Постанова

від 26.08.2021 по справі 676/6567/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/6567/18

Провадження № 22-ц/4820/1195/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю : позивача, його представника, представника відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/6567/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2021 року в складі судді Семенюк В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Кам`янець-Подільська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в особі територіального структурного підрозділу відділу у Кам`янець-Подільському районні міськрайонного управління у Кам`янець - Подільському районі та м. Кам`янець-Подільському, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом в якому просив усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою в с. Смотрич Кам`янець-Подільського району, кадастровий номер 6822484200:05:001:0058 шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, площею 0,0416 га, демонтажу огорожі з металевої сітки, демонтажу кіоска з легких металевих конструкцій, знесення бетонного майданчика та господарської будівлі.

На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що згідно рішення п`ятнадцятої сесії Колибаївської сільської ради від 26 грудня 1997 року №3 йому надано земельну ділянку в с. Смотрич за рахунок земель запасу під будівництво індивідуального житлового будинку, площею 0,1420 га, межі наданої земельної ділянки були відведені в натурі (на місцевості) відповідною комісією ще 26 грудня 1977 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету Колибаївської сільської ради від 26 грудня1997 року № 51 йому надано дозвіл на будівництво житлового будинку у с.Смотрич на земельній ділянці площею 0,1420 га в межах, вказаних в акті відводу ділянки землі в натурі (на місцевості). Його право приватної власності на відведену земельну ділянку площею 0,1420 га в с. Смотрич для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 85 1695, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю з №837 від 09 грудня 2002 року.

Позивач посилався, що ОСОБА_1 , яка є власником суміжної земельної ділянки самовільно, без його відома і його згоди, захопила частину, належної йому земельної ділянки площею 0,0416 га, відгородивши її металевою сіткою, встановила на цій частині його земельної ділянки тимчасову споруду - кіоск з легких металевих конструкцій, облаштувала бетонний майданчик, висадила дерева та встановила гіпсові садові скульптури, а також збудувала господарську будівлю, яка частково (більшою частиною) знаходиться на захопленій відповідачкою частині його земельної ділянки, а частково на землях загального користування Колибаївської сільської ради. Тому, він позбавлений можливості встановити чіткі межі своєї земельної ділянки, привівши її у відповідність до Державного акта на право власності.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2020 року замінено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колибаївську сільську раду на правонаступника Кам`янець-Подільську міську раду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2021 року позов задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_4 усунути ОСОБА_3 перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою в селі Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, площею 0,1420 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 6222484200:05:001:0058, та звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, площею 0,0415 га, шляхом демонтажу огорожі з металевої сітки, знесення бетонного майданчика та господарської будівлі - сараю, в решті позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору 650 грн, оплати судової експертизи в сумі 4000 грн, судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 8 000 грн, в задоволенні решти вимог відмовлено.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Булаєнко О.К. подав апеляційну скаргу на таке рішення суду першої інстанції, вважає його незаконним та необгрунтованим . При цьому, представник апелянта посилається, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необгрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , згідно договору дарування земельної ділянки від 11 вересня 2008 року, набула у власність огорожену земельну ділянку площею 0,1420 га, отримавши Державний акт на право власності на землю серії Р2 № 835765, виданий Колибаївською сільською радою 29 травня 2003 року, при цьому земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6822484200.05.001.0038 і в подальшому ОСОБА_1 будь-яких межових знаків з моменту отримання ділянки у власність не змінювала. Межі її земельної ділянки зі сторони ОСОБА_3 знаходяться на тому ж самому місці і увесь цей час ніяких претензій до неї ніхто не заявляв. У вересні-жовтні 2017 року ОСОБА_1 спорудила на своїй земельній ділянці господарські будівлі, облаштувала свою земельну ділянку. Тоді ж з претензіями до неї звернувся ОСОБА_3 і запропонував купити в нього суміжну земельну ділянку, вона відмовилась і позивач почав її звинувачувати, що вона захопила частину його земельної ділянки, хоча це не відповідає дійсності. Представник апелянта зазначає, що судом не залучено до участі в справі ОСОБА_5 , яка була власником земельної ділянки до укладення договору дарування. Крім того, посилається представник апелянта, що земельна ділянка ОСОБА_1 жодного разу не була виміряна, з метою з`ясування, якою саме площею земельної ділянки володіє відповідач. ОСОБА_1 зверталася до Колибаївської сільської ради з метою обміру її земельної ділянки, але сільський голова повідомив їй, що обмір земельної ділянки не входить до повноважень сільської ради. Також, ОСОБА_3 звертався до сільської ради та землевпорядної організації приватної фірми Пріоритет , однак отримав відповідь, що визначити площу самовільно зайнятої земельної ділянки не є можливим. В ході розгляду справи було проведено судову земельно-технічну експертизу і експертом у висновку вказано, що огляд та обміри об`єкта дослідження відбувався 26 вересня 2019 року в присутності сторін по справі та землевпорядника Колибаївської сільської ради, але під час допиту свідка ОСОБА_6 , яка є землевпорядником то вона пояснила, що участі в огляді та обмірі земельної ділянки ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_1 не приймали. У своєму висновку експерт вказав, що він проводив огляд земельної ділянки з ОСОБА_3 , а свідок ОСОБА_7 , яка є мамою ОСОБА_1 пояснила, що експерт та ОСОБА_3 будь-яких обмірів та огляду їх земельної ділянки не проводив і не намагався це зробити. Отже, всі ці обставини підтверджують той факт, що земельна ділянка ОСОБА_1 не обміряна, ні землевпорядником Колибаївської сільської ради, ні землевпорядником ПФ Пріоритет , яка виготовляла земельну документацію ОСОБА_3 , ні експертом, який проводив судову земельно-технічну експертизу.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Булаєнко О.К. просив скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Кам`янець-Подільська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без згоди позивача захопила частину, належної йому земельної ділянки площею 0,0415 га, відгородивши її металевою сіткою та встановивши на цій частині земельної ділянки тимчасову споруду - кіоск з легких металевих конструкцій, облаштувала бетонний майданчик, висадила дерева та встановила гіпсові садові скульптури, а також збудувала господарську будівлю, яка частково (більшою частиною) знаходиться на захопленій відповідачкою частині земельної ділянки ОСОБА_3 , а частково на землях загального користування Колибаївської сільської ради. Пізніше тимчасову споруду - кіоск з легких металевих конструкцій відповідачка забрала, що підтверджується актами перевірки, висновком експерта та поясненнями свідків, які були допитані в ході розгляду справи. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, що нею не захоплювалося 0,0415 га земельної ділянки позивача.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Ільчишен М.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що не відповідають дійсності твердження ОСОБА_1 про те що межі придбаної земельної ділянки вона не змінювала, оскільки такі її твердження було спростовано в ході розгляду справи, зокрема показами свідка ОСОБА_7 , яка є мамою ОСОБА_1 , яка підтвердила, що позивач дозволив тимчасово, в зв`язку з невикористанням його земельної ділянки, здійснювати вигул курей на частині його земельної ділянки, проте через деякий час відповідачкою було зведено капітальний забор, що заходить вглиб земельної ділянки позивача більш ніж на 9 метрів, що і було встановлено в ході проведення судової земельно-технічної експертизи, якою хоч і не було встановлено факту накладення зареєстрованих в державному земельному кадастрі земельних ділянок, натомість встановлено, що фактична межа земельної ділянки зміщена вглиб земельної ділянки ОСОБА_3 . Також представник апелянта посилається, що якщо відповідач не погоджувалася з висновком судової земельно-технічної експертизи, то могла в ході розгляду справи висловити свої заперечення щодо нього та просити суд призначити повторну експертизу. Крім того, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості самостійно здійснити обміри її земельної ділянки, замість того щоб посилатися на їх відсутність.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що рішенням Колибаївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 26 грудня 1997 року надано громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку в с. Смотрич Кам`янець-Подільського району за рахунок земель запасу для будівництва індивідуального житлового будинку площею, 0,142 га.

На виконання даного рішення актом комісії Колибаївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 26 грудня 1997 відведено земельну ділянку в с. Смотрич Кам`янець-Подільського району для будівництва індивідуального житлового будинку площею, 0,142 га.

9 грудня 2002 року Колибаївською сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_3 видано Держаний акт на право власності серії Р2 № 851695 на земельну ділянку на території с. Смотрич з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,142 га

26 вересня 2017 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, виготовленої ПП Пріоритет , в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку в с. Смотрич Кам`янець-Подільського району з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,142 га з кадастровим номером 6822484200:05:001:0058, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 11 вересня 2008 року є власником земельної ділянки в с. Смотрич Кам`янець-Подільського району з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,142 га з кадастровим номером 6822484200:05:001:0038.

12 жовтня 2008 року Колибаївською сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 видано Держаний акт на право власності серії на земельну ділянку на території с. Смотрич з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,142 га з кадастровим номером 6822484200:05:001:0038.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10 листопада 2017 року, проведеної працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з виїздом на місцевість, в ході перевірки шляхом геодезичної зйомки встановлено, що ОСОБА_1 здійснила самовільне зайняття суміжної земельної ділянки, площею 0,0416 га, на якій знаходяться частина ларька із легких металевих конструкцій, частина бетонної площадки, на якій розташовані садові скульптури, частина господарської будівлі, ростуть плодові дерева, а також частково зайняті землі загального користування (дороги).

З відповіді в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.11.2017 року за №29142/0-15205/6-17, вбачається, що перевіркою, з виїздом на місцевість 10.11.2017 року, проведеною спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Кам`янець-Подільському районі, встановлено, що ОСОБА_1 шляхом встановлення металевої сітки, будівництва кіоску із легких металевих конструкцій, бетонного майданчику, насадження фруктових дерев, встановлення садових скульптур, облаштування господарської будівлі здійснила самовільне зайняття частини земельної ділянки ОСОБА_3 (площа самовільно зайнятої ділянки - 0,0416 га). На самовільно зайнятій земельній ділянці знаходиться частина капітальної споруди - господаської будівлі, що належить ОСОБА_1 . В системі державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровим номером 6822484200:05:001:0038 та з кадастровим номером 6822484200:05:001:0058 є суміжними і не накладаються одна на іншу, що відповідає даним, відображеним у державних актах на правовласності на вищезгадані земельні ділянки. За результатами перевірки складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки, нарахована шкода, заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки ОСОБА_3 ОСОБА_1 та виданий припис про усунення порушення вимог земельного законодавства у 30-денний термін та складений протокол про адміністративне правопорушення. До цього часу відповідачка не усунула вказані порушення.

Вказана обставина підтверджується також матеріалами кадастрової зйомки, виконаної ПП Пріоритет , та повідомленням директора ПП Діоріт на ім`я ОСОБА_3 від 25 жовтня 2017 року.

За висновком судової земельно-технічної експертизи № 764/19-22 від 16 жовтня 2019 року, проведеної експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту, фактична площа і конфігурація земельної ділянки ОСОБА_3 не відповідає площі і конфігурації цієї земельної ділянки за даними державного земельного кадастру із-за самовільного захоплення її ОСОБА_1 . Фактична площа і конфігурація земельної ділянки ОСОБА_1 площі і конфігурації цієї земельної ділянки даним державного земельного кадастру не відповідає. Невідповідність площі та конфігурації земельної ділянки ОСОБА_3 даним Державного земельного кадастру полягає у захопленні земельної ділянки ОСОБА_3 ОСОБА_1 площею 0,0415 га.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 (із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України 19.03.2010 року №2 ), захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

Таким чином, виходячи з досліджених письмових доказів, матеріалів справи, висновку судової земельно-технічної експертизи слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 самовільно зайняла частину, належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 6822484200:05:001:0058 з площею самовільного зайняття 0,0416 га., а тому висновки суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо усунення йому перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі з металевої сітки, знесення бетонного майданчика та господарської будівлі-сараю є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , згідно договору дарування земельної ділянки від 11 вересня 2008 року, набула у власність огорожену земельну ділянку площею 0,1420 га, отримавши Державний акт на право власності на землю серії в подальшому будь-яких межових знаків з моменту отримання ділянки у власність не змінювала, а межі її земельної ділянки зі сторони ОСОБА_3 знаходяться на тому ж самому місці і увесь цей час ніяких претензій до неї ніхто не заявляв слід відхилити, так як вказані обставини не можуть свідчити про відсутність порушення прав позивача на користування своєю земельною ділянкою в повному обсязі та жодним чином не спростовують факту самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки позивача.

Також відхиляє суд і твердження апелянта, що земельна ділянка ОСОБА_1 жодного разу не була виміряна, участі в огляді та обмірі земельної ділянки ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_1 не приймали, експерт обмірів земельних ділянок не проводив, експертиза була проведена без участі сторін в справі, а суд задовольнив позовні вимоги без-будь-яких доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судом першої інстанції за клопотанням позивача по справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, висновок якої було покладено в основу судового рішення.

Даний висновок повністю узгоджується з іншими письмовими доказами по справі, а саме Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, виготовленої ПП Пріоритет , актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10 листопада 2017 року, проведеної працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з виїздом на місцевість, листом в.о.начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.11.2017 року за №29142/0-15205/6-17 та іншими письмовими матеріалами справи.

В свою чергу апелянт жодним чином не спростувала висновок експерта та вказані письмовими докази, своїх доказів в підтвердження заперечень суду не надала, клопотань про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи суду не заявляла, висновок спеціаліста чи рецензію на експертизу суду теж не надала.

Крім того апелянт не оспорила реєстрацію земельної ділянки позивача в Державному земельному кадастрі в 2017 році, така реєстрація з відповідним кадастровим номером є чинною, а тому твердження апелянта щодо не проведення обмірів земельної ділянки відповідачки жодним чином не впливають на висновки суду щодо самовільного захоплення нею частини земельної ділянки позивача. Також за матеріалами справи встановлено відсутність накладення земельних ділянок сторін за відповідними землевпорядними документами, що теж свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної частини в частині проведенні обміру земельної ділянки відповідачки.

Таким чином слід дійти висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують рішення суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2021 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох