Постанова

від 26.08.2021 по справі 600/2766/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2766/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

26 серпня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕК ПРОДАКШН" до Державної податкової служби України про визнання недійсною податкової консультації,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕК ПРОДАКШН" (далі ТОВ "НОВАТЕК ПРОДАКШН") звернулось до суду з позовом, в якому просило:

-визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4616/ІПК/99-00-09-03-03-06 від 02.11.2020 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено:

-визнано недійсною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4616/ІПК/99-00-09-03-03-06 від 02.11.2020 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що для використання у кальянах призначений товар "тютюн для кальяна", який класифікується у підпозиції 2403 11 групи 24 "тютюн і промислові замінники тютюну" тобто готова суміш, до складу якої входить тютюн, який є невід`ємною часткою такої суміші та який неможливо відокремити із готової суміші, а відтак на переконання скаржника, базою оподаткування акцизним податком при реалізації суб`єктом господарювання суміші для кальяна є суміш, яка класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2403 11 і її загальна вага, а не невід`ємна частина-тютюн, яку неможливо виокремити з готової суміші.

Щодо застосування судом першої інстанції у судовому рішенні положень Директиви Ради 2011/64 ЄС, то відповідач зауважив, що останні визначають основні принципи та умови оподаткування, які в подальшому впроваджуються в законодавство країн ЄС, а не змінюють чи є вищими за законодавство країни.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "НОВАТЕК ПРОДАКШН" зареєстроване та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків і зборів, здійснює діяльність з виробництва тютюнових виробів.

15.09.2020 та 23.09.2020 позивач звернувся до відповідача про отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якій просив роз`яснити: на підставі якого нормативно-правового акта ДПС надає визначення, що тютюн для кальяна - це готова суміш, до складу якої входить тютюн (який є невід`ємною часткою такої суміші, та вагу якого неможливо виокремити із загальної ваги суміші), вагою нетто для визначення бази оподаткування товару "тютюн для кальяна" є вага всієї суміші; яким чином розраховувати акцизний податок по товарній групі 2403 11 "тютюн для кальяна" власного виробництва, якщо маса нетто тютюну в загальній масі суміші становить - 15%, а інші 85 % складових загальної маси суміші не є акцизними товарами відповідно до положень ПКУ.

22.09.2020 та 02.11.2020 Державна податкова служба України надала позивачу індивідуальну податкову консультацію на звернення від 15.09.2020 р. та 23.09.2020 року. У вказаних податкових консультаціях, та зокрема в оскаржуваній від 02.11.2020 р. №4616/ІПК/99-00-09-03-03-06, відповідач вказав, що базою оподаткування акцизним податком при реалізації суміші для кальяна є вартість всієї суміші, яка класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2403, не його частки - тютюну. Товар за кодом УКТ ЗЕД 2403 оподатковується за ставкою 1139,76 грн. за 1 кг (нетто) у період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 року. При цьому, податковий орган в податкових консультаціях посилається на наступні положення законодавства: ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. №481; розділ ІV Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 р. №674-ІХ; норми пп. 215.3.2 п.215.3 ст. 215, п.17 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Вважаючи вказану податкову консультацію такою, що не відповідає положенням податкового законодавства, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова консультація не містить обґрунтованих роз`яснень та відповідей на питання, які були поставлені позивачем у зверненні, в останній також не зазначено нормативного обґрунтування порядку застосування норм податкового законодавства, з урахуванням фактичних обставин. Платник податків не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, що з урахуванням п. 53.2 ст. 53 ПК України є підставою для скасування спірної податкової консультації.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

За визначенням, наведеним у пункті14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова консультація-допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, (пункт 52.3 статті 52 ПК України).

За приписами пунктів 52.4 та 52,5 статті 52 ПК України консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, за правилами п. 53.3 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Платник податків має право звернутись до суду про оскарження акту ненормативного характеру-податкової консультації. Підставою для визнання податкової консультації недійсною є її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23 квітня 2021 року у справі № 815/621/14.

Як вбчається зі змісту звернення ТОВ "НОВАТЕК ПРОДАКШН" про отримання від відповідача індивідуальної податкової консультації, позивач просить роз`яснити: на підставі якого нормативно-правового акта ДПС надає визначення, що тютюн для кальяна - це готова суміш, до складу якої входить тютюн (який є невід`ємною часткою такої суміші, та вагу якого неможливо виокремити із загальної ваги суміші), вагою нетто для визначення бази оподаткування товару "тютюн для кальяна" є вага всієї суміші; яким чином розраховувати акцизний податок по товарній групі 2403 11 "тютюн для кальяна" власного виробництва, якщо маса нетто тютюну в загальній масі суміші становить - 15%, а інші 85 % складових загальної маси суміші не є акцизними товарами відповідно до положень ПКУ.

Так, ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481 (далі - Закон №481) тютюнові вироби-сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Аналогічного змісту визначення міститься у підпункті 14.1.252 п. 14.1 ст.14 ПК України.

Абзацом 3 ч. 4 ст.11 Закону №481 визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За приписами пп. 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПК України акцизний податок справляється з товару "Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції" код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2403 за одиницю виміру 1 кілограм (нетто) у розмірі 2836,08 гривень. При цьому, вагою нетто вважається вага товару (продукції) без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки. У разі якщо складовими частинами (елементами) підакцизного товару (продукції) є сукупно підакцизні товари (продукція) та інші види продукції, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до групи 24 "Тютюн і промислові замінники тютюну" Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), коду УКТ ЗЕД 2403 відповідає: "Інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; "гомогенізований" або "відновлений" тютюн; тютюнові екстракти та есенції" до складу якого входить "тютюн для куріння, з вмістом або без вмісту замінників тютюну у будь-якій пропорції" до складу якого, в свою чергу, входить під кодом 2403 11 00 00 "тютюн для кальяна, зазначений в примітці 1 до цієї групи". Згідно з приміткою 1 до цієї групи "В підпозиції 2403 11 термін "тютюн для кальяна" означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять табаки, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції". Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, що є одним з правил класифікації товарів в УКТ ЗЕД.

Згідно підпозиції 24 розділу ІV пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року № 401 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", до підпозиції 2403 11: "До цієї товарної підпозиції включаються, серед іншого (іnter alіa), продукти, що складаються з суміші тютюну, меляси чи цукру, ароматизованої фруктами, гліцерином, ароматичними оліями та екстрактами (наприклад, "Meassel" чи "Massel"). Крім того, сюди також включаються продукти, що не містять меляси чи цукру (наприклад, "Tumbak" чи "Ajamі"). Проте, до підпозиції не включаються продукти для кальяну, що не містять тютюн (наприклад, "Jurak") (підпозиція 2403 99). Кальян також відомий під такими назвами, як "наргіле", "аргіла", "бурі", "гуза", "хуках", "шиша", "хабл-бабл".

У ч.1,5 ст.7 КАС України закріплено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, 27.06.2014 укладено Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої (далі - Угода), яка ратифікована Україною 16.09.2014.

Ст. 353 вказаної Угоди передбачено, що Україна взяла на себе зобов`язання забезпечити відповідність української структури оподаткування до структури оподаткування визначеної у acquis ЄС, відповідно до Додатка XXVIII до цієї Угоди.

У додатку XXVIII Угоди визначено, зокрема, що Україна взяла на себе зобов`язання щодо впровадження (імплементації) Директиви Ради N 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби (кодифікація).

Також, відповідно до абз. 2 ст.2 Директиви про структуру та ставки податків на тютюнові вироби (Директива 2011/64/ЄС), вироби, які повністю або частково складаються з інших речовин, окрім тютюну, що в іншому відповідають критеріям, викладеним у статті 3 або частині 1 статті 5, вважаються сигаретами і тютюном для куріння.

Згідно змісту ст.5 Директиви 2011/64/ЄС, 1 для цілей цієї Директиви тютюн для куріння означає: (a) тютюн, який був порізаний або іншим чином подрібнений, скручений у вигляді джгутів або спресований у блоки і який можна курити без подальшої промислової переробки; (b) залишки тютюну, розфасовані для роздрібної торгівлі, що не підпадає під статтю 3 та частини 1 статті 4, і які можна курити. Для цілей цієї статті, залишками тютюну вважаються залишки листя тютюну і побічні відходи, одержувані від переробки тютюну чи виробництва тютюнових виробів.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.2 Директиви 2011/64/ЄС визначення, зазначені у ч.2 цієї статті та статті 3, 4 і 5, не повинні ущемляти вибір системи або рівнів оподаткування, які застосовуються до різних груп товарів, зазначених у цих статтях.

В той же час у п.5.2. ст.5 ПК України зазначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1. ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, окрім іншого, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення ст. 1 Протоколу, зокрема по справі "Сєрков проти України" від 07.07.2011 року, у випадках коли органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що примітка, яка міститься у ст. 215.3.2 ПК України дає вичерпне пояснення щодо оподаткування акцизним податком товарів коду УКТ ЗЕД 2403, а саме-лише ваги тих складових частин (елементів) суміші, які належать до підакцизних товарів (продукції).

Отже, оподаткування акцизним податком товарів коду УКТ ЗЕД 2403, до складу якого в свою чергу входять під кодом 2403 11 товари, що виробляються позивачем, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів) суміші, які належать до підакцизних товарів (продукції). При цьому, вагою нетто вважається вага товару (продукції) без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки. У разі якщо складовими частинами (елементами) підакцизного товару (продукції) є сукупно підакцизні товари (продукція) та інші види продукції, для цілей оподаткування акцизним податком врахуванню підлягає лише вага тих складових частин (елементів), які належать до підакцизних товарів (продукції).

Крім того, ст. 215.3.2 ПК України унормовано, що акцизний податок справляється з товару "Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції" за одиницю виміру 1 кілограм (нетто) у розмірі 1139,76 грн. за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 року. Також, акцизний податок у розмірі 2836,08 гривень за одиницю виміру 1 кілограм (нетто) справляється на "Тютюнову сировину", "Тютюнові відходи", "Сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну", отже застосування ставки у розмірі 1139,76 грн. за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, за одиницю виміру 1 кілограм (нетто) суміші, у якій вміст тютюну складає лише 15% є таким, що порушує принцип "справедливого балансу".

При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Також, у практиці Європейського суду з прав людини суд неодноразово підкреслював, що втручання має встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини, в якому повинна бути виправдна співмірність між використовуваними засобами та поставленою метою. Також, ЄСПЛ наголосив, що втручання у право мирного володіння своїм майном сталося відповідно до умов, передбачених законом (мова йде про відсутність свавілля), та з метою публічного інтересу, воно завжди повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Отже, має існувати виправдана співмірність між втручанням держави у право володіння особи, використаними засобами такого втручання та поставленою метою.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідач при надані індивідуальної податкової консультації не врахував, що примітка, яка міститься у ст. 215.3.2 ПК України дає вичерпне пояснення щодо оподаткування акцизним податком товарів коду УКТ ЗЕД 2403, а саме-лише ваги тих складових частин (елементів) суміші, які належать до підакцизних товарів (продукції).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана податкова консультація не містить обґрунтованих роз`яснень та відповідей на питання, які були поставлені позивачем у зверненні, а також не зазначено нормативне обґрунтування порядку застосування норм податкового законодавства, з урахуванням фактичних обставин. Тобто, відповідач не виконав свій обов`язок щодо надання податкової консультації, що передбачений ст.52 ПК України.

Стосовно посилання апелянта на те, що Директиви Ради 2011/64 ЄС лише визначають основні принципи та умови оподаткування, які в подальшому впроваджуються в законодавство країн ЄС, однак не змінюють чи є вищими за законодавство країни, то колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не наведено які з застосованих судом першої інстанції положень Директиви, суперечать чинному податковому законодавству України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказане, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.