Рішення

від 10.09.2007 по справі 16/252-07-6461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/252-07-6461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2007 р.Справа  № 16/252-07-6461

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

З участю представників сторін:

Від позивача: Шаркова  Н.Р. за дов. від 09.08.2007р.;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні ( з оголошенням перерви згідно ст.77 ГПК України) справу за позовом  товариства   з обмеженою відповідальністю “Маяк +”  до  Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання  права на користування земельною ділянкою, визнання рішення недійсним, зобов'язання затвердити проект землеустрою та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, -                                                              

ВСТАНОВИВ:

Товариство   з обмеженою відповідальністю “Маяк +”  (далі по тексту ТОВ “Маяк +”) звернулося до господарського суду Одеської області  з позовними вимогами  до  Дальницької сільської ради Овідіопольського   району Одеської області про визнання  за позивачем права на користування земельною ділянкою, площею 0,6431 га, на якій розташований належний на праві власності товариству торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б;  визнання  недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р.; зобов'язання Дальницької сільської ради затвердити проект землеустрою, виготовлений малим приватним підприємством “Гілея” по відведенню земельної ділянки, площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який належить ТОВ “Маяк +” на праві власності, розташований  по вул. Приморській 4-б у селищі  Санжейка; зобов'язання відповідача укласти з ТОВ “Маяк+” договір довгострокової оренди на 49 років земельної ділянки площею 0,6431га під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який  належить ТОВ “Маяк+” на праві власності, розташований  по вул. Приморській 4-б у селищі Санжейка. Свої вимоги позивач обгрунтовує порушенням його права з боку Дальницької сільської ради на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідачем, згідно відзиву на позов від 17.08.2007р., позовні вимоги ТОВ “Маяк +” заперечуються у повному обсязі з підстав відсутності у позивача оформленого у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, а відтак і відсутності факту порушення його прав як землекористувача. В частині вимог про визнання недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р. відповідач наголошує на необхідності припинення провадження у справі з підстав непідвідомчості даного спору господарським судам та необхідність розгляду вимог в цій частині позову в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 17.08.2007р. відповідач був зобов'язаний надати суду протокол засідання сесії Дальницької сільської ради, яка відбулася 10.05.2007р., на якій було прийняте оспорюване позивачем рішення, та висновки постійно діючої комісії з земельних питань й охорони навколишнього середовища щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення торгівельно-розважального комплексу по вул. Приморській 4-б в с. Санжейка. Однак, відповідачем вимоги суду виконані не були, представник Дальницької сільської ради у судове засідання, призначене на 10.09.2007р. не з'явився, про причини неявки суд не  повідомив, незважаючи на належне повідомлення  про час та дату судового засідання. У зв'язку з чим, справі була розглянута  за наявними  в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.11.2001р. позивачем, на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації за №714 від 01.11.2001р., було отримано свідоцтво про право  власності на клуб, розташований за адресою: с. Санжейка, вул.. Приморська   4-б.  Згідно наданого суду свідоцтва,  право власності ТОВ “Маяк +” зареєстровано Овідіопольським бюро технічної інвентаризації 29.11.2001р.

Рішенням Дальницької сільської ради за №522-ХХІV 13 сесії ХХІV скликання від 30.03.2004р.  “Про надання дозволу на складання землевпорядній організації документів по передачі в оренду земельних ділянок” було вирішено надати дозвіл на складання землевпорядної документації ТОВ “Маяк +” на будинок культури за адресою: с. Санжейка  вул. Приморська 4-б.

В процесі розробки та складання землевпорядної документації, позивачем була проведена реконструкція об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою с. Санжейка, вул. Приморська 4-б.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006р. за результатами розгляду справи №9/169-06-5226 за позовом ТОВ “Маяк +” до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності, позовні вимоги ТОВ “Маяк +” були задоволенні та визнано право власності за товариством на об'єкт нерухомого майна –торгівельно-розважальний комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б,  до  складу якого входять: 1-1 торгівельний зал площею 43,7 кв.м., 1-2 торгівельний зал площею 58 кв.м.; 1-3 коридор площею 4,05 кв.м.; 1-4 санвузол площею 2,55 кв.м.; 1-5 склад площею 16, 1 кв.м.; 1-6 кафе-бар площею 191,5 кв.м.; 1-7 кабінет площею11,4 кв.м.; 1-8 коридор, площею 8,3 кв.м., 1-9 підсобне, площею 8,4 кв.м., 1-10 туалет площею 2 кв.м.; 1-11 кабінет площею 8,4 кв.м.; 1-12 кабінет площею 21,2 кв.м.; 1-13 кабінет площею 20,7 кв.м.; а всього загальною площею 396,3 кв.м.

