Ухвала

від 27.08.2021 по справі 640/15776/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/15776/19

адміністративне провадження № К/9901/30997/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі №640/15776/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хліб Продукт до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хліб Продукт звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішення №831946/41429442 від 06.07.2018, рішення №831947/41429442 від 06.07.2018, рішення №831948/41429442 від 25.05.2018, рішення №831949/41429442 від 06.07.2018, про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати: податкові накладні №23 від 21.05.2018 на суму 143226,00грн з урахування податку на додану вартість в розмірі 23871,00грн, №24 від 24.05.2018 на суму 134200,44грн з урахування податку на додану вартість в розмірі 22366,74грн, №26 від 25.05.2018 на суму 142780,44грн з урахування податку на додану вартість в розмірі 23796,74грн, №28 від 31.05.2018 на суму 127246,42грн з урахуванням ПДВ 127246,42грн датою їх подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Київській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі №640/15776/19.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 18.08.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з`ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.06.2020 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі №640/15776/19, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.11.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 28.10.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Київській області вдруге 04.06.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі №640/15776/19. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого апелянт зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 30.11.2020, раніше подану апеляційну скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше останній з поважних причин (відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету та недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору у розмірі визначеному законом) був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, що призвело до її повернення заявнику. Наполягає, що повернення апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти особу права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на апеляційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд наголосив, що повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося 04.06.2021, тобто майже через шість місяців після постановлення ухвали від 30.11.2020 про повернення вперше поданої апеляційної скарги та майже через сім місяців з моменту ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції. При цьому, як зазначив суд, будь-яких доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору впродовж цього періоду, відповідач не надав.

А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Київській області, крім іншого, надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доводами, які на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин його пропуску.

Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Київській області наведено не було.

На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що відсутність належного фінансування та неможливість своєчасної сплатити судового збору є реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Наголошує, що процесуальний закон гарантує можливість апеляційного оскарження рішення суду у межах річного строку, а документально підтверджений намір здійснення процесуальної дії є безумовною підставою для визнання поважною причини його пропуску. Крім того, звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що відсутність коштів є поважною причиною пропуску процесуального строку у випадку повторного подання апеляційної скарги без зволікань . Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.06.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Як обґрунтовано, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, зазначив суд апеляційної інстанції, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд зазначив, що єдиною причиною пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження стала несплата судового збору під час первинного подання ним апеляційної скарги. При цьому, як встановив суд, будь-яких доказів на підтвердження того, що апелянтом вчинялись дії щодо сплати судового збору відповідачем надано не було.

Також суд наголосив, що повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося 04.06.2021, тобто майже через шість місяців після постановлення ухвали від 30.11.2020 про повернення вперше поданої апеляційної скарги та майже через сім місяців з моменту ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення, при цьому будь-яких доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду, відповідач так і не надав.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України процесуального строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

А відтак, як обґрунтовано зазначив суд, саме по собі повторне подання Головним управлінням ДПС у Київській області апеляційної скарги не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків.

Крім того, суд звернув увагу й на ту обставину, що станом на час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем не було забезпечено сплату судового збору, оскільки долучене відповідачем до клопотання платіжне доручення від 16.06.2021 №1508 свідчить про сплату судового збору на інший розрахунковий рахунок, що відповідає номеру рахунку для сплати судового збору до Верховного Суду. А тому, як обґрунтовано зазначив суд, означене платіжне доручення не може вважатися документом про сплату судового збору за подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, оскільки його сплата на інший рахунок унеможливлює суд виконати покладений на нього процесуальним законом обов`язок з перевірки зарахування суми коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням вищевикладеного та за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі №640/15776/19.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі №640/15776/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хліб Продукт до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова