07.05.2021
Справа № 369/4328/20
Провадження № 2/369/1373/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
07 травня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Усатова Д.Д.
за участі секретаря Житар А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним, в якому просив суд:
визнати недійсним договір іпотеки від 11 грудня 2017 року, реєстраційний №1977, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О.;
скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. (індексний номер: 38655226 від 11.12.2017 17:28:03) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 23865158, дата, час державної реєстрації: 11.12.2017 17:26:12) та одночасно припинити іпотеку;
скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. (індексний номер: 38655021 від 11.12.2017 17:21:07) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про державну реєстрацію обтяження (номер запису про обтяження: 23864957, дата, час державної реєстрації: 11.12.2017 17:18:36) та одночасно припинити обтяження;
стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6 306,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 19.06.2017 за попередньою консультацією з ОСОБА_2 з боку ОСОБА_3 було підписано рішення, що оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників про створення юридичної особи - ТОВ ВІК АКТИВ .
23.06.2017 за попередньою консультацією з ОСОБА_2 з боку ОСОБА_3 було прийнято рішення, оформлене протоколом №2 загальних зборів учасників позивача, про збільшення статутного капіталу за рахунок майнового внеску ОСОБА_3 , який вніс до статутного капіталу позивача майно, загальною сумою: 2 080 000,00 грн. Затверджено новий розподіл часток у статутному капіталі позивача, а саме 100%, що складає 2080 000,00 грн., та який належить ОСОБА_3
04 липня 2017 року нотаріально посвідченим Актом прийому-передачі, зареєстрованим в державному реєстрі за номером 2644-2645, ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 передав, а позивачем було прийнято майно як внесок до статутного капіталу позивача.
30.06.2017 ОСОБА_2 уклав від імені ОСОБА_3 з пов`язаною особою ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі позивача.
10.07.2017 ОСОБА_2 вивів із складу учасників позивача ОСОБА_3 та ввів до складу власників пов`язану особу ОСОБА_4 , що було оформлено протоколом №3 загальних зборів учасників позивача.
07.12.2017 ОСОБА_2 від власного імені укладено з пов`язаною особою ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі позивача.
07.12.2017 протоколом № 4 директора ТОВ ВІК АКТИВ було змінено на ОСОБА_2 .
11.12.2017 року ОСОБА_2 прийняв рішення про передачу майно в іпотеку в забезпечення основного зобов`язання за договором позики, що виникло у ОСОБА_2
13.11.2018 року між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_5 було підписано акт приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ у зв`язку з укладенням Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі та домовились про наступне: ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ у розмірі 100 %, яка в грошові еквіваленті становить 2 080 000, 00 грн.
09 жовтня 2019 року Господарським судом міста Києва у справі №910/8155/19 винесено рішення, яким:
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, оформлене протоколом №4 від 07.12.2017 в частині заміни директора Позивача з ОСОБА_6 на відповідача 2;
скасовано реєстраційну дію від 09.12.2017 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчиненої на підставі рішення від 07.12.2017 загальних зборів учасників Позивача в частині зміни керівника Товариства з ОСОБА_7 на відповідача 2;
визнано недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Позивача від 13.11.2018, укладеного між відповідачем 2 та ОСОБА_5 ;
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, в частині зміни складу учасників Товариства (вихід зі складу учасників відповідача 2 та вхід до складу учасників ОСОБА_5 );
скасовано реєстраційну дію від 15.11.2018, що вчинена на підставі рішення загальних зборів учасників Позивача, оформлене протоколом щодо виходу зі складу учасників відповідача 2 та входу до складу учасників ОСОБА_5 .
В поданій позовній заяві, позивач зазначає, що відповідач не мав права укладати договір іпотеки, що є достатньою підставою для визнання договору недійсним.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.04.2020 р. зазначену цивільну справу було передано в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 10.04.2020 р., відкрито загальне провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним, та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 10.06.2020 року вирішено питання про витребування доказів.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 06.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями №860 від 16.12.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020, який проведений, у зв`язку перебуванням судді Пінкевич Н.С. у соціальній відпустці, в провадження судді Усатова Д.Д. надійшла цивільна справа №369/4328/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2020 прийнято до провадження судді Усатова Д.Д. справу №369/4328/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним.
06.05.2021 року від представника позивача ОСОБА_8 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення зі стислим викладом обставин, зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги ТОВ Вік Атив просив задовольнити в повному обсязі.
07.05.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача адвоката Максюка С.В. відповідно до якої представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідачів до суду не надійшло.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомляла.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною другою даної статті визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У квітні 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання договору іпотеки недійсним, позивач, серед іншого, посилається на низку обставин встановлених Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/5605/18 та Рішенні Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 по справі №910/8155/19.
05.03.2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 р. у справі №910/5605/18 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 р. у справі №910/5605/18 скасувано. Прийнято нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив" від 30.06.2017р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив", оформлене протоколом №3 від 10.07.2017р. в частині зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив".
Скасувано державну реєстрацію змін до установчих документів, що прийняті рішенням від 10.07.2017р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив", оформленим протоколом №3 (реєстраційна дія від 11.07.2017р. №10681050002046377).
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив", оформлене протоколом №4 від 07.12.2017р. в частині зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив".
Скасувано державну реєстрацію змін до установчих документів, що прийняті рішенням від 07.12.2017р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив", оформленим протоколом №4 (реєстраційна дія від 09.12.2017р. №10681050003046377).
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив", оформлене протоколом №5 від 11.12.2017р., про укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вік Актив" договору іпотеки з ОСОБА_1 від 11.12.2017р. зареєстрований та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною в державному реєстрі за номером 1977.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, б. 26А, кв. 6, ідентифікаційний код 41405788) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 1762 (одна тисяч сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Актив" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, б. 26А, кв. 6, ідентифікаційний код 41405788) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 13215 (тринадцять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 2643 (дві тисячі тисяч шістсот сорок три) грн 00 коп.
09.10.2019 року рішенням Господарського суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ", оформлене протоколом № 4 від 07.12.2017 в частині заміни директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ" з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 ;
Скасувано реєстраційну дію від 09.12.2017 № 10681070004046377 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", вчиненої на підставі рішення від 07.12.2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ" в частині зміни керівника Товариства з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 ;
Визнано недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ" від 13.11.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ", в частині зміни складу учасників Товариства (вихід зі складу учасників ОСОБА_2 та вхід до складу учасників ОСОБА_5 );
Скасувано реєстраційну дію від 15.11.2018 № 10681070006046377, що вчинена на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ", оформлене протоколом щодо виходу зі складу учасників ОСОБА_2 та входу до складу учасників ОСОБА_5 .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК АКТИВ" (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, будинок 26 А, квартира 6; код ЄДРПОУ 41405788) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 201 (три тисячі двісті одну) грн. 67 коп.
Так, із змісту вищезазначених рішень вбачається, що 12.06.2017 між ОСОБА_3 як довірителем та відповідачем 2 як повіреним укладено договір доручення №032/06 (далі - договір доручення), відповідно до умов якого, повірений зобов`язується від імені та в інтересах довірителя вчинити такі юридичні дії:
- створити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю шляхом складанняпротоколу загальних зборів цього Товариство з обмеженою відповідальністю;
- зареєструвати зміни в Товаристві, а саме: збільшення статутного капіталу Товариства до 2 080 000,00 грн., що складає оціночну вартість нерухомого майна довірителя шляхом складання протоколу загальних зборів цього Товариства;
- сформувати статутний капітал Товариства шляхом внесення нерухомого майна довірителя - квартира, кількість кімнат 5 кімнат, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , номер приміщення №51, площею 118,3 квадратних метри, реєстраційний номер об`єкта майна 919999832224, та належить довірителеві на підставі договору дарування серія та номер 2734, виданий 06.10.2016 та договору купівлі - продажу майнових прав з додатками, серія та номер Т10 к2/51, виданий 26.08.2015 (далі за текстом - майно/квартира) та на таких умовах: оціночна вартість майна складає суму у гривні, що еквівалентна 80 000 (вісімдесяти тисяч) доларів США за курсом НБУ станом на 12.06.2017. Внесок нерухомого майна здійснюється шляхом укладання акту прийому - передачі майна, майно вноситься до статутного капіталу Товариства за оціночною вартістю майна, яка складає суму, визначену в пункті 1.1.2.1. цього договору;
- продати корпоративні права Товариства, які належать довірителеві, шляхом укладання від імені та в інтересах довірителя договору купівлі - продажу корпоративних прав Товариства після внесення майна до статутного капіталу Товариства на таких умовах: ціна за яку повірений повинен продати 100% частки в статутному капіталі Товариства складає суму у гривні, що еквівалентна 80000 (вісімдесяти тисяч) доларів США за курсом НБУ на дату укладання такого договору купівлі - продажу 100% частки в статутному капіталі Товариства (далі за текстом - договірна вартість), оплата за корпоративні права: оплата за корпоративні права здійснюється за формулою: оплата суми у гривні, що еквівалентна 8000 (вісім тисяч) доларів США за курсом НБУ станом на 12.06.2017 (+/-10% від курсу НБУ станом на 12.06.2017 в залежності від ринкової ситуації з курсом іноземних валют по відношенню до гривні за домовленістю сторін) (сума завдатку та дата його оплати), яка складає 10% від договірної вартості (далі за текстом -завдаток) в строк до 22.06.2017, та оплата частини, що залишилася, яка складає суму у гривні, що еквівалентна 72000 доларів США за курсом НБУ станом на дату оплати (+/-10% від курсу НБУ станом на дату оплати в залежності від ринкової ситуації з курсом іноземних валют по відношенню до гривні за домовленістю сторін) (сума частини, що залишилася), яка складає 90% від договірної вартості, протягом 90 днів з моменту отримання завдатку довірителем від повіреного,
Після підписання цього договору, на вимогу ст.1007 ЦК України, для дій, визначених Договором, довіритель видає повіреному довіреність, а повірений зобов`язаний, зокрема, здійснити юридичні дії, відповідно до вимог довірителя на умовах, найбільш вигідних для довірителя, укласти від імені та в інтересах довірителя договір купівлі - продажу корпоративних прав Товариства, негайно передати довірителю все отримане у зв`язку з виконанням своїх зобов`язань за договором.
Згідно протоколу загальних зборів учасників позивача №1 від 19.06.2017 громадянин України ОСОБА_3 вирішив створити Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ , призначити директором Товариства Бабчука Р.Б. з 19.06.2017 з обмеженнями згідно статуту, сформувати статутний капітал Товариства в розмірі 1000,00 гривень за рахунок грошового внеску учасників, а саме ОСОБА_3 , визначити такі види економічної діяльності, а саме: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), підписати та затвердити статут Товариства, провести державну реєстрацію створення юридичної особи в органах державної реєстрації. Всі необхідні дії, що пов`язані з реєстрацією юридичної особи, доручено провести ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників позивача №2 від 23.06.2017 ОСОБА_3 вирішив збільшити статутний капітал товариства до 2 080 000,00 гривень за рахунок власного майнового внеску, а саме квартири, загальною сумою 2 080 000,00 гривень, затвердити новий розподіл часток у статутному капіталі, а саме: ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі становить 100%, що складає до 2 080 000,00 гривень, затвердити статут товариства в новій редакції, провести державну реєстрацію змін в органах державної реєстрації, доручити директору товариства виконати всі необхідні дії, пов`язані з державною реєстрацією змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з правом передоручення повноважень третім особам.
Державна реєстрація змін до установчих документів позивача щодо зміни статутного капіталу здійснена державним реєстратором Шевченківської районноїу місті Києві державної адміністрації 29.06.2017, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також, 23.06.2017 ОСОБА_3 , діючи добровільно та повністю розуміючи значення своїх дій, на підставі попереднього усного договору з представником, згідно довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. та зареєстрована в реєстрі за №1942, уповноважив відповідача 2 бути представником з усіх питань, пов`язаних з позивачем, здійснювати необхідний комплекс дій зформування від статутного капіталу означеного товариства, продавати належну ОСОБА_3 частку встатутному капіталі Позивача.
30.06.2017 між відповідачем 2, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності, як продавцем та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі позивача, відповідно до умовякого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутномукапіталі позивача, частка у статутному капіталі якогоскладає 100%, що становить 2 080 0000,00 грн. та зобов`язується сплатити за неї певну грошову суму згідно з умовами договору.
Ціна продажу частки становить 500000,00 грн.; оплата суми, передбаченої п.3 цього договору,здійснена покупцем до підписання цього договору; даний договір набуває чинності з моментуйого підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.
Згодом, за актом прийому - передачі квартири від 04.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. таз ареєстрованого в реєстрі за №2644-2645, відповідач 2, який діє від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності, як сторона - 1, надав, а позивач від імені якого діє директор ОСОБА_6 , як сторона - 2,прийняв внесок до статутного капіталу товариства - квартиру,загальною площею 118,3 кв.м, житловою площею 64,5 кв.м, квартира передана як внесок достатутного капіталу учасника товариства.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників позивача №3 від 10.07.2017, відповідач 2, який діяв від імені ОСОБА_3 , напідставі нотаріальної довіреності, запрошені: громадянка України ОСОБА_4 ,вирішили: ОСОБА_3 виходить зі складу учасників товариства та передає (на підставі договору)належну йому частку в розмірі 100% у статутному капіталі товариства вартістю 2080000,00 грн. накористь третіх осіб, а саме: ОСОБА_9 , до складу учасників товариства приймається новий учасник - ОСОБА_4 , затверджено новий склад учасників товариства та новий розподіл часток у статутномукапіталі, а саме: ОСОБА_4 , частка якої у статутному капіталі становить 100%, що складає 2 080000,00 грн., затверджено статут товариства в новій редакції.
Відповідна інформація про зміну учасників Товариства внесена до ЄДР 11.07.2017 за №10681050002046377.
07.12.2017 між громадянкою України ОСОБА_4 , як продавцем, та громадянином України відповідачем 2 як покупцем, укладено договіркупівлі-продажу частки у статутному капіталі позивача, відповідно до умов якого, продавець передає у власність покупцю, а покупецьприймає у власність частку у статутному капіталі позивача, статутний капітал якого складає 2 080000,00 грн. та зобов`язується сплатити за неї певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Частка, що відчужується продавцем, становить100% статутного капіталу товариства на суму 2080000,00 грн.
Частка, що відчужується, сплачена продавцем повністю та належить йому на праві власності згідно з статутом Позивача; ціна продажу частки становить 50000,00 грн.; оплата суми,здійснена покупцем до підписання цього договору готівкою.
Згідно протоколу загальних зборів учасників позивача №4 від 07.12.2017 вирішено: ОСОБА_9 вийти зі складу учасників Товариства та передати (на підставі Договору) належну їй частку в розмірі 100% у Статутному капіталі Товариства вартістю 2 080 00, 00 грн. на користь третіх осіб, а саме на користь відповідача 2; прийняти до складу Товариства нового учасника - відповідача 2. Затвердити новий склад учасників товариства та новий розподіл часток у статутному капіталі, а саме: відповідач 2, частка якого у Статутному капіталі становить 100%, що складає 2 080 000, 00 грн.; звільнити ОСОБА_7 з посади директора з 07 грудня 2017 року та призначити на посаду директора відповідача 2 з 08 грудня 2017 року.
Відповідна інформація про зміну керівника позивача внесена до ЄДР 09.12.2017 за №10681070004046377 та № 10681050003046377.
13.11.2018 року між відповідачем 2 та громадянином України ОСОБА_10 було підписано акт приймання - передачі частки у статутному капіталі позивача у зв`язку з укладенням Договору купівлі - продажу частки устатутному капіталі та домовились про наступне: відповідач 2 передав, а ОСОБА_10 прийняв частку устатутному капіталі позивача у розмірі 100 %, яка в грошові еквіваленті становить 2 080 000, 00 грн.
15.11.2018 реєстратором Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Новік Наталією Юріївною вчинено реєстраційну дію (№10681070006046377) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу позивача, зокрема змінено учасника Товариства з відповідача 2 на ОСОБА_10 .
Так, 05 березня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/5605/18:
визнано недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Позивача від 30.06.2017, укладений між відповідачем 2, який діяв на підставі довіреності та ОСОБА_4 ;
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, що оформлене протоколом №3 від 10.07.2017 в частині зміни складу учасників Позивача (вихід зі складу ОСОБА_11 та вхід до складу ОСОБА_12 );
скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів, що прийняті рішенням від 10.07.2017 загальних зборів учасників Позивача, яке оформлене протоколом №3;
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, що оформлене протоколом №4 від 07.12.2017 в частині зміни складу учасників Позивача (вихід зі складу ОСОБА_12 та вхід зі складу учасників відповідача 2);
скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів, що прийняті рішенням від 07.12.2017 загальних зборів учасників Позивача, яке оформленим протоколом №4;
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, оформлене протоколом №5 від 11.12.2017, про укладення Позивачем з відповідачем 1 договору іпотеки від 11.12.2017, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ГУЦЕВИЧ Оленою Олександрівною в державному реєстрі за номером 1977.
При цьому, як вбачається із пунктів 8.4, 8.5, 8.6 Постанови Північного апеляційного господарського суду від 05 березня 2019 року у справі №910/5605/18 колегією суддів було встановлено, що спірний договір купівлі-продажу частки від 30.06.2017 був укладений ОСОБА_2 з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки ОСОБА_2 продав частку позивача за 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн.., хоча був уповноважений продати за 80 000 доларів США, що становило 2 087 912,00 (два мільйони вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дванадцять) грн., тобто в 4 (чотири) рази більше.
Враховуючи вищевикладене Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку що спірний договір купівлі-продажу частки від 30.06.2017 був укладений ОСОБА_2 внаслідок зловмисної домовленості з ОСОБА_4 , оскільки продавши частку ОСОБА_3 вартістю 2 080 000,00 грн. за ціною продажу 500 000,00 грн., ОСОБА_2 менше ніж через півроку, 07.12.2017, придбав її за ціною 50 000,00 грн, при тому, що на цей час до статутного капіталу була внесена квартира вартістю 80000 доларів США.
Таким чином, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу частки від 30.06.2017 суперечить статтям 147, 203, 241 ЦК України.
09 жовтня 2019 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/8155/19:
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, оформлене протоколом №4 від 07.12.2017 в частині заміни директора Позивача з ОСОБА_6 на відповідача 2;
скасовано реєстраційну дію від 09.12.2017 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчиненої на підставі рішення від 07.12.2017 загальних зборів учасників Позивача в частині зміни керівника Товариства з ОСОБА_6 на відповідача 2;
визнано недійсним Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Позивача від 13.11.2018, укладеного між відповідачем 2 та ОСОБА_5 ;
визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Позивача, в частині зміни складу учасників Товариства (вихід зі складу учасників відповідача 2 та вхід до складу учасників ОСОБА_5 );
скасовано реєстраційну дію від 15.11.2018, що вчинена на підставі рішення загальних зборів учасників Позивача, оформлене протоколом щодо виходу зі складу учасників відповідача 2 та входу до складу учасників ОСОБА_5 .
При цьому, як вбачається із змісту наведеного рішення, судом витребовувались докази здійснення сплати за договором купівлі-продажу, а також безпосередньо договір купівлі-продажу від 13.11.2018.
Позивач зазначає, що вищенаведеними судовими рішеннями встановлено факти щодо домовленостей відповідача 2 між пов`язаними з ним особами, які направлені на незаконне відчуження належного позивачу майна (квартири), щодо відсутності вчинення майнових дій за наслідком укладених відповідачем 2 договорів, в тому числі судами встановлено відсутність доказів оплати між сторонами та відсутність договорів, щодо фіктивності та недійсності укладених з 30.06.2017 відповідачем 2 договорів, щодо недійсності прийнятих Позивачем протокольних рішень, в тому числі щодо укладання Договору іпотеки від 11 грудня 2017 року №1977, який є предметом даного позову.
Позивач зазначає, що Договір іпотеки від 11 грудня 2017 року №1977, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. укладений відповідачем 2 з метою утруднення та унеможливлення повернення та розпорядження квартирою його реальними власниками, якими є ОСОБА_13 та позивач.
Судом встановлено, що 11 грудня 2017 року на Загальних Зборах учасників позивача, що підтверджується Протоколом №5, відповідачем 2 прийнято рішення про передачу майна Товариству - квартиру: загальною площею 118,3 кв.м., за реєстраційним номер об`єкта майна: 919999832224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , в іпотеку відповідачу 1 в забезпечення основного зобов`язання за договором позики, що виникло у відповідача 2 як фізичної особи та було надано директору позивача - відповідачу 2 право підпису договору іпотеки.
У судовому порядку в рамках справи №910/5605/18 та справи №910/8155/19 дії відносно змін учасників, директорів позивача, які приймались відповідачем 2 та пов`язаними з ним особами, в тому числі й протокол Загальних Зборах учасників позивача №5 від 11.12.2017 про передачу квартири в іпотеку відповідачу 1 визнані недійсними, а відповідні реєстраційні дії - скасовані.
При вирішенні даного спору судом прийнято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, №.24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, №.3236/03, від 03.04.2008).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною5 статті82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Обставини, встановлені у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/5605/18 та у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/8155/19 мають преюдиційне значення.
Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Відтак, обставини, встановлені у Постанові Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі №910/5605/18 та рішенні Господарського сулу міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/8155/19 мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доведенню при розгляді справи №369/4328/20.
Отже, станом на момент звернення позивача із позовом, в судовому порядку визнані недійсними всі незаконні рішення позивача, які приймались відповідачем 2 та пов`язаними з ним особами, в тому числі Протокол загальних зборів учасників позивача №5 від 11.12.2017 про укладання з відповідачем 1 договору іпотеки від 11.12.2017, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною в державному реєстрі за номером 1977 та передачу квартири в іпотеку (Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/5605/18 від 05.03.2019), також визнано недійсним й рішення позивача про зміну директора позивача на відповідача 2, який в 11.12.2017 й укладав оскаржуваний договір (рішення Господарського сулу міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/8155/19).
Підстави для визнання недійсними відповідних актів позивача, в тому числі протоколу Загальних Зборів учасників позивача №5 від 11.12.2017 та преюдиційні факти, що встановлені судами у справах №910/5605/18 та №910/8155/19 враховуються судом.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (за приписами ст.16 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За приписомст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Також суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.
Так, ст.241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.
Отже, вказана стаття презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень.
За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити.
Дані висновки кореспондуються з позицією Верховного суду України, що викладена у Постанові від 25.05.2016 по справі №6-2612цс16.
Як вже було зазначено вище, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/5605/18 визнано недійсним Протокол загальних зборів учасників позивача №5 від 11.12.2017 про укладання з відповідачем 1 договору іпотеки від 11.12.2017 та надання відповідачу 2 права на підписання відповідного договору.
При цьому, наведеною постановою скасовані також й попередні рішення позивача, в тому числі Протокол загальних зборів учасників позивача №3 від 10.07.2017 про зміну складу учасників (вихід ОСОБА_3 та вступ ОСОБА_4 до складу учасників позивача) та Протокол загальних зборів учасників позивача №4 від 07.12.2017 про зміну складу учасників (вихід ОСОБА_4 та вступ відповідача 2 до складу учасників позивача).
У разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким визначені повноваження виконавчого органу, це рішення є недійсним з моменту його прийняття.
Такими чином, з 10.07.2017 та на момент укладання спірного договору (11.12.2017) єдиним учасником позивача є ОСОБА_3 , який не приймав жодних рішень від імені позивача про передачу квартири в забезпечення виконання зобов`язань відповідача 2 перед відповідачем 1, матеріали справи також не містять й доказів наступного схвалення ОСОБА_3 як учасником, як директором позивача оскаржуваного договору.
Крім того, врахуванням рішення Господарського сулу міста Києва від 09.10.2019 у справі №910/8155/19, відповідач 2 з 10.07.2017 не лише не мав прав та повноважень учасника позивача, а й не мав прав та повноважень директора позивача, а отже не мав жодних прав та повноважень й на укладання оскаржуваного договору.
Отже, оскільки відповідач 2, підписуючи оскаржуваний договір від імені позивача, не мав на те жодних повноважень (а ні на прийняття рішення від імені позивача про укладання договорів, ані на підписання від імені позивача договорів), оскаржуваний договір є недійсним.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що окрім того, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, сам правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як роз`яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
З огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст.12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.
У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
У постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі №6-197цс14 викладено правовий висновок про те, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфіковано як фіктивний.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Так, матеріали справи містять копію оскаржуваного договору та договору позики від 11.12.2017, які надані на вимогу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. на виконання ухвали суду від 10.06.2020 про витребування доказів.
Як вбачається із змісту пункту 1.1. Оскаржуваного договору, строк основного зобов`язання за Договором позики від 11.12.2017 сплив 03.06.2018.
В той же час, відповідачами не було надано документів, які витребовувались ухвалою суду від 10.06.2020, зокрема не надано оригінали оскаржуваного договору та договору позики від 11.12.2017, оригіналів документів, що підтверджують надання або погашення позики, оригіналів документів, які підтверджують заходи, що спрямовані на досягнення правового результату за Договором позики б/н від 11.12.2017, зокрема, документів, що підтверджують направлення до відповідача 2 вимоги про виконання основного зобов`язання, стягнення заборгованості в судовому порядку, тощо, документів, що підтверджують досягнення правового результату за оспорюваним договором - Договором іпотеки від 11.12.2017, реєстраційний номер №1977, зокрема, документів, що підтверджують направлення до відповідача 2, позивача вимоги про усунення порушень, звернення стягнення на предмет іпотеки, тощо.
Тобто, з 03.06.2018 відповідачем 1 не вжито жодних юридично значимих дій із захисту свого порушеного права за договором позики від 11.12.2017 та оспорюваним договором.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення відповідачами дій з досягнення між сторонами оскаржуваного договору правового результату, зокрема реалізації права на звернення стягнення на предмет забезпечення, пред`явлення письмових вимог щодо усунення порушень основного зобов`язання, тощо.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, як вбачається з положень пункту 4 Договору позики б/н від 11.12.2017, своїм підписом відповідач 2 підтверджує факт отримання грошей у сумі 972 366,00 грн. від відповідача 1.
Відповідно до пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою (яка була чинна станом на 11.12.2017) фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 000,00 грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем 1 на користь відповідача 2 грошових коштів у розмірі 972 366,00 грн., крім того, як вже було зазначено вище, відповідачами не було надано й оригіналу договору позики від 11.12.2017.
Отже, відповідачами не було надано доказів реального вчинення дій з надання та отримання позики у розмірі 972 366,00 грн., зокрема, в порядку визначеному чинним законодавством України, а саме шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою (яка була чинна станом на 11.12.2017).
Крім того, судом також враховані обставини, що встановлені у справі №910/8155/19, а саме встановлений судовим рішенням факт відсутності оплат за договором укладеним між відповідачем 2 та ОСОБА_5 та відсутності договору взагалі.
Сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що відповідачами не було вчинено всіх необхідних дій, спрямованих на досягнення реальних правових наслідків, та дають можливості дійти висновків про те, що відповідачі як сторони оспорюваного договору не мали наміру створити реальні правові наслідки які передбачені як договором позики так і оспорюваним договором на момент їхвчинення, окрім протиправного утруднення позивачу в реалізації ним своїх прав на квартиру.
Суд також звертається до правової позиції, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2021 по справі №754/5841/17 у яких зроблено висновок, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст.234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Згідно ч. 3ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2ст.13 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2 ст. 13 ЦК України).
З огляду на зазначене, суд погоджується з посиланнями позивача на те, що обставини справи дають можливість дійти висновку про те, що відповідачі укладаючи оспорюваний договір, який очевидно створює негативні наслідки для позивача, ОСОБА_13 (як єдиного власника та директора позивача), що в першу чергу проявляється у незаконному обмежені прав на володіння квартирою, як наслідок фіктивних відносин між відповідачами.
Такими чином, обґрунтованими є посилання позивача на те, що метою договору позики від 11.12.2017 є виключно створення штучного уявлення про існування між сторонами боргових зобов`язань, з метою укладання оскаржуваного договору (договору іпотеки від 11.12.2017), без подальшого створення реальних правових наслідків за ним, окрім обтяження квартири та унеможливлення розпорядження нею його реальними власниками, що є підставою для визнання такого договору недійсним на й підставі статті 234 ЦК України.
Так, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 ч. 2ст. 16 ЦК України).
Згідно ч.1 та ч.2ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Щодо позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки і про державну реєстрацію обтяжень суд відзначає наступне.
Частиною 3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Пунктом 5 ч 2 ст 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката.
Відповідно до ч.2 ст.311 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Наявність рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень уможливлює в повному обсязі реалізацію позивачем права власності на нерухоме майно. Таким чином, право позивача підлягає захисту також шляхом скасування цих рішень і скасування записів про державну реєстрацію обтяжень.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 94 ЦПК України).
Статтями 77-80 ЦПК України визначено поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, на основі з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, позовні вимоги задоволені, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 6 306,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів по 3 153,00 грн. з кожного.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки від 11 грудня 2017 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за №1977.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38655226 від 11.12.2017 17:28:03, а саме про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку: 23865158, дата, час державної реєстрації: 11.12.2017 17:26:12).
Припинити іпотеку: номер запису про іпотеку: 23865158, зареєстровану 11.12.2017 17:26:12 державним реєстратором: приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1977, виданий 11.12.2017, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38655226 від 11.12.2017 17:28:03, приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання: 03.06.2018, розмір основного зобов`язання: 972 366,00 гривня, правочин, в якому встановлено основне зобов`язання: Договір позики, серія та номер: б/н, виданий 11.12.2017, видавник: Сторони, відомості про суб`єктів: іпотекодержатель: ОСОБА_1 ; іпотекодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ , код ЄДРПОУ: 41405788.
Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 38655021 від 11.12.2017 17:21:07, а саме про державну реєстрацію обтяження (номер запису про обтяження: 23864957, дата, час державної реєстрації: 11.12.2017 17:18:36).
Припинити обтяження: номер запису про обтяження: 23864957; зареєстроване 11.12.2017 17:18:36 державним реєстратором: приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1977, виданий 11.12.2017, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38655021 від 11.12.2017 17:21:17, приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єктів: обтяжувач: ОСОБА_1 ; особа, майно/права якої обтяжуються: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ , код ЄДРПОУ: 41405788.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ (ідентифікаційний код 41405788, місцезнаходження: 18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Вернигори, будинок 29, квартира 5) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 153,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК АКТИВ (ідентифікаційний код 41405788, місцезнаходження: 18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Вернигори, будинок 29, квартира 5) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 153,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Д.Усатов
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2021 |
Оприлюднено | 25.08.2021 |
Номер документу | 99141266 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Усатов Д. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні