Рішення

від 13.08.2021 по справі 632/465/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

632/465/20

2/621/105/21

РІШЕННЯ

іменем України

13 серпня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.,

позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2 ,

представник відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3

третя особа (за первісною позовною заявою) - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, представник третьої особи - Варламов Д. В.

треті особи (за зустрічною позовною заявою) - Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу:

за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

у с т а н о в и в:

16.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 з наступними вимогами: розірвати шлюб, зареєстрований 05 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відповідним актовим записом № 138, про що 05.08.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області було видано свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ; здійснити поділ спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на нежитлове приміщення громадського призначення, загальною площею 29,40 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку, площею 6,4618 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0069, а також визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право постійного користування по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку площею 42,6681 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0070; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання цього позову.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 05.08.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб за актовим записом № 138.

В період шлюбу, 11.09.2017 позивач та відповідач за спільні кошти та в інтересах сім`ї придбало у власність нежитлове приміщення громадського призначення, загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач наполягла на тому, аби право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було формально оформлено на її ім`я, мотивуючи це тим, що вона не працює, тому має достатньо вільного часу займатися оформленням документів купівлі-продажу нежитлового приміщення в той час, як позивач працевлаштований, постійно на роботі і не має вільного часу для вчинення таких дій. Вартість вказаної нежитлового приміщення складала 95 000 грн 00 коп.

Крім того, 27.10.2017 позивач і відповідач набули у власність земельну ділянку, площею 6,4618 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0069.

Однак, за наполегливим проханням відповідача з тією ж самою мотивацією, про яку було зазначено вище, право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано на ім`я відповідача. Орієнтована грошова оцінка землі: 200 000 грн 00 коп.

05.02.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивач та відповідач отримали у постійне користування земельну ділянку площею 42,6681 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0070.

Право постійного користування вказаною земельною ділянкою формально також було зареєстровано на ім`я відповідача.

Таким чином, оскільки зазначене вище майно було набуто позивачем і відповідачем в період шлюбу та в інтересах сім`ї, задля проживання та ведення спільної діяльності, незважаючи на те, що право власності та право постійного користування на це майно було оформлено на ім`я відповідача (хоча її фінансова участь у придбані та оформленні цього майна взагалі була відсутня), вказані об`єкти нерухомості є об`єктом спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача, в якому їхні частки є рівними і можуть бути виділені їм в судовому порядку (том 1 а. с. 1-4).

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02.04.2020 позовну заяву залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.

15 квітня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду, позивачем були усунуті.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, розгляд справи призначено у спрощеному позовному проваджені на 14.05.2020.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Библіва С. В.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Росоха А. В.

Розпорядженням голови Первомайського міськрайонного суду Харківської області Босняка М. М. від 26.05.2020 визначено територіальну підсудність цивільної справи за Зміївським районним судом Харківської області.

29.05.2020 справа надійшла до Зміївського районного суду та для її розгляду визначено суддю Бібіка О. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області (головуючий суддя Бібік О. В.) від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 01.07.2020.

09.06.2020 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про відвід судді.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.06.2020 задоволено самовідвід судді Бібіка О. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області (головуючий суддя Вельможна І. В.) від 12.06.2020 справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання з викликом сторін на 14.07.2020.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.06.2020 задоволено самовідвід судді Вельможної І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області (головуючий суддя Шахова В. В.) від 01.07.2020 прийнято до розгляду цивільну справу, призначено призначено судове засідання на 31.07.2020.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2020 задоволено самовідвід судді Шахової В. В.

Розпорядженням керівника апарату Зміївського районного суду Харківської області № 02-06/68 від 17.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно якого визначено головуючого у справі суддю Овдієнка В. В.

З 06.07.2020 до 11.08.2020 суддя Овдієнко В. В. перебував у щорічній відпустці.

12.08.2020 справу передано судді Овдієнку В. В. для розгляду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.08.2020 прийнято справу у провадження Зміївського районного суду Харківської області у складі головуючого судді Овдієнка В. В. у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в залі суду на 09.09.2020.

04.09.2021 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не заперечував наявності у спільній сумісній власності нежитлового приміщення громадського призначення, загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вважала, що відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 71 ЦК України це приміщення має бути присуджено відповідачеві як таке, що є неподільним та використовується нею для своєї професійної діяльності.

При цьому, просила взяти до уваги той факт, що 03.04.2017 за її згоди ОСОБА_1 разом з громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заснували Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО" код ЄДРПОУ 41252970, яке зареєстровано та діє за адресою: 64107, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Бугайченка, будинок 38, кімната 31-А.

Доля ОСОБА_1 у цьому підприємстві складає 33,34 % і у визначенні цивільного законодавства України є спільним майном подружжя, вартість якого складається з 33,34% вартості всіх активів та гудвілу ТОВ "АПК ТРАНС АГРО", тому є цілком співмірною з вартістю нежитлового приміщення, що використовується нею для здійснення її професійної діяльності.

Крім того, 26.04.2020 ОСОБА_1 , користуючись її відсутністю у квартирі АДРЕСА_2 , заволодів їхніми спільними грошовими заощадженнями в сумі 112 000 грн, які вона зберігала у своїй сумці. Доказів цього вона не має. Проте, вважала, що ОСОБА_1 не заперечуватиме цей факт. Таким чином, вважала, що ОСОБА_1 вже на момент існування цього спору отримав достатньо із спільно нажитого ними майна, аби рішення суду щодо залишення за нею вищеназваного приміщення було не лише формально законним, але й по суті своїй справедливим.

Щодо земельної ділянки площею 6,4618 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6324585000:08:000:0069 (ділянка № 3 на території Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області) зазначила, що ця земельна ділянка не підлягає поділу як спільне майно подружжя, оскільки не є таким. Право приватної власності на неї відповідач ОСОБА_2 набула до укладення шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , а саме 25.09.2001.

Земельна ділянка площею 42,6681 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6324585000:08:000:0070 (ділянка на території Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області) перебуває у державній власності та права власника цієї земельної ділянки належать Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (ЄДРПОУ 39792822). Право постійного користування названою земельною ділянкою відповідач ОСОБА_2 набула до укладення шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , а саме 28.12.2000, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею від 28.12.2000 серії IV-ХР №000294, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 85 (том 1 а. с. 167-174).

13.05.2020, 19.06.2020, 07.09.2020 позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив розглянути справу за його та його представника відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (том 1 а. с. 62, 112, 206).

09.09.2020 в підготовчому засіданні залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ГУ Держгеокадастру в Харківській області, на стороні відповідача, за клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання.

13.10.2020 представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, з наступними вимогами: визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на нежитлове приміщення громадського призначення загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на корпоративні права (частка) ОСОБА_1 , вартістю 5 001 грн (згідно розміру внеску до статутного фонду) Товаристві з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО" код ЄДРПОУ 41252970, яке зареєстровано та діє за адресою: 64107, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Бугайченка, будинок 38, кімната 31 -А (том 2 а. с. 14-15).

13.10.2020 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання.

12.11.2020 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких він заперечував проти доводів відзиву щодо викрадення грошових коштів. Вважав, що відповідачем не надано доказів неподільності спірного нежитлового приміщення. При цьому заперечував проти присудження йому компенсації вартості частки у спірному нежитловому приміщенні. Вказав на наявність підстав щодо визначення ідеальних часток у спірному майні без його поділу в натурі.

Заперечував доводи про те, що він є співзасновником (учасником) ТОВ "АПК ТРАНС АГРО" з часткою у розмірі 33,34 %, а тому, вартість цих корпоративних прав є співмірною із вартістю спірного нежитлового приміщення. Вважав, що відповідачем не надано доказів дійсної ринкової вартості корпоративних прав. При цьому стверджував, що така вартість дорівнює нулю, про що відповідач обізнана.

При цьому вважав, що відповідач не позбавлена можливості заявити позов з вимогою виплати їй половини вартості 33,34 % частки у майні ТОВ "АПК ТРАНС АГРО".

Щодо земельних ділянок посилався на дати реєстрації речових прав у Державному земельному кадастрі як час виникнення права власності, тому вважав це майно набутим під час шлюбу. Просив розглянути справу за його відсутності (том 2 а. с. 29-36).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від Первомайської районної державної адміністрації Харківської області відомості з ДЗК, серія та номер: 17369001, видані 05.02.2020 Державним земельним кадастром на підставі яких 05.02.2020 було проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 42,6681 га, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0070 за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , за клопотанням представника третьої особи відкладено підготовче засідання.

16.11.2020 представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду уточнену зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, треті особи ТОВ "АПК ТРАНС АГРО", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з наступними вимогами: визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на нежитлове приміщення громадського призначення загальною площею 29,40 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на корпоративні права (частка) ОСОБА_1 вартістю 5 001 грн (згідно розміру внеску до статутного фонду) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО" код ЄДРПОУ: 41252970, яке зареєстровано та діє за, адресою: 64107, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Бугайченка, будинок 38, кімната 31-А.

На обґрунтування уточненої зустрічної позовної заяви представник відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 зазначила, що спільним подружжя, правовий режим якого визначено Законом, та дані про яке є відповідних державних (майнові права на яке, які підлягають державній реєстрації) є:

1. Нежитлове приміщення громадського призначення загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Це приміщення придбано сторонами 11.09.2017, тобто, є спільним майном подружжя і цей факт не заперечується.

Вважала, що існують дві законні підстави для того аби відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розподілу цього приміщення як спільного майна подружжя та залишити це приміщення за ОСОБА_2 , яка на цей час є його титульним власником: приміщення є неподільним, що підтверджується технічним паспортом цього приміщення, та будь-яких спеціальних домовленостей між подружжям щодо цього приміщення не існує; приміщення застосовується у професійній підприємницькій діяльності відповідача з моменту його придбання, що підтверджується копіями документів та фотографій, які додано до відзиву на позов ОСОБА_1 .

Таким чином, суд при вирішенні питання про поділ цього приміщення між подружжям має застосувати наступне право ч. ч. 1-3 ст. 71 СК України,

З названих норм права випливає, що нежитлове приміщення громадського призначення загальною площею 29,40 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та вартість якого складає 95 000 грн, має бути присуджено відповідачеві як таке, що є неподільним та використовується нею для своєї професійної діяльності.

2. Корпоративні права (частка) ОСОБА_1 вартістю 5 001 грн (згідно розміру внеску до статутного фонду) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО" код ЄДРПОУ 41252970, яке зареєстровано та діє за адресою: 64107, Харківська область, м. Первомайський, вулиця Бугайченка, будинок 38, кімната 31-А.

Так, 03.04.2017 за усної згоди ОСОБА_2 ОСОБА_1 разом з громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заснували вищеназване підприємство, яке на цей час є діючим.

Доля ОСОБА_1 у цьому підприємстві складає 33,34 % і у визначенні цивільного законодавства України є спільним майном подружжя, вартість якої визначено як 5 001 грн, проте фактично вона складається з 33,34% вартості всіх активів та гудвілу ТОВ "АПК ТРАНС АГРО", тому є цілком співмірною з вартістю нежитлового приміщення, що використовується ОСОБА_2 для здійснення своєї професійної діяльності. Точну вартість цього майна ОСОБА_2 самостійно встановити не може, оскільки формально не є учасником вищеназваного товариства, не варто брати до уваги розмір статутного фонду цього підприємства, оскільки реальна вартість частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю визначається саме з вартості активів та гудвілу цього товариства.

Ураховуючи на те, що поділ в натурі об`єкта нерухомості, названого вище не є можливим, а поділ долі учасника господарського товариства можливий, але відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Такими чином, з урахуванням того, що поділ частки ОСОБА_1 у ТОВ "АПК ТРАНС АГРО" веде до її титульного відчуження, на це може знадобитись згода інших учасників ТОВ "АПК ТРАНС АГРО". Таким чином, з метою повного та всебічного з`ясування їх думки щодо цього та ураховуючи, що це питання є таким, що безпосередньо стосується їх прав вважала за необхідне просити суд про залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмети спору ТОВ "АПК ТРАНС АГРО" та його учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (том 2 а. с. 62-65).

18.12.2020 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання.

01.02.2021 підготовче засідання відкладено, в зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

12.03.2021 позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, зареєстрованого 05 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відповідним актовим записом № 138, про що 05.08.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайському реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Харківській області було видано свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , - залишити без розгляду.

Позовні вимоги про поділ спільної сумісної власності подружжя, в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) та відповідачем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності по 1/2 частині за кожним на нежитлове приміщення громадського призначення, загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку, площею 6,4618, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0069, а також визнати за позивачем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) та відповідачем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право постійного користування по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку площею 42,6681 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер: 6324585000:08:000:0070 - підтримав в повному обсязі. Розглянути справу за відсутності сторони позивача. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя - задовольнити в повному обсязі (том 2 а. с. 89-90).

08.04.2021 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про розірвання шлюбу залишено без розгляду.

11.05.2021 прийнято до розгляду уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , встановлено відповідачу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 15-ти денний строк для подачі відзиву на уточнену зустрічну позовну заяву, третім особам ТОВ "АПК ТРАНС АГРО", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 10-ти денний строк для подачі пояснень, та за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання.

15.06.2021 за неявкою третіх осіб відкладено підготовче засідання.

15.06.2021 представник відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила за її відсутності закінчити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2021.

23.06.2021 у зв`язку з першою неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено.

13.08.2021 в судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 заперечувала проти позову ОСОБА_1 та наполягала на задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з підстав, що були нею викладені у заявах по суті.

Представник третьої особи (за первісною позовною заявою)- Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Варламов Д. В. , представник третьої особи (за зустрічною позовною заявою) - Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО", треті особи (за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв не подавали.

Вислухавши представника відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 , дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 08.08.2015, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_6 та свідоцтвом (виданим повторно) Серія НОМЕР_7 (том 1 а. с. 5, 33, том 2 а. с. 84).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 203806174 від 12.03.2020, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 208740886 від 12.05.2020 та № 222486954 від 03.09.2020, Державного акта на право постійного користування землею Серія IV-ХР № 000294, Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6305053672017 від 12.05.2020, № НВ-0004884852020 від 12.05.2020 та № НВ-0005550842020 від 03.09.2020 вбачається, що земельна ділянка площею 42,6681 га (кадастровий номер 6324585000:08:000:0070), яка розташована на території Мироніської сільської ради Первомайського району Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025114263245, власником є Головне управління Держгеокадастр у Харківській області, правокористувачем є ОСОБА_2 , земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства; власником земельної ділянки площею 632458500:08:000:0069, площею 6,4618, дата державної реєстрації земельної ділянки 06.10.2017, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Міськрайонне управління у Первомайському районі та м. Первомайському Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є ОСОБА_2 (том 1 а. с. 6-9, 34-37, 189-200).

На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.09.2017, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2330, ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями цього договору, копія якого надана до матеріалів справи, а також відомостями Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96987667 від 12.09.2017, технічного паспорту на приміщення громадського призначення АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 10-11, 12, 38-39, 40, 187-188)

З довідки Первомайської міської ради Харківської області № 350 від 26.03.2020 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України ID-картка: НОМЕР_8 (том 1 а. с. 19).

Відомостями книги відгуків і пропозицій, витягу з реєстру платників єдиного податку від 05.02.2018, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.07.2017, диплому молодшого спеціаліста, свідоцтва № 1923 , фототаблиці, свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_10 , податкових декларацій платника єдиного податку - ФО-П за 2017, 2018, 2019 підтверджується, що ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність у спірному нежитловому приміщенні (том 1 а. с. 175-186, 201-203, том 2 а. с. 4-7)

З за відомостями з відкритих джерел на безкоштовний запит вбачається, що засновниками ТОВ "АПК ТРАНС АГРО", розташованого за адресою: 64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 38, кім. 31-А, є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , доля ОСОБА_1 складає 33,34% вартості всіх активів та гудвілу товариства (том 2 а. с. 2-3, 16, 66).

Статтею 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст. 374 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.

Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом.

Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов`язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 Сімейного кодексу України, встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Підтверджено письмовими доказами, а також і не заперечувалося сторонами, що спірне нежитлове приміщення громадського призначення № 22 у (багатоповерховому) житловому будинку АДРЕСА_5 належить до спільної сумісної власності подружжя, щодо якого існує презумпція рівності часток, яка ніким не заперечувалася..

Що стосується земельних ділянок, то виходячи з дат видачі ОСОБА_2 . Державних актів на право власності та на право користування вказаними у позові земельними ділянками (28.12.2000, 25.09.2001), відсутні підстави вважати, що вони були набуті під час шлюбу сторін.

Крім того, земельна ділянка, що надана в користування для ведення фермерського господарства, належить до державної власності, і право користування нею не підлягає поділу.

Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів вартості частки ОСОБА_1 у ТОВ "АПК ТРАНС АГРО". Виходячи з тверджень останнього про відсутність будь-якої вартості цієї частки, суд вважає неможливим висновок про рівноцінність її вартості спірного нежитлового приміщення.

При цьому, ОСОБА_2 не вимагала визнання за нею права на компенсацію вартості половини частки ОСОБА_1 у вказаному товаристві.

Та обставина, що у спірному нежитловому приміщенні ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність, не обмежує права іншого з подружжя - ОСОБА_1 на визнання за ним права на частку у спільному майні.

За таких обставин, в межах заявлених зустрічних позовних вимог, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині визнання за ним права власності на 1/2 частку спірного нежитлового приміщення, а у визнанні права власності та права користування на частки земельних ділянок належить відмовити; зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку спірного нежитлового приміщення, а решту зустрічного позову належить залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору, суд дійшов наступного: витрати по сплаті судового збору в частині вимог зустрічних позовів, у задоволенні яких відмовлено, судові витрати залишаються понесеними за рахунок позивачів; витрати по сплаті судового збору в частині вимог, що підлягають задоволенню, понесені сторонами в рівних частках, а тому підлягають взаємному заліку. Отже, судові витрати, понесені сторонами, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/2 частині на нежитлове приміщення громадського призначення, загальною площею 29,40 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог позовної заяви ОСОБА_1 та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, 8-9 поверхи, код ЄДРПОУ: 39792822.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС АГРО", місцезнаходження: 64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 38, кімн. 31-А, код ЄДРПОУ: 41252970.

Третя особа - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа - ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення складено 20.08.2021.

Головуючий: В. В. Овдієнко