Ухвала

від 19.08.2021 по справі 914/2484/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

19.08.2021 Справа № 914/2484/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Фрукт , м.Львів,

до відповідача: підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення 189'093,89 грн. заборгованості за контрактом,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Фрукт до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 189'093,89 грн. заборгованості за контрактом №27042021-PL5 від 27 квітня 2021. У позовній заяві позивач також зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 49'000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.08.2021 справу № 914/2484/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього кодексу малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 12 ГПК України).

Частиною 7 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'102,00 гривні.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Як вбачається з позовної заяви та Контракту відповідач є нерезидентом (місцезнаходження Mariusz Rozanski є 28-300, Jedrzejow, Koscielna 1, Polska), інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент відкриття провадження у справі у суду відсутня.

Разом з цим, в п. 10 Контракту сторони передбачили порядок вирішення спорів.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про міжнародне приватне право якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 19.10.2000, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Польща приєднались до зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).

Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Згідно зі ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

У відповідності до п. 1.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264 (надалі - Інструкція), обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою. Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов`язковим.

Між Україною і Республікою Польща 24.05.1993 було підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної ради України від 04.02.1994 р. (надалі - Договір), у статті 2 якого встановлено, що суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції", надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Згідно зі ст. 3 Договору у справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. Центральними органами визначено: з боку України Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру, а з боку Республіки Польщі Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо.

Відповідно до ст. 4 Договору договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Угодою між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща про застосування двомовних бланків клопотань про надання правової допомоги від 10.01.2011 встановлено єдину форму клопотання при оформленні судових доручень про вручення документів та про проведення процесуальних дій у цивільних справах на підставі Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Статтею 1 вказаної угоди передбачено, що при оформленні клопотань про надання правової допомоги у цивільних справах суди України і суди Республіки Польща застосовують двомовні бланки.

При цьому, у відповідності до ст. 5 Договору, у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з договірних сторін.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції, переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Статтею 6 Договору визначено, що клопотання про надання правової допомоги складається у письмовій формі і повинно містити: 1) найменування запитуючої установи; 2) найменування запитуваної установи; 3) назву справи, з якої запитується правова допомога; 4) імена і прізвища сторін, підозрюваних, обвинувачених, підсудних або засуджених, потерпілих, місце їх постійного або тимчасового проживання, громадянство, заняття, а в кримінальних справах, в міру можливості, також місце і дату народження, імена їх батьків, а щодо юридичних осіб - їх назву і місцезнаходження; 5) імена, прізвища і адреси представників осіб, які вказані в пункті 4; 6) зміст клопотання і необхідну для його виконання інформацію, зокрема, імена, прізвища і адреси свідків, якщо вони відомі; 7) в кримінальних справах - додатково опис фактичних обставин і юридичну кваліфікацію скоєного злочину.

Клопотання про надання правової допомоги повинно бути засвідчене підписом та гербовою печаткою запитуючої установи. Договірні Сторони можуть застосовувати двомовні бланки для клопотань про надання правової допомоги.

Згідно ст. 9, 10 Договору запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної Сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою. Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження отримання може також міститися в одному з цих примірників.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на польську мову у трьох примірниках позовної заяви з додатками, даної ухвали суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та підтвердження про їх вручення.

Статтею 15 Конвенції визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 367 Господарського процесуального кодексу України та з метою належного повідомлення відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про дату, час та місце судового засідання по справі №914/2484/18, суд дійшов висновку про необхідність звернення до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

З огляду на вищевикладене, необхідність дотримання процедури вручення судових документів, з урахуванням місцезнаходження відповідача в Республіці Польща, провадження по даній справі підлягає зупиненню до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на дане судове доручення та визначеної дати судового засідання.

Керуючись ст.ст. 12, 20, 162, 176, 228, 229, 234, 235, 247, 250, 252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Судове засідання призначити на 17.03.22 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128, 2 поверх. Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень.

4 . Явка сторін позивача ц судовому засіданні 17.03.2022 на власний розсуд.

5. Зобов`язати позивача протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 06.09.2021, надати суду нотаріально засвідчений переклад у трьох примірниках даної ухвали суду, позовної заяви з додатками, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та підтвердження про їх вручення на офіційну мову Республіки Польща.

6. Провадження у справі №914/2484/21 зупинити до 17.03.2022.

7. Встановити відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов; у випадку часткової або повної сплати суми боргу надати належні докази. Копія відзиву та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз`яснити, що згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

8. Встановити позивачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відзивів на позов для подання відповіді на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

9. Встановити відповідачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Копії заперечення та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.

10. Зобов`язати сторони письмово повідомити суд до початку судового засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.

У зв`язку із відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції та запровадженням в Україні карантину, запропонувати сторонам для отримання процесуальних документів в електронному вигляді зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .

У випадку явки в судове засідання представника, останньому при собі слід мати документ, що підтверджує повноваження представника у відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (якщо в матеріалах справи такий документ відсутній), а також документ, що посвідчує особу представника.

Суд звертає увагу учасників справи, що згідно пункту 1 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству - суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.135 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Права та обов`язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальні права та обов`язки сторін передбачені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Додаток: прохання про вручення документів у цивільній справі та підтвердження про їх вручення.

Суддя Б.І. Яворський