Постанова

від 16.08.2021 по справі 927/813/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/813/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Забеліної О.О.

та представників

Позивача: Свинар М.Ю.

Відповідача: Поляков Т.Ю.

Третя особа: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021

(головуючи суддя - Демидова А.М., судді - Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021

(суддя - Ноувен М.П.)

у справі №927/813/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова"

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.08.2021.

Короткий зміст позовних вимог

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос", Позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , Відповідач), про звернення стягнення на предмет застави: КАМАЗ 65201, 2008 року випуску; номер: НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_2 ); номер шасі НОМЕР_3 на користь ТОВ "ФК "Геліос", яке на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного транспортного засобу з прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в рахунок часткового погашення заборгованості, що становить 23 866 960,64 грн, по тілу кредиту ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" (далі - ТОВ "ЛК "Контрактова", Третя особа) за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "ЛК "Контрактова" зобов`язання за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010, щодо своєчасного повернення кредитних коштів. У зв`язку з цим, у Позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 19.09.2019, наявне право, як у заставодержателя за договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011, укладеним у забезпечення виконання договору кредитної лінії від 29.09.2010, звернути стягнення на предмет застави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. . Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, позов задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "ЛК "Контрактова" за договором кредитної лінії №116 від 29.09.2010, що становить 23 866 960,64 грн, звернуто стягнення на предмет застави: КАМАЗ 65201, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_2 ), номер шасі НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ГЕЛІОС", шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". Здійснено розподіл судових витрат.

4. Судові рішення мотивовано тим, що:

- ТОВ "ЛК "Контрактова" не виконало своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів Позивачу за кредитним договором від 29.09.2010, який є новим кредитором на підставі укладеного договору відступлення права вимоги від 19.09.2019 № UKR-2019-03;

- транспортний засіб, на момент його відчуження Відповідачу, перебував в заставі у ПАТ "Діамантбанк", і застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, під час перереєстрації на нового власника ОСОБА_1 на спірний автомобіль видано нові номерні знаки НОМЕР_2 ;

- на момент прийняття рішення у справі обтяжувачем є позивач - ТОВ "ФК "Геліос";

- судами не встановлено обставин щодо припинення застави, при цьому, ПАТ "Діамантбанк" не надавало згоду на відчуження предмета застави.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений їх виклад

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення без врахування правових висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 348/1897/16, від 12.12.2018 у справі № 0503/6754/2012, від 06.02.2018 у справі № 333/6700/15-ц, щодо застосування положень Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Також, Відповідач, посилаючись на положення п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про наявність підстав, передбачених частиною 3 ст. 310 ГПК України, для скасування судових рішень у справі, оскільки, як вважає Відповідач, судові рішення прийнято на підставі неналежно досліджених доказах.

Скаржником подано клопотання про зупинення виконання судового рішення у справі, з посиланням на те, що приватним виконавцем вчиняються дії з виконання оскаржуваних судових рішень.

Крім того, скаржником, подано Суду заяву про розподіл судових витрат, в якій Відповідач просить Суд, стягнути з Позивача витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з підготовкою справи до розгляду у суді касаційної інстанції, у загальній сумі 19 500,00 грн.

Узагальнений виклад інших позицій учасників справи

7. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

8. Крім того, Позивачем подано заперечення на клопотання Відповідача про зупинення виконання судового рішення у справі, з посиланням на те, що вказане клопотання є необґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, 29.09.2010 між ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "ЛК "Контрактова" укладено Договір кредитної лінії № 116 (далі - кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1, 1.2 якого Позичальнику надано відновлювальну кредитну лінію з 29.09.2010 по 28.09.2013.

10. 31.01.2017 між ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "ЛК "Контрактова" укладено Додаткову угоду № 47 до кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили п. 1.1. Розділу 1 Кредитного договору викласти наступній редакції: " 1.1. Кредитодавець до 28.01.2018 (дата закінчення лінії) відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у наступних розмірах: з 26.09.2016 по 25.03.2017 - 24 294 650,49 грн, з 26.03.2017 по 25.06.2017 - 23 294 650,49 грн, з 26.06.2017 по 25.09.2017 - 22 294 650,49 грн, з 26.09.2017 по 25.12.2017 - 21 294 650,49 грн, з 26.12.2017 по 28.01.2018 - 20 294 650,49 грн".

