Ухвала

від 18.08.2021 по справі 359/7687/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/7687/21

Провадження №2/359/2881/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Янченко А.С.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною заявою та посилається на те, що нею в інтересах ОСОБА_1 пред`явлений до Бориспільського міськрайонного суду позов, в якому вона просить визнати недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Бровченко С.О. 13 грудня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №3-1274 та визнати недійсним договір дарування Ѕ частини земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:018:0009, площею 0,0997 га укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Бровченко С.О. 13 грудня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №3-1273.

Водночас, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про арешт або інші обтяження спірної частини житлового будинку та земельної ділянки. А тому існують підстави стверджувати, що ОСОБА_2 може безперешкодно відчужити вказану частину житлового будинку та земельної ділянки у власність інших осіб. Тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити подальше виконання рішення суду.

Тому ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 грудня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-1274 та на Ѕ частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:018:0009, площею 0,0997 га, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 грудня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-1273.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №269040389 від 04 серпня 2021 року та №270447524 від 13 серпня 2021 року вбачається, що записи про арешт або інші обтяження спірної частини житлового будинку та земельної ділянки відсутні. Ця обставина переконливо свідчать про те, що ОСОБА_2 може безперешкодно відчужити вказані об`єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Після цього виконання рішення суду про задоволення позову стане неможливим.

Крім того, ОСОБА_1 буде вимушена додатково оспорювати договори відчуження спірного домоволодіння та земельної ділянки. Це свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову також істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Обрані заходи забезпечення позову повністю відповідають змісту заявлених вимог та є співмірними їх розміру.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред`явленого позову допустимо накласти арешт на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:018:0009, площею 0,0997 га.

Керуючись ст.ст.149, 153, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 грудня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-1274.

Накласти арешт на Ѕ частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:018:0009, площею 0,0997 га, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 грудня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-1273.

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Апеляційне оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: С.С. Чирка