Ухвала

від 18.08.2021 по справі 910/17891/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.08.2021Справа № 910/17891/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Степов`юк С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" стягнення 28 592,97 грн.

Представники:

від Стягувача: не з`явились;

від Боржника: не з`явились;

від ВДВС: не з`явились;

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 28 592,97 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 22923202) на користь Публічного акціонерного товариства "КЇВЕНЕРГО" (01001, м.Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) основного боргу в сумі 21 501 (двадцять одну тисячу п`ятсот одну) грн. 35 коп., 5 835 (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 1 085 (одна тисяча вісімдесят п`ять) грн. 71 коп. 3% річних, 170 (сто сімдесят) грн. 68 коп. пені та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

28.12.2017 на виконання рішення видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 року здійснено на стадії виконання судового рішення у справі № 910/17891/17 заміну сторони (стягувача) з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) щодо сплати суми основного боргу - 8 362, 12 грн., пені - 170,68 грн., інфляційної складової боргу - 5 835, 23 грн., 3 % річних у розмірі - 1 085, 71 грн., судового збору/ державного мита - 1 600, 00 грн.

02.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17 щодо закінчення виконавчого провадження на підставі постанови від 05.02.2020 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/17891/17 у зв`язку з відпусткою судді Борисенко І.І.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №910/17891/17 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 року поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго строк звернення до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17, розгляд скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17 призначено на 18.08.2021 року.

16.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича надійшли матеріали виконавчого провадження.

В судове засідання 18.08.2021 року представники учасників судового процесу та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не з`явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу боржника, роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства Укрпошта , телефонограмою на адресу державного виконавця.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка в судове засідання представників стягувача, боржника, державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження )

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 22923202) на користь Публічного акціонерного товариства "КЇВЕНЕРГО" (01001, м.Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) основного боргу в сумі 21 501 (двадцять одну тисячу п`ятсот одну) грн. 35 коп., 5 835 (п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 1 085 (одна тисяча вісімдесят п`ять) грн. 71 коп. 3% річних, 170 (сто сімдесят) грн. 68 коп. пені та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

28.12.2017 на виконання рішення видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 року здійснено на стадії виконання судового рішення у справі № 910/17891/17 заміну сторони (стягувача) з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) щодо сплати суми основного боргу - 8 362, 12 грн., пені - 170,68 грн., інфляційної складової боргу - 5 835, 23 грн., 3 % річних у розмірі - 1 085, 71 грн., судового збору/ державного мита - 1 600, 00 грн.

04.11.2019 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60480583 з примусового виконання наказу №910/17891/17 виданого 28.12.2017 року Господарським судом міста Києва.

28.11.2019 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 19217 грн. 03 коп.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24.12.2019 року знято арешт з коштів боржника.

Згідно з розпорядженням №60480583/26 від 23.12.2019 року грошові кошти в сумі 3477 грн. 21 коп., що надійшли 19.12.2019 р., та в сумі 7672 грн. 93 коп., що надійшли 20.12.2019 р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №910/17891/17, виданого 28.12.2017 р., перераховано на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в сумі 7672 грн. 93 коп., а також в сумі 3019 грн. 29 коп. виконавчого збору, в сумі 69 грн. та в сумі 388 грн. 92 коп. витрат виконавчого провадження на рахунок Державної казначейської служби України.

05.02.2020 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60480583 з примусового виконання наказу №910/17891/17 виданого 28.12.2017 року Господарським судом міста Києва, оскільки борг в повному обсязі стягнуто на депозитний рахунок Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) та перераховано стягувачу, з боржника стягнуто та перераховано на користь держави виконавчий збір в розмірі 3019 грн. 29 коп. та витрати виконавчого провадження у розмірі 457 грн. 92 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, необхідною умовою закінчення виконавчого провадження та прийняття відповідної постанови є повне та належне виконання наказу господарського суду, що полягає не тільки у перерахуванні коштів боржником, а й фактичному отриманні стягувачем присуджених йому коштів.

На підтвердження факту повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17 державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) посилається на Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.11.2019 року, складений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД", за яким станом на 01.12.2019 року заборгованість за споживання теплової енергії становить 00 грн. 00 коп.

Проте, Суд не приймає до уваги вказаний Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.11.2019 року на підтвердження факту виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17 з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У постанові Верховного суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18 зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами, керівниками чи уповноваженими особами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Суд зазначає, що Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.11.2019 року, складений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД", підписаний обома представниками Сторін, проте матеріали справи не містять жодних первинних документів на підтвердження здійснення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" на користь Позивача боргу в сумі 21 501 грн. 35 коп., 5 835 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 1 085 грн. 71 коп. 3% річних, 170 грн. 68 коп. пені та 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Також Суд звертає увагу, що у вказаному Акті зазначено, що у листопаді 2019 року надійшло від Відповідача на користь Позивача 6 951 грн. 87 коп., проте за рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17 було стягнуто заборгованість за період з 0.12.2014 р. по 01.09.2017 р. у розмірі 21 501 грн. 35 коп.

При зверненні до суду з вказаною скаргою Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" зазначало, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17, яке набрало законної сили, Відповідачем було сплачено 26.12.2019 року грошові кошти лише у розмірі 7 672 грн. 93 коп., які зараховано в рахунок сплати інфляційних у розмірі 4 987 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 1 085 грн. 71 коп., судового збору у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повного й фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17, яке набрало законної сили, шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ЛТД" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" боргу в сумі 21 501 грн. 35 коп., 5 835 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 1 085 грн. 71 коп. 3% річних, 170 грн. 68 коп. пені та 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Суд враховує, що метою рішення про задоволення позовної вимоги про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у формі стягнення заборгованості, з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" є відповідно і результат його виконання, тобто кошти, які заборгував боржник відповідно до судового рішення мають бути стягнуті на користь позивача.

Таким чином, всупереч норм Закону України Про виконавче провадження у державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) були відсутні правові підстави для винесення 05.02.2020 року постанови про закінчення виконавчого провадження №60480583 з примусового виконання наказу №910/17891/17 виданого 28.12.2017 року Господарським судом міста Києва, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з відсутністю доказів фактичного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/17891/17.

Вказані дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №60480583 свідчать про порушення вимог Закону України Про виконавче провадження , а тому скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго в частині визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №60480583 від 05.02.2020 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимог Скаржника в частині зобов`язання посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.02.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем в межах виконавчого провадження №60480583, Суд зазначає.

Відповідно до ч.3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи те, що Закон України Про виконавче провадження не передбачає повноважень державного виконавця, який прийняв неправомірне рішення, на скасування своїх постанов, а відповідні повноваження Закон покладає на начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, Суд приходить до висновку про задоволення скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго в частині зобов`язання посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.02.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем в межах виконавчого провадження №60480583.

Також вимога Скаржника в частині зобов`язання посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) відновити виконавче провадження №60480583 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.12.2017 року у справі №910/17891/17 підлягає задоволенню, оскільки статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини no. 15729/07, від 05.07.2012).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про задоволення скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17.

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суд звертає увагу про необхідність відповідного органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича по справі №910/17891/17 - задовольнити .

2. Визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №60480583 від 05.02.2020 року - неправомірними.

3. Зобов`язати посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.02.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем в межах виконавчого провадження №60480583.

4. Зобов`язати посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) відновити виконавче провадження №60480583 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.12.2017 року у справі №910/17891/17.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата підписання та складання повного тексту ухвали:20 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин