Рішення

від 26.08.2021 по справі 152/509/21

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/509/21

2/152/230/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 серпня 2021 року м. Шаргород

Справа №152/509/21

Провадження №2/152/230/21

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК , в інтересах якого діє Кіріченко Віталій Михайлович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідачів

1.Виклад позиції позивача

Позивач АТ КБ ПРИВАТБАНК звернулося до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якому просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість в розмірі 6426,16 грн. за кредитним договором без номера від 29.03.2011 року та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ ПРИВАТБАНК з метою отримання банківських послуг, зокрема, кредиту, у зв`язку з чим підписав заяву без номера від 29.03.2011 року.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача на Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК .

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку , викладеними на банківському сайті, складає між відповідачем і банком договір кредиту, що підтверджується його підписом у заяві.

Позичальник ОСОБА_3 був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом останнього у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банку про їх затвердження.

Відповідно до положень Умов і Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті, АТ КБ ПРИВАТБАНК , що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а тепер - на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг .

Вказаний договір, в силу вимог ст.634 ЦК України, є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку , які викладені на банківському сайті, згідно з якими обслуговується позичальник.

Заявою ОСОБА_3 підтверджується факт, що позичальник був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.639, ст.207 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди позичальника, дія договору підтверджується фактом користування останнім картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч.2 ст.642 ЦК України, згідно з якою особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Виконання позичальником Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Позичальнику було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5800 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Згідно з п.1.1.1.52 Договору, овердрафт - короткостроковий кредит, який надається клієнту в разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін виникають обов`язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесення змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Договору, у позичальника - отримання виписки про стан та здійснені операції по карткових рахунках.

Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання зобов`язань за Договором (п.1.1.5.2 Договору).

Згідно з п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору, зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку.

За незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів Банку , клієнт зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.

Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі та надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позичальник зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.

Погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі Договору.

Таким чином, позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів, внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу.

Відповідно до п.1.1.1.50. Договору, мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.

Позичальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, та, в порушення умов кредитного договору і ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, свої зобов`язання за договором не виконав.

Статтями 526, 527, 530, 629 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору, позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно з п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.3.3 Договору, позичальник доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно з п.2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку), грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно з п.2.1.1.12.7.2 Договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.11. Договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.

Так, згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини ходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці позичальника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 29.12.2019 року.

В даному випадку спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно з ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст.1281 ЦК України).

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 10.04.2020 року була направлена претензія кредитора до Шаргородської державної нотаріальної контори, та 28.07.2020 року отримана відповідь.

Згідно із ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подасться нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чинам, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме в 6 місяців від дня відкриття спадщини.

При цьому, позивач зазначає, що згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

24.01.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, але відповідачами ніяких дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч.2 ст.1282 ЦК України, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.1282 ЦК України, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на дату смерті позичальника заборгованість останнього перед банком за кредитним договором без номера від 29.03.2011 року становить 6426,16 грн., яка складається з наступного: 6426,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі, 6426,16 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту.

З метою досудового врегулювання спірних правовідносин, позивачем на адресу нотаріальної контори та відповідачів направлялись претензії кредитора, які, проте, не були задоволені.

Представник позивача Будьонний В.С., що діє на підставі довіреності від 11.02.2021 року (а.с.84), в судове засідання не прибув, відповідно до поданого клопотання просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.83).

2.Виклад позиції відповідачів

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не скористалися своїм правом подати відзив на позов та не подали до суду відзивів із викладенням своїх заперечень щодо позовних вимог АТ КБ ПРИВАТБАНК та щодо розрахунку заборгованості відповідно до позовних вимог, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 06.05.2021 року (а.с.78-79).

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідачів

1 . Разом з позовною заявою 26.04.2021 року представником АТ КБ ПРИВАТБАНК Кіріченком В.М. надіслано до суду заяву про отримання документів в електронному вигляді (а.с.66).

2. Також, з позовною заявою 26.04.2021 року представником АТ КБ ПРИВАТБАНК Кіріченком В.М. надіслано до суду клопотання, в якому останній просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.67).

3. Крім того, 26.04.2021 року представником АТ КБ ПРИВАТБАНК Кіріченком В.М. разом з позовною заявою надіслано до суду клопотання про витребування доказів (а.с.68-69).

4. 27.05.2021 року представник позивача Будьонний В.С., що діє на підставі довіреності від 11.02.2021 року (а.с.84-85), надіслав клопотання, в якому просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.83).

5. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заяв і клопотань, пов`язаних із розглядом справи, до суду не подавали.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Ухвалою суду від 06.05.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.05.2021 року (а.с.78-79).

2. Ухвалою суду від 27.05.2021 року задоволено клопотання представника позивача Кіріченка В.М. про витребування доказів, підготовче судове засідання відкладено на 11.06.2021 року (а.с.88).

3 . 11.06.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 29.06.2021 року у звязку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату підготовчого судового засідання (а.с.120).

4 . 29.06.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі за позовом АТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та призначено справу до судового розгляду по суті; перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.07.2021 року, визначено дату другого судового засідання - 26.08.2021 року (а.с.127-128).

5. 15.07.2021 року розгляд справи відкладено на раніше визначену дату - 26.08.2021 року, у зв`язку з відсутністю віддомостей про належне повідомлення відповідачів (а.с.131).

6. 26.08.2021 року судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця і про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.135).

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

7. Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, а також правовідносини щодо здійснення права на спадкування, а саме обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора, які регулюються ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Вирішуючи спір, суд встановив факт укладення 29.03.2011 року договору кредиту без номера між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та позичальником ОСОБА_3 , що складається із Анкети-Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Умов і правил ПАТ КБ ПРИВАТБАНК надання банківських послуг, Тарифів банку (а.с.19, 20, 21-44).

Згідно з п.2 Статуту АТ КБ ПРИВАТБАНК , що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594, правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ ПРИВАТБАНК є АТ КБ ПРИВАТБАНК (а.с.64-65).

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_3 29.03.2011 року підписав анкету-заяву про надання йому кредиту шляхом відкриття карткового рахунку і встановлення на платіжну картку кредитного ліміту, зі сплатою відсотків за користування кредитом, а відтак, погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг АТ КБ ПРИВАТБАНК , що підтверджується Анкетою-Заявою (а.с.19).

Кредит ОСОБА_3 було надано шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 09.02.2021 року, довідкою щодо підписання кредитного договору б/н між АТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_3 , за яким останньому було надано кредитні картки за номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , випискою по рахунку станом на 12.02.2021 року, довідкою про зміну умов кредитування (а.с.11, 12-17, 18, 47).

Позивачем встановлено позичальнику на платіжну картку початковий кредитний ліміт у розмірі 2000 грн., який збільшено до суми 5800 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_3 (договір б/н) (а.с.18).

Погашення кредиту, сплата відсотків, винагороди, комісії здійснюється на умовах, що викладені в Заяві позичальника та в Умовах і правилах АТ КБ ПРИВАТБАНК надання банківських послуг.

Відповідно до заяви позичальника від 29.03.2011 року, позичальник ОСОБА_3 зобов`язувався здійснювати погашення заборгованості в порядку, встановленому Умовами і правилами надання банківських послуг, шляхом здійснення обов`язкового щомісячного мінімального платежу.

Відповідно до п.1.1.1.50. Договору, мінімальний обов`язковий платіж - це розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.

Згідно з Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , обов`язковий щомісячний мінімальний платіж становить 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості) (а.с.20).

Термін внесення платежів - щомісяця до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості (а.с.20).

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил передбачено, що клієнт банку зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов і правил надання банківських послуг, за користування кредитом та овердрафтом банк нараховує клієнту проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів на рік.

Згідно з п.2.1.1.12.9 Умов і Правил, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

При незгоді із зміною Правил та/або Тарифів, позичальник зобов`язується звернутися в банк для розірвання договору та погасити виниклу заборгованість (п.2.1.1.5.4 Умов та правил).

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно з п.2.1.1.5.7 Умов та правил.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення ПАТ КБ ПРИВАТБАНК 29.03.2011 року договору без номера з позичальником ОСОБА_3 та факт надання останньому кредитних коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 01.07.2019 (а.с.52), не виконавши своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту.

Смерть ОСОБА_3 сталася в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Шаргородської міської ради від 03.06.2021 року (а.с.93).

На момент смерті позичальника ОСОБА_3 з ним проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Шаргородської міської ради від 03.06.2021 року за №165 (а.с.94).

Згідно з розрахунком позивача, на час смерті ОСОБА_3 заборгованість останнього перед позивачем - АТ КБ ПРИВАТБАНК за кредитним договором без номера від 29.03.2011 року становить 6426,16 грн., в тому числі 6426,16 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с.7-11).

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем.

Відповідачами вказаний розрахунок позивача не спростований, оскільки відзиву на позов на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 06.05.2021 року, від останніх до суду не надійшло, власних розрахунків з даного приводу суду не надано.

Також, судом встановлено, що 20.03.2020 року позивач АТ КБ ПРИВАТБАНК , дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_3 , згідно з вимогами частини другої статті 1281 ЦК України, у строк шість місяців направив претензію кредитора до Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області, в якій просив включити кредиторські вимоги АТ КБ ПРИВАТБАНК в спадкову масу, про що повідомити спадкоємців померлого; повідомити, чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини; повідомити відомості про осіб, які подали заяву про прийняття чи відмову від прийняття спадщини, а також повідомити АТ КБ ПРИВАТБАНК про видані свідоцтва про право на спадщину і про осіб, які їх отримали (а.с.54).

28.07.2020 року АТ КБ ПРИВАТБАНК отримано відповідь від Шаргородської ДНК, з якої вбачається, що відмості до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 нотаріальна контора надати не в змозі, згідно з вимогами ст.8 ЗУ Про нотаріат (нотаріальна таємниця) (а.с.55).

Крім того, судом встановлено, що після смерті позичальника ОСОБА_3 спадщину прийняв син останнього - відповідач ОСОБА_2 .

Так, із витребуваної судом копії спадкової справи №93/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що заведена 09.10.2019 року, вбачається, що 09.10.2019 року відповідачем ОСОБА_1 подано до нотаріальної контори Шаргородського районного нотаріального округу заяву, у якій останній зазначає про відмову від прийняття спадщини, зокрема, повідомляє, що спадщини після смерті батька ОСОБА_3 не приймав і на неї не претендує (а.с.101).

Також, із означеної спадкової справи вбачається, що згідно із заявою від 17.03.2020 року, поданою відповідачем ОСОБА_2 , останній просить видати на його ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на майно, що складається із земельної ділянки, площею 2,0603 гектара, розташованої на території Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №118169, виданого Шаргородською РДА Вінницької області 12.10.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земдю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №86, кадастровий номер земельної ділянки - 0525384200:01:004:0079, яку він прийняв (а.с.107, на звороті).

Факт прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 підтверджується також довідками виконавчого комітету Шаргородської міської ради від 03.06.2021 року за №№02-13-34, 165, з яких вбачається, що позичальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав на момент смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_5 , по АДРЕСА_1 , на день смерті останнього з ним проживали сини - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.93, 94).

17.03.2020 року приватним нотаріусом Шаргородського районного натаріального округу Цимбалюком І.М. відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на вище зазначену земельну ділянку з кадастровим номером - 0525384200:01:004:0079 (а.с.118).

Нормативна грошова оцінка спадкової земельної ділянки становить 31474,14 грн., що перевірено судом шляхом здійснення безкоштовного запиту до Державного земельного кадастру (а.с.134).

Отже, прийнявши спадщину після померлого ОСОБА_3 та отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом його спадкоємець відповідач ОСОБА_2 прийняв певні права та погодився отримати певні обов`язки померлого, які виникли, в тому числі, з кредитного договору, замінивши ОСОБА_3 у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Також, суд встановив, що 25.09.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку, позивачем направлено лист-претензію відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з вимогою погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 (а.с.56, 57), які залишені відповідачами без реагування, у зв`язку з чим 26.04.2021року АТ КБ ПРИВАТБАНК звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Оскільки факт виконання умов договору і повернення кредиту після смерті позичальника ОСОБА_3 спадкоємцем останнього - відповідачем ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті батька, не доведено, то право АТ КБ ПРИВАТБАНК невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, а позов підлягає частковому задоволенню - в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Позов у частині позовних вимог до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки останній у строки, встановлені ЦК України, заявив про відмову від спадщини, подавши відповідну заяву нотаріусу від 26.09.2019 року (а.с.101).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини позики, а саме - кредиту, а також правовідносини з приводу здійснення права на спадкування, зокрема, обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора, які регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом ч.2 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Так, за договором кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно із ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її... Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. .. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК України).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст.1282 ЦК України)..

VІ. Висновки суду

Аналізуючи норми наведеного законодавства та досліджені судом докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення до суду з означеним позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця до ОСОБА_2 , котрий прийняв та оформив спадщину за законом після смерті позичальника - батька ОСОБА_3 .

Також, у суду склалася достатня переконаність у тому, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з аналізу належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, наданих позивачем та відповідачем.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Отже, суд констатує той факт, що позивачем надано суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які проаналізовані судом у їх сукупності та взаємозв`язку і дають підстави для висновку про часткове задоволення позову.

Так, обов`язок з відшкодування шкоди (яка в даному випадку для Банку виникла внаслідок неповернення позичальником ОСОБА_3 , котрий помер, боргу за кредитним договором), згідно зі ст.1219 ЦК України не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов`язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини.

За змістом ст.ст.608 та 1219 ЦК України, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення.

Спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють спадкодавця у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Таким чином, враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги АТ КБ ПРИВАТБАНК про стягнення з ОСОБА_2 , як спадкоємця після смерті боржника ОСОБА_3 , на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК , в межах вартості отриманого у спадщину майна, заборгованості за кредитним договором без номера від 29.03.2011 року у розмірі 6426,16 грн., яка виникла за життя спадкодавця і є значно меншою вартості успадкованого майна (31474,14 грн.), відповідають нормам ЦК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК боргу спадкодавця за договором б/н від 29.03.2011 року задоволенню не підлягають, оскільки, згідно із заявою від 26.09.2019 року, поданою відповідачем ОСОБА_1 нотаріусу 09.10.2019 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, останній від прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 відмовився, спадщину не прийняв та на неї не претендує (а.с.101).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що АТ КБ ПРИВАТБАНК не надано належні, достовірні та допустимі докази, в силу вимог ст.ст.76-81 ЦПК України, на підтвердження наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК боргу спадкодавця за договором без номера від 29.03.2011, відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, зокрема, в частині позовних вимог, що заявлені до ОСОБА_2 , то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, ст.ст.247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст.273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 608, 610, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1216, 1218, 1219, 1220, 1231, 1281, 1282 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК , в інтересах якого діє Кіріченко Віталій Михайлович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором від 29.03.2011 року без номера в сумі 6426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 - відмовити.

Розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України).

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі (ч.1 ст.285 ЦПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України).

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ч.4 ст.273 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін:

- позивач - Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК , юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 14360570;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Морозово Сафонівського району Смоленської області РФ, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Мальовниче Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Повне заочне рішення складено 26.08.2021 року.

Суддя: