Рішення

від 27.08.2021 по справі 300/2794/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2021 р. справа № 300/2794/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 10.06.2021 звернувся в суд із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що Управлінням соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області йому нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому слід зобов`язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої суми грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік діяла редакція статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998, яка передбачала, що розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій складає п`ять мінімальних пенсій за віком.

Згідно із підпунктом 5 статті 63 Закону України від 28.12.2014 від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині щодо застосування норм і положень статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993.

Таким чином, він з 27.02.2020 набув право на соціальне забезпечення у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV. Отже, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є протиправними. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (а.с. 14).

Позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті у строк, визначений судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.18-19).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.10.1996 (а.с. 8).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області та щорічно до 5 травня отримує разову грошову допомогу, як учасник бойових дій. У 2021 році йому виплачено грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491 грн., що сторонами не заперечується.

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про проведення, зокрема, у відповідності до вимог статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", перерахунку та виплати недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік (а.с.5-6).

Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області листом №150/02-25 повідомило позивача, зокрема, що виплату разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій за 2021 рік проведено в повному обсязі, що складає 1491 грн., тобто у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №325, інших розмірів виплати допомоги не передбачено (а.с.7).

Не погоджуючись з розміром належної до виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері соціального захисту позивача, як учаснику бойових дій, регулюються зокрема Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII.

У спорі з аналогічних підстав, з приводу відносин, що регулюються тотожними нормами права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду 29.09.2020 ухвалив рішення у зразковій справі №440/2722/20. Дане рішення набрало законної сили 13.01.2021.

Таким чином, справа щодо оспорювання відмови уповноваженого законом органу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.

У зразковій справі з приводу невиплати інваліду війни разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд зазначив наступне.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4, згідно з якою: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України делегувалися повноваження встановлювати, зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19.02.2020, якою доручалося районним органам соціального захисту населення, центрам по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховувати кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у конкретно визначених розмірах, однак менших за розміри, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998.

Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За таких обставин, на час виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році одночасно фактично діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і постанова Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020.

Однак, виходячи із визначених у частині 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру такої разової грошової допомоги у 2020 році, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.

При цьому суд вважав, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання заявника та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в області.

Отже, суд прийшов до висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Наведені вище правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20 підлягають врахуванню під час ухвалення рішення в даній справі, оскільки мають однакове значення для застосування положень статті 12 цього Закону.

Як вже встановлено судом позивач є учасником бойових дій.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4, згідно з якою: "щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

З 01.01.2015 правовідносини щодо нарахування, розмірів і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня були врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно якого, зокрема, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто вказаним змінами Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження, зокрема, щодо встановлення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

На реалізацію приписів вищезазначеної норми закону, 08.04.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою затвердив Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, відповідно до якого учасникам бойових дій виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у 2021 році в розмірі 1491 гривні.

Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року відновлено дію статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи висновок Верховного Суду в зразковій справі №440/2722/20 про пріоритетність законів над підзаконними актами, а саме Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" над постановою КМУ від 19.02.2020 №112 під час визначення розміру разової грошової допомоги позивачу до 5 травня в 2020 році, слід керуватися частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 цього Закону.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 грн. (стаття 7).

Отже, позивачу в 2021 році, як учаснику бойових дій, разова грошова допомога до 5 травня підлягала виплаті в розмірі 8845 грн. (1769 грн. х 5).

Щодо тверджень відповідача про здійснення виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у межах відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає наступне.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який, серед іншого, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 5 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 08.04.2021 №325, бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491 гривні.

Отже, органом, уповноваженим здійснювати безпосередню виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня є органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за місцем проживання позивача.

Як встановлено судом, безпосередню виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році здійснило Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в розмірі 1491 грн., що підтверджується листом № 150/02-25 (а.с.7).

Тому, Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області визначено відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня.

У рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007 зазначено про неможливість ставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) Європейський Суд з прав людини окрім цього зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23).

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Таким чином, посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування є необґрунтованими, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у відповідності до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком згідно частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20552084, вул. Липова, 7, м. Тисмениця, Івано-Франківська область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.