Постанова

від 17.09.2007 по справі 4/162-3180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/162-3180

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2007 р.Справа № 4/162-3180

 11:10

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бурди Н.М.             

при секретарі судового засідання  Кіпибіді О.З.

Розглянув справу

за позовом  Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль           

до відповідача 1: Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль   

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рокі-1" вул. Коцюбинського, 6/20, м.Тернопіль   

відповідача 3: Управління комунальної власності Тернопільської міської ради бульвар Т.Шевченка, 21, м.Тернопіль         

про визнання недійсним рішення №5/10/108 від 07.06.2007р.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився

Відповідача 1: Гірняк В.М. - заступник начальника юридичного управління Тернопільської міської ради,  довіреність   № 1429/01  від 13.11.06 р.

Відповідача 2: не з'явився

Відповідача 3:  Мельничук О.М. - представник,  доручення   № 814-у  від 26.10.06р.

Суть справи:

В судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51,130 КАС України, роз'яснено.

Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовною заявою № 195-2 від 10.07.2007р. до відповідача-1 Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Рокі-1" вул. Коцюбинського, 6/20, м. Тернопіль, відповідача-3 Управління комунальної власності Тернопільської міської ради бульвар Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль, про визнання недійсним рішення десятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання № 5/10/108 від 07.06.2007р. “Про приватизацію об'єкта комунальної власності”.

Відповідач 1 у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому  засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що, у відповідності до ст.171 КАС України право на оскарження нормативно-правового акту мають особи, щодо який його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, а на момент прийняття оспорюваного рішення будь-які правовідносини з позивачем щодо об'єкта  комунальної власності по вул. Чорновола, 14 були відсутні.

Відповідач 3 у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому  засіданні проти позову заперечує, оскільки вважає, що прийнятим рішенням № 5/10/108 від 07.06.2007р. Тернопільська міська рада не порушила права та охоронювані законом інтереси ЗАТ «Агрокомбінат», оскільки останнє не являється орендарем вищезазначеного приміщення, оскільки таке право ним втрачене шляхом закінчення договору оренди, а тому і припинене право на приватизацію приміщення шляхом викупу орендарем.   

Відповідач 2 відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.08.2007р. до 12год. 00хв.,до 07.09.2007р. до 15 год.35 хв. та до 17.09.2007р. до 11год.00хв., про що зазначено у відповідних протоколах судових засідань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги додатково подані ними матеріали, судом встановлено наступне:

Як слідує з матеріалів справи,  на пленарному засіданні Тернопільською міською радою 11 грудня 2003 року прийнято рішення № 4/9/56 «Про приватизацію об»єктів комунальної власності міста, які можуть бути приватизовані в 2004 році шляхом викупу, згідно з додатком № 2»,  де пунктом 2 додатку № 2 вказано про можливість приватизації  приміщення, яке розташоване по вул.Чорновола,14 (1-й поверх) площею 58,9 кв.м шляхом викупу орендарем ВКФ «Рокі». Разом з тим, законним орендарем, яким був ЗАТ «Агрокомбінат»до органу приватизації –на той час - Управління обліку та контролю за використанням  комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради 17.12.2004р. подано заяву встановленого взірця  за №1448/04 про приватизацію шляхом викупу. Однак, у 2004-2005 роках приватизація даного нежитлового приміщення не відбулася, а отже, право комунальної власності на цей об'єкт не припинилося і не набуте ні позивачем ні відповідачем 2.

Рішенням сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання за № 5/10/108 від 07.06.2007р. «Про приватизацію об'єкта комунальної власності затверджено до приватизації нежитлове приміщення комунальної власності по вул.Чорновола,14 (1-й поверх) загальною площею 58,9 кв.м  шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Рокі-1".

Позивач, посилаючись на те, що Тернопільська міська рада, приймаючи оспорюване ним рішення невірно визначила спосіб приватизації та особу покупця чим порушила принцип рівного доступу осіб, які за законом визначаються покупцями, до приватизації майна територіальної громади м.Тернополя, вважає рішення Тернопільської міської ради таким, що порушує його права і охоронювані законом інтереси і просить визнати його недійсним.

Оцінивши зібрані по справі докази та керуючись нормами чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, з огляду на наступне:

Згідно ст.19 Конституції  України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до пп.30 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»№  280/97-ВР від  21 травня 1997 року з наступними змінами та доповненнями, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, а саме Виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної міської ради вирішуються, зокрема,  питання прийняття рішень щодо  відчуження  відповідно  до  закону  комунального майна;  затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності,  які не  підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів  права  комунальної  власності;  вирішення питань про придбання в  установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у   процесі   приватизації,   договір   купівлі-продажу   якого  в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у  концесію  об'єктів  права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та  організацій  комунальної  власності відповідної територіальної громади.

Приватизація державного  майна  (далі - приватизація) у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного майна»№ 2163-XII від 04.03.1992р. з наступними змінами   -   це відчуження майна,  що перебуває у державній власності, і майна, що належить  Автономній  Республіці  Крим,  на  користь  фізичних  та юридичних  осіб,  які  можуть  бути  покупцями відповідно до цього Закону,  з  метою  підвищення  соціально-економічної  ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Основними принципами  приватизації,  згідно із ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного майна” є, зокрема повне, своєчасне і достовірне інформування  громадян  про порядок приватизації та відомості про  об'єкти приватизації; законність;  забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації; додержання антимонопольного законодавства;   застосування переважно конкурентних способів у разі:  приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу.

В процесі приватизації відбувається зміна форми власності, а саме відчуження об'єктів державної чи комунальної власності на користь фізичних чи юридичних осіб. Порядок такого відчуження визначається Зокрема Законом України «Про приватизацію державного майна»та законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»N 2171-XII від 06.03.1992року.

У відповідності до статті 3 даного Закону приватизація об'єктів малої  приватизації здійснюється шляхом:

- викупу;

- продажу на аукціоні, за конкурсом.

 Згідно статті 11 цього ж Закону  - викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації:

- не проданих на аукціоні, за конкурсом;

- включених до переліку об'єктів,  що  підлягають  приватизації шляхом викупу;

- зданих в  оренду,  якщо  право  на  викуп  було   передбачено договором  оренди,  укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

          Крім того, пунктом 3 статті 146 Господарського кодексу України законодавець передбачив  способи приватизації державних (комунальних) підприємств, а саме шляхом :

          - купівлі-продажу   об'єктів  приватизації  на   аукціоні,   за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

- викупу     цілісного    майнового    комплексу     державного (комунального)  підприємства, зданого  в  оренду,  у  випадках  та порядку, передбачених законом;

- викупу  майна державного (комунального) підприємства в  інших випадках, передбачених законом.

          Із змісту рішення Тернопільської міської ради №5/10/108 від 07.06.2007р. «Про приватизацію об'єкта комунальної власності»вбачається, що до приватизації затверджено нежитлове приміщення комунальної власності по вул.Чорновола, 14, загальною площею 58,9 м2 шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Рокі-1";

З огляду на перелічені вище норми Закону України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств/ малу приватизацію»викуп індивідуально визначеним покупцем можливий у випадку перебування об'єкта приватизації в оренді, якщо право на викуп було передбачено договором оренди укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».

Суд, ухвалою  від 17.07.2007р. про відкриття провадження у адміністративній справі № 4/162-3180 витребував у відповідачів 2 та 3 докази, що підтверджують орендні відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Рокі-1" та Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради, а саме договір оренди на приміщення за адресою м.Тернопіль, вул.Чорновола,14.

В процесі судового розгляду адміністративного спору, відповідачами не подано, а судом не здобуто доказів в підтвердження факту існування орендних відносин між власником майна чи уповноваженим ним органом та ТОВ «Рокі-1»не подано ними і висновків постійної комісії Тернопільської міської ради з питань контролю за використанням комунального майна, як підстав прийняття оспорюваного позивачем рішення;

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок доказування відповідачем правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 не довів, що  при прийнятті рішення  діяв на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому зважаючи на відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували та обґрунтовували законність затвердження до приватизації нежитлового приміщення комунальної власності по вул.Чорновола, 14 шляхом викупу ТОВ «Рокі-1», суд погоджується із доводами позивача про те, що оспорюваним рішенням Тернопільська міська рада порушила його права і охоронювані законом інтереси як потенційного покупця у визначенні ст.8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», що володіє правом рівного доступу до приватизації майна територіальної громади.

Заперечення Тернопільської міської ради, які зводились до того, що прийняте радою рішення не порушує прав позивача, оскільки на момент його прийняття він не був орендарем і відповідно не мав права на подання заяви про приватизацію цього об'єкта шляхом викупу, спростовуються доводами позивача і фактичними обставинами справи.          

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Фактичні  обставини  справи, встановлені   судом, дають підстави для висновку, що відповідач , прийнявши  спірне рішення, діяв  усупереч меті, з якою йому надані повноваження  щодо розпорядження  державною та комунальною власністю міста, поза межами прав, наданих йому законом  та неправомірно.

При таких обставинах справи, суд  задовольняє адміністративний   позов,  і, з огляду  на положення ст. 162 КАС України, згідно із якою  суд вправі прийняти  постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, визнає незаконним та скасовує рішення десятої сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання № 5/10/108 від 07.06.2007р. “Про приватизацію об'єкта комунальної власності”.

У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок місцевого бюджету Тернопільської міської ради.

Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2,7, 86, 94, 160-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення  десятої сесії Тернопільської міської ради № 5/10/108 від 07.06.2007р. «Про приватизацію об»єкта комунальної власності»

3.          Повернути 203 грн. судових витрат з місцевого бюджету ЗАТ «Агрокомбінат», м. Тернопіль, вул.Поліська,14, р/р 2600301663599 в Укрексімбанку м. Тернополя МФО 338879, код 31138298.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „26” вересня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.    

Суддя                                                                                                    Н.М. Бурда