отримана ліцензія на виробництво електроенергії, отримані "зелений" тариф, членство в ОРЕ, укладений договір з ДП "Енергоринок") буде оформлюватись актом прийому-передачі фактично виконаних робіт за договором, форма якого затверджена сторонами у додатку № 4 до цього договору. Завершення будівельно-монтажних робіт до 29.12.2017. Фактичне завершення робіт за договором до 11.02.2018.

Строки виконання робіт по кожному етапу за цим договором вказані в додатку № 3 до договору "Графік виконання робіт та графік платежів" (пункт 37.1 договору).

Умовами статті 39 договору передбачено таке: - результати виконаних робіт до моменту підписання сторонами акта прийому-передачі фактично виконаних робіт знаходяться у власності генпідрядника. Після підписання сторонами вказаного акта результати виконаних робіт (об`єкт) переходять у власність замовника (пункт 39.1); - матеріали, які надаються генпідрядником, до моменту підписання сторонами акта прийому-передачі фактично виконаних робіт знаходяться у власності генпідрядника. Після підписання сторонами вказаного акта матеріали, використані під час виконання робіт, переходять у власність замовника (пункт 39.2); - обладнання, яке надається генпідрядником, до моменту підписання сторонами акта прийому-передачі фактично виконаних робіт знаходиться у власності генпідрядника. Після підписання сторонами вказаного акта обладнання, використане під час виконання робіт, переходить у власність замовника (пункт 39.2).

Статтею 43 договору визначено, що замовник зобов`язаний сплатити генпідряднику договірну ціну за належне виконання робіт у строки та в порядку, встановлені договором.

Стаття 44 договору містить, зокрема, наступні умови: - ціна договору складає суму в гривнях еквівалентну 1 961 812,00 доларів США, що на дату укладення договору (міжбанківський курс доларів США до гривні 25,9 грн за 1 долар США) складає суму в розмірі 50 810 930,80 грн, у тому числі ПДВ 20%. Оплата проводиться виключно у гривнях по курсу продажу встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com (розділ Фіксинг котирувань міжбанківського ринку) сформований на 16:00 по Київському часу на дату, яка передує даті виставлення рахунку-фактури генпідрядником (пункт 44.1); - форма оплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів у гривнях з рахунку замовника на рахунок генпідрядника, вказаний у договорі (пункт 44.2); - договірна ціна за цим договором, вказана у пункті 44.1, включає в себе вартість робіт, послуг, матеріалів та обладнання, вказаних у додатку № 2 "Специфікація" та додатку № 3, у тому числі вартість: - виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту, в тому числі послуги з отримання дозволів та погоджень; - виконання пусконалагоджувальних робіт "в холосту", у тому числі роботи і послуги з проведення приймально-здавальних випробувань, індивідуальних, приймальних випробувань, у тому числі послуги з отримання дозволів та погоджень на проведення робіт, з урахуванням вартості робочої сили; - поставки обладнання та матеріалів, з урахуванням витрат, які відносяться до вартості обладнання по об`єкту; - навчання персоналу замовника, у тому числі вартість робочої сили; - розробки інструкцій по експлуатації об`єкта, у тому числі вартість робочої сили; - виконання пусконалагоджувальних робіт, у тому числі вартість робочої сили; - підключення об`єкта до загальних електричних мереж відповідно до пункту 13.2 цього договору; - всіх інших поставок, робіт та послуг, необхідних для безпечної і надійної експлуатації об`єкта (отримання ліцензії на виробництво електроенергії, на отримання "зеленого" тарифу, членства в ОРЕ, укладення (підписання) договору з ДП "Енергоринок" (пункт 44.3); - договірна ціна є твердою і залишається незмінною на весь період дії договору (за винятком випадків, передбачених у пункті 44.5 статті 45) включає в себе всі затрати, необхідні для виконання генпідрядником обов`язків за цим договором в обумовлені цим договором строки, а також будь-які витрати та інші затрати генпідрядника, понесені ним під час виконання цього договору та усунення всіх недоліків. Вказана договірна ціна також включає в себе всі податки, які сплачує генпідрядник у зв`язку з виконанням обов`язків за цим договором (пункт 44.4); - визначена в пункті 44.1 цієї статті договірна ціна може бути змінена виключно у випадках: зміни ставки ПДВ і мита в законодавчому порядку; внесення за ініціативою замовника змін в обсяг і склад робіт, що тягнуть за собою зміну договірної ціни; у випадку, передбаченому в пункті 22.2 цього договору. Зміна договірної ціни проводиться сторонами виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, підписаної уповноваженими представниками сторін (пункт 44.5 договору); - вважається, що генпідрядник задоволений правильністю та достатністю договірної ціни, визначеної в пункті 44.1 цієї статті, яка покриває всі зобов`язання генпідрядника за цим договором та все необхідне для спорудження і завершення об`єкта та усунення всіх недоліків (пункт 44.6 договору); - замовник, крім вказаної у цьому договорі договірної ціни, не несе додаткові витрати, пов`язані з виготовленням та випробуванням обладнання, та інших матеріально-технічних ресурсів, їх транспортуванням, митним оформленням, завантажувально-розвантажувальними роботами та іншими затратами, пов`язаними з їх постачанням і доставкою на будівельний майданчик, а також виконанням всього обсягу будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об`єкті (пункт 44.7 договору).

Статтею 45 договору визначено порядок сплати договірної ціни, зокрема: - порядок сплати договірної ціни вказаний у Графіку виконання робіт та графіку платежів, який є додатком № 3 до цього договору (пункт 45.1); - не пізніше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до встановленої дати сплати замовником чергового платежу генпідрядник зобов`язаний виставити замовнику рахунок-фактуру на оплату відповідного платежу (пункт 45.2).

Пунктом 47.1 договору передбачено, що якщо одна сторона вважає, що друга сторона допустила порушення договору, перша сторона не пізніше 10 (десяти) днів з того моменту, коли їй стало відомо про порушення, направить стороні, яка порушила, повідомлення про порушення. Сторона, яка отримала таке повідомлення зобов`язана дати на нього відповідь не пізніше 15 днів з моменту його отримання.

Відповідно до статті 50 договору останній вступає в силу з моменту його підписання належно уповноваженими представниками сторін. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Сплив строку виконання робіт, передбачених договором, не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов`язань.

Сторонами було погоджено та підписано додатки до договору, які є його невід`ємними частинами, а саме: - додаток № 1 Технічне завдання на виконання проектних та будівельно-монтажних робіт для інвестиційного проекту "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції"; - додаток № 2 "Специфікація робіт, матеріалів та обладнання"; - додаток № 3 "Графік виконання робіт та графік платежів"; - додаток № 4 "Акт прийому-передачі фактично виконаних робіт".

У додатку № 3 "Графік виконання робіт та графік платежів" визначено тип і найменування робіт, а саме: 1) підготовчі роботи на майданчику; 2) закупівля фотоелектричних модулів (Longi 295 LR6-60PE mono); 3) закупівля перетворювачів/інверторів (SMA STP 25000TL-30); 4) закупівля опорних конструкцій для фотоелектричних модулів (ФЕМ); 5) охоронна та пожежна сигналізація у комплекті з відео спостереженням та освітленням; 6) огородження території з воротами та хвірткою; 7) будівельно-монтажні роботи; 8) закупівля комплектуючих для РЩ 0,4 кВ; 9) закупівля будівельних матеріалів; 10) закупівля кабельно-провідникової продукції, доставка; 11) улаштування траншеї для прокладання кабелю; 12) доставка фотоелектричних модулів та інверторів; 13) електромонтажні роботи (до 0,4 кВ); 14) улаштування доріг та майданчиків із щебеневим покриттям; 15) приймання згідно з актом, точки підключення, що надається замовником; 16) монтаж АСКОЕ; 17) пусконалагоджувальні роботи; 18) подання декларації про закінчення будівельних робіт 1-3ї категорії; 19) отримання Ліцензії та Зеленого тарифу; 20) погодження членства в ОРЕ та підписання договору купівлі-продажу е/е; 21) випробування АСКОЕ; 22) введення в експлуатацію.

Водночас, додаток № 3 "Графік виконання робіт та графік платежів" передбачає наступний порядок сплати договірної ціни: - 03.08.2017 - 1177087,20 доларів США; - 25.09.2017 - 196181,20 доларів США; - 13.11.2017 - 196181,20 доларів США; - 11.12.2017 - 98090,60 доларів США; - 08.01.2018 - 196181,20 доларів США; - 11.02.2018 - 98090,60 доларів США.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 01.06.2017 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС083171520382; найменування об`єкта будівництва: "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції"; поштова/будівельна адреса ділянки: Мироцька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області.

За наслідками виконання договору № 12-0717 від 12.07.2017 між сторонами 01.02.2018 складено та підписано акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (форма КБ-2в) на суму 36008418,24 грн.

В рамках договору № 12-0717 від 12.07.2017 генпідрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 16063758,83 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за квітень 2018 року, підписаними та скріпленими печатками сторін 20.04.2018, а саме: акт на суму 632478,14 грн; акт на суму 827999,70 грн; акт на суму 225304,24 грн; акт на суму 266400,00 грн; акт на суму 1781202,07 грн; акт на суму 1624858,04 грн; акт на суму 451542,94 грн; акт на суму 9159968,84 грн; акт на суму 397402,16 грн; акт на суму 515344,14 грн; акт на суму 181258,56 грн.

20.04.2018 сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за квітень 2018 року на загальну суму в розмірі 52072177,08 грн.

У період з 20.09.2017 по 15.11.2018 замовник перерахував на користь генпідрядника грошові кошти в сумі 49830126,99 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме: № 1_9К021/212 від 20.09.2017 на суму 30780830,28 грн; № 10 від 28.11.2017 на суму 5192916,36 грн; № 37 від 05.01.2018 на суму 3000000,00 грн; № 41 від 15.01.2018 на суму 1000000,00 грн; № 42 від 16.01.2018 на суму 634737,00 грн; № 44 від 17.01.2018 на суму 688000,00 грн; № 45 від 18.01.2018 на суму 200000,00 грн; № 47 від 22.01.2018 на суму 927000,00 грн; № 49 від 05.02.2018 на суму 1890145,87 грн; № 68 від 05.03.2018 на суму 5216497,48 грн; № 235 від 15.11.2018 на суму 300000,00 грн. Указані оплати здійснені з призначенням платежу: "За послуги з будівництва сонячної електростанції згідно дог. 12-0717 від 12.07.2017р. в т.ч. ПДВ".

Сертифіком серії КС № 162181141518, виданим 24.04.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.04.2018, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Акт готовності об`єкта до експлуатації від 12.04.2018 містить підпис та печатку директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" Германа С.В.

Згідно із постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.02.2018 № 173 Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2020 у справі № 911/954/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021, первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" 2 242 050,10 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Сертифіката серії КС № 162181141518, виданого 24.04.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.04.2018, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво фотоелектричної сонячної наземної електростанції" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів підтверджується сертифікатом, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата видачі сертифіката, що, в свою чергу, підтверджує той факт, що на спірному об`єкті були виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" підписавши акт готовності об`єкта до експлуатації від 12.04.2018, на підставі якого видано відповідний Сертифікат, підтвердило факт виконання повністю робіт, передбачених договором без зауважень та застережень;

- висновок експерта № 20212, складений 29.07.2020 не спростовує висновків судів, у зв`язку із чим клопотання скаржника про виклик експерта не підлягає задоволенню;

- підписавши акт прийому-передачі фактично виконаних робіт за договором, сторони таким чином виявили волю на виникнення наслідків, передбачених договором, зокрема, перехід права власності від генпідрядника до замовника на результати виконаних робіт (об`єкт), а також на матеріали та обладнання, які надаються генпідрядником, що безпосередньо випливає зі змісту статті 39 договору;

- факт підписання відповідачем за первісним позовом акта прийому-передачі фактично виконаних робіт за договором, а також актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок форми КБ-3 про їх вартість, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані результати цих робіт;

- в матеріалах справи наявна копія акта звіряння розрахунків від 07.03.2018 за договором генерального підряду № 12-0717 від 12.07.2017, у якому сторони засвідчили, що за результатами звіряння наданих ТОВ "Еліос Стратегія" рахунків на оплату і документами про їх оплату за договором генерального підряду № 12-0717 від 12.07.2017, встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" в рамках договору сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" грошові кошти в загальній сумі 49530126,99 грн (еквівалент сплаченої суми в доларах США - 1 863 721,40). У вказаному акті звіряння сторонами зафіксовано, що замовнику залишається ще здійснити сплату грошових коштів у розмірі, що становить еквівалент 98 090,60 доларів США, в строки та на умовах передбачених договором генерального підряду № 12-0717 від 12.07.2017. Акт звіряння розрахунків від 07.03.2018 підписаний керівниками сторін та скріплений печатками підприємств. Після підписання акта звіряння розрахунків, 15.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" здійснено платіж у розмірі 300 000,00 грн;

- доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про те, що останній платіж передбачає оплату робіт, які вказані у пунктах 18-21 Графіку є необґрунтованими, оскільки, по-перше, оплата таких робіт, згідно з Графіком, здійснюється шляхом внесення передостанньої оплати 08.01.2018 у сумі 196181,20 доларів США, по-друге, вказані роботи вже оплачені замовником, про що свідчить підписаний сторонами акт звіряння розрахунків від 07.03.2018;

- з огляду на умови пунктів 44.1, 45.2 договору та встановлені курси продажу в міжбанківській системі "УкрДілінг", договірна ціна за весь обсяг робіт в еквіваленті у гривнях становила б загалом 51851672,06 грн. У даному випадку, з огляду на дати здійснення скаржником оплат в рамках договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" не виконувались умови Графіку в частині внесення платежів у дати, які погоджено сторонами у цьому Графіку. Вказане також випливає безпосередньо з акта звіряння розрахунків, який підписано обома сторонами і з якого вбачається, що на дати здійснення платежів замовником такі оплати загалом не перевищили договірної ціни. Зважаючи на вищевикладене, відхиляється розрахунок відповідача за первісним позовом, у зв`язку із тим, що твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про перевищення договірної ціни є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами;

- хоча в договорі й зазначено, що генпідрядник зобов`язаний надати замовнику рахунок-фактуру, однак така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який визначається відповідно до погодженого сторонами Графіку, а не рахунку;

- висновки про наявність підстав для задоволення первісного позову виключають задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення авансового платежу в розмірі 713220,85 грн, оскільки генпідрядником виконані, а замовником прийняті обумовлені договором роботи, про що свідчать, у тому числі підписані обома сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, Довідка форми КБ-3 та акт прийому-передачі фактично виконаних робіт. Крім того, відсутність у матеріалах справи доказів наявності з боку замовника будь-яких зауважень чи претензій до якості та обсягу виконаних генпідрядником робіт, протягом більш ніж двох років після введення спірного об`єкта в експлуатацію, додатково свідчить про прийняття замовником таких робіт;

- факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії спростовує обставини щодо не передання генпідрядником експлуатаційної документації, а також документів на обладнання і матеріали;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке", як замовник робіт за договором, у момент прийняття виконаних генпідрядником робіт не був позбавлений права перевірити факт виконання генпідрядником обов`язків щодо передачі відповідних документів замовнику, а у випадку виявлення відповідного порушення направити відповідне повідомлення про порушення як це передбачено пунктом 47.1 договору;

- заявляючи зустрічний позов в частині вимог про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом передати документи Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" не вказало, яке конкретно порушене право скаржника буде відновлене у разі застосування обраного ним способу захисту;

- позовні вимоги за зустрічним позовом сформульовані нечітко та неконкретно. Позивач за зустрічним позовом просить зобов`язати відповідача надати йому певні документи, передбачені пунктами 23.3, 24.3 та статтею 31 договору, при цьому, ані у відповідних положеннях договору, ані у зустрічному позові не зазначено, які конкретно документи має надати відповідач, зокрема їх кількості, ідентифікуючих реквізитів тощо;

- посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" на порушення відповідачем за зустрічним позовом його права на отримання документів носить абстрактний характер, а тому обраний спосіб захисту не є ефективним ні в сенсі відновлення такого права, ні в сенсі примусового виконання рішення суду.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" у якості підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 зазначило пункти 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частин 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України та частин 1-4 статті 321 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах; - суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання (пункти 1 та 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" подало відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення до відзиву, в яких просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" подало додаткові пояснення, в яких викладено заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія".

5. Розгляд клопотань

10.08.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" - адвокатом Качарабою В. П. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання Качарабою В. П. мотивовано тим, що основний представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" - Дмишук Вікторія Борисівна, не може бути присутньою у даному судовому засіданні.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" - адвоката Качараби В. П. про відкладення розгляду справи, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Качарабою В. П. не зазначено будь-яких підстав, які перешкоджають Дмишук В. Б. з`явитися у судове засідання.

Разом з тим, Суд враховує, що в судове засідання з`явився повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" - адвокат Качараба В. П., який також приймав участь під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій.

Водночас, Суд зазначає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" були ґрунтовно викладені у касаційній скарзі та у доповненні до касаційної скарги, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги.

Крім того, процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Верховного Суду від 25.06.2021 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021, та призначення справи до розгляду на 10.08.2021.

Суд також враховує процесуальні норми щодо строку розгляду касаційної скарги (стаття 306 Господарського процесуального кодексу України).

6. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у даній справі відкрито згідно із пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частини 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України та частини 1-4 статті 321 Господарського кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах. Зокрема, за доводами скаржника, у договорі підряду сторонами було визначено тверду фіксовану ціну вартості робіт за договором, однак сторонами підписано акти виконаних робіт на суму значно більшу ніж передбачено у договорі, при цьому суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення суми, яка перевищує договірну ціну.

Розглядаючи зазначені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно із частинами 1-4 статті 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов`язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - розірвання договору в установленому порядку.

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, сторонами в статті 44 договору підряду погоджено наступні умови: - ціна договору складає суму в гривнях еквівалентну 1 961 812,00 доларів США, що на дату укладення договору (міжбанківський курс доларів США до гривні 25,9 грн за 1 долар США) складає суму в розмірі 50 810 930,80 грн, у тому числі ПДВ 20%. Оплата проводиться виключно у гривнях по курсу продажу встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com (розділ Фіксинг котирувань міжбанківського ринку) сформований на 16:00 по Київському часу на дату, яка передує даті виставлення рахунку-фактури генпідрядником (пункт 44.1); - форма оплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів у гривнях з рахунку замовника на рахунок генпідрядника, вказаний у договорі (пункт 44.2); - договірна ціна за цим договором, вказана у пункті 44.1, включає в себе вартість робіт, послуг, матеріалів та обладнання, вказаних у додатку № 2 "Специфікація" та додатку № 3, у тому числі вартість: - виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту, в тому числі послуги з отримання дозволів та погоджень; - виконання пусконалагоджувальних робіт "в холосту", у тому числі роботи і послуги з проведення приймально-здавальних випробувань, індивідуальних, приймальних випробувань, у тому числі послуги з отримання дозволів та погоджень на проведення робіт, з урахуванням вартості робочої сили; - поставки обладнання та матеріалів, з урахуванням витрат, які відносяться до вартості обладнання по об`єкту; - навчання персоналу замовника, у тому числі вартість робочої сили; - розробки інструкцій по експлуатації об`єкта, у тому числі вартість робочої сили; - виконання пусконалагоджувальних робіт, у тому числі вартість робочої сили; - підключення об`єкта до загальних електричних мереж відповідно до пункту 13.2 цього договору; - всіх інших поставок, робіт та послуг, необхідних для безпечної і надійної експлуатації об`єкта (отримання ліцензії на виробництво електроенергії, на отримання "зеленого" тарифу, членства в ОРЕ, укладення (підписання) договору з ДП "Енергоринок" (пункт 44.3); - договірна ціна є твердою і залишається незмінною на весь період дії договору (за винятком випадків, передбачених у пункті 44.5 статті 45), включає в себе всі затрати, необхідні для виконання генпідрядником обов`язків за цим договором в обумовлені цим договором строки, а також будь-які витрати та інші затрати генпідрядника, понесені ним під час виконання цього договору та усунення всіх недоліків. Вказана договірна ціна також включає в себе всі податки, які сплачує генпідрядник у зв`язку з виконанням обов`язків за цим договором (пункт 44.4); - визначена в пункті 44.1 цієї статті договірна ціна може бути змінена виключно у випадках: зміни ставки ПДВ і мита в законодавчому порядку; внесення за ініціативою замовника змін в обсяг і склад робіт, що тягнуть за собою зміну договірної ціни; у випадку, передбаченому в пункті 22.2 цього договору. Зміна договірної ціни проводиться сторонами виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, підписаної уповноваженими представниками сторін (пункт 44.5 договору); - вважається, що генпідрядник задоволений правильністю та достатністю договірної ціни, визначеної в пункті 44.1 цієї статті, яка покриває всі зобов`язання генпідрядника за цим договором та все необхідне для спорудження і завершення об`єкта та усунення всіх недоліків (пункт 44.6 договору); - замовник, крім вказаної у цьому договорі договірної ціни, не несе додаткові витрати, пов`язані з виготовленням та випробуванням обладнання, та інших матеріально-технічних ресурсів, їх транспортуванням, митним оформленням, завантажувально-розвантажувальними роботами та іншими затратами, пов`язаними з їх постачанням і доставкою на будівельний майданчик, а також виконанням всього обсягу будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об`єкті (пункт 44.7 договору).

Отже, сторонами в пункті 44.1 статті 44 договору підряду визначено тверду ціну в іноземній валюті.

При цьому, в зазначеному пункті зазначено, що оплата зазначеної ціни проводиться виключно у гривнях по курсу продажу встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com (розділ Фіксинг котирувань міжбанківського ринку) сформованому на 16:00 по Київському часу на дату, яка передує даті виставлення рахунку-фактури генпідрядником.

Водночас, судами встановлено, що сторонами погоджено графік платежів за договором (додаток № 3 "Графік виконання робіт та графік платежів" до договору підряду), який передбачає наступний порядок сплати договірної ціни: - 03.08.2017 - 1177087,20 доларів США; - 25.09.2017 - 196181,20 доларів США; - 13.11.2017 - 196181,20 доларів США; - 11.12.2017 - 98090,60 доларів США; - 08.01.2018 - 196181,20 доларів США; - 11.02.2018 - 98090,60 доларів США.

Тобто, пунктом 44.1 статті 44 договору підряду передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях (50 810 930,80 грн), визначена на дату укладення договору в еквіваленті до твердої ціни погодженої в іноземній валюті, може змінюватись в залежності від курсу продажу іноземної валюти, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (сайт www.udinform.com (розділ Фіксинг котирувань міжбанківського ринку) сформованому на 16:00 по Київському часу на дату, яка передує даті виставлення рахунку-фактури генпідрядником.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" перевищено договірну ціну, яка сторонами в договорі визначена твердою, оскільки загальна вартість виконаних робіт за договором склала 52 072 177, 08 грн, в той час як за розрахунком скаржника, зробленим відповідно до погодженого графіку платежів за договором (додаток № 3 "Графік виконання робіт та графік платежів" до договору підряду) дана сума повинна становити 51 851 672,06 грн.

Дані доводи скаржника відхиляються Судом, оскільки з встановлених судами обставин справи вбачається, що скаржником не виконувались умови графіку в частині внесення платежів у дати, які погоджено сторонами у цьому графіку. Водночас, судами встановлено, що на дати здійснення платежів замовником такі оплати загалом не перевищили договірної ціни. При цьому, дані висновки зроблені судами в тому числі з урахуванням акта звіряння розрахунків, який підписано обома сторонами, а не виключно на підставі нього як зазначає скаржник у касаційній скарзі. Разом з тим, згідно із частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо питання застосування частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України та частин 1-4 статті 321 Господарського кодексу України, оскільки доводи скаржника про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" перевищено договірну ціну та стягнення судами з скаржника суми, яка перевищує тверду договірну ціну не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлена скаржником підстава для касаційного оскарження судових рішень з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилася.

Щодо оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, то Суд зазначає таке.

Так, пунктом 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У касаційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" зазначено, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про зобов`язання позивача за первісним позовом надати відповіді на запитання поставлені в заявах по суті спору.

На наведене, Суд вважає за необхідне зазначити, що відмовляючи у задоволенні клопотання про зобов`язання позивача за первісним позовом надати відповіді на запитання поставлені в заявах по суті спору, суд першої інстанції врахував позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" щодо зазначених клопотань, зокрема, що всі обставини, які впливають на вирішення спору, позивачем за первісним позовом викладено у заявах по суті спору. В апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" було зазначено, зокрема, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про зобов`язання позивача за первісним позовом надати відповіді на запитання поставлені в заявах по суті спору. Суд апеляційної інстанцій, переглядаючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що місцевим господарським судом було дотримано норми процесуального права. Разом з тим, суд касаційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, в касаційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" зазначено, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання скаржника про витребування оригіналів письмових доказів та електронного доказу.

В доповненні до касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 13.04.2021 не розглядалися клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке": - про виклик експерта; - про витребування письмових доказів; - про витребування оригіналу електронного доказу; - про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що апеляційним господарським судом, за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, в постанові від 13.04.2021 було викладено мотиви відхилення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке": - про виклик експерта; - про витребування письмових доказів; - про витребування оригіналу електронного доказу; - про відкладення розгляду справи. Такі дії суду не суперечать положенням Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про витребування оригіналів письмових доказів та електронного доказу.

Відповідно до частин 2, 4 - 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Тобто, витребування оригіналів доказів та їх огляд в судовому засіданні є правом, а не обов`язком суду, яким він користується за своїм внутрішнім переконанням (такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/2739/20, від 20.07.2021 у справі № 873/11/21).

Частиною 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Даною нормою також передбачено право, а не обов`язок суду витребувати оригінал електронного доказу, яким він користується за своїм внутрішнім переконанням.

Відхиляючи клопотання про витребування оригіналу електронного доказу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи, а також відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що підписант позовної заяви Вартоха Олена Іванівна є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" з 28.09.2018, а тому сумніви скаржника щодо того чи була Вартоха Олена Іванівна керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" в момент підписання позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими.

Відхиляючи клопотання про витребування оригіналів письмових доказів суд апеляційної інстанції зазначив, що дане клопотання є також безпідставними та необґрунтованими, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях самого скаржника щодо підроблення доказів.

Отже, суд апеляційної інстанції з огляду на наявні у матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань скаржника про витребування оригіналів письмових та електронного доказу.

Верховний Суд не може перебирати на себе повноваження судів попередніх інстанцій з оцінки встановлених обставин та підміняти внутрішнє переконання судів на власне.

В свою чергу, незгода Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" з рішенням суду щодо відмови у задоволенні його клопотань не свідчить про прийняття апеляційним господарським судом постанови з порушенням норм процесуального права та не є підставою для її скасування з цих причин.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд згідно із частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, на яку скаржник посилається в обґрунтування безпідставності залишення судами без задоволення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке".

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

8. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 911/954/20 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 911/954/20.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

О.О. Мамалуй