11. Згідно п. 1.3 кредитного договору, видача кредиту здійснюється окремими кредитними траншами на підставі поданих Позичальником заявок та укладених між сторонами окремих додаткових угод до Кредитного договору.

12. Пунктом 3.2.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язується здійснювати повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, визначеного п.1.1 Кредитного договору, шляхом безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ "Діамантбанк".

13. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "ЛК Контрактова" 26.12.2011 укладено Договір застави транспортних засобів № 116-З (далі - договір застави), предметом застави якого були транспортні засоби, зокрема, вантажний бетонорозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в.; НОМЕР_5 з номером шасі (кузова рами) НОМЕР_3 .

14. Пунктом 2.6 договору застави встановлено, що Заставодавець протягом дії цього Договору без попередньої письмової згоди Заставодержателя не має права відчужувати предмет застави.

15. Відповідно до розділу 3.3 договору застави, Заставодавець зобов`язаний отримати письмову згоду Заставодержателя на вчинення дій, що пов`язані із зміною права власності на предмет застави, а також на передачу Предмету застави в оренду, лізинг, суборенду.

16. У відповідності до пунктів 6.1-6.3 договору застави, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, визначених в законі, Предмет застави переходить у власність іншої особи, а також у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка Заставодержателем забезпеченої заставою вимоги за зобов`язанням іншій особі; право застави припиняється: з припиненням забезпеченого заставою Зобов`язання; у рази переходу права власності на предмет застави до Заставодержателя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

17. У відповідності до п. 8.4 договору застави, договір діє до остаточного виконання зобов`язання за Кредитним договором.

18. До договору застави неодноразово вносились зміни.

Відповідно до Договору про внесення змін №1 від 04.07.2012 та Договору про внесення змін №6 від 08.02.2011 до договору застави, сторони визначили нові терміни і суму зобов`язань та погодили, що ТОВ "ЛК "Контрактова" зобов`язується повернути у порядку, передбаченому кредитним договором кошти в межах відкритої кредитної лінії з 29.09.2010 по 28.01.2018 у розмірі 24 394 650,49 грн у термін до 28.01.2018 у порядку, передбаченому кредитним договором.

Сторони неодноразово вносили зміни щодо переліку предмета застави по договору застави, зокрема договором про внесення змін № 2 від 28.03.2013, договором про внесення змін №3 від 06.11.2013, договором про внесення змін №4 від 31.10.2014, договором про внесення змін №5 від 19.06.2015. Вантажний бетонорозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., НОМЕР_5 з номером шасі (кузова рами) НОМЕР_3 був включений в перелік предмета застави у вищезазначених договорах також.

19. Відповідно до довідки Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" від 19.09.2019 за №1077/011, станом на 19.09.2019 заборгованість позичальника за кредитним договором складає 75 944 644,27 грн, у тому числі прострочена заборгованість за основним боргом 23 866 960,64 грн, прострочені проценти за користування кредитними коштами 15 034 798,05 грн; заборгованість за штрафами та пенею 37 042 885,58 грн.

20. 14.08.2019 відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі, права вимоги ПАТ "Діамантбанк" до ТОВ "ЛК "Контрактова" за наступними договорами: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010; договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010; договором поруки № 116/4 від 15.08.2012, договором застави транспортних засобів № 116-З від 26.12.2011.

21. Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом № UKR-2019-03 від 14.08.2019, переможцем торгів визнано ТОВ ФК"ГЕЛІОС".

22. В наступному, між ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" було укладено договір № UKR-2019-03 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.09.2019 (далі договір відступлення права вимоги).

23. Згідно з п. 2.1 договору відступлення права вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

24. Згідно Договору про відступлення права вимоги Банком відступлено, а Новим кредитором набуто всі права вимоги Банку, що виникли та існували на день відступлення за: Договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010; Договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010; Договором поруки № 116/4 від 15.08.2012.

25. Згідно з п. 2.2 договору відступлення права вимоги, права вимоги вважаються переданими Новому кредитору з моменту укладення цього Договору про відступлення права вимоги.

26. Додатком №1 до договору відступлення права вимоги сторони вказали, що заборгованість за кредитним договором станом на 19.09.2019 становить 23 866 960,64грн.

27. З урахуванням зазначеного, суди дійшли висновку, що до ТОВ "ФК "Геліос" перейшли права ПАТ "Діамантбанк" за договором кредитної лінії.

28. ТОВ "ЛК "Контрактова" свої зобов`язання з повернення кредиту не виконало, зокрема, станом на 28.01.2018 суму 20 294 650, 00 грн не сплатило, внаслідок чого, заборгованість за основною сумою кредиту за договором кредитної лінії склала 20 294 650,00 грн.

29. Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/3493/20, що набрало законної сили 20.08.2020. Вказаним рішенням стягнуто солідарно з ТОВ "Буд-Транс Сервіс" та ТОВ "ЛК Контрактова" на користь ТОВ "ФК "Геліос" 2 000 000,00 грн основного боргу.

30. Станом на час розгляду справи судові рішення у справі № 910/3493/20 не виконано.

31. Разом з цим, 28.05.2014 між ТОВ "Ронуар" та ТОВ "ЛК "Контрактова" було укладено Договір найму-продажу транспортних засобів за № 006, відповідно до умов якого, ТОВ "ЛК "Контактова" передало ТОВ "Ронуар" у тимчасове користування з подальшим набуттям права власності на вантажний бетонозмішувача КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_3 , що перебуває в заставі ТОВ "ФК "ГЕЛІОС".

32. 15.12.2014 між ТОВ "Ронуар", ТОВ "ЛК "Контрактова" та ОСОБА_1 укладено договір № ВВ-1 (далі - договір № ВВ-1) про відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014.

33. Після підписання Акту про передачу права власності на транспортні засоби, ОСОБА_1 , 23.12.2014, зареєстровано право власності на транспортний засіб, а саме - вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_3 , отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , отримано нові номерні знаки НОМЕР_1 .

34. Судами встановлено, що в матеріалах міститься:

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34455030 від 27.12.2011, відповідно до якого за реєстраційним номером № 12017600 об`єктом обтяження зареєстрований, зокрема, автомобіль вантажний, бетонозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., номер об`єкта НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_5 ; підстава обтяження: договір застави транспортних засобів від 26.12.2011, приватний нотаріус КМНО Юр-Капінос А.Є.; обтяжувачем визначено ПАТ "Діамантбанк"; боржником - ТОВ "ЛК "Контрактова"; відчуження передбачено за погодженням з обтяжувачем; термін дії - до 27.12.2016;

- роздруківки з системи Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо обтяження за реєстраційним номером № 12017600, засвідченої електронним цифровим підписом, де зазначено, що реєстраційний запис автоматично вилучений по завершенню п`ятирічного терміну зберігання;

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34455030 від 19.09.2019, відповідно до якого за реєстраційним номером №12017600 об`єктом обтяження зареєстрований, зокрема, бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., НОМЕР_5 з номером шасі (кузова рами) НОМЕР_3 . Обтяжувачем визначено ПАТ "Діамантбанк"; Боржником - ТОВ "ЛК Контрактова", Відчуження передбачено за погодженням з обтяжувачем; термін дії до 27.12.2016;

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №Р14177 від 24.10.2019, відповідно до якого 17.02.2017 о 14:42:31 за №16153710 зареєстровано обтяження, об`єктом обтяження є бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер НОМЕР_5 з номером шасі (кузова рами) НОМЕР_3 . Обтяжувачем визначено ПАТ "Діамантбанк"; Боржником -. ТОВ "ЛК Контрактова" Відчуження передбачено за погодженням з обтяжувачем; термін дії до 17.02.2022;

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №62030667 від 19.09.2019, відповідно до якого внесено зміни до реєстраційного запису №16153710 щодо заміни обтяжувача. Так, обтяжувачем визначено ТОВ "ФК "Геліос".

Оскільки ТОВ "ЛК "Контрактова" не виконало своїх зобов`язань за договором кредитної лінії, у Позивача виникло право на звернення стягнення на транспортний засіб - КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , на підставі договору про відступлення права вимоги, договору кредитної лінії і договору застави майнових прав.

Позиція Верховного Суду

35. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а в частині підстави визначеної у пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

36. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

37. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

38. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

39. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

40. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

41. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

42. Судами встановлено, що між ПАТ ?Діамантбанк? та ТОВ "ЛК "Контрактова" було укладено договір кредитної лінії.

43. Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

44. Водночас, ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про заставу", визначено, що застава є способом забезпечення зобов`язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Аналогічні положення закріплено у ст. 572 ЦК України.

45. Судами встановлено, що виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено, договором застави транспортних засобів, укладеним між ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "ЛК Контрактова", з урахуванням внесених змін № 4, 5 до договору застави, до переліку транспортних засобів переданих у заставу, увійшов і автомобіль - КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_3 . У зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що станом на момент відчуження транспортного засобу 15.12.2014 та його перереєстрації на Відповідача 23.12.2014, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження цього рухомого майна.

46. ТОВ "ЛК "Контрактова" належним чином не виконувались зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. Заборгованість по кредитному договору встановлено судовим рішенням у справі № 910/3493/20, яке набрало законної сили.

47. ТОВ "ФК "Геліос" та ПАТ "Діамантбанк" укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ФК "Геліос" набуло права вимоги за кредитним договором та договорами застави, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

48. Частинами першою та другою статті 20 Закону України ?Про заставу? визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

49. Відповідно до статті 27 Закону України ?Про заставу? застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

50. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

51. З урахуванням зазначеного судами встановлено, що на момент реєстрації Відповідачем права власності на транспортний засіб - КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_3 , вказаний автомобіль перебував під обтяженням, обтяжувачем є ТОВ "ФК "Геліос", яке набуло право заставодержателя за договором про відступлення права вимоги. При цьому, судами встановлено, що попередній заставодержатель ПАТ "Діамантбанк" згоди на відчуження транспортного засобу не надавало.

52. Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

53. Згідно з ч. 1 ст. 10 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

54. Встановивши вищезазначені обставин та оцінивши їх, з урахуванням положень ст. 86 ГПК України, а також враховуючи положення вищезазначеного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на заставлене майно.

55. Враховуючи вищезазначене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

56. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Відповідачем касаційну скаргу подано на підставі п.п. 1, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України.

58. Скаржник, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про прийняття судами судових рішень без врахування правових висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 348/1897/16, від 12.12.2018 у справі № 0503/6754/2012, від 06.02.2018 у справі № 333/6700/15-ц, щодо застосування положень Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

59. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

60. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

61. Зі змісту зазначених Відповідачем у касаційній скарзі постанов, Суд вбачає, що наведені в них висновки стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

62. Так, зі змісту постанови Верховного Суду у справі № 348/1897/16 вбачається, що предметом спору у даній справі є вимоги про звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги банком обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань відповідачем за договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість. Оскільки, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитом, позивачем і відповідачем укладено договір застави автомобіля, у банка виникло право звернути стягнення на заставлене майно.

Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

У своїх висновках суд першої інстанції посилався на те, що всупереч вимогам договору застави відомості про обтяження зазначеного автомобіля позивачем не внесено до Єдиного державного реєстру заборон, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.

Верховний Суд судові рішення у вказаній справі залишив без змін.

Проаналізувавши зміст постанови у справі № 348/1897/16, Суд дійшов висновку, що вказана справа та справа, що зараз розглядається Верховним Судом є різними з встановленими судами обставинами справи, а тому не є подібними, враховуючи критерії подібності, оскільки вказані справи відрізняються за істотно - правовими ознаками.

63. Щодо справи № 0503/6754/2012. У вказаній справі банк звернувся до позичальника з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно. Позов обґрунтовано неналежними виконанням боржником зобов`язань за кредитними договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. У забезпечення виконання кредитних зобов`язань за договором кредиту між банком та боржником було укладено договір застави транспортного засобу. Банк просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, витребувати у боржника зазначений автомобіль, комплект ключів і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і передати транспортний засіб на зберігання банку.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, та приймаючи нове рішення про відмову у позові посилався на те, що на час відчуження спірного автомобіля третім особам в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження предмету застави, за відсутності на момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу відомостей про обтяження цього автомобіля, новий власник є добросовісним набувачем, який набуває право власності на таке рухоме майно.

Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду.

Отже, проаналізувавши зміст судових рішень у справі № 0503/6754/2012, Суд дійшов висновку, що вказана справа та справа, що зараз розглядається є різними за істотно - правовими ознаками.

64. У справі № 333/6700/15-ц предметом спору є вимоги фізичної особи до банку про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності- автомобілем, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі біржової угоди позивач придбав автомобіль, вказаний автомобіль зняв з реєстраційного обліку, та зареєстрував його за відповідним реєстраційним номером. Під час реєстрації придбаного ним автомобіля будь-які обтяження щодо нього були відсутні, однак реєстратором накладено обтяження у вигляді застави на належне йому на праві власності рухоме майно.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою апеляційного суду рішення залишено без змін. Рішення мотивовано тим, що Позивач придбав автомобіль у встановленому законом порядку за відсутності обтяження, а тому він є добросовісним набувачем у розумінні статті 388 ЦК України.

Верховний Суд, постановою від 06.02.2018, залишив без змін судові рішення у справі.

65. Отже, проаналізувавши вищезазначені постанови Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції констатує, що вказані справи відрізняються від справи, що зараз переглядається Судом, оскільки судові рішення в них прийнято за різних фактичних обставин справи. У кожній конкретній справі судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами в обґрунтування позовних вимог про звернення стягнення на майно та усунення перешкод у користуванні майном. При цьому, положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", застосовано судами виходячи із встановлених судами обставин справи, саме щодо відсутності реєстрації обтяжень, на момент реєстрації права власності новим власником. Тоді як, у справі, що зараз переглядається Верховним Судом, судами встановлено, що на момент вчинення реєстраційних дій Відповідачем відомості щодо обтяження в реєстрі були наявні. Отже, у кожній зі справ при застосуванні дискреційних повноважень щодо застосування положень законодавства, яке регулює правовідносини у справі, суди виходили із встановлених ними конкретних обставин, що у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин у даній справі та у справах, наведених скаржником у касаційній скарзі, оскільки рішення у них прийняті за результатами дослідження різних доказів, обставин та застосування іншого законодавства.

66. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

67. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження в цій частині підстав касаційної скарги ОСОБА_1 , передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

68. Крім того, скаржник посилаючись на положення п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про наявність підстав, передбачених частиною 3 ст. 310 ГПК України, для скасування судових рішень у справі, оскільки, як вважає Відповідач, судові рішення прийнято на підставі неналежно досліджених доказах.

69. Відповідно до частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

70. За змістом частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

71. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені Відповідачем у касаційній скарзі п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження судами зібраних у справі доказів та неповне встановлення обставин у справі не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.

72. Крім того, саме тільки посилання скаржника на те, що господарський суд не в повному обсязі дослідив докази та не з`ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення. До того ж доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції, з огляду на положення частини 2 статті 300 ГПК України.

73. Скаржником було подано клопотання про зупинення виконання судових рішень у справі, обґрунтоване тим, що приватним виконавцем вчиняються дії щодо виконання судового рішення у справі. При цьому, Відповідач не погоджується з прийнятими судовими рішеннями у справі та вважає їх незаконними, та зазначає про те, що примусовим виконанням судових рішень, буде порушено права Відповідача на володіння та розпорядження належними йому майном.

74. Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

75. Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

76. Беручи до уваги встановлені судами обставини цієї справи та висновки викладені судами, Верховний Суд дійшов висновку, що не вбачає передбачених процесуальним законом підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

78. У частині 1 статті 309 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

79. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, визначені ОСОБА_1. не отримали свого підтвердження, отже суд касаційної інстанції дійшов висновку, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу про необхідність закриття касаційного провадження в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а в частині підстав передбачених п. 4 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційна скарга є безпідставною, отже в цій частині скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 без змін.

Розподіл судових витрат

80 . Скаржником було подано клопотання про розподіл судових витрат та покладення на Позивача, витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, у загальній сумі 19 500, 00 грн.

81. Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

82. Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

83. Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

84. Зважаючи, що у вказаній справі позов задоволено, а касаційну скаргу Відповідача на судові рішення у справі залишено без задоволення, а судові рішення без змін, судові витрати на професійну допомогу адвоката, а також судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі №927/813/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі №927/813/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі №927/813/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

Л.В. Стратієнко