Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2304/21
У Х В А Л А
27.08.2021 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , перекладач ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 , представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 , захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінального провадження внесеного 16 лютого 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021071080000039 по обвинуваченнню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України судимість погашена, у вчиненні кримінальних правпорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження. Обвинувачені утримуються під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 29.08.2021 року. До вказаної дати завершити розгляд кримінального провадження з об`єктивних причин є неможливим, оскільки судовий розгляд не закінчено.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні висловився про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки ризики, які слугували підставою для застосування до обвинувачених запобіжного заходу не відпали.
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_5 вважав, що ризики передбачені ст.177 КПК України не перестали існувати.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зазначили, що відсутні підстави для продовження її підзахисним строку тримання під вартою, ризики передбачені ст.177 КПК України перестали існувати, обраний запобіжний захід не є обгрунтованим, суперечить вимогам КПК і положенням закріпленим в практиці ЄСПЛ, яка в Україні визнається джерелом права.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 підтримали позицію захисників.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаному з проникненням у житло.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднаному з проникненням у житло.
Також ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правпорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Матеріалами судового провадження доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченими кримінальних правопорушень та існування ризику того, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 можуть вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а застосований до них запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.
Так, підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність обгрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, запобігання спробам ухилення від суду, вчинення незаконного впливу на потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або ж вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи негативні характеризуючі дані обвинувачених, відсутність в них постійного місця роботи, міцних соціальних звязків за місцем проживання.
Заперечення захисників суд відхиляє, оскільки з часу застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на час вирішення питання про його продовження, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.
Натомість фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 умисного тяжкого злочину свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількістю доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовує клопотання захисників про необґрунтоване продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Довідка про склад сім"ї ОСОБА_8 також не спростовує встановлені судом обставини, а наявність у співмешканки обвинуваченого ОСОБА_8 малолітніх дітей, не свідчить про його міцні соцільаьни зв"язки за місцем проживання.
Окрім наявної обґрунтованого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни виду запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який.
З часу обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів не змінилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, з урахуванням тяжкості інкримінованого їм кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, та особи обвинувачених, відсутність в них міцних соціальних зв"язків за місцем проживання, постійного місця роботи. Наявні ризики того, що обвинувачені, не перебуваючи під вартою, можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у звязку з чим суд відхиляє доводи сторони захисту та приймає рішення про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою на 60 діб. Суд на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи встановлений судом порядок дослідження доказів, які мають бути досліджені в судовому засіданні, відповідно до ст.ст. 22, 23, 322, 337, 349, 350, 357, 358 КПК України у судовому розгляді слід оголосити перерву з визначенням дати проведення наступного судового засідання.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 322, 331, 337, 350, 357, 358, 372 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на 14 год. 00 хв. 14.09.2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб - з 27.08.2021 року по 25 жовтня 2021 року (включно). Дата закінчення дії запобіжного заходу 26 жовтня 2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 60 діб - з 27.08.2021 року по 25 жовтня 2021 року (включно). Дата закінчення дії запобіжного заходу 26 жовтня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду в частині продовження обвинуваченим строків тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга на протязі 5 діб з моменту її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Головуючий ОСОБА_1
Суд | Виноградівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99204565 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Грабіж |
Кримінальне
Виноградівський районний суд Закарпатської області
Трагнюк В. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні