Постанова
від 17.08.2021 по справі 460/6135/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6135/20 пров. № А/857/11740/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 460/6135/20 (головуюча суддя Жуковська Л.А., час ухвалення 13:15 год., м. Рівне, повний текст рішення складений 09 квітня 2021 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одинадцятої кадрової комісії, Рівненської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Рівненської області, Одинадцятої кадрової комісії, в якому просив: а) визнати протиправним і скасувати рішення одинадцятої кадрової комісії від 20.07.2020 №19, яка створена наказом Генерального прокурора №253 від 02.06.2020 ,,Про створення одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур» , про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;

б) визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора №194к від 27.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України ,,Про прокуратуру» , з 03.08.2020 на підставі рішення кадрової комісії №11;

в) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Рівненської області (обласної прокуратури) за погодженням з ОСОБА_1 , з 03.08.2020;

ґ) стягнути з прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу, починаючи з 03.08.2020 по день винесення судом рішення про поновлення на посаді;

г) допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням від 25 березня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення кадрової комісії №11 від 20.07.2020 №19 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .

Визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора №194к від 27.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України ,,Про прокуратуру» , з 03.08.2020.

Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області або на рівнозначній посаді в Рівненській обласній прокуратурі, з 03.08.2020.

Стягнув з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу з 03.08.2020 по 25.03.2021 включно в розмірі 335 688,72 грн. (сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області або на рівнозначній посаді в Рівненській обласній прокуратурі, з 03.08.2020 та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 44 277, 96 грн. (сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику) суд допустив до негайного виконання.

08 квітня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив у даній справі додаткове судове рішення, яким стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Офісу Генерального прокурора витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8333,33 грн. та судовий збір в сумі 840,80 грн..

Також суд стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4166,67 грн..

Офіс Генерального прокурора подав апеляційну скаргу на додаткове судове рішення, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки визначені судом до відшкодування витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, а також у зв`язку з відсутністю в акті кількості витраченого адвокатом часу.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідачів про невідповідність додаткового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Просить відхилити апеляційну скаргу, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що до клопотання про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвокат Боярчук Жанна Володимирівна надала: ордер про надання правничої (правової) допомоги серії РН-428 №181 від 22.09.2020 (т.5 а.с.172), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.171), договір про надання правничої допомоги від 08.09.2020 (а.сс.169-170), додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 08.09.2020 (а.с.173), акт №1 про надання правничої допомоги від 26.03.2021 (а.с.174), квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 26.03.2021 на суму 12500 грн. (а.с.175).

Відповідно до акта №1 про надання правничої допомоги від 26.03.202 загальна вартість наданих послуг становить 12500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те , що виходячи із оцінки складності та об`ємності адміністративної справи, що розглядається, а також наявних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 , заявлена вартість послуг адвоката є співмірною із наданими ним послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 08.09.2020, участю в судових засіданнях.

При цьому суд першої інстанції аргументовано відхилив доводи відповідача щодо відсутності в акті виконаних робіт витраченого часу на відповідні види робіт, оскільки даний факт не ставить під сумнів розмір таких витрат.

Підсумовуючи наведене, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених в апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи вказане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 460/6135/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 27.08.2021.

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.08.2021
Оприлюднено29.08.2021
Номер документу99229442
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —460/6135/20

Ухвала від 15.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 15.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 15.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 15.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 17.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 16.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 13.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Ухвала від 12.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Постанова від 17.08.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Святецький Віктор Валентинович

Постанова від 17.08.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Святецький Віктор Валентинович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні