Постанова

від 11.08.2021 по справі 669/703/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 669/703/20-ц

провадження № 61-8654св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (далі - Ямпільська селищна рада) про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки та скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 серпня 2014 року він звернувся до ГУ Держземагентства із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 177,48 га, з метою передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради. 06 травня 2015 року ГУ Держземагентства видано наказ № 22-4011-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надало йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради (6820355600:06:004), з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02), орієнтовним розміром 177,4800 га. На підставі наказу у 2015 році ФОП ОСОБА_3 виготовлено відповідні проекти землеустрою, погоджені висновками Відділу Держземагентства №№ 0101, 0105, 0106, 0107, 0108, 0109 від 11 червня 2014 року. 15 червня 2015 року земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820355600:06:004:0050; 6820355600:06:004:0051; 6820355600:06:004:0052; 6820355600:06:004:0053; 6820355600:06:004:0054; 6820355600:06:004:0055 зареєстровані Відділом Держземагентства у Білогірському районі на підставі його заяви.

03 липня 2017 року він звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами: 18,9079 га, 4,7507 га, 17,8648 га, 81,3218 га, 26,3492 га, 6,0508 га, що розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, та надання в користування на 20 років для ведення фермерського господарства та укладення договорів оренди зазначених земельних ділянок. Проте ГУ Держгеокадастру в листах від 31 липня 2017 року за №№ Л-16802/0-11136/6-17, Л-16801/0-11137/6-17, Л-16799/0-11133/6-17, Л-16803/0-11131/6-17, Л-16797/0-11130/6-17 та Л-16805/0-11132/6-17 повідомило про відсутність у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки та рекомендувало повторно звернутися до нього з такими заявами після усунення вказаних зауважень.

11 вересня 2017 року він повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру з такими ж заявами, додавши до них оригінали проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та оригінали витягів із Державного земельного кадастру, але 12 вересня 2017 року ГУ Держгеокадастру за результатами розгляду його повторних звернень про затвердження проектів землеустрою, надано відповіді в листах № Л-25134/0-12627/6-17, № Л-25155/0-12622/6-17, № Л-25152/0-12623/6-17, № Л-25144/0-12624/6-17, № Л-25139/0-12626/6-17 та № Л-25141/0-12625/6-17, про відсутність законних підстав для задоволення його заяви, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність зі зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, затверджено Ямпільській селищній раді для створення громадських пасовищ, які розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради. Цим же наказом змінено вид цільового призначення земельних ділянок з для ведення фермерського господарства (01.02) на вид землі загального користування (громадські пасовища) (18.00) та передано спірні земельні ділянки у комунальну власність.

Вважає, що наказ ГУ Держгеокадастру є незаконним, оскільки порушує його право на оренду спірних земельних ділянок. Листи-повідомлення від 31 липня та від 12 вересня 2017 року, надані у відповідь на його клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, за змістом та формою не можуть вважатися відмовою в розумінні вимог Закону. За таких обставин мав би бути виданий відповідний наказ організаційно-розпорядчого характеру. Відсутність належним чином оформлених рішень (наказів) ГУ Держгеокадастру про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або про відмову у такому затвердженні, не зважаючи на факт надіслання йому листів, свідчить про те, що компетентний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, тобто протиправно та необґрунтовано відмовив йому у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з підстав, що не передбачені законодавством. ГУ Держгеокадастру, видаючи наказ від 12 грудня 2016 року № 22-32891 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Ямпільській селищній раді, який передував оспорюваному наказу від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ, порушив принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, оскільки надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки двом особам.

Дії (бездіяльність) ГУ Держгеокадастру вказують на невизначеність державного органу та різну цілеспрямованість з питання передачі спірних земельних ділянок, що породжує невпевненість у реалізації його права на оренду земельної ділянки. У той же час, він вчинив усі юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання в майбутньому права оренди на земельні ділянки, а саме: отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою спірних земельних ділянок, розробив такий проект, за його заявою сформовано земельні ділянки (проведено реєстрацію у Державному кадастрі земельних ділянок, присвоєно кадастрові номера), а отже, він мав законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання в оренду земельних ділянок, що залежало лише від правомірної поведінки уповноваженого державного органу. Приймаючи рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у комунальну власність Ямпільській селищній раді, які були попередньо сформовані на підставі іншого проекту землеустрою, ГУ Держгеокадастру не здійснило належної перевірки документів, наданих Ямпільською селищною радою, на їх відповідність вимогам земельного законодавства. Так, при наявності відомостей про те, що спірні земельні ділянки, які знаходяться за межами нанесених пунктів Ямпільської селищної ради за заявою ОСОБА_1 вже сформовані згідно з проектами, розроблених ФОП ОСОБА_3 , на підставі наданих йому дозволів, відкрито Поземельні книги та їм присвоєно відповідні кадастрові номера, отже, подальше формування земельної ділянки можливе лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність від 12 липня 2017 року № 22-14449-СГ та скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища), розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, із площами 81,3218 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0054), 18,9079 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0052), 17,8648 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0055), 6,0508 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0051), 26,3492 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0053), 4,7507 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0050).

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2021 року у складі судді Давидюка О. І., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ. Скасовано державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки із цільовим призначенням - землі загального користування, а саме: запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21874139 на земельну ділянку, площею 4,7507 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0050); запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21873386 на земельну ділянку, площею 6,0508 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0051); запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21873038 на земельну ділянку, площею 18,9079 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0052); запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21873890 на земельну ділянку, площею 26,3492 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0053); запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21871852 на земельну ділянку, площею 81,3218 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0054); запис про право власності від 01 серпня 2017 року № 21873630 на земельну ділянку, площею 17,8648 га (кадастровий номер: 6820355600:06:004:0055). Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що листи з формулюванням відмови були не обґрунтовані, зазначені в них підстави не відповідали вимогам чинного на той час законодавства, зокрема положенням статті 123 ЗК України, тобто протиправно та необґрунтовано відмовив йому у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з підстав, що не передбачені законодавством. Знаючи про наявність наказу ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14449-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Ямпільській селищній раді, у відповідь на звернення позивача про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ГУ Держгеокадастру повинно було б видати відповідні накази організаційно-розпорядчого характеру, проте вказаний уповноважений орган проявив бездіяльність, надіславши листи, які за змістом та формою не можуть вважатися відмовою .

ГУ Держгеокадастру за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою має право вчинити лише такі дії: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову в його затвердженні, з підстав, які прямо передбачені в статті 123 ЗК України. Перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому зобов`язує орган державної влади у випадках прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належним чином мотивувати причини цієї відмови.Встановлення в наказі від 06 травня 2015 року № 22-4011-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою терміну дії дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в сім місяців суперечить вимогам законодавства. Крім того, відмови ГУ Держгеокадастру в затвердженні проекту землеустрою не були пов`язані із закінченням терміну дії наказу про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

При цьому, позивачем не пропущений строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки він довідався про наявність оспорюваного наказу та порушення в зв`язку з цим його прав на земельні ділянки лише 12 вересня 2017 року, а тому, звернувшись до суду з позовом 28 липня 2020 року, ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду, визначеного статтею 257 ЦК України.

Додатковим рішенням цього ж суду від 04 квітня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру та Ямпільської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката по 4 050,00 грн із кожного.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ГУ Держгеокадастру відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Ямпільська селищна рада, дотримуючись вимог законодавства, 19 жовтня 2016 року звернулась до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 350 га, для створення громадських пасовищ для випасання худоби за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Селищна рада, отримавши, згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ, дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо спірних земельних ділянок, орієнтовними площами 87 га, 20 га, 19 га, 6 га, 27 га, 5 га, та виготовивши відповідний проект землеустрою, який відповідно до вимог статті 186-1 ЗК України затверджений висновком експерта державної експертизи від 11 березня 2017 року № 129/82-17, правомірно 14 червня 2017 року звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру про затвердження відповідного проекту щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності з метою передачі її в комунальну власність.

ОСОБА_1 із моменту надання йому 06 травня 2015 рокудозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності та реєстрації 15 червня 2015 року спірних земельних ділянок у Відділі Держземагентства, впродовж двох років жодних дій щодо набуття вказаних ділянок у користування не вчиняв. Позивач, необґрунтовано зволікаючи значний період часу, звернувшись до ГУ Держгеокадастру лише 03 липня 2017 року з метою подання на затвердження виготовленого проекту землеустрою щодо надання спірних земельних ділянок в оренду діяв недобросовісно та вочевидь повинен був очікувати, що земельна ділянка може бути надана у власність чи-то користування іншій особі, яка звернулась для затвердження відповідного проекту землеустрою раніше, як це зробила 14 червня 2017 року Ямпільська селищна рада. Посилання позивача на те, що Ямпільська селищна рада не мала права звертатися до центрального органу державної влади з метою розробки проекту землеустрою щодо відведення вже сформованих раніше земельних ділянок є необґрунтованою, оскільки такі дії відповідачів відповідають вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій , тому не може бути підставою для скасування спірного наказу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2021 року представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17, від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, від 30 січня 2020 року у справі № 587/2121/18, постановах Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 802/1539/17-а, від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2592/18, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 05 березня 2019 року у справі № 818/1817/17, від 31 січня 2019 року у справі № 815/2488/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 806/5280/15, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 14 лютого 2020 року у справі № 560/3660/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 591/6580/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 192/2995/16-а, від 11 серпня 2020 року у справі № 610/50/17, від 22 жовтня 2020 року № 808/3083/17, від 29 жовтня 2020 року у справі № 808/2337/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 802/1534/17-а, від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 18 червня 2020 року у справі № 802/1827/17-а, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 04 травня 2020 року у справі № 802/1539/17-а, від 11 квітня 2018 року, від 24 квітня 2018 року у справі № 802/1534/17-а, від 21 серпня 2018 року у справі № 823/1179/17, від 30 серпня 2018 року у справі № 802/928/17-а, від 03 жовтня 2019 року у справі № 823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 823/178/17, від 25 лютого 2020 року у справі № 587/378/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 806/1943/18.

У липні 2021 року Ямпільська селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, згідно з яким якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження. Завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, ОСОБА_1 , із моменту надання йому 06 травня 2015 року дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності та реєстрації 15 червня 2015 року спірних земельних ділянок у Відділі Держземагентства у Білогірському районі, впродовж двох років жодних дій щодо набуття вказаних ділянок у користування не вчиняв. Проект землеустрою щодо відведення Ямпільській селищній раді земельних ділянок чинного законодавства України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

09 липня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

12 липня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Ямпільської селищної ради на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження (пункти 1 частини другої статті 389 ЦПК України), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Встановлені судами обставини

18 липня 2014 року (від 15 серпня 2014 року вх. № 31-8680/0/1-14), ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 177,48 га, з метою передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради.

ГУ Держземагенства видало наказ від 06 травня 2015 року №22-4011-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надало дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради (6820355600:06:004), з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02), орієнтовним розміром 177,4800 га. Згідно з пунктом 5 наказу, термін дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду становить сім місяців. У разі, якщо протягом встановленого терміну проект не подано на затвердження, дозвіл припиняється у зв`язку із закінченням його дії.

У 2015 році ФОП (інженером-землевпорядником) ОСОБА_3 виготовлені відповідні проекти землеустрою, які належним чином погоджені висновками начальника Відділу Держземагентства №№ 0101, 0105, 0106, 0107, 0108, 0109.

15 червня 2015 року сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820355600:06:004:0050, 6820355600:06:004:0051, 6820355600:06:004:0052, 6820355600:06:004:0053, 6820355600:06:004:0054 та 6820355600:06:004:0055 зареєстровані Відділом Держземагентства на підставі заяви ОСОБА_1 та проектів відведення земельних ділянок.

10 жовтня 2016 року Ямпільська селищна рада звернулася до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 350 га, з метою створення громадських пасовищ для випасання худоби за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл Ямпільській селищній раді на розроблення (з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з метою передачі в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Ямпільської селищної ради (6820355600:06:004), із ділянками орієнтовними площами: 87 га, 20 га, 19 га, 6 га, 27 га, 5 га. Цільове призначення земельної ділянки до його зміни - для ведення фермерського господарства (01.02), цільове призначення земельної ділянки після його зміни - землі загального користування (громадські пасовища 18.00).

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ у 2017 році ПП Діоріт Плюс 1 (інженером-землевпорядником ОСОБА_4 ) виготовлений проект землеустрою, затверджений висновком експерта державної експертизи від 11 березня 2017 року № 129/82-17.

03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами: 18,9079 га, 4,7507 га, 17,8648 га, 81,3218 га, 26,3492 га та 6,0508 га, що розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, надання в користування на 20 років для ведення фермерського господарства та укладення договорів оренди зазначених земельних ділянок. До заяв додано оригінали проектів землеустрою та оригінали витягів з ДЗК, про що зазначено в додатках до заяв.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14449-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність зі зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, Ямпільській селищній раді для створення громадських пасовищ, які розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради. Цим же наказом змінено вид цільового призначення земельних ділянок із для ведення фермерського господарства (01.02) на вид землі загального користування (громадські пасовища) (18.00) Наказом також передано в комунальну власність Ямпільській селищній раді земельні ділянки площами: ділянка № 1 - 81,3218 га (6820355600:06:004:0054); ділянка № 2 - 18,9079 га (6820355600:06:004:0052); ділянка № 3 - 17,8648 га (6820355600:06:004:0055); ділянка № 4 - 6,0508 га (6820355600:06:004:0051); ділянка № 5 - 26,3492 га (6820355600:06:004:0053); ділянка № 6 - 4,7507 га (6820355600:06:004:0050) із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища) (18.00), які розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради Хмельницької області.

ГУ Держгеокадастру листом від 31 липня 2017 року повідомило ОСОБА_1 про відсутність у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, рекомендувало повторно звернутися до нього після усунення вказаних зауважень та вказало, що ним у найкоротші терміни буде розглянуто повторні заяви та, при відповідності нормам чинного законодавства, підписані дозвільні документи.

01 серпня 2017 року Ямпільська селищна рада оформила право комунальної власності на земельні ділянки з внесенням відповідних записів про право власності.

11 вересня 2017 року позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру з такими ж заявами, додавши до них оригінали проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та оригінали витягів із Державного земельного кадастру.

12 вересня 2017 року ГУ Держгеокадастру за результатами розгляду повторних звернень ОСОБА_1 про затвердження проектів землеустрою, надано письмові відповіді - повідомлення про відсутність законних підстав для задоволення заяв останнього, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність для створення громадських пасовищ.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України , а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

У силу частин другої, третьої, четвертої, шостої, десятої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проекту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року (справа № 688/2908/16-ц) звернула увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зазначила, що судам при вирішенні такої категорії справ слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_1 , отримавши 06 травня 2015 року дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду та виготовлення у 2015 році проектів землеустрою, лише 03 липня 2017 року звернувся до уповноваженого органу із заявами про затвердження проектів землеустрою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд, із урахуванням зазначених вимог закону та встановлених обставин у справі, на підставі досліджених доказів, яким надано належну правову оцінку, правильно виходив із того, що позивач, отримавши у 2015 році дозвіл на виготовлення документів із землеустрою та, виготовивши проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, лише у вересні 2017 року подав до ГУ Держгеокадастру розроблену земельну документацію разом із заявою про передачу в оренду вказаних земельних ділянок, тобто, 2 роки позивач не звертався до розпорядника землі за оформленням договірних відносин, що не перешкоджало власнику землі протягом цього часу розпорядитись нею.

Наявність як рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і самого проекту технічної документації земельних ділянок, які заявник бажає отримати у користування чи у власність, не є обставинами, з якими закон пов`язує набуття права на земельну ділянку, а є лише вчинення дій майбутніми орендарем та орендодавцем щодо погодження однією із умов майбутнього договору - визначення конкретної земельна ділянка, яка може стани предметом оренди. Розробка проекту землеустрою не резервує певну земельну ділянку за особою, яка замовила такий проект.

Оскільки позивач, розробивши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не подав його на затвердження належному розпоряднику спірних земельних ділянок та не отримав дозвіл на оформлення речових прав на них, відповідно сторони не погодили майбутній предмет оренди.

Отже, оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність від 12 липня 2017 року № 22-14449-СГ права позивача не порушено.

Зволікання із поданням на затвердження проекту землеустрою та розробленої земельної документації не свідчить про його добросовісну поведінку та наявність у нього інтересу щодо отримання в оренду земельних ділянок.

При цьому, позивач повинен цілком очікувати, що земельні ділянки, які він планує отримати у користування, у зв`язку із таким зволіканням можуть бути надані в користування або у власність іншій особі (особам), що у справі, яка переглядається, й відбулося.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 392/716/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 530/1856/18, від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 924/174/18.

Отже, доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

На підставі підпункту 13 пункту 4 Положення № 333 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 8 Положення № 333 визначено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 Типової інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, положеннями наведених нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ. При цьому, листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявами про затвердження проектів землеустрою, за наслідками розгляду яких суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був ухвалити відповідне управлінське рішення, тоді як ГУ Держгеокадастру листами відмовило йому у погодженні проектів землеустрою листами.

Водночас, чинним законодавством не передбачено можливості відмови у погодженні проекту землеустрою листом.

Наведене відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 820/4219/17 (провадження № 11-1029апп18).

Разом з тим, порушення ГУ Держгеокадастру вимог законодавства щодо форми відповіді на звернення про погодження проектів землеустрою не підтверджує наявність порушеного права, за захистом якого звернувся позивач з вимогою про оскарження наказу ГУ Держгеокадастру.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, судове рішення відповідає вимогам вмотивованості.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395, 396, 401, 409, 410 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний