Постанова

від 18.08.2021 по справі 910/6701/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6701/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2021 року (головуючий - Куксов В.В., судді: Яковлев М.Л., Мальченко А.О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2020 року (суддя Приходько І.В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання незаконним та скасування рішення.

(у судове засідання з`явились представники: Позивача - Даниленко Є.В., Відповідача - Ільчик М.О., Третьої особи - Шляхова М.Р. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Суть спору

1. Учасниками цього спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" (далі "Позивач" , ТОВ "Катена"), Київська міська рада (далі "Відповідач" , Київрада, Місто) та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі "Третя особа" , Департамент земельних відносин).

2. 04.04.2006 ТОВ "Катена" для будівництва житлового будинку уклало з Містом на 5 років договір оренди земельної ділянки.

3. Вказаний договір оренди двічі продовжувавши судовими рішеннями у справі № 5011-62/3230-2012 та № 910/8858/19. Наразі, укладений сторонами договір оренди, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19 продовжено до 05.03.2025 на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

4. Разом з цим, під час перегляду вказаного рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, Київрадою було прийнято рішення № 21/8191 "Про відмову ТОВ "Катена" в поновленні договору оренди.

5. Незважаючи на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19 за наслідками апеляційного перегляду було залишено без змін, ТОВ "Катена" звернулося до місцевого господарського суду з позовом у даній справі у якому просило визнати також незаконним та скасувати прийняте Містом рішення № 21/8191, як таке, що не відповідає положенням Закону України "Про оренду землі" та порушує право Позивача на користування орендованою земельною ділянкою.

6. Розглядаючи цю справу суди попередніх інстанцій пристали на позицію Позивача, визнали незаконним та скасували оскаржуване рішення Київради.

6.1. Але, Верховний Суд із рішеннями судів не погоджується, позаяк вважає, що при ухваленні цих рішень вони не врахували, що право Позивача, як орендаря спірної земельної ділянки, вже захищено в межах справи № 910/8858/19, а тому скасування рішення Київради № 21/8191 жодним чином не вплине на обсяг прав, інтересів чи обов`язків ТОВ "Катена".

6.2. За викладеного, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Далі детальніше.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

8. У травні 2020 року ТОВ "Катена" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Київради у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача від 13.02.2020 № 21/8191 "Про відмову ТОВ "Катена" в поновленні договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348 (зі змінами) для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Березняківській, 30-в у Дніпровському району м. Києва".

8.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач прийняв спірне рішення під час того, як тривало провадження у справі № 910/8858/19, за результатами розгляду якого договір оренди земельної ділянки № 66-6-00348 було визнано поновленим.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021, позовні вимоги задоволено. Рішення Київради від 13.02.2020 № 21/8191 визнано незаконним та скасовано.

9.1. Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивовані тим, що

- при розгляді справи № 910/8858/19 судами встановлено преюдиційні для даної справи обставини, зокрема, обставини того, що рішення від 13.02.2020 № 21/8191 прийнято Відповідачем поза межами місячного строку, визначеного частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для висловлення заперечень проти поновлення договору;

- оскільки оспорюване рішення прийнято Київрадою без чіткого та неухильного дотримання вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про оренду землі" та враховуючи те, що цим рішенням порушуються цивільні права та інтереси Позивача у розумінні частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, то таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погодившись із судовими рішеннями, Київрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги Відповідача (узагальнено)

11. Рішення судів попередніх інстанцій прийнято з неправильним застосуванням та порушенням правових норм, зокрема, приписів статті 16 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі".

11.1. Обґрунтовуючи вказане скаржник стверджує, що судами при розгляді позовних вимог у даній справі не було враховано того, що обраний Позивачем спосіб захисту є неналежним. Так, поновлення договору оренди у судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження правовідносин. Вимога ж про скасування рішення орендодавця про відмову у поновленні договору за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, а тому не може сама по собі (без вимоги про визнання додаткової угоди укладеною) забезпечити захист порушених прав орендаря. Крім цього, суди попередніх інстанцій не врахували і того, що спосіб захисту має забезпечувати відновлення порушеного права, проте право Позивача, як орендаря земельної ділянки, вже захищено у межах справи № 910/8858/19.

11.2. Водночас Місто стверджує, що висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах у питанні застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" наразі відсутній.

Доводи відзиву Позивача

12. Аргументи Позивача, які наведені ним у відзиві на касаційну скаргу Верховний Суд не розглядає, адже подано таку заяву поза межами установленого судом строку. При цьому, клопотання заявника про продовження, встановленого судом строку для подання відзиву не може бути задоволено, адже відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тоді як Позивач із відповідним клопотанням звернувся до суду тоді, коли встановлений судом строк вже сплинув.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

13 . В ході розгляду цієї справи суди установили, що 04.04.2006 між Київрадою (орендодавець) та ТОВ "Катена" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. (зареєстрований в реєстрі за № 17-1762; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 № 66-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів).

13.1. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 № 578/3039 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором. Об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Березняківська, 30-В у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 4570 кв.м.; цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:90:137:0106 (пункт 2.1 договору). У п. 3.1 договору зазначено, що договір укладено на 5 років.

13.2. Відповідно до пункту 11.7 договору після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

14. Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 у справі № 5011-62/3230-2012 строк дії укладеного між сторонами договору оренди було поновлено до 19.05.2019.

15. В подальшому, у лютому 2019 року Позивачем на адресу Відповідача направлялося звернення від 18.02.2019 № КОП-1333 про чергове поновлення договору оренди.

16. Проте, листом № 05716-9336 від 16.05.2019 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у поновленні договору оренди Позивачу було відмовлено.

17. Після цього, у липні 2019 року ТОВ "Катена" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання поновленим договору оренди, визнання додаткової угоди укладеною та вчинення дій.

17.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19 позов ТОВ "Катена" було задоволено. Визнано поновленим договір оренди від 04.04.2006 на той самий строк і на тих самих умовах.

18. Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що під час перегляду судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19, Місто прийняло рішення від 13.02.2020 № 21/8191 "Про відмову ТОВ "Катена" в поновленні договору оренди від 13.04.2006 № 66-6-00348.

18.1. Зазначаючи про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19 набрало законної сили, у зв`язку з чим спірний договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на наступні 5 років, Позивач вказує на те, що рішення Відповідача від 13.02.2020 № 21/8191 порушує його права та інтереси, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

19. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що рішення Відповідача № 21/8191 прийнято без чіткого та неухильного дотримання вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про оренду землі", воно порушує цивільні права та інтереси Позивача у розумінні частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

20. Але, Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком судів попередніх інстанцій і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

23. Разом з цим, частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

24. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом (див. висновки Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 15.07.2021 у справі № 924/48/19).

25. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

25.1. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

26. За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (див. висновки Верховного Суду у постановах від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19).

27. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

28. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи наявне у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи відбулося його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові належить відмовити.

29. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту (див. висновки Верховного Суду у постанові від 18.06.2020 у справі № 923/733/19).

30. Як вже зазначалося звертаючись до суду із позовом у даній справі Позивач стверджував, що рішення Київради № 21/8191 не відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", а також порушує право ТОВ "Катена" на користування орендованою земельною ділянкою.

31. Але, з наведеного обґрунтування не вбачається, а яким же чином оскаржуване рішення Відповідача порушує право Позивача на користування орендованою землею, як не вбачається і того, яким чином скасування такого рішення поновить порушене, на думку заявника, право.

32. Суди попередніх інстанцій установили, що оскаржуваним рішенням Відповідача було відмовлено у поновленні, укладеного із Позивачем договору оренди землі, а тому єдиним можливим наслідком, який може переслідувати Позивач, оскаржуючи таке рішення, є якраз "поновлення договору оренди".

33. Втім, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/8858/19, укладений між сторонами договір оренди землі вже визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Зокрема, цим рішенням визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 в редакції викладеній в резолютивній частині рішення (фактично, укладений сторонами договір оренди наразі продовжено до 05.03.2025).

33.1. Вказане рішення суду у справі № 910/8858/19 мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем протягом одного місяця від дати закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 будь-яких заперечень щодо продовження дії договору на тих самих умовах і на той самий строк.

33.2. Більше того, в ході здійснення касаційного провадження у справі № 910/8858/19 Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій щодо вказаного і крім цього зауважив, що рішення Київради від 13.02.2020 № 21/8191 прийнято відповідачем поза межами місячного строку, визначеного частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для висловлення заперечень проти поновлення договору.

34. Таким чином, Позивач, як орендар земельної ділянки, вже отримав захист свого права на поновлення договору оренди в межах справи № 910/8858/19, а тому оскарження і подальше скасування рішення Київради № 21/8191, яке хоч і суперечить приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі", проте не створює для Позивача ніяких правових наслідків, жодним чином не вплине на обсяг прав, інтересів чи обов`язків ТОВ "Катена".

35. За викладеного, наявності усіх, передбачених статтею 21 ЦК України та статтею 155 ЗК України умов для скасування оспорюваного рішення Київради, Позивачем у межах справи № 910/6701/20 доведено не було, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

36. Таким чином Верховний Суд частково погоджується із доводами касаційної скарги; вказує, що оскарження рішення органу місцевого самоврядування про відмову у поновленні договору оренди після фактичного поновлення такого договору у судовому порядку є неналежним способом захисту, оскільки таке рішення не створює для орендаря жодних правових наслідків, як не створить їх і його скасування (пункт 3 часини 2 статті 287 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. (частина 1 статті 300).

38. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

39. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийняті у справі рішення і постанова скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням правових норм. Враховуючи, що обставини цієї справи повно встановлені, Верховний Суд не вбачає підстав для нового розгляду, а тому приймає нове рішення, яким відмовляє Позивачу задоволенні позовних вимог.

40. У зв`язку з викладеним, в порядку статті 129 ГПК України, судові витрати за розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції, а також за перегляд судових рішень Верховним Судом покладаються на ТОВ "Катена".

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2020 року у справі № 910/6701/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" у справі № 910/6701/20 відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 37/2, кв. 26, код 32961804) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) 3 153 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, а також 4 204 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні) судового збору за перегляд судових рішень Верховним Судом.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.