Рішення

від 20.08.2021 по справі 340/2426/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2426/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви Агрофірми Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, код ЄДРПОУ 30702633)

до Голованівського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) (адреса: вул. Соборна, 40, смт. Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградської області, 26500)

про визнання протиправними та скасування постанов.

Агрофірма Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до суду з позовом до Голованівського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), в якому, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, просить про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 12 травня ВП № 65123413; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13 квітня 2021 року ВП№65123413; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року ВП№65237051.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірні постанови були винесенні відповідачем у виконавчому провадженні щодо виконання ухвали Тиврівського районного суду про забезпечення позову від 25 березня 2021 року у справі №145/2191/18, яка надалі була скасована Вінницьким апеляційним судом.

Незважаючи на добровільне виконання позивачем ухвали про забезпечення позову та на подальше скасування такої ухвали судом апеляційної інстанції, державний виконавець виніс оскаржені посанови, що, на переконання позивача, не відповідє принципам обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 26 травня 2021 року відкрите провадження у даній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11 червня 2021 року від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог шляхом виправлення технічної описки та викладення позовної заяви в новій редакції, яке відповідає имогам КАС України та прийняте судом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Справа розглядається судом з урахуванням правил перебігу процесуальних сроків, що встановлені статтею 121 КАС України, зважаючи на перебування судді у щорічній відпустці у червні та липні 2021 року.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2021 року у справі №145/2191/18 Тиврівським районним судом Вінницької області прийнято ухвалу про задоволення клопотання СФГ Терра про забезпечення позову, шляхом заборони Агрофірмі Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 0524585300:02:001:002.

13 квітня 2021 року на підставі вищевказаної ухвали, державний виконавець Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Приблуда В.А. виніс постанову № 65123415 про відкриття виконавчого провадження про заборону Агрофірмі Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю проведення будь-яких с/г робіт на земельній ділянці кадастровий номер 0524585300:02:001:0021, де боржником визначено позивача, а стягувачем - СФГ Терра . Боржнику встановлено десятиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Дану постанову Голованівського районного відділу ДВС позивач отримав електронною поштою 14.04.2021 року, а 26.04.2021 року - засобами поштового зв`язку.

Листом від 15 квітня 2021 року позивач повідомив відповідача про те, що ухвала Тиврівського районного суду від 25 березня 2021 року у справі №145/2191/18 Товариством виконується з моменту її прийняття, та наразі на вищевказане рішення Тиврівського районного суду подана апеляційна скарга та відкрито апеляційне провадження на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, копія якої додавалась до даної заяви. Крім того, позивач просив державного виконавця зупинити виконавче провадження та утриматись від примусового виконання Ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 березня 2021 року у справі №145/2191/18 до прийняття рішення Вінницьким апеляційним судом.

29 квітня 2021 року Вінницьким апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу АФ Хлібороб у формі ТОВ та скасовано ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 березня 2021 року у справі №145/2191/18.

30 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження №65123413 без застосування обов`язку сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на підставі частини сьомої статті 27 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із скасуванням рішення, яке підлягало виконанню.

Однак, 11 травня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 20 квітня 2021 року ВП №65123413. Відповідно до даної постанови державним виконавцем Голованівської ДВС було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження та виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Разом з вищевказаною позивачеві скерована і постанова про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року ВП №65237051 про стягнення з АФ Хлібороб у формі ТОВ виконавчого збору в розмірі 2400,00 грн. на підставі постанови Голованівського РВ ДВС від 13 квітня 2021 року.

12 травня 2021 року позивачем на електронну та юридичну адресу відповідача, було направлено заяву №411 про закінчення виконавчого провадження №65237051 з примусового стягнення виконавчого збору в сумі 2 400,00 гри. без застосування обов`язку сплати витрат виконавчого провадження, як мінімальних, так і додаткових.

12 травня 2021 року державним виконавцем Голованівського РВ ДВС було прийнято постанову про заміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №65237051, відповідно до якої змінено суму стягнення виконавчого збору в АСВП 65123413 з 2400.00 грн на 24000.00 грн. Дану постанову позивач отримав 17.05.2021 року.

На підставі даної постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №65237051, державним виконавцем було винесено дві постанови про скасування процесуального документа, а саме скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 20 квітня 2021 року №65123413 та постанови про стягнення виконавчого збору від 13 квітня 2021 року та винесено дві нові постанови про стягнення виконавчого збору та закінчення виконавчого провадження ВП№ 65123413 від 12 травня 2021 року.

За таких умов позивач вважає, що відповідачем протиправно винесено постанову про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 24000,00 грн від 12 травня 2021 року та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні ВП№ 65123413 щодо примусового виконання ухвали про забезпечення позову Тиврівського районного суду Вінницької області у справі №145/2191/18, а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року у ВП№65237051 при примусовому виконанні постанови від 13 квітня 2021 року про стягнення з позивача виконавчого збору.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Чачтина перша статті 18 Закону №1404-VІІІ зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із приписами статті 26 Закону №1404-VIII:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт перший частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Суд враховує також, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю саме за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (частини третя, четверта статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Воднораз, згідно з частиною сьомою статті 27 Закону №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Підстави для закінчення виконавчого провадження наведені в статті 39 Закону №1404-VІІІ. Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до обставин цієї справи суд встановив, що:

- в межах виконавчого провадження ВП №65123413 з боржника кошти чи інше майно на користь стягувача не стягувалися;

- відповідно до матеріалів справи, примусове виконання ухвали Тивірівського районного суду Вінницької області про забезпечення позову від 25 березня 2021 року відбувалося шляхом доведення представникові позивача змісту вказаного судового рішення;

- позивач повідомив відповідача про добровільне виконання ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 березня 2021 року та про оскарження такої ухвали в апеляційному порядку;

- 29 квітня 2021 року Вінницьким апеляційним судом скасовано ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області про забезпечення позову від 25 березня 2021 року у справі №145/2191/18.

Водночас, попри викладені обставини, відповідач постановою від 12 травня 2021 року закінчив виконавче провадження згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ, констатувавши фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд натомість вважає, що державний виконавець повинен був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ (у зв`язку із скасуванням Вінницьким апеляційним судом рішення, що підлягало виконанню). При цьому відповідно до норм частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження з цих підстав виконавчий збір не стягується.

Воднораз, суд не має правових підстав для виходу за межі позовних вимог та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, позаяк така вичерпала наразі свою дію.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас обраний судом спосіб відновлення прав позивача повинен бути ефективним та призводити до реального повного відновлення порушених прав особи.

Оскільки рішення суду, що підлягало виконанню у виконавчому провадженні ВП65123413, скасоване судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для сплати боржником у виконавчому провадженні виконавчого збору в сумі 24000 грн.

З огляду на ці обставини ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови державного виконавця Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Приблуди В.А. від 12 травня ВП № 65123413 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 24000 грн.

Надаючи правову оцінку спірним постановам про мінімальні витрати виконавчого провадження, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 42 Закону України Про виконавче провадження , Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5, передбачено такі види витрат виконавчого провадження за виготовлення документів виконавчого провадження як папір, копіювання, друк документів та канцтовари, а за пересилання документів виконавчого провадження як конверти, знаки поштової оплати (марки), послуги маркувальної машини та послуги поштового зв`язку.

Суд зазначає, що оскаржені постанови відповідача про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження містять пункти витрат як-то «плата за користування АСВП» , «придбання канцелярських товарів» , «вартість послуг Інтернету» , «поточний ремонт та технічне обслуговування» , однак не конетизовано, як саме такі витрати повязані з відповідним виконавчим провадженням. Не надав відповідачі своїх пояснень щодо обгрунтованості понесення таких витрат і до суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, не дотримався принципу обґрунтованості акта індивідуальної дії, а відтак вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 2270,00 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 271, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позовпозовної заяви Агрофірми Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, код ЄДРПОУ 30702633) до Голованівського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) (адреса: вул. Соборна, 40, смт. Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградської області, 26500)

про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Приблуди В.А. про стягнення виконавчого збору від 12 травня ВП № 65123413; про розмір мінімальних витрат виконавчого від 13 квітня 2021 року ВП №65123413; про розмір мінімальних витрат виконавчого від 22 квітня 2021 року ВП № 65237051.

Стягнути з Голованівського районного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) на користь Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30702633) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривен, нуль копійок).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 272 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук