Рішення

від 26.08.2021 по справі 909/700/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/700/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2021 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/700/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдгруп" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" 886 930 грн.

ТОВ "Укртрейдгруп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" 649 660 грн відсотків та 237 270 грн штрафу, нарахованих на підставі пунктів 3.4 та 6.2 договору поставки від 20 грудня 2017 р. № 010. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Укртрейдгруп" зазначило, що відповідач оплатив прийнятий від позивача товар загальною вартістю 790 900 грн із порушенням обумовлених в договорі строків.

03 вересня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01 жовтня 2020 р.

25 вересня 2020 р., відповідач надіслав суду відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує, при цьому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, а їх обґрунтування не відповідають дійсним обставинам справи. Також зазначив, що строк дії договору поставки № 010 від 20 грудня 2017 р. закінчився 19 грудня 2018 р. і станом на цю дату відсутні будь-які невиконані або виконані з порушенням (неналежно виконані) зобов`язання, відповідно, відсутні будь-які підстави для задоволення позову.

14 грудня 2020 р., відповідач звернувся до суду із клопотанням про призначення у цій справі судової експертизи, проведення якої доручити Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, та на її вирішення поставити питання: "Чи належить підпис, який поставлений на додатковій угоді № 1 від 19 грудня 2018 р. безпосередньо Карбовнічому Андрію Ігоровичу?; Чи відповідає відбиток печатки, який поставлений на додатковій угоді № 1 від 19 грудня 2018 р. відбитку печатки, яка належить ТОВ "Консервний завод "Консерваторія"?". В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що долучена до матеріалів справи додаткова угода № 1 від 19 грудня 2018 р., на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог є фіктивною та містить ознаки підроблення, оскільки Карбовнічий А. І., як директор ТОВ "Консервний завод "Консерваторія", згаданої додаткової угоди не підписував та не скріплював її печаткою товариства, а для встановлення зазначених обставин, необхідні спеціальні знання у іншій сфері ніж право, без яких встановити таких обставини неможливо.

18 лютого 2021 р., суд призначив у даній справі судову почеркознавчу і технічну експертизу, проведення якої доручив Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинив провадження у справі на час проведення цієї експертизи.

28 травня 2021 р., до суду надійшов висновок експерта № КСЕ-19/109-21/3153 від 20 травня 2021 р., із змісту якого вбачається, що судовий експерт встановив, що підпис від імені Карбовнічого А. І. в графі "Директор" у додатковій угоді № 1 від 19 грудня 2018 р. до договору поставки № 010 від 20 грудня 2017 р. виконаний не Карбовнічим А. І., а іншою особою. Відбиток круглої печатки у додатковій угоді № 1 від 19 грудня 2018 р. відповідає відбитку круглої печатки ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" нанесеній на деяких документах відповідача.

31 травня 2021 р., суд поновив провадження у цій справі та призначив підготовче засідання на 17 червня 2021 р.

17 червня 2021 р., суд відклав підготовче засідання на 29 липня 2021 р.

29 липня 2021 р., від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що те, що викладено відповідачем у відзиві та клопотанні про проведення судової експертизи свідчить лише про непорядність та недобросовісність посадових осіб відповідача. При цьому вказав на те, що специфікації, які є додатком № 1 до договору поставки № 010 від 20 грудня 2017 р., підписані тим же директором відповідача (копії ним додаються) свідчить про домовленість між сторонами про подальше співробітництво на умов договору поставки № 010 від 20 грудня 2017 р. Крім того, позивач зазначив, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

29 липня 2021 р., суд закрив підготовче провадження у цій справі та розгляд її по суті призначив на 26 серпня 2021 р.

26 серпня 2021 р., на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ "Укртрейдгруп" (постачальник) та ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" (покупець) уклали договір поставки від 20 грудня 2017 р. № 010 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити в обумовлений термін і передавати у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець - прийняти та оплатити цукор білий кристалічний буряковий ІІІ категорії в мішках по 50 кг (товар), який поставляється йому в рамках даного договору. Ціна, кількість та строки поставки визначаються у Специфікаціях до даного Договору, які після належного їх оформлення є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, на умовах після плати - покупець зобов`язується оплатити товар в той самий банківський день коли було здійснено відвантаження товару.

В п. 3.4 Договору визначено, що у випадку проведення розрахунків відповідно до п. 3.1.2 цього Договору постачальник зобов`язується поставити товар до 16 год. 30 хв. Якщо покупцем не будуть виконані строки вказаного розрахунку, то постачальник з наступного дня після поставки товару і до дня оплати в повному обсязі поставленого товару на суму вартості товару нараховує відсотки в 1% від загальної вартості товару за відповідною Специфікацією за кожен день прострочення оплати (згідно з ст. 536 ЦК України).

Відповідно до п. 3.10 Договору, датою поставки товару є: дата, зазначена на штемпелі в залізничній накладній станції призначення; при поставці на склад покупця - дата відвантаження товару, що відповідає даті виписки постачальником видаткової накладної.

За змістом п. 6.2 Договору, у випадку невиконання/несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов`язань, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов`язань, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення зобов`язання відповідно до умов даного договору, а у випадку постачання товару з відтермінуванням платежу чи на умовах післяплати, у разі затримки платежу більше ніж 3 календарні дні від дати оплати, зазначеної у відповідній Специфікації, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 30 % від суми невиконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 8.4 Договору, даний Договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 19 грудня 2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за даним договором.

Із змісту даних наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 07 серпня 2019 р. № 85, від 21 серпня 2019 р. № 95 та від 28 серпня 2019 р. № 97, постачальник передав покупцю товар на загальну суму 790 900 грн, який покупець оплатив із порушенням строків.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків та штрафу, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, відповідач оплатив поставлений ним 07, 21 та 28 серпня 2019 р. товар із порушенням обумовлених в договорі строків, у зв`язку з чим на підставі пунктів 3.4 та 6.2 договору поставки від 20 грудня 2017 р. № 010 ТОВ "Укртрейдгруп" нарахувало ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" 649 660 грн відсотків (згідно з ст. 536 ЦК України) та 237 270 грн штрафу.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що в період поставки згаданого товару, договір, на який позивач посилається як на підставу нарахування відсотків та штрафу, припинив свою дію (п. 8.4 Договору).

Щодо посилання позивача на додаткову угоду № 1 до договору поставки від 20 грудня 2017 р. № 010, в п. 1 якої визначено, що сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору на тих самих умовах, що передбачені ним, та внести зміни до п. 8.4 Договору, у зв`язку з чим він вважається викладеним та читається в наступній редакції: "8.4 Даний Договір набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до 19 грудня 2018 р. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не повідомить про небажання продовжити дію договору, то він вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік без обмеження кількості продовжень. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим договором, строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.", то слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1-3, 8 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), а якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Долучена до матеріалів справи додаткова угода № 1 до договору поставки від 20 грудня 2017 р. № 010, як встановив судовий експерт, директором ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" Карбовнічим А. І. не підписана, а відтак, в силу закону є неукладеною.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено в ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з визначенням поняття неустойки, що передбачено статтею 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Отже, відсотки за користування чужими грошовими коштами, нараховані позивачем за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення оплати, підпадають під визначення пені.

Наведена позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 р. у справі № 922/3578/18.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом частин 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із наведених норм закону вбачається, що для таких видів відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань як штраф та пеня, в даному випадку - відсотки від суми вартості товару за кожен день прострочення оплати, необхідною умовою є досягнення згоди сторін, а саме закріплення такої міри відповідальності у тексті договору.

Враховуючи те, що в даній справі правовідносини між сторонами існують на підставі видаткових накладних від 07 серпня 2019 р. № 85, від 21 серпня 2019 р. № 95 та від 28 серпня 2019 р. № 97, які не визначають розміру відсотків від суми вартості товару за кожен день прострочення оплати та штрафу, то в позові ТОВ "Укртрейдгруп" про стягнення з ТОВ "Консервний завод "Консерваторія" 649 660 грн відсотків та 237 270 грн штрафу слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Понесення відповідачем витрат на проведення судової експертизи у цій справі в розмірі 3 937 грн 92 коп. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 20 квітня 2021 р. № 2132 та № 2133.

Судові витрати, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдгруп" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" 649 660 грн відсотків та 237 270 грн штрафу - відмовити;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдгруп" (02105, м. Київ, просп. Миру, буд. 15А, офіс 417; ідентифікаційний код 41641746) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січинського, 53; ідентифікаційний код 35185378) стягнути 3 937 (три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 27 серпня 2021 р.