Постанова

від 13.08.2021 по справі 357/9172/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/9172/18 головуючий у І інстанції: Дубановська І.Д.

провадження 22-ц/824/9732/2021 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода (надалі ТОВ Олійникова Слобода ) звернувся із вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що вона має право оренди на земельну ділянку 3220484400:01:011:0027, яка наразі перебуває в оренді ТОВ Агрокомплекс Узин на підставі спірного у даній справі договору оренди.

Позивач вказує, що право оренди виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, державна реєстрація якого була скасована наказом Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року.

ТОВ Олійникова Слобода звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 та інших осіб, про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, провадження за яким відкрите - 30 жовтня 2020 року, а справі присвоєний ЄУН 357/9440/20.

Представник позивача вказував, що від результату розгляду вищевказаної справи залежить можливість захисту ТОВ Олійникова Слобода своїх прав, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди неможливо, що є предметом позову у справі, яка перебуває на розгляді, а тому просив зупинити провадження у справі до вирішення справи №357/9440/20.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2021 року зупинено провадження у справі до вирішення справи №357/9440/20.

Не погоджуючись із висновками суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зазначає, що місцевий суд помилково прийшов до висновку про зупинення провадження, оскільки у суду є можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді справи наявність обставин для вирішення спору по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Олійникова Слобода не погоджується із її доводами та зауважує, що правова оцінка позовних вимог безпосередньо залежить від результату вирішення справи №357/9440/20, а тому висновки місцевого суду вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що спір у справі, яка перебуває на розгляді неможливо розглянути без вирішення справи №357/9440/20, щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Передбачена законом необхідність зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи (10 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2462/18 (ЄДРСРУ № 87478684).

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.

Предметом спору у справі, яка перебуває на розгляді, являються договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин та відповідно право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин спірної земельної ділянки та її державна реєстрація.

Предметом спору справи №357/9440/20 являється Наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року, згідно якого позивач втратив право оренди на спірну земельну ділянку.

Місцевий суд не зазначив та з матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягає неможливість розгляду справи, яка перебуває на розгляді, до вирішення справи №357/9440/20 та які обставини неможливо встановити та оцінити без вирішення зазначеної справи, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач не буде позбавлений звернутись задля захисту своїх прав в разі вирішення справи №357/9440/20 у спосіб передбачений процесуальним законодавством, а наразі вказані ним обставини в клопотанні про зупинення провадження не можуть бути безумовною підставою для зупинення провадження, а спричиняють виключно затягування справи, яка перебуває на розгляді суду.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що висновок суду, щодо необхідності зупинення провадження є помилковим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо вимог апеляційної скарги про відшкодування судових витрат понесених відповідачем в ході апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п.1 ч.3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На розгляді Київського апеляційною суду перебуває питання зупинення провадження у справі.

Таким чином спір між сторонами по суті апеляційним судом не вирішувався та відповідно питання, щодо розподілу судових витрат між сторонами поставлено представником відповідача передчасно.

Колегія суддів зауважує, що вказані представником відповідача судові витрати мають бути враховані під час розподілу судових витрат сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог при завершенні розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 n задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2021 року.

Сліпченко О.І.

Гаращенко Д.Р.

Сушко Л.П.