Ухвала

від 09.08.2021 по справі 522/14358/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/14358/21

Провадження № 1-кс/522/7675/21

УХВАЛА

17 лютого 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 05.03.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 03.10.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст.358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , на підставі державного акту серії ЯЖ № 723177 від 30.04.2009 набув право власності на земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010952400093. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 30.04.2009 року. Ділянці присвоєно кадастровий номер 5122786400:02:001:2524.

Зазначає, що на цій земельній ділянці побудовано житловий будинок загальною площею 98,4 кв. м з отриманням на нього свідоцтва про право власності від 22.07.2013 № НОМЕР_1 (видавник Реєстраційна служба Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області). Номер запису про право власності 1758973.

Однак, в подальшому, заявнику стало відомо, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2015 (справа № 761/2817/15-к) у рамках кримінального провадження № 22014000000000515 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, на цю земельну ділянку накладено арешт (номер запису про обтяження 8738074 від 14.02.2015).

В подальшому кримінальні провадження № 4214160000000485 та № 22014000000000515 об`єднані в провадження № 12014160500008975 та вищевказані матеріали досудового розслідування передані до СВ Приморського ВП ГУНП в Одеській області.

У клопотанні зазначає, що з моменту накладення арешту минуло більше шести років.

Будь-яких фактичних даних, які б свідчили про його причетність до вчинення злочинів, за фактами яких здійснюється досудове розслідування, не отримано.

Більше того, питання щодо звернення стягнення ПАТ «АБ «Порто- Франко» на надану земельну ділянку було предметом судового розгляду в межах цивільної справи № 504/50/15-ц. Рішенням Комінтернівського районного суду від 09.03.2016 року у задоволенні позову АБ «Порто-Франко» відмовлено повністю. Це рішення оскаржене АБ «Порто-Франко» в апеляційному порядку, однак ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.09.2016 року апеляційну скаргу повернуто апелянту. Рішення Комінтернівського районного суду від 09.03.2016 вступило в законну силу, і будь-які правові можливості звернення стягнення на надану мені земельну ділянку у ПАТ «АБ «Порто-Франко» та його правонаступників вичерпано.

Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що на теперішній час відпали підстави накладання арешту на нерухоме майно власника у вказаному кримінальному провадженні, арешт майна у кримінальному провадженні №12014160500008975 позбавляє власника ОСОБА_3 на володіння, користуватися та права розпоряджатися своєю власністю, у зв`язку чим просить арешт скасувати.

Заявник у судове засідання не з`явився, 09 серпня 2021 року подав заяву про розгляд клопотання без його участі за наявними матеріалами у справі.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Відомостей із кримінального провадження, та висловлення своєї позиції щодо необхідності застосуванні в подальшому цього заходу забезпечення суду не надано.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2015 (справа № 761/2817/15-к) у рамках кримінального провадження № 22014000000000515 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, на земельну ділянку накладено арешт (номер запису про обтяження 8738074 від 14.02.2015).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №111567351227 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про державну реєстрацію обтяжень вищезазначеної земельної ділянки номер запису про обтяження: 8738074, дата, час державної реєстрації: 14.02.2015 14:05:51, підстава для державної реєстрації: ухвала суду, серія та номер: 761/2817/15-к, виданий 04.02.2015, видавник: Шевченківський районний суд м. Києва

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування та визначення підслідності від 29.04.2015 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №2201400000000515 від 19.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України та №12014160500008975 від 03.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, об`єднано в одне провадження.

Станом на час розгляду клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014160500008975 від 03.10.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України перебувають у провадженні СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (Відділ поліції №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області).

У вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру ОСОБА_4 не складалось та як наслідок не повідомлялось, цивільний позов в рамках кримінального провадження до вказаної особи не заявлявся.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, слідчим суддею враховується, що на даний час вбачається необхідність заявниці вчинити заходи щодо спадкування вищевказаного майна, а в подальшому провести державну реєстрацію успадкованої земельної ділянки. Врахувавши вказане слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку відсутня об`єктивна необхідність у подальшому існуванні арешту нерухомого майна, власник якого помер.

Крім того, виходячи з положень п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України сторона обвинувачення та/або суд вправі прийняти єдине можливе рішення про закриття кримінального провадження, якщо підозрюваний, обвинувачений помер. Виключенням з цього випадку є лише необхідність реабілітації померлого, що може закінчитися виключно виправдувальним вироком суду. Постановлення обвинувального вироку суду у даному випадку неможливе за законом, що виключає легальну можливість застосування судом будь-якої конфіскації майна, у тому числі спеціальної (статті 96-1, 96-2 КК України) та майнового стягнення.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Слідчий суддя, враховуючи доводи клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, заяву прокурора щодо розгляду справи за його відсутності, а також вищевикладені приписи закону, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог вищевказаного клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12014160500008975 від 05.03.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2015 року по справі №761/2817/15-к, провадження №1-кс/761/1283/2015 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122786400:02:001:2524 (номер запису про обтяження 8738074 від 14.02.2015), накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2015 (справа №761/2817/15-к) у рамках кримінального провадження №22014000000000515

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1