ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2021 року справа №200/2651/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Міронової Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 р. у справі № 200/2651/21-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської територіальної виборчої комісії Краматорського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської територіальної виборчої комісії Краматорського району Донецької області (далі - відповідач, ТВК), третя особа ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 106 від 25.11.2020 "Про реєстрацію Костянтинівського міського голови".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування, ненадання вірної оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове про задоволення позову. Скарга обґрунтована тим, що особа, обрана міським головою - ОСОБА_2 , у відповідності до вимог Виборчого кодексу України, повинен був подати до Костянтинівської міської територіальної комісії Краматорського району Донецької області протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів, тобто з 04 листопада 2020 року по 24 листопада 2020 року включно, заяву про його реєстрацію міським головою, за наявності іншого представницького мандата - копію заяви про припинення іншого представницького мандата та документ про звільнення з роботи (посади), припинення діяльності, несумісної з посадою міського голови - разі наявності такої посади.
Особа визнана обраною міським головою - ОСОБА_2 , до визнання його обраним був адвокатом, був керівником Адвокатського бюро - Азаров , мав частку у Статутному капіталі ТОВ ПАСТЕР - МОЛ , де також був директором. Усі ці види діяльності та посади є несумісними з посадою міського голови. Відповідно до норми статті 283 Виборчого кодексу України, ОСОБА_2 мав, разом із заявою про реєстрацію його міським головою, подати до комісії документ про звільнення з роботи (посади), припинення діяльності, несумісної з посадою міського голови . Тобто, цитуючи Закон, Азаров мав подати документ про припинення адвокатської діяльності, документ про припинення діяльності Адвокатського бюро - Азаров , документ про припинення його діяльності в ТОВ Постер - МОЛ . Стосовно двох останніх видів діяльності були надані ксерокопії про припинення діяльності, а стосовно діяльності адвоката, то взагалі була надана ксерокопія заяви про зупинення права адвокатської діяльності.
Діяльність адвоката регулює Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а відповідно до змісту статей 31 та 32 зазначеного Закону, таким документом про припинення та зупинення адвокатської діяльності є саме рішення кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. Такий документ ОСОБА_2 взагалі не був наданий комісії. З цього питання останнім було надано ксерокопію заяви про зупинення адвокатської діяльності яка не була засвідчена належним чином.
На офіційному сайті Єдиного реєстру адвокатів України є інформація про діяльність ОСОБА_2 як адвоката. Відповідно до даного офіційного джерела 23.11.2020 право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено згідно п.1 ч.І ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підставі заяви адвоката від 23.11.2020 року. Далі, 28.11.2020 право на заняття адвокатською діяльністю було поновлено згідно п.1 ч.4 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з на підставі заяви адвоката від 27.11.2020 року. Далі, 01.12.2020 право на заняття адвокатською діяльністю було знову зупинено згідно п.1 ч.І ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з на підставі заяви адвоката від 01.12.2020 року.
Таким чином, ОСОБА_2 23.11.2020 написав заяву про зупинення діяльності і надав її комісії. 25.11.2020 був зареєстрований міським головою, а 27.11.2020 знову подав заву про поновлення адвокатської діяльності.
На підставі зазначеного вбачається, що ОСОБА_2 ввів в оману комісію, отримав реєстрацію міським головою і поновив адвокатську діяльність. Будучи зареєстрованим міським головою, продовжував працювати адвокатом до 01.12.2020.
Таким чином, комісія була зобов`язана прийняти рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що відмовився від посади міського голови, та призначити повторні вибори відповідного міського голови. Порушуючи зазначену вимогу Виборчого кодексу України, комісія 25.11.2020 винесла Постанову № 106 Про реєстрацію Костянтинівського міського голови , відповідно до якої постановила: Зареєструвати ОСОБА_2 обраним Костянтинівським міським головою.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 11.09.1998.
Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначено на неділю 25.10.2020.
Центральною виборчою комісією 08.08.2020 винесено постанову № 160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 р.", згідно п.1 якої призначено на неділю 25.10.2020 перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно додатків 1-24.
За наслідком проведених виборів та підрахунком голосів, 31.10.2020 Костянтинівською міською територіальною виборчою комісією Краматорського району Донецької області прийнято постанову "Про результати голосування з виборів Костянтинівського міського голови", якою на підставі протоколу про результати голосування з виборів Костянтинівського міського голови від 27.10.2020, відповідно до ст. 10, 11, 36, 37, 278 Виборчого кодексу України, постанови ЦВК № 173 від 10.08.2020 та від 25.08.2020 № 200 ОСОБА_2 визнано обраним на посаду Костянтинівського міського голови Краматорського району Донецької області.
Повідомлення про результати з голосування з виборів Костянтинівського міського голови оприлюднено в місцевому друкованому засобі газета "Провінція" в номері 45(1556), що вийшов в тираж 04.11.2020.
25.11.2020 Костянтинівською міською територіальною виборчою комісією прийнято постанову № 106 "Про реєстрацію Костянтинівського міського голови" на підставі заяви ОСОБА_2 про реєстрацію міським головою зареєстровано останнього обраним Костянтинівським міською головою.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача є актом індивідуальної дії, оскільки не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо реєстрації ОСОБА_2 на посаді Костянтинівського міського; адресована виключно ОСОБА_2 ; не розрахований на багаторазове застосування, а вичерпує дію після призначення на посаду. Також зазначив, що в даному випадку мова не йдеться про порушення виборчих прав позивача, оскільки позивач не є учасником відносин, що виникають між особою, обраною на посаду міського голови за наслідком проведення місцевих виборів та територіальною виборчою комісією після оприлюднення результатів виборів, а тому в такому випадку права позивача не можуть бути порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з обґрунтуванням причини пропуску.
В позові позивач зазначав, що строк звернення до суду вважає не сплинувшим, посилаючись на те, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від Про практику застосування адміністративними судами положень КАСУ під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом від 01.11.2013 №15, спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку. Виборчий процес закінчився 20.11.2020, отже, оскаржувана постанова від 25.11.2020 винесена поза межами виборчого процесу та може бути оскаржена поза межами спеціального строку в порядку загального позовного провадження.
Суд вважає вказані посилання позивача помилковими, з наступних підстав.
За положенням ч.1 п. 1-1 ч.2, ч.3 ст. 64 ВК, суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються рішення чи дії окружної виборчої комісії, рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім встановлених цим Кодексом випадків.
Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, їх членів, визначених статтею 65 цього Кодексу, також можуть оскаржуватися до суду шляхом подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Виборчого кодексу України (далі - ВК), суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
За положенням ст. 4 ВК, строки, визначені у цьому Кодексі, обчислюються в календарних днях.
В окремих випадках, передбачених цим Кодексом, строки обчислюються у роках та місяцях, а також у годинах або хвилинах.
Першим днем обчисленого у днях строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв`язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.
Останнім днем обчисленого у днях строку, який відповідно до цього Кодексу має закінчитися у зв`язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
Останнім днем обчисленого у роках строку, який відповідно до цього Кодексу має початися або закінчитися у зв`язку з настанням певної події, є день, що настає у відповідні місяць і число, коли відбулася подія, через встановлену кількість років після або до настання події відповідно.
Останнім днем обчисленого у місяцях строку, який відповідно до цього Кодексу має початися або закінчитися у зв`язку з настанням певної події, є день, що настає у відповідне число, коли відбулася подія, через встановлену кількість місяців після або до настання події відповідно.
Для справ, пов`язаних з виборчим процесом, процесуальний закон передбачає особливості їх розгляду, зокрема, це стосується процесуальних строків та їх обчислення - статті 273 - 277 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
Частиною 4 статті 273 КАС України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Частиною 6 вказаної статті встановлено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Частина 5 статті 270 КАС України встановлює, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Частиною 6 статті 273 КАС України передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Згідно п. 8.1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 15 від 01.11.2013 Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, у виборчих спорах немає необхідності з`ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб`єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.
При цьому, законодавцем не передбачено можливості поновлення пропущеного п`ятиденного строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії.
У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Крім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
В позові позивач наголошує на тому, що даний позов поданий поза межами виборчого процесу та не стосується його безпосередньо.
Проте, згідно із ч. 1 ст. 20 ВК, виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.
Тобто, пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.
За ч. 1-3 ст. 196 ВК, виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
У випадках, передбачених цим Кодексом, виборчий процес включає також такі етапи: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, виборчий процес включає установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
Постановою ЦВК від 8 серпня 2020 року № 163 Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
Суд зазначає, що вказаний Календар містить перелік заходів, визначений Виборчим кодексом України, строк їх виконання та суб`єкт виконання. Тобто, всі включені в календар заходи є основними організаційними заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року визначеними Виборчим кодексом України.
За положенням п. 197 зазначеного Календарного плану, передбачено завершення виборчого процесу (3 статті 196 Кодексу) суб`єктами виборчого процесу через п`ятнадцять днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів.
Пунктом 200 Календарного плану, передбачено подання до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів заяви про реєстрацію депутатом обласної, районної, міської, районної в місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним міським головою та документів, визначених частиною першою статті 283 Кодексу (частина 1 статті 283 Кодексу) особою, обраною депутатом обласної, районної, міської, районної в місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою - протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів відповідних місцевих виборів.
За положенням п. 197 зазначеного Календарного плану, передбачено прийняття рішення про реєстрацію депутата обласної, районної, міської, районної в місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови (частина 3 статті 283 Кодексу) Територіальною виборчою комісією з відповідних місцевих виборів - у п`ятиденний строк з дня отримання документів для реєстрації особи депутатом чи сільським, селищним, міським головою.
Отже, подання особою обраною головою та прийняття рішення територіальною виборчою комісією про реєстрацію голови є основними організаційними заходами з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року визначеними Виборчим кодексом України та Календарним планом основних організаційних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову ТВК від 25.11.2020 "Про реєстрацію Костянтинівського міського голови" прийнятою в межа основного організаційного заходу з підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року та визначена положенням статті 283 ВК.
Тобто, предметом спору у цій справі є дії Комісії, вчинені у межах виборчого процесу, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення статей 270, 273 КАС України.
Враховуючи, що предметом позову є оскарження постанови ТВК від 25.11.2020 та протиправність, на думку позивача, дій Комісії, пов`язаних із порушенням виборчого процесу та вимог Виборчого кодексу, останнім днем її оскарження є 30.11.2020 року.
Разом з тим, адміністративний позов подано лише 12.03.2021, тобто з пропуском п`ятиденного строку, передбаченого частиною 6 статті 273 КАС України.
Частиною п`ятою статті 270 КАС України передбачено, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позивач звернувся з пропущенням строку звернення до суду з позовом, вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок порушення норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 270, 273 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 р. у справі № 200/2651/21-а - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 р. у справі № 200/2651/21-а - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівської територіальної виборчої комісії Краматорського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 106 від 25.11.2020 "Про реєстрацію Костянтинівського міського голови" - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 серпня 2021 року.
Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
Г.М. Міронова
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2021 |
Оприлюднено | 26.08.2021 |
Номер документу | 99150482 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні