Ухвала

від 18.08.2021 по справі 910/9872/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.08.2021Справа № 910/9872/13 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Степов`юк С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про за позовом до провидачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Грін Сервіс ЛТД" стягнення 14 447,75 грн.

Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Грін Сервіс ЛТД" про стягнення заборгованості в розмірі 14 477,75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 у справі №910/9872/13 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грін-сервіс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" нарахування за самовільно спожиту електроенергію в сумі 14 477 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 1 720 грн.50 коп.

06.08.2013 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 року замінено стягувача у справі № 910/9872/13 - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (перейменоване на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО") (вул. Енергетиків, буд. 34, м. Курахове, Донецька обл., 85612) на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 41946011).

03.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла Заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/9872/13.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/9872/13 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №910/9872/13 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 року розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/9872/13 призначено на 18.08.2021 року.

В судове засідання 18 серпня 2021 року представники учасників судового процесу не з`явилися, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства Укрпошта , поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що учасники судового процесу про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/9872/13 , приходить до висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч.2 ст. ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 21.04.99 N 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа, далі - Закон України "Про виконавче провадження" N 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (пункт 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 у справі №910/9872/13 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грін-сервіс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" нарахування за самовільно спожиту електроенергію в сумі 14 477 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 1 720 грн.50 коп.

06.08.2013 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Отже, виконавчий документ (наказ суду), виданий 06.08.2013 року у справі №910/9872/13, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили, тобто до 06.08.2014 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 05.05.2015 року повернуто виконавчий документ наказ №910/9872/13 виданий Господарським судом міста Києва 06.08.2013 року стягувачу.

Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.06.2017 року повернуто виконавчий документ наказ №910/9872/13 виданий Господарським судом міста Києва 06.08.2013 року стягувачу.

Як вбачається з довідки державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві б/н б/д наказ №910/9872/13 від 06.08.2013 року було втрачено під час пересилання засобами поштового зв`язку.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV (в редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Враховуючи вищевикладені обставини, Суд приходить до висновку, що у зв`язку з неодноразовим пред`явленням до виконання наказу №910/9872/13 й поверненням виконавчого документа стягувачу, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було поновлено з 05.05.2015 року (до 05.05.2016 року) та з 27.06.2017 року (до 27.06.2018 року).

Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша, друга статті 12 цього Закону).

У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 у справі N 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі N 904/10285/15, від 30.07.2019 у справі N 922/3137/15, від 26.12.2019 у справі N 10/339/10).

Оскільки у цій справі на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року не сплинув та був встановлений до 27.06.2018 року (з огляду на переривання строку у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу 27.06.2017 року), з урахуванням положень пункту 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та частини першої статті 12 цього Закону на цей наказ поширюється вимога про збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року по справі № 910/9872/13 пропущений заявником з поважних причин.

При цьому, Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VIII виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного добровільного виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року по справі №910/9872/13 матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної чинності, оскільки це суперечило б основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, Суд приходить до висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/9872/13 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Схожі положення містила стаття 115 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент ухвалення судового рішення у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (частини перша, друга статті 327 ГПК України). Аналогічні положення були передбачені статтею 116 ГПК України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі N 24/234, від 10.09.2018 у справі N 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі N 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі N 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі N 5/229-04, від 01.04.2020 у справі N 916/924/16, від 18.06.2020 у справі N 24/262, від 03.08.2020 у справі N 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі N 19/093-12 тощо).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19)).

Суд, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про видачу дубліката виконавчого документа по справі №910/9872/13, доходить висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу, а Судом поновлено строк для пред`явлення наказу до виконання.

Згідно із положеннями ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, Суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, Суд звертає увагу на те, що видача Позивачу дубліката наказу жодним чином не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Грін Сервіс ЛТД" та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов`язань.

За таких підстав, заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про видачу дубліката виконавчого документа по справі №910/9872/13 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 329, Розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/9872/13- задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року по справі №910/9872/13, повний текст якого підписано 24.07.2013 р., яке набрало законної сили 06.08.2013 року, по 18.08.2022 року .

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі №910/9872/13, виданого на виконання Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року по справі №910/9872/13, повний текст якого підписано 24.07.2013 р., яке набрало законної сили 06.08.2013 року.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата підписання та складання повного тексту ухвали: 20 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин