Постанова

від 25.08.2021 по справі 460/8669/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8669/20 пров. № А/857/12490/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Затолочного В.С., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції - Комшелюк Т.О.,

час ухвалення рішення - 01.04.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача призначити з 11.09.2020 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 55 Закону № 796 право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання (роботи), але не більше 5 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Однак, відповідно до записів в трудовій книжці позивача, останній з 01.04.1989 року по даний час працює вахтовим методом в Приватному акціонерному товаристві Містобудівне управління - 3 , яке знаходиться у м. Київ, тобто на незабрудненій території. При цьому, позивачем не надані документи, що підтверджують роботу на забрудненій території у вказаний період. Оскільки наданими позивачем документами підтверджується факт постійного проживання (роботи) останнього на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року протягом 2 років 11 місяців 5 днів, то права на призначення пенсії зі зниження пенсійного віку позивач не має.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 10.05.1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 55 років.

21.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796.

Листом від 07.10.2020 року за № 1700-0702-8/30727 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки надані ним документи не підтверджують набуття права на зниження пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796, оскільки згідно з наданою позивачем копією довідки Кричильської сільської ради від 21.09.2020 року № 1802, останній проживав в зоні посиленого радіологічного контролю з 08.10.1984 року по 21.09.2020 року (день видачі довідки). Однак, відповідно до записів в трудовій книжці позивача, з 01.04.1989 року він працює вахтовим методом в Приватному акціонерному товаристві Містобудівне управління - 3 , яке знаходиться у м. Київ, тобто на незабрудненій території. При цьому, позивачем не надані документи, що підтверджують роботу на забрудненій території у вказані періоди. Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується факт постійного проживання (роботи) останнього на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року протягом 2 років 11 місяців 5 днів, у зв`язку з чим він немає права на призначення пенсії зі зниження пенсійного віку.

Згідно ст. 15 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Норми ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначають, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування ст. 14 Закону № 796, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Позивачем надано копію посвідчення громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії) (посвідченням серії НОМЕР_1 , видане Рівненською обласною державною адміністрацією 10.05.1993 року).

Відповідно до ст. 15 Закону № 796 довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Колегія суддів звертає увагу, шо належним доказом підтвердження періоду проживання особи на територіях зон посиленого радіоекологічного контролю, евакуацію, відселення, самостійне переселення є, у тому числі, довідка органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи слідує, що згідно довідки Кричильської сільської ради від 21.09.2020 року № 1802 позивач у період з 08.10.1984 року по 21.09.2020 року (день видачі довідки) проживав в с. Велихів Володимирецького району Рівненської області.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затв. постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106, с. Велихів Володимирецького району Рівненської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

За таких умов, вищезазначеною довідкою підтверджується проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 28 років, в тому числі станом на 01.01.1993 року більше 6 років.

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку було те, що згідно записів у трудовій книжці, останній з 01.04.1989 року працює вахтовим методом в Приватному акціонерному товаристві Містобудівне управління - 3 , яке знаходиться у м. Київ, тобто на незабрудненій території, а тому відповідний період не може бути включений до періоду проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, саме відсутність у позивача (на думку відповідача) необхідної тривалості проживання (роботи) в зоні посиленого радіоекологічного контролю стало підставою для відмови у призначенні пенсії. Інші обставини (досягнення необхідного віку, наявність стажу) сторонами не оспорюється.

Справді, згідно із записів трудової книжки позивача, з 01.04.1989 він працює вахтовим методом в Приватному акціонерному товаристві Містобудівне управління - 3 , яке знаходиться у м. Київ.

Працюючи вахтовим методом, позивач був зареєстрованим і постійно проживав в с. Велихів. Підтвердженням цього є те, що під час роботи, він 18.09.1993 року уклав шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Городецькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області (а.с. 18).

Доказів на підтвердження проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки № 1802 та встановлення факту зазначення у ній недостовірних відомостей відповідач суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що трудова книжка є офіційним документом, що підтверджує наявність та обсяг трудового стажу в особи, проте такий документ взагалі не відносяться до документів, які підтверджують місце та період проживання особи, зокрема, в зоні посиленого радіологічного контролю.

За таких умов вірним є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796.

Суд першої інстанції також було вірно визначено дату, з якої позивачу має бути призначена пенсія, з врахуванням норм ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи той факт, що у позивача наявні всі необхідні умови для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, перешкод для призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону № 796 немає.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 460/8669/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. С. Затолочний М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 25 серпня 2021 року.