Рішення

від 12.09.2007 по справі 7/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/184

12.09.07  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                      тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

“ 11 ”  вересня  2007 року                                                                              справа № 7/184

Суддя            Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Київський насіннєвий завод?

07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим?я, вул.. Радгоспна, 2

До Фермерського господарства ?Шкурко Роман Васильович?17443, Бобровицький р-н,  с. Верпик, вул.. Шевченка, 10

Про  стягнення 19172,77 грн.

 Представники сторін:

Від позивача : Яніцький М.В. –дов. № 74 від 06.06.2007 р.

Від відповідача :  не з?явився

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення 18000 грн. боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем договору комісії  № 153 від 03.05.2006 р., 340,27 грн. 3% річних  832,50 грн. інфляційних.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 587074, але повноважного представника в судове засідання не направив.

В судовому засіданні 11.09.2007 р. оголошувалась перерва  до 10 год.50 хв. згідно ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача  в судовому засіданні надано уточнення  позовних вимог згідно до яких позивач визначив, що сума 18000 грн. є збитками в розумінні ст.. 1212,1213 Цивільного кодексу України, які і  просить стягнути як відшкодування вартості майна, а також позивач відмовився від стягнення інфляційних і просить стягнути 448,27 грн. –3% річних за період з 02.11.2006 р. по 11.09.2007 р.

Суд відмову прийняв.

Позов розглядається  з врахуванням змін предмету позовних вимог.

Провадження у справі  в частині  стягнення інфляційних підлягає припиненню у зв?язку з відмовою  позивача від позовних вимог в цій частині  позову.

Зважаючи  на  те,  що згідно  до  ст.. 22 Господарського  процесуального  кодексу  України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка   представника   відповідача  у  судове  засідання ,  неподання  відповідачем   відзиву  на  позов   не  є  перешкодами  для  розгляду  справи  за  наявними   доказами  у  порядку  ст.. 75  Господарського   процесуального  кодексу  України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача,   суд

Встановив:

          03.05.2006 р. між сторонами укладено договір  комісії на продаж продукції (договір про передачу продукції на реалізацію) відповідно до мов якого  відповідач  зобов?язувався за дорученням позивача в інтересах останнього від свого імені  (самостійно) здійснити продаж предмету комісії (далі ?продукція?) –насіння ц/б фр. 3,5-4,5 обр. ЗСР7к Г-д ?Іванівський ЧС –33? в кількості 120 посівних одиниць за ціною 150 грн. за посівну одиницю, вартість партії 18000 грн.

          Згідно до  видаткової накладної № РН –000151 від 03.05.2006 р. позивачем передано , а відповідачем прийнято продукцію на суму 18000 грн.

          Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Пунктом 2.1. договору  відповідач зобов?язувався  самостійно здійснити  необхідну  комерційно –маркетингову роботу, знайти покупця на продукцію позивача, виконати всю переддоговірну  роботу та укласти з покупцем угоду у відповідності до вказівок позивача та на більш вигідних для нього умовах.

          Згідно до п. 2.5. договору  відповідач зобов?язувався щомісячно інформувати  позивача про хід виконання доручення, у трьохденний  термін повідомляти останнього  про укладену в його інтересах угоду та передачу продукції покупцю, а також надати позивачу копію укладеної угоди.

          Договором (п. 7.1.) визначено, що термін  комісії за даним договором  встановлюється до 01.11.2006 р.

          Відповідач  в установлений договором термін не виконав  умови договору.

          Відповідач не надав доказів  оплати вартості  реалізованої продукції, доказів  наявності  залишку нереалізованої продукції.

          З часу закінчення  терміну  комісії (як і посилається позивач –з 01.11.2006 р) відпала  підстава, на  якій продукція була передана  на комісію.

          Відповідно до  ст.. 1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Відповідач не наддав доказів повернення майна.

          Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому (позивачу) безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

          На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів  відшкодування вартості майна.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення 18000 грн. збитків як відшкодування вартості майна є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і  підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у  разі  безпідставного  одержання  чи  збереження  грошей нараховуються проценти за  користування  ними  (стаття  536  цього Кодексу).

          Згідно  ч.2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

          Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення  448,27 грн.  –3% річних за період з 02.11.2006 р. по 11.09.2007 р.. – в розмірі, передбаченому ст.. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідач не надав доказів оплати даних сум нарахувань.

          Вимоги позивача по стягненню 448,27 грн. 3% річних  є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

          Керуючись  ст.. 526, 536,625, 1011,1212,1213,1214 Цивільного кодексу України,   ст.. 49,  п.4 ч.1 ст. 80, ст.. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Припинити провадження  у справі в частині стягнення інфляційних за відмови позивача від позовних вимог.

          2. Стягнути з  Фермерського господарства  ?Шкурко Роман Васильович?, Бобровицький р-н,  с. Веприк, вул.. Шевченка, 10 (р. 26006960053541 в АКБ ?Укрсоцбанк?, МФО 353014, код 33020909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Київський насіннєвий завод?, Броварський р-н, с. Зазим?я, вул.. Радгоспна, 2 (р. 26007301271388 у відділенні ?Промінвестбанку? в м. Українка, МФО 321262, код 32277429) 18000 грн. збитків, 448,27 грн. річних, 184,48 грн. державного мита, 118 грн.  витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                 Н.О. Скорик

12.09.2007 р.