Рішення

від 26.08.2021 по справі 640/19863/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/19863/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства розвитку громад та територій України

про стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку громад та територій України (далі - відповідач), в якому просить суд: стягнути з Міністерства розвитку громад та територій України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 червня 2020 року по 22 липня 2020 року у розмірі 25 628,96 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 96 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 212К/ОС від 27 травня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу управління державною власністю та захисту інтересів держави Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; стягнуто з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, код ЄДРПОУ 37471928) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.05.2019 р. по 11.06.2020 р. в розмірі 238 898 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дев`яності вісім) грн. 52 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23 липня 2020 року №257 К/ОС позивача поновлено на посаді заступника начальника Відділу управління державною власністю та захисту інтересів держави Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

В силу норм статті 235 Кодексу законів про працю України він, позивач, має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 червня 2020 року по 22 липня 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позову у відзиві на позов представник відповідача вказує, що відсутня бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19 з огляду на те, що посада, на яку вказаним судовим рішенням поновлено позивача, була скорочена, що ускладнила виконання такого судового рішення.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що представник Міністерства розвитку громад та територій України був присутній при проголошенні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19, тобто саме з 11 червня 2020 року обізнаний про вказане судове рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року у справі №640/11489/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 212К/ОС від 27 травня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Відділу управління державною власністю та захисту інтересів держави Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; стягнуто з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, код ЄДРПОУ 37471928) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 травня 2019 року по 11.06.2020 р. в розмірі 238 898 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дев`яності вісім) грн. 52 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23 липня 2020 року №257 К/ОС ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Відділу управління державною власністю та захисту інтересів держави Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України обумовлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд зазначає, що відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

При цьому, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Відповідно до пункту 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Підсумовуючи викладене, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Як зазначено вище, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23 липня 2020 року №257 К/ОС на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Відділу управління державною власністю та захисту інтересів держави Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Отже, період затримки виконання судового рішення в даному випадку становить з 12 червня 2020 року по 22 липня 2020 року, що становить 28 робочих днів.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки Міністерства розвитку громад та територій України сердньоденний заробіток позивача становить 915,32 грн.

Отже, за період з 12 червня 2020 року по 22 липня 2020 року позивачу належить до стягнення 25 628,96 грн (28х915,32).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується обґрунтованість позовних вимог, в той час як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, отже судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з Міністерства розвитку громад та територій України (01601, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 9, код ЄДРПОУ 37471928) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №640/11489/19 в сумі 25 628 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 96 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко