УХВАЛА
17 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16247/18
адміністративне провадження № К/9901/29890/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 826/16247/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аскольд до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, третя особа - Державна податкова адміністрація у м. Києві, про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2021 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.08.2021.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 29.09.2020, повний його текст виготовлено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 29.10.2020. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 11.08.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для прийняття касаційної скарги до розгляду судом. Просить врахувати, що у зв`язку з не врегулюванням нормами КАС України питання щодо визначення строку на повторне звернення з касаційною скаргою, частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу встановлено граничний строк, який унеможливлює повторне звернення та є безумовною підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а саме сплив одного року. Просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження; повторне звернення з касаційними скаргами відбувалося в найкоротші терміни, а касаційна скарга приводилася у відповідність із вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 30.10.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 11.11.2020 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 15.11.2020.
Вдруге та втретє касаційні скарги надійшли до суду 03.12.2020 та 27.01.2021, однак зміст яких був ідентичним до тієї, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою, тобто, так і не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Ухвалами від 28.12.2020 та 15.02.2021 Верховний Суд повернув подані касаційні скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 04.01.2021 27.03.2021 відповідно.
Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 12.04.2021, 09.06.2021 Верховний Суд повернув ухвалами від 19.04.2021, 29.06.2021 визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 26.04.2021, 08.07.2021 відповідно.
Вшосте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 11.08.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до касаційних скарг, які подавалися вчетверте і вп`яте, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та є підставою для залишення без руху вшосте поданої.
Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у десять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що сплинув на момент подання касаційної скарги вшосте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржник до касаційної скарги додав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 406,00 грн, що не відповідає розміру, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на час подачі адміністративного позову (2007 рік) розмір судового збору визначався відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
З огляду на підпункт а пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв, що подаються до суду, ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 1112,38 грн (111238,15 грн х 1%), відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 2224,76 грн. (1112,38 грн х 200%).
З урахуванням сплаченого судового збору в сумі 406,00 грн, скаржник має доплатити 1818,76 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;
3. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, судами першої та апеляційної інстанції не враховано ряд постанов Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Крім того, скаржник повинен зазначити висновок судів попередніх інстанцій, який, на його переконання, суперечить правовій позиції Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст судових рішень і доводи касаційної скарги, є підстави вважати, що скаржником наведено обґрунтування неправильного застосування норм права безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Крім того, зі змісту судових рішень і доводів касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі було рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесене на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №1340/3510/18 відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 02.04.2013 року у справі № 21-77а13, та сформулювала висновок про неможливість застосування положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .
Оскільки такі висновки Великої Палати Верховного Суду не можуть бути залишені поза увагою, скаржник в уточненій касаційній скарзі повинен навести свої аргументи щодо можливсті/неможливості застосування цих висновків до правовідносин у справі №826/16247/18.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 826/16247/18 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2021 |
Оприлюднено | 18.08.2021 |
Номер документу | 99037324 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні