Постанова

від 28.08.2021 по справі 160/9588/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9588/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "СФЕРА"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (м. Дніпро, суддя Боженко Н.В.) у справі № 160/9588/20

за позовом Приватного підприємства "СФЕРА"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

14 серпня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0006851421 від 05.03.2019, яким Приватному підприємству "СФЕРА" визначене грошове зобов`язання зі сплати податкового зобов`язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" в сумі 64 155, 79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16 038, 95 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент нарахування і сплати орендної плати, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0006851421 прийнято з порушенням статей 270, 271, 286, 288 ПК України.

Відповідно до примітки 2 Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. У витягу від 15.02.2017 № 30/150217/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 зазначено про відсутність в Держгеокадастрі інформації про категорію земель та не внесення інформації щодо цільового призначення земельної ділянки, а тому позивач застосував Кф в розмірі 2,0 при визначенні розміру орендної плати. Водночас, згідно витягу від 17.07.2018 № 27/170718/03-07, який відповідач отримав за власного ініціативою, зазначено категорію орендованої позивачем земельної ділянки 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури та Кф 2,5. На підставі цих відомостей відповідач дійшов висновку про заниження податкового позивачем зобов`язання з орендної плати за 2017 і 2018 роки внаслідок неправильного застосування коефіцієнту Кф та прийняв спірне податкове повідомлення рішення №0006851421 від 05.03.2019. Однак, згідно листа відділу Держгеокадастру від 25.07.2019 № 2507-4655 Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489 не передбачено формування витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2018 за заявою Дніпропетровської міської ради до Державного земельного кадастру були внесені зміни до відомостей щодо коду виду цільового призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) з кадастровим номером 1210100000:03:080:0157: вказано КВЦПЗ - 03.10 та Кф=2,50. Отже, до цього часу для земельної ділянки коефіцієнт функціонального використання (Кф) у розмірі 2,50 не був встановлений, тому ПП СФЕРА правомірно з 01.01.2017 по 04.06.2020 року застосовувало Кф = 2,0 для розрахунку орендної плати.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) 08.06.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1646 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, пров. Вільний, 2-А і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:212:0218.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 2 987 415,86 грн.

Сума орендної плати за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі (п.4.1 Договору). Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.4.2 Договору). Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України (п.4.3 Договору). Орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до земельного управління Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п.4.4 Договору). Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (п. 5.2 Договору).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:212:0218 ГУ Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 097 415,86 грн. (витяг від 27.05.2010 № 2109/7).

За заявою ПП Сфера ГУ Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:212:0218, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 665 879,02 грн. У графі цільове призначення земельної ділянки вказано, що інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (витяг від 27.02.2017 №30/150217/03-07).

На підставі вказаних витягів позивачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2017 та 2018 роки. Сума орендної плати у повному обсязі перерахована позивачем до бюджету.

При цьому, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 01.01.2017 складає 5 832 348,78 грн. (витяг від 17.07.2018 №27/170718/03-07, а станом на 01.01.2016 - 5 502 202,57 грн. (витяг від 17.07.2018 №28/170718/03-07.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 21.12.2018 №7157-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Сфера з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ПП Сфера на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,1646 га (кадастровий номер - 1210100000:04:212:0218) за період з 01.01.2016 по 31.10.2018.

За результатом проведеної перевірки складно акт № 669/04-36-14-21/30346060 від 14.01.2019, яким встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.2 ст. 286, п.287.3, ст.287, п. 288.1 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 ПК України, внаслідок чого податкові зобов`язання з орендної плати за землю занижено на загальну суму 64 142,26 грн, в т.ч.: за 2016 рік - завищено в сумі 13,53 грн., за 2017 рік - занижено в сумі 34 994,09 грн., за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 - занижено в сумі 29 161,70 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006851421 від 05.03.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 80194,74 грн., з яких: 64 155,79 грн. - за податковим зобов`язанням, 16 038,95 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Сфера", оскільки рішення відповідача, що є предметом оскарження, прийнято правомірно; доводи позивача щодо обрахунку орендної плати на підставі витягів, отриманих від Держгеокадастру та в яких не було визначено цільове призначення орендованих земельних ділянок, суперечить умовам договору оренди.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2, п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

У пункті 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 зазначено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23 березня 1995 року, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Отже, нарахування сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина 3 статті 26 Закону № 3613-VI).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були мати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

З 27 грудня 2016 року набрав чинності Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 (далі - Порядок № 489).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку № 489 у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у ДЗК. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку НГО має застосовуватись Кф 2,0.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були висновки відповідача щодо заниження позивачем орендної плати за земельну ділянку, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, пров. Вільний, 2-А, кадастровий номер 1210100000:04:212:0218.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку орендної плати за землю за 2017-2018 роки, позивачем використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.02.2017 № 30/150217/03-07, із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф - 2,00 . Відповідно до розділу цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру .

В свою чергу, 17.07.2018 Центром надання адміністративних послуг міста Дніпра сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 28/170718/03-07, згідно якої нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки визначена станом на станом на 01.01.2017 в сумі 5832348,78 грн. Цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): 03.10 - для буд. та обслуг. будівель ринкової інфраструктури (адм.буд., оф.прим. та інших буд.гром.забуд., які викор. для здійснення підприємн. та інш. діяльності, пов`яз. з отрим. прибутку) . Коефіцієнт Кф - 2,5.

Отже, відповідно до змісту наведених витягів, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовані різні коефіцієнти функціонального використання (Кф) із значенням 2,0 та 2,5 відповідно, що і призвело до визначення різної нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:04:212:0218.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується відповідачем, що зміни до відомостей щодо коду виду цільового призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) з кадастровим номером 1210100000:03:080:0157 були внесені 04.06.2018 за заявою Дніпропетровської міської ради до Державного земельного кадастру, а саме вказано КВЦПЗ - 03.10 (Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), коефіцієнт функціонального використання Кф=2,50, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів .

Крім того, слід зазначити, що згідно з Додатком №9 до Порядку №489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку №489 не передбачено.

Отже, на час подання позивачем декларацій за з плати за землю (орендної плати) від 17.02.2017 та від 29.01.2018 відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель щодо земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, а витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 28/170718/03-07 від 17.07.2018, на який посилається Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не існувало.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія судді апеляційного суду дійшла висновку щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0006851421 від 05.03.2019 та необхідності його скасування в повному обсязі.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 2102,00 грн. судового збору за подання позову та 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Отже, зазначені судові витрати в сумі 5255,00 грн. (2102,00 грн.+3153,00 грн.) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СФЕРА" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 160/9588/20 скасувати.

Позов Приватного підприємства "СФЕРА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0006851421 від 05.03.2019 р.

Стягнути на користь Приватного підприємства "СФЕРА" судові витрати в сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.В. Сафронова

Суддя Д.В. Чепурнов