При цьому, на підставі рішення виконавчого комітету Дальницької сільської ради №123 від 24.07.2006р. ТОВ “Маяк+” було видано свідоцтво   про право власності на торгівельно-розважальний комплекс, розташований за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул.. Приморська 4-б. Згідно витягу Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації від 02.04.2007р. за №14094942 право власності  на об'єкт торгівельно-розважального комплексу в цілому було зареєстровано за ТОВ “Маяк +”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було замовлено малому приватному підприємству “Гілея” та отримано проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років під розміщення будинку культури, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський   район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б.

При цьому,  проект відведення земельної ділянки в довгострокову  оренду строком на 49 років під розміщення будинку культури, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б, був погоджений з Дальницькою сільською радою, Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів, відділом містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, санітарно-епідеміологічною службою Овідіопольського району, Центральною регіональною інспекцією Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області,  Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Згідно висновку державної землевпорядної експертизи за №664 від 13.04.2005р.  після доопрацювання оцінка  проектної документації позитивна.

Рішенням Дальницької сільської ради №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р. було відмовлено ТОВ “Маяк +” у  затвердженні виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу,  належного підприємству на праві власності, який розташований  по вул. Приморській 4-б у с. Санжейка та відмовлено в укладенні договору довгострокової оренди вказаної земельної ділянки.

Посилаючись на порушення відповідачем права на оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований належній позивачу на праві власності об'єкт нерухомого майна,  ТОВ “Маяк +” звернувся до господарського суду з даними позовним вимогами.

Враховуючи юридичну природу спірних правовідносин, які виникли між сторонами по справі, пов'язаних з наявністю або відсутністю у ТОВ “Маяк +”  правових підстав щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, який належить на праві власності позивачу, суд вважає за необхідне здійснити, насамперед, правовий аналіз положень діючого земельного законодавства, якими врегульовані спірні питання.

Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III (далі по тексту Земельний кодекс України), земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно ст. 3 цього Кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується  у тому числі на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю.

Статтею 12 цього Кодексу встановлено, що питання передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також  надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать  до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України, передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою,  та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. У разі переходу   права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Дійсно, як вірно зазначає відповідач у своєму відзиві на позов, ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Однак, суд зазначає, що виходячи з положень ст.93 Земельного кодексу України, якими встановлено, що право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною  орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, оренда землі є різновидом права користування земельною ділянкою, яке, в  свою чергу, розділяється законодавцем як постійне користування  та користування на умовах оренди. Різницею у формах надання земельних ділянок  у постійне користування або на умовах оренди залежить лише від суб'єктного складу учасників у випадках, встановлених земельних законодавством.

При цьому, на думку суду, оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, в даному випадку договору оренди, передбачає собою лише остаточну форму реалізації передбаченого законом права на земельну ділянку та, в свою чергу, відсутність договору оренди ніяким чином не представляє собою відсутність у суб'єкта  цивільного обігу права на земельну ділянку взагалі. Правова позиція суду підтверджується положеннями ст. 120 Земельного кодексу України, наведеним по тексту рішення вище, якими фактично встановлено право власників об'єктів нерухомого майна на земельну ділянку, на якій розташоване належне на праві власності майно.

Крім того, позиція суду підтверджується в тому числі і матеріалами рішення Конституційного Суду України по справі №1-17/2005 від 22.09.2005р., якими встановлено, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на  підставі і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами  не називає оформлення  чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають  порядок реалізації встановлених  Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини  і громадянина, в тому числі  порядок набуття  прав власності  не повинні  звужувати, заперечувати чи в будь-який  інший спосіб обмежувати ці права  і свободи.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд доходить висновку, що визнання  за юридичною особою права на користування земельною ділянкою ніяким чином не суперечить положенням земельного законодавства, та, фактично, має за  мету підтвердження у судовому порядку законодавчо закріплених положень щодо реалізації прав власника нерухомого майна на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій це майно розташоване.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання права передбачений положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України. Крім того,  наведене законодавче положення знайшло своє відображення і в ст.20 Господарського кодексу України, якою врегульовані питання захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів,  якою теж визнання наявності або відсутності прав визначено як  один із шляхів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.  Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право на захист своїх прав і законних інтересів.  

Звертаючись до матеріалів оглядового листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228 від 16.11.2001”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства”  та застосовуючи даний лист при вирішенні спору, який виник між сторонами по даній справі,  з урахуванням документів, які містяться в матеріалах справи,   суд доходить висновку, що відмова органу місцевого самоврядування оформити право користування земельною ділянкою   з   посиланнями  на підстави, які не передбачені земельним законодавством або за відсутності будь-яких правових підстав взагалі, що має місце в даному випадку,  не відповідає нормам земельного законодавства. По тексту даного оглядового листа Вищим господарським судом України була звернута увага на законодавчо закріплені принципи захисту прав власності у тому числі і у випадках оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать зацікавленій  особі на праві власності. Висновком  Вищого господарського суду України є  правова позиція про набуття прав на користування земельною ділянкою особою, яка має на праві власності об'єкт нерухомого майна, розташований на цій земельній ділянці за умови відсутності передбачених земельним законодавством підстав для відмови у оформленні права користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.

З огляду на викладене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ “Маяк +” в частині визнання за товариством права на користування земельною ділянкою, площею 0,6431 га, на якій розташований належний на праві власності ТОВ “Маяк +” торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., що знаходиться по вулиці Приморській 4-б в с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області правомірними та такими, що базуються на законних підставах, у зв'язку з чим підлягаючими задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині визнання  недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р., яким було відмовлено ТОВ “Маяк +” у  затвердженні виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу,  належного підприємству на праві власності, який розташований  по вул. Приморській 4-б у с. Санжейка та відмовлено в укладенні договору довгострокової оренди вказаної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Даним рішенням відповідачем було  фактично позбавлено  позивача права на оформлення у встановленому законом порядку права землекористування земельною ділянкою на умовах оренди. При цьому, слід зазначити, що правові підстави для прийняття даного рішення у самому тексті рішення відсутні взагалі. Ухвала суду від 17.08.2007р., якою відповідач був зобов'язаний надати протокол засідання сесії Дальницької сільської ради, яка відбулася 10.05.2007р., на якій було прийняте оспорюване позивачем  рішення та висновки постійно діючої комісії з земельних питань й охорони навколишнього середовища щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення торгівельно-розважального комплексу по вул. Приморській 4-б в с. Санжейка, останнім виконана не була, представник Дальницької сільської ради у судове засідання, призначене на 10.09.2007р. не з'явився, про причини неявки суд не  повідомив, незважаючи на належне повідомлення  про час та дату судового засідання.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.  Положення Земельного кодексу    України  встановлюють  рівні способи захисту прав на земельні ділянки як для власників так і для землекористувачів. Так, згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення   будь-яких порушень  його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Відповідно до приписів цієї законодавчої норми, захист права громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсним рішення органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Крім того, у відповідності до положень п. 2 Роз'яснення президії ВАСУ від 26.01.2000р.  №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта    недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, незалежно від викладеного,  обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням наведеного вище по тексту рішення правового аналізу правомірності позовних вимог в частині визнання за ТОВ “Маяк +” права на користування земельною ділянкою, площею 0,6431 га, на якій розташований належний на праві власності ТОВ “Маяк+” торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., що знаходиться по вулиці Приморській 4-б в с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області,  та враховуючи відсутність по тексту оскаржуваного позивачем рішення будь-якої правової мотивації підстав його прийняття, суд доходить висновку про порушення Дальницькою сільською радою Овідіопольського району   Одеської області прав позивача як фактичного землекористувача на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку при прийнятті рішення за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р.

Крім того, заслуговує на увагу суду той факт, що приписами статті 2  Закону України “Про плату за землю” в редакції Закону України від 19.09.1996р. N 378/96-ВР, законодавцем передбачено, що використання  землі  в Україні є платним. Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відмова відповідача в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку позбавляє особу виконувати передбачені даним законом зобов'язання щодо здійснення платежів за земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному використанні даної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України  від 28.06.1996р.  органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно до п. 10 ст. 59  Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або  законам  України визнаються незаконними в судовому порядку.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені ним по тексту відзиву на позов в частині необхідності припинення провадження по справі у даній частині позовних вимог з підстав непідвідомчості даного спору господарським судам України  з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спірні відносини, які є предметом розгляду у межах провадження по даній справі,  виникли у зв'язку з відмовою Дальницької сільської ради здійснити оформлення ТОВ “Маяк +” права користування на умовах оренди земельною ділянкою, на якій розташований належний на праві власності позивачу об'єкт нерухомого майна.

Предметом спору у цій справі є право на користування земельною ділянкою та відновлення порушеного права зі сторони відповідача. Тобто між даними особами існує спір про право, що, в свою чергу, виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Правова позиція суду з цього питання підтверджується матеріалами судової практики у тому числі Постановою Верховного Суду України від 27 березня 2007 року за результатами розгляду  за винятковими обставинами справи за позовом ВАТ "Київський річковий порт" до Київської міської ради, за участю третьої  особи - ТОВ "Ніко Інвест" про скасування рішення.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання  недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р., яким було відмовлено ТОВ “Маяк +” у затвердженні виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу,  належного підприємству    на праві власності, який розташований  по вул. Приморській 4-б у с. Санжейка та відмовлено в укладенні договору довгострокової оренди вказаної земельної ділянки за відсутністю у даного предмету спору ознак справи адміністративної юрисдикції.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд доходить висновку, що шляхом прийняття Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області рішення за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р. були порушені права ТОВ “Маяк +” на оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 0,6431 га, на якій розташований належний на праві власності  позивачу торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., що знаходиться по вулиці Приморській 4-б в с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області. Посилання по тексту спірного рішення на заперечення голів постійних комісій з земельних питань й охорони навколишнього середовища депутата Кари І.В. та бюджету та фінансів депутата Глущенко Л.Н. без визначення змісту цих заперечень не є законодавчо встановленою підставою для відмови зацікавленій особі у оформленні права користування земельною ділянкою на умовах оренди. Слід зазначити, що по тексту спірного рішення взагалі відсутні будь-які посилання на норми земельного законодавства, яких повинні дотримуватися всі учасники цивільного обігу. Крім того, на думку суду, відсутність законодавчих та інших правових норм, на підставі яких органом місцевого самоврядування приймається будь-яке рішення, яке, в свою чергу є актом обов'язкової дії для його учасників,  та як будь-який акт ненормативного характеру повинен бути заснований на законі, свідчить як про  невідповідність даного акту вимогам діючого законодавства, що є порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України, так і про порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб,   на яких розповсюджується дія цього акту.

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ “Маяк +” в частині визнання  недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р., яким було відмовлено ТОВ “Маяк +” у  затвердженні виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, належного підприємству на праві власності, який розташований  по вул. Приморській 4-б у с. Санжейка та відмовлено в укладенні договору довгострокової оренди вказаної земельної ділянки обґрунтованими, правомірними та  такими, що базуються  на   законних підставах, у зв'язку з чим підлягаючими задоволенню.

Враховуючи висновки суду, викладені по тексту рішення вище, стосовно  правомірності та законності позовних вимог ТОВ “Маяк +” в частині  визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою площею 0,6431 га,  на якій розташований належний на праві власності товариству торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., розташований  за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б  та визнання недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р. “Про затвердження ТОВ “Маяк +” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення торгівельно-розважального комплексу по вул. Приморській 4-б в  с. Санжейка, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні вимог  і в іншій частині позову про зобов'язання Дальницької сільської ради затвердити проект землеустрою, виготовлений малим приватним підприємством “Гілея” по відведенню земельної ділянки, площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який належить ТОВ “Маяк +” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі  Санжейка та зобов'язання відповідача укласти  з ТОВ “Маяк +” договір довгострокової оренди на 49 років земельної ділянки площею 0,6431га під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який  належить ТОВ “Маяк +” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі Санжейка. Висновки щодо правомірності позовних вимог  в цій частині позову підтверджуються наведеним по тексту рішення вище правовим аналізом положень діючого законодавства, якими врегульовані спірні відносини, та, в тому числі, є наслідком поновлення прав позивача на отримання документів щодо права користування земельною ділянкою на умовах оренди.

Позиція суду додатково підтверджується також Роз'ясненнями Вищого господарського суду України  N 02-5/743 від 27.06.2001 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування”. Незважаючи на те, що наведені Роз'яснення Вищого господарського суду України надавалися з питань правильного вирішення земельних спорів та застосування положень Земельного кодексу України в редакції Закону України від 13 березня 1992 року N 2196-XII, а в теперішній час чинним є Земельний кодекс України в редакції Закону України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III,  Законом України від 27.04.2007р. №997-V у статтю 120 чинного Кодексу були внесені відповідні зміни, внаслідок чого стаття 120 чинного Земельного кодексу України фактично викладена у  редакції статті 30 Земельного кодексу України в редакції  від 13 березня 1992 року N 2196-XII. З огляду на викладене, на думку суду, Роз'яснення Вищого господарського суду України  N 02-5/743 від 27.06.2001 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” підлягають застосуванню при вирішенні даного спору в частині, яка не суперечить положенням чинного Земельного кодексу України.

Відповідно до п.3 наведених Роз'яснень   слід мати на увазі,  що разом з переходом  права  власності  на будівлю  чи споруду новий власник або землекористувач набуває прав і  обов'язків,  визначених  положеннями Земельного  кодексу України. У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована  особа  відповідно до статей 74 і 77 Закону України "Про місцеве  самоврядування  в  Україні"  (  280/97-ВР  )  вправі звернутись до суду  з  заявою  про  спонукання  ради видати державний акт  чи укласти відповідну угоду.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ “Маяк +” про зобов'язання Дальницької сільської ради затвердити проект землеустрою, виготовлений малим приватним підприємством “Гілея” по відведенню земельної ділянки, площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який належить ТОВ “Маяк +” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі  Санжейка та зобов'язання відповідача укласти  з ТОВ “Маяк +” договір довгострокової оренди на 49 років земельної ділянки площею 0,6431га під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який  належить ТОВ “Маяк +” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі Санжейка підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи все вищевикладене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ “Маяк +” обґрунтованими, доведеними відповідно до ст.ст.32, 33 ГПК України   та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України  від 28.06.1996р., ст. ст.16, 393 Цивільного кодексу України,  ст. ст.2, 3, 5, 12, 93, 120, 125, 152 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III,  п. 10 ст. 59  Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. „Про місцеве самоврядування в Україні”,  ст.20 Господарського кодексу України, рішення Конституційного Суду України по справі №1-17/2005 від 22.09.2005р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України  від 28.06.1996р., ст. ст.16, 393 Цивільного кодексу України,  ст. ст.2, 3, 5, 12, 93, 120, 125, 152 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III,  п. 10 ст. 59  Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. „Про місцеве самоврядування в Україні”,  ст..20 Господарського кодексу України,  рішенням Конституційного Суду України по справі №1-17/2005 від 22.09.2005р.., ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                              В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Маяк +”/Одеська область, Овідіопольский район, с. Санжейка, вул.. Приморська 4-б, код ЄДРПОУ  31422042/  право на користування земельною ділянкою, площею 0,6431 га, на якій розташований належний на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Маяк +” торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 396,3 кв.м., розташований  за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б.

3.          Визнати недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області за №533 16 сесії V скликання від 10.05.2007р. “Про затвердження ТОВ “Маяк +” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову  оренду під розміщення торгівельно-розважального комплексу по вул.. Приморській 4-б в с. Санжейка”.

4.          Зобов'язати  Дальницьку сільську раду Овідіопольського району Одеської області /Одеська область, Овідіопольский район, с. Дальник, код ЄДРПОУ 04380270/  затвердити проект землеустрою, виготовлений малим приватним підприємством “Гілея” по відведенню земельної ділянки, площею 0,6431 га в довгострокову оренду під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який належить товариству з обмеженою відповідальністю “Маяк +” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі  Санжейка. Наказ видати.

5.          Зобов'язати Дальницьку сільську раду  Овідіопольського району Одеської області /Одеська область, Овідіопольский район, с. Дальник, код ЄДРПОУ 04380270/  укласти з товариством з обмеженою відповідальністю  “Маяк +” /Одеська область, Овідіопольский район, с. Санжейка, вул.. Приморська 4-б, код ЄДРПОУ  31422042/ договір довгострокової оренди на 49 років земельної ділянки площею 0,6431га під розміщення існуючого торгівельно-розважального комплексу, який  належить товариству з обмеженою відповідальністю “Маяк+” на праві власності, розташованого по вул. Приморській 4-б у селищі Санжейка. Наказ видати.

6.          Стягнути з Дальницької сільської ради  Овідіопольського району Одеської області /Одеська область, Овідіопольский район, с. Дальник, код ЄДРПОУ 04380270/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Маяк +” /Одеська область, Овідіопольский район, с. Санжейка, вул. Приморська 4-б, код ЄДРПОУ  31422042/ 85 грн. /вісімдесят пять грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

     Наказ видати.

           Рішення суду набирає законної сили у порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

            Рішення підписано 14.09.2007р.

Суддя