Ухвала

від 25.08.2021 по справі 520/10913/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 серпня 2021 р.Справа № 520/10913/2020

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/10913/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ"

до Державної податкової служби України

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" до Державної податкової служби України про скасування рішення.

25.06.2021 на рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій також заявлено клопотання про поновлення строку.

В обґрунтування клопотання зазначає, що раніше своєчасно звертався з апеляційною скаргою, яка була повернута з підстав не сплати судового збору. Вважає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду, при цьому відмова у прийнятті апеляційної скарги буде свідчити про позбавлення відповідача права на доступ до суду, а також на апеляційне та касаційне оскарження. Також, посилаючись на карантинні обмеженнями, що діяли на території України від 11.03.2021, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 15.10.2020 у відкритому судовому засіданні, повний текст якого виготовлено 20.10.2020, копія судового рішення отримана скаржником 26.10.2020 (а.с. 83), апеляційна скарга вперше подана 20.11.2020.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 апеляційна скарга Державної податкової служби України залишена без руху, з підстав несплати судового збору.

29.01.2021 скаржником до суду подано клопотання про продовження строку на усунення недоліківта/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 в задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліківта/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто скаржнику.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем ухвали про повернення апеляційної скарги.

25.06.2021 Державною податковою службою України повторно подано апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване запровадженням карантинних заходів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.

Разом з тим, як цією постановою, так і наступними, якими до цієї постанови внесені зміни, запроваджені заходи не стосуються діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Обставини щодо спалаху коронавірусної інфекції можуть бути підставою для поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку безпосередньо обумовлений цими обставинами (хвороба, зміна режиму роботи, неможливість ознайомлення з матеріалами справи в суді з незалежних від відповідача та/чи його службових осіб причин тощо). Про наявність таких обставин ГУ ДПС доводів не наводить.

До того ж, продовження процесуальних строків на строк карантину закінчилося 06.08.2020, як це встановлено в пункті 3 розділу VI КАС в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Відтак, вказані ГУ ДПС обставини у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є підставою для поновлення процесуального строку.

Крім того, скаржником не наведено обставин, які створили неможливість подання апеляційної скарги в період з 01.01.2021 по 24.06.2021.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Отже, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, апелянт може подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/10913/2020 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/10913/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" до Державної податкової служби України про скасування рішення - залишити без руху.

Надати Державній податковій службі України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова