Постанова

від 16.08.2021 по справі 917/106/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/106/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 (колегія суддів: Россолов В. В. - головуючий, Хачатрян В. С., Склярук О. І.) у справі

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області

до Приватного підприємства "Комплекс Афіни"

про стягнення 455 385, 24 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2020 року Кременчуцька міська рада Полтавської області (далі - Кременчуцька міська рада) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Комплекс Афіни" (далі - ПП "Комплекс Афіни") про стягнення 455 385,24 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.06.2020).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасною та неповною сплатою орендної плати за користування земельною ділянкою.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20 (суддя Кльопов І. Г.) позовні вимоги Кременчуцької міської ради до ПП "Комплекс Афіни" задоволено частково. Стягнуто з ПП "Комплекс Афіни" на користь Кременчуцької міської ради 88 330,08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено у задоволенні.

2.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем неправильно визначено розмір заборгованості, та цей розмір не відповідає умовам договору і чинному законодавству. Судом констатовано, що з урахуванням зміни нормативної грошової оцінки землі розмір орендної плати при нарахуванні орендних платежів за землю за розрахунками відповідача згідно з Договором оренди повинен складати: 2017 рік - 66 247,75 грн, 2018 рік - 66 247,75 грн, 2019 рік - 66 247,75 грн відповідно до наданих відповідачем виписок з банку. При цьому у матеріалах справи наявні докази сплати ПП "Комплекс Афіни" на поточний рахунок власника землі грошових коштів за оренду землі у розмірі 264 991,00 грн. Таким чином, за висновком суду, вимоги про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за землю за період з 01.01.2017 до 01.03.2018 підлягають частковому задоволенню.

2.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20, поданою від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області Нетесою А. І.

2.4. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний господарський суд установив, що матеріали цієї справи не містять доказів наявності у представника Нетеси А. І. статусу адвоката, що підтверджено самою особою. Також суд установив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо наявності у Нетеси А. І. повноважень вчиняти дії від імені Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, зокрема, здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді. За висновком суду, відсутність відповідного запису у Реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Водночас суд послався на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що додані до апеляційної скарги докази на підтвердження наявності у Нетеси А. І. повноважень представляти інтереси Кременчуцької міської ради Полтавської області в суді не містять інформації про те, що зазначена особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 917/106/20, до Верховного Суду звернулася Кременчуцька міська рада із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Кременчуцька міська рада зазначає що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Скаржник звертає увагу на те, що зміст Посадової інструкції головного спеціаліста - юриста відділу з земельних питань та опрацювання проектів актів органу місцевого самоврядування юридичного департаменту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області свідчить про те, що Нетеса А. І. уповноважена в порядку самопредставництва діяти та брати участь у справах від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області та її виконавчого комітету в суді, а також інших органах у розгляді правових питань та спорів. З огляду на викладене, Кременчуцька міська рада вважає, що нею в повній мірі доведено наявність у Нетеси А. І повноважень представляти інтереси Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в порядку самопредставництва у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Кременчуцької міської ради ПП "Комплекс Афіни" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін. ПП "Комплекс Афіни" зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо наявності у Нетеси А. І. повноважень вчиняти дії від імені Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, зокрема, здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідного запису у Реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2021 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 917/106/20 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/751/20.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 917/106/20 та вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження. З урахуванням наведених процесуальних дій, справа № 922/751/20 розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

4.3. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з огляду на таке.

4.4. Матеріали цієї справи свідчать, що, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20, до Східного апеляційного господарського суду звернулася Кременчуцька міська рада Полтавської області із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20.

4.6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20, поданою від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області Нетесою А. І. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний господарський суд установив, що матеріали цієї справи не містять доказів наявності у представника Нетеси А. І. статусу адвоката, що підтверджено самою особою. Також суд установив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо наявності у Нетеси А. І. повноважень вчиняти дії від імені Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, зокрема, здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді. За висновком суду, відсутність відповідного запису у Реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

4.7. Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020 у справі № 917/106/20, поданою від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області Нетесою А. І., та допустив неправильне застосування положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим постановив судове рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, та підлягає скасуванню з огляду на таке.

4.8. Верховний Суд установив, що, розглядаючи справу № 922/751/20 колегія суддів Верховного суду вирішила відступити від висновку щодо застосування положень статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України (в частині обов`язковості відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва), викладеному у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, а тому справу № 922/751/20 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.9. За наслідками розгляду зазначеного питання, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду визнав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, щодо застосування положень статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України в частині обов`язковості відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

4.10. Відступаючи від наведеного висновку, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 18.06.2021 у справі № 922/751/20 зазначив таке: "стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги закріплено в статті 290 ГПК України.

З урахуванням положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник. За приписом підпункту 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції, але ці питання унормовано положеннями відповідних Кодексів, у тому числі ГПК України. Таким чином, представництво Ради у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). З процесуального Закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала касаційну скаргу, позбавляла б її права на підписання такої скарги".

4.11. Верховний Суд установив, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 витребувано у представника Кременчуцької міської ради Полтавської області Нетеси А. І. докази на підтвердження наявності у неї повноважень на подання апеляційної скарги від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку представництва (самопредставництва), у т. ч. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відображенням інформації про наявність у неї повноважень на представництво інтересів Кременчуцької міської ради Полтавської області.

4.12. Кременчуцькою міською радою Полтавської області було надано до матеріалів цієї справи, зокрема, Положення про юридичний департамент виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. У цьому Положенні в пункті 3.1.3 зазначено, що юридичний департамент в порядку самопредставництва діє та бере участь у справах від міської ради, виконавчого комітету та міського голови в судах всіх інстанцій, а також інших установах, закладах, незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування під час розгляду правових питань. Також позивачем надано Посадову інструкцію провідного спеціаліста-юриста відділу з земельних питань та опрацювання проектів актів органу місцевого самоврядування юридичного департаменту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. В пункті 3.3 цієї Посадової інструкції зазначено, що головний спеціаліст-юрист відділу з земельних питань та опрацювання проектів актів органу місцевого самоврядування, відповідно до покладених на нього обов`язків уповноважений в порядку самопредставництва діяти та брати участь у справах від імені Кременчуцької міської ради Полтавської області та її виконавчого комітету в суді, а також інших органах у розгляді правових питань та спорів.

4.13. За таких обставин Верховний Суд вважає, що у матеріалах цієї справи містяться докази, які свідчать про наявність у Нетеси А. І повноважень представляти інтереси Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку самопредставництва у розумінні положень статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України, що не було враховано апеляційним господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

4.14. З наведених мотивів оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду повинна бути скасована, а справу № 917/106/20 необхідно передати до апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020, у зв`язку з чим касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області слід задовольнити.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.4. Згідно з частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.5. Ураховуючи допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, оскаржувану ухвала апеляційного господарського суду слід скасувати, а справу № 917/106/20 необхідно направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020, у зв`язку з чим касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області слід задовольнити.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 917/106/20 скасувати. Справу № 917/106/20 передати до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2020.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак