Ухвала

від 19.08.2021 по справі 202/5131/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5131/21

Провадження № 1-кс/202/4361/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

19 серпня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021040000000611, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12021040000000611, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

18 серпня 2021 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000001006.

Дане клопотання, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 18 серпня 2021 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2021 року близько о 14 годині, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, перебував в складському приміщенні належному ТОВ «Солтек Новомосковський Механічний завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 41637022) що розташоване за адресою: вул. Політрука Журкіна, 24-б, м. Дніпро, Самарський район, Дніпропетровська область, здійснював ремонт агрегату, внаслідок чого останній отримавши ураження струмом помер на місці.

З метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, зокрема з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, які можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, 17.08.2021 року в періодчасу з17год.20хв.по 20год.07хв. слідчимслідчого відділенняВП №4ДРУП вДніпропетровській області,старшим лейтенантомполіції ОСОБА_6 ,для встановленняобставин вчиненнязазначеного кримінальногоправопорушення якесталося навиробництві,також складанняпротоколу оглядутрупа ОСОБА_5 ,по АДРЕСА_1 ,було проведеноогляд місцяподії складськогоприміщення належного ТОВ«Солтек НовомосковськийМеханічний завод»(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 41637022),в ходіякого вилученонаступні речі: змиви з поверхонь, упаковані в паперові конверти; відео реєстратор марки «Digital Videorecorder»; ноутбук марки «Asus»; бейджик в чохлі; мобільний телефон марки «Nokia».

18 серпня 2021 року вилучені в ході огляду речі постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021040000000611.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що вказані вищеречі можутьбути використані,як доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,а такожз метоюзбереження майнадля можливоїподальшої конфіскаціїмайна необхідним є застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що і зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021040000000611.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про повернення клопотання для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про невідповідність клопотання слідчого вказаним вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на те, що частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 171 КПК України передбачено загальний порядок звернення прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а також цивільного позивача з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Таким чином вказана стаття є спеціальною нормою по відношенню до норм ст. 171 КПК України.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Таким чином, системний аналіз викладених норм КПК України дає підстави слідчому судді дійти до висновку, що з клопотанням про арешт майна третіх осіб має право звернутися виключно прокурор.

Так, слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події речі, які належать третій особі, процесуальний статус якої у цьому кримінальному провадженні не відомий та матеріали клопотання не містять відомостей про власника вилученого майна, зокрема його контактні данні, що позбавляє слідчого суддю можливості здійснити його виклик, та в подальшому забезпечить належний розгляд поданого клопотання.

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні вилучене в ході огляду майно належить третій особі, із таким клопотання про накладення арешту має звертатись виключно прокурор, а не слідчий.

Слід зазначити, що звернення з клопотанням про арешт майна неналежною особою може в подальшому призвести до визнання доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, недопустимими.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність повернення клопотання прокурору із встановленням йому строку для усунення недоліків строком в сімдесят дві години.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021040000000611 повернути прокурору для усунення недоліків у строк, протягом семидесяти двох годин з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчийсуддя ОСОБА_1