Ухвала

від 26.08.2021 по справі 640/22516/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2152

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/22516/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Міністерства охорони здоров`я України,

Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Міністерства охорони здоров`я України (надалі - відповідач 1), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 45, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Міністерства охорони здоров`я України щодо проведеної клініко-експертної оцінки якості надання мені медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах КНП Київський обласний онкологічний диспансер , результати якої оформлені 24.03.2021 року у вигляді висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП "Київський обласний онкологічний диспансер", протиправними, через порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України , затвердженого наказом МОЗ України №69 від 05.02.2016 та п. 7 Порядку контролю якості медичної допомоги , затвердженого МОЗ України №752 від 28.09.2012;

- зобов`язати МОЗ України повторно провести KEO КЕК МОЗ України якості надання мені медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах КПП Київський обласний онкологічний диспансер з дотриманням вимог Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України , затвердженого наказом МОЗ України №69 від 05.02.2016 і Порядку контролю якості медичної допомоги , затвердженого наказом МОЗ України №752 від 28.09.2012 та в моїй присутності;

- визнати дії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації щодо проведеної за дорученням МОЗ України клініко-експертної оцінки якості надання мені медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний онкологічний диспансер , результати якої оформлені 05.09.2019 року у вигляді висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_1 в умовах Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний онкологічний диспансер , протиправними, через порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України та Порядку контролю якості медичної допомоги , затвердженого наказом МОЗ України №752 від 28.09.2012;

- стягнути солідарно з Міністерства охорони здоров`я України та Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації на мою користь матеріальну шкоду в розмірі: 2220 ( дві тисячі двісті двадцять) гривень 56 копійок;

- стягнути солідарно з Міністерства охорони здоров`я України та Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації на мою користь моральну шкоду в розмірі 200 000 ( двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок неправомірних дій суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.

Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п`ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Однак, позивач до позовної заяви додав копії документів, які належно не засвідчені.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Таким чином, позивачу слід надати засвідчені копії документів, додані до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 3 прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати дії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації щодо проведеної за дорученням МОЗ України клініко-експертної оцінки якості надання позивачу медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний онкологічний диспансер , результати якої оформлені 05.09.2019 у вигляді висновку, проте з даною позовною заявою позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва 11 серпня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте позивачем не було додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Згідно з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідачів, що є недоліком позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи;

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною вимогою, яка зазначена в пункті 3 прохальної частини позовної заяви, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску;

- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копією відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова