Постанова

від 11.08.2021 по справі 545/690/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 545/690/18

провадження № 61-11146св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки:

позивач- публічне акціонерне товариство МТБ Банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Адміністрації Президента України, орган опіки та піклування Київської районної у м. Полтаві ради, орган опіки та піклування Полтавської районної ради Полтавської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інтереси яких представляє ОСОБА_4 ,

за зустрічним позовом про захист прав споживачів:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство МТБ Банк ,

третя особа- приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець Володимир Андрійович,

за позовом про захист прав споживачів:

позивач - ОСОБА_4 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство МТБ Банк ,

треті особи - Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Адміністрації Президента України, орган опіки та піклування Київської районної у м. Полтаві ради, орган опіки та піклування Полтавської районної ради Полтавської області, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець Володимир Андрійович,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства МТБ Банк на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в складі колегії суддів Кузнєцової О. Ю., Гальокіна С. А., Хіль Л. М. та касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року в складі судді Шелудякова Л. В. та на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року в складі колегії суддів Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ПАТ МТБ Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог указувало, що 03 червня 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ МТБ Банк , та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00559/RP, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 145 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних на строк до 02 червня 2028 року.

Указувало, що 03 червня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та позичальником укладено договір іпотеки № 00649rP, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 267,5 м 2 , що розташований по АДРЕСА_1 . Зазначало, що 11 травня 2012 року між відповідачем та банком було укладено договір про зміни № 2 до договору іпотеки, яким пункт 7 договору іпотеки доповнено об`єктом нерухомого майна, а саме передано в іпотеку: земельну ділянку площею 0,1400 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5324081908:08:001:0138, яка знаходиться під заставним будинком за вказаною вище адресою.

Позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, добровільно передати заставне майно у власність кредитора в рахунок часткового погашення боргу або відчужити його з метою направлення коштів на погашення кредиту позичальник відмовилася.

За таких обставин в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 168 960,24 доларів США та 55 000 грн ПАТ ВТБ Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 00649rP від 03 червня 2008 року, а саме на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до

ПАТ ВТБ Банк та просила визнати договір іпотеки від 03 червня 2008 року № 00649/RP, договір про зміни до договору іпотеки № 1 від 30 жовтня 2009 року та № 2 від 11 травня 2012 року, укладені між нею та ПАТ МТБ Банк , припиненими; зняти заборону на відчуження предмета іпотеки від 03 червня 2008 року, накладену приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівцем В. А., реєстр № 3147 та вилучити предмет іпотеки з реєстру іпотек.

У лютому 2019 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до ПАТ МТБ Банк і просив визнати правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ МТБ Банк , укладені на підставі кредитного договору та договору іпотеки із додатковими угодами, припиненими; визнати договір іпотеки від 03 червня 2008 року № 00649/RP, договір про зміни до договору іпотеки № 1 від 30 жовтня 2009 року та № 2 від 11 травня 2012 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ МТБ Банк , припиненими; зняти заборону на відчуження предмета іпотеки від 03 червня 2008 року, накладену приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Полтавської області Москівцем В. А., реєстр № 3147, та вилучити предмет іпотеки з реєстру іпотек.

Ухвалами Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року та від 28 березня 2019 року позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_4 , залишено без розгляду у зв`язку із їх повторною неявкою в судові засідання 26 грудня 2019 року та 23 січня 2020 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року позовні вимоги ПАТ МТБ Банк задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 00559/RP від 03 червня 2008 року, укладеного між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ МТБ Банк , та ОСОБА_1 , в розмірі 168 670,46 доларів США та 55 000 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 00649rP від 03 червня 2008 року та всіх його додатків, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 267,5 м 2 , розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 0,1400 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5324081908:08:001:0138, яка знаходиться за вищевказаною адресою.

Ухвалено звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювати за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про іпотеку . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно. Встановивши, що на час розгляду справи борг відповідачем не погашений, добровільно передати у власність в рахунок часткового погашення боргу або відчужити майно з метою направлення коштів на погашення кредиту відповідач відмовляється, суд зробив висновок про задоволення позовних вимог з урахуванням здійснених відповідачем платежів відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2014 року.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року та рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року задоволено частково;

- ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року скасовано, а справу направлено до Полтавського районного суду Полтавської області для продовження розгляду;

- змінено рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки, встановивши її в розмірі 1 405 499,20 грн.

- в іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що у банку не було законних підстав визначати загальний розмір заборгованості та його складові, що підлягає стягненню за рахунок іпотеки, у розмірі 168 670,46 доларів США та 55 000 грн, оскільки такий розмір та відповідно валюта, в якій належить стягувати кредитну заборгованість, встановлено рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2014 року, відповідно до якого сума заборгованості відповідачів становить 1 405 499,20 грн, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зв`язку з їх повторною неявкою в судове засідання, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не були належним чином повідомлені про судове засідання від 23 січня 2020 року, оскільки судові повістки повернулися до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання

Аргументи учасників справи

У липні 2020 року представник ПАТ МТБ Банк подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року й просив її скасувати в частині зміни рішення суду першої інстанції як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та залишити в цій частині в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року.

Указує, що змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду про те, що законодавством України не заборонено укладати цивільні правочини в іноземній валюті, а тому суд має ухвалити рішення з встановленням розміру кредитної заборгованості та валюти, яка визначена договором.

У серпні 2020 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року й просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які не були повідомлені про розгляд справи належним чином.

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на касаційну скаргу ПАТ МТБ Банк , в якому вони просили відмовити у задоволенні касаційної скарги банку та задовольнити їх касаційну скаргу, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду в частині визначення розміру кредитної заборгованості є законною та обґрунтованою.

У грудні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив представника ПАТ МТБ Банк на касаційну скаргу ОСОБА_4 , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Аналіз змісту та вимог касаційних скарг дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в частині скасування ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року про залишення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без розгляду та направлення справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду в касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ МТБ Банк .

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року вказано, зокрема, що підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 723/304/16-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц та № 464/3790/16-ц.

В ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року вказано, зокрема, що підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 03 червня 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк , та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00559/RР, згідно умов якого відповідачу надано кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у сумі 145 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% і терміном погашення до 02 червня 2028 року включно.

В рахунок забезпечення виконання за кредитним договором № 00559/RP від 03 червня 2008 року ОСОБА_1 уклала з банком договір іпотеки № 00649rP яким передала в іпотеку власне майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 267,5 м 2 , що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

11 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ МТБ Банк укладено договір про зміни № 2 до договору іпотеки, яким пункт 7 Договору іпотеки доповнено об`єктом нерухомого майна, який передається в іпотеку, а саме це: земельна ділянка площею 0,1400 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5324081908:08:001:0138, яка знаходиться під заставним будинком за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 травня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість за кредитним договором № 00559/RP від 03 червня 2008 року у розмірі 1 405 499,20 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 вересня 2014 року розірвано кредитний договір № 00559/RP від 03 червня 2008 року. Припинено нарахування відсотків за користування кредитом з моменту розірвання кредитного договору.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_4 посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції розглянув справу без належного його повідомлення, а суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки такому порушенню.

Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 466/5632/14-ц (провадження № 61-18371св19) зазначено, що: відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 130) посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення про судове засідання, призначене на 07 березня 2017 року.Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення .

У справі, що переглядається:

- в матеріалах справи містяться судова повістка з відомостями про призначене судове засідання на 23 січня 2020 року, адресована ОСОБА_4 , яка повернута до суду за закінченням строку зберігання (том 2 ас 212);

- ОСОБА_4 , в апеляційній скарзі вказував про неповідомлення його судом першої інстанції про судові засідання;

- змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції, зробивши висновок про неповідомлення ОСОБА_4 , не звернув увагу на те, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України такі обставини є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду в оскарженій частині, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_4 , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 466/5632/14-ц (провадження № 61-18371св19), наявні підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду в частині часткового задоволення позовних вимог ПАТ МТБ Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду - скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства МТБ Банк , ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2020 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов