Постанова

від 18.08.2021 по справі 160/9277/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9277/19

адміністративне провадження № К/9901/25199/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, у складі судді: Луніної О.С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, у складі колегії суддів: Щербака А.А. (доповідач), Баранник Н.П., Малиш Н.І., у справі №160/9277/19 за позовом Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

24 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат (вул. Горького, 2 м. Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200, код ЄДРПОУ 14309787) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471), в якій позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 20.06.2019 № 0005324615, яким ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, 11020100 на суму 517618,80 грн та від 20.06.2019 № 0005304615, яким ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 575 133,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 20.06.2019 № 0005324615, яким ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" на суму 517 618,80 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 20.06.2019 № 0005304615, яким ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 575 133,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

На підставі наказу від 26.04.2019 № 959 контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Компанія СТ ГРУП у червні, серпні 2017 року з їх відображенням у деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень 2017 року або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2017 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2019 №75/28-10-46-15/14309787, яким встановлено порушення позивачем:

1) пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 383 422,01 грн, у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: липень 2017 року на суму ПДВ - 191 529 грн, серпень 2017 року на суму ПДВ - 50000,00 грн, вересень 2017 року на суму ПДВ - 33 333,33 грн, жовтень 2017 року на суму ПДВ - 108 559,68 грн; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму ПДВ у розмірі 282 422,01 грн, у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: липень 2017 року на суму ПДВ - 191 529 грн, серпень 2017 року на суму ПДВ - 50 000,00 грн, січень 2018 року на суму ПДВ - 33 333,33 грн, лютий 2018 року на суму ПДВ 108 559,68 грн;

2) пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами та доповненнями; п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зі змінами та доповненнями; п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Міністерством фінансів України, в результаті чого встановлено:

- заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2 300 532 грн, заниження податку на прибуток підприємства (рядок 06 декларації з податку на прибуток підприємства) на загальну суму 414 095 грн, у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів:

- півріччя 2017 року - 1 149 174 грн, заниження податку на прибуток підприємства (рядок 06 Декларації з податку на прибуток підприємства) на загальну суму 206 851 грн;

- три квартали 2017 року - 2 300 532 грн (окремо за ІІІ квартал 2017 - 1 151 358 грн), заниження податку на прибуток підприємства (рядок 06 Декларації з податку на прибуток підприємства) на загальну суму 414 095 грн (окремо за ІІІ квартал 2017 - 207 244 грн)

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки подав заперечення, в яких зазначив, що призначення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за умови надання податковому органу запитуваних інформації та документів, є протиправним. Підприємство звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

За результатом розгляду заперечень, Офіс великих платників податків ДФС надав позивачу відповідь, згідно з якою заперечення не спростовують виявлені під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, за результатом якої складено акт від 20.05.2019 № 75/28-10-46-15/14309787. Висновки за результатами перевірки зроблено відповідно до норм чинного законодавства, на підставі даних податкової звітності та первинних документів підприємства, є обґрунтованими.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0005324615 від 20.06.2019 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, 11020100, у розмірі 517618,80 грн, з яких: сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями 414 095 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 103 523,80 грн;

податкове повідомлення рішення № 0005304615 від 20.06.2019, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 383 422 грн, у тому числі відшкодовано на дату складання усього податкового повідомлення-рішення 383 422 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 191 711 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатом розгляду скарги прийнято рішення від 06.09.2019 за № 918/6/99-00-08-05-02, згідно з яким, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Уважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, судами встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №160/4275/19 встановлено що 16.10.2017 Офіс великих платників податків ДФС на підставі п. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України звернувся до ДП Східний ГЗК із письмовим запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень, який було отримано платником податків. У запиті контролюючий орган повідомив позивача про те, що виявлено недостовірність даних, які містяться у податковій звітності позивача за липень - вересень 2017 року, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на суму 274,8 тис. грн. З даних ЄРПН, даних звітності постачальників товарів (робіт, послуг) видно документально оформлені проведені з порушенням законодавства господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Компанія СТ ГРУП , яке виконувало для позивача підрядні роботи відповідно до договору підряду № 555/05 від 05.07.2016 на суму ПДВ 383,4 тис. грн. Вивчивши дані реєстру податкових накладних, податковий орган дійшов висновку про неможливість встановити, які саме підрядні роботи виконувало для позивача ТОВ Компанія СТ ГРУП із штатної чисельністю 1 особа.

З огляду на викладене, у запиті від 07.11.2017 № 57144/10/28-10-46-15 скаржник просив позивача надати наступні документи: договори та специфікації до них, на виконання яких були проведені операції; задекларований податковий кредит з ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) підтвердити копіями видаткових накладних, актами приймання-передачі, сертифікатами походження тощо; первинні документи щодо транспортування товару (товарно-транспортні накладні, тощо), а також інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи; документально оформлені повноваження осіб на здійснення господарської операції, які безпосередньо здійснювали передачу та одержання товару; витяг із журналу обліку довіреностей; регістри бухгалтерського обліку, до яких внесено інформацію з запитуваних первинних документів; документи, відповідно до яких проводились розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги); стан розрахунків на початок та кінець періоду взаємовідносин (копії платіжних доручень, векселів, актів взаємозаліку).

ДП Східний ГЗК листом від 29.11.2017 року № 18/7151, надав письмові пояснення та копії наступних первинних документів: договору від 05.07.2016 № 555/05, аналізу виконання договору від 05.07.2016 № 555/05; податкової накладної від 30.06.2017 № 3, довідки про вартість робіт за червень 2017 року, договору від 28.07.2016 № 636/05, аналізу виконання договору від 28.07.2016 № 636/05, податкової накладної від 09.08.2017 № 2, від 16.08.2017 № 4 та від 29.08.2017 № 6, довідки про вартість робіт за серпень 2017 року, листа від 21.03.2017 № 3, листа від 23.03.2017 № 05-17/1533, витягу з бухгалтерського реєстру, аналізу платіжних доручень, довідки про кредиторську заборгованість, оборотно-сальдової відомості.

Указаний лист отримано податковим органом 05.12.2017.

Однак, податковий орган, оцінивши пояснення позивача та їх документальне підтвердження, встановив, що позивачем документи надано не у повній відповідності до всієї запитуваної інформації. Зокрема, позивачем не надано відповідачу сертифікати якості, паспорти якості готової продукції та товарно-матеріальних цінностей (геомембрани Garbofol HDP), які використані у проведенні будівельних робіт та займають 98% вартості робіт, проведених на підставі укладених договорів з контрагентом-постачальником; товарно-транспортні накладні (шляхові листи) на поставку товарно-матеріальних цінностей (геомембрани Garbofol HDP) до місця ремонту на об`єкті позивача та актів приймання-передачі відповідно до умов договору; документально оформлених повноважень осіб на здійснення господарської операції, які безпосередньо здійснювали передачу та одержання товарів, робіт, послуг, довіреностей та книг обліку довіреностей, журналів реєстрації довіреностей, журналів обліку видачі довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей та/або витягів із журналу обліку довіреностей; журналів заявок на видачу працівникам контрагентів - постачальників товарів, робіт послуг, перепусток та/або тимчасових перепусток; журналів реєстрації проходження інструктажу з питань охорони праці працівників підрядної та/або субпідрядної організації; інформації стосовно видачі особистих перепусток працівникам підрядної організації та/або субпідрядної організації, переліку особистих перепусток працівників ТОВ Компанія СТ ГРУП або субпідрядної організації (відповідно не можливо встановити чисельність працівників підрядної організації та/або субпідрядної організації, які перебували на об`єкті позивача у червні та липні 2017 року); положення Про пропускний та внутрішньо об`єктовий режим на підприємстві позивача; ліцензій, спеціальних дозволів та/або свідоцтв на право провадження окремих видів діяльності відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності та відповідно до умов договору підряду від 05.07.2016 № 555/05, та від 28.07.2016 № 636/05; документів працівників, що підтверджують кваліфікацію спеціалістів та протокол атестації на знання працівників організацій підрядників, контрагентів - постачальників товарів, робіт, послуг.

Ураховуючи ненадання платником податків усіх витребуваних у запиті від 07.11.2017 № 57144/10/28-10-46-15 документів, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Офісом великих платників ДФС винесено наказ від 26.04.2019 № 959 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Східний ГЗК , у якому зазначено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Східний ГЗК (код ЄДРПОУ 14309787) за адресою: 50101, Україна, Дніпропетровська область, пр-т. Металургів, 36-б, тривалістю 5 робочих днів, з 07.05.2019. Перевірку наказано провести з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Компанія СТ ГРУП (код ЄДРПОУ 36797940) у червні, серпні 2017 року з їх відображенням у деклараціях з ПДВ за червень, серпень 2017 року або в наступних податкових періодах (місяцях) та показників фінансової звітності з їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2017 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №160/4275/19 визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків від 26.04.2019 № 959 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП СхідГЗК .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 160/4275/19 залишено без змін.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №160/4275/19 набрало законної сили 27.11.2019.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на правомірності призначення та проведення перевірки, а також відсутності у судів попередніх інстанції повноважень щодо визнання безумовною підставою для визнання незаконними, прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень лише з підстав скасування наказу, на підставі якого була призначена та проведена перевірка, не досліджуючи при цьому первинні документи, що стосуються порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки. Також, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Так, скаржник указує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.01.2018 у справі №1570/7146/12, оскільки правовідносини у справі №1570/7146/12 та у справі, що розглядається не є подібними.

Позивачем не надані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника. (пункт 86.10 статті 86 ПК України)

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Відповідно до ч. 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за наявності остаточного судового рішення у справі №160/4275/19 обставини щодо дотримання порядку проведення перевірки та її призначення не підлягають повторному дослідженню у даній справі, а учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді справи №160/4275/19, та мають право посилатися на зміст судового рішення у цій справі, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що наведена преюдиція не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Однак для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Проте, відповідачем на підтвердження своєї правової позиції щодо законності наказу на проведення перевірки та, як наслідок, правомірності донарахування позивачу грошових зобов`язань та винесення податкових повідомлень-рішень, належних доказів не представлено.

Касаційна скарга також, містить лише доводи щодо неподібності спірних правовідносин з обставинами справи №1570/7146/12.

Колегія суддів указує, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 по справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Таким чином, визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Отже, Суд не приймає до уваги доводи скаржника, щодо необхідності відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 17.01.2018 по справі №1570/7146/12, оскільки обставини справи, що розглядається не є подібними із правовідносинами у справі №1570/7146/12, предметом якої було оскарження наказу про проведення документальної невиїзної перевірки.

А відтак є цілком об`єктивні підстави погодитись з правовою позицією судів попередніх інстанцій, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 17 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко