Постанова

від 26.08.2021 по справі 904/3135/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3135/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Фенікс-98" про ухвалення додаткового рішення

у справі №904/3135/20

за позовом Приватного підприємства Фенікс-98 м. Кам`янське

до Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації, м. П`ятихатки

про зобов`язання відповідача прийняти з відповідального зберігання у позивача матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) , -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Фенікс-98 м. Кам`янське звернулось до Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації м. П`ятихатки з позовом про зобов`язання відповідача прийняти з відповідального зберігання у позивача матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Фенікс-98 м. Кам`янське до Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації м. П`ятихатки про зобов`язання відповідача прийняти з відповідального зберігання у позивача матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) .

Не погодившись з вказаним рішенням Приватним підприємством Фенікс-98 подано апеляційну скаргу, згідно якої останнє просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 по справі 904/3135/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фенікс-98" задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 у справі №904/3135/20 скасовано. Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та зобов`язано Відділ освіти П`ятихатської районної державної адміністрації прийняти з відповідального зберігання у Приватного підприємства Фенікс-98 матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) . Стягнуто з Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства Фенікс-98 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5 255,00 грн.

05.07.2021 від Приватного підприємства "Фенікс-98" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач просить розглянути питання про віднесення на відповідача витрат ПП "Фенікс-98" на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 53 800,00 грн. за ведення справи №904/3135/20 в суді першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Фенікс-98" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3135/20; розгляд заяви призначено в судове засідання 26.08.2021 на 16:30 год.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Мороза В.Ф., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження заяву Приватного підприємства "Фенікс-98" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3135/20.

В судове засідання 26.08.2021 року з`явився представник заявника (позивача/апелянта). Відповідач будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноваженого представника не направив.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Представник заявника у судовому засіданні 26.08.2021 підтримав доводи, викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3135/20, просив суд її задовольнити та стягнути з відповідача витрати ПП "Фенікс-98" на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 53 800,00 грн. за ведення справи в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, дослідивши зміст та обгрунтованність заяви, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.05.2020 р. між Адвокатським бюро Олександра Биструшкіна , в особі адвоката Биструшкіна О.С. (далі - адвокат) та Приватним підприємством Фенікс-98 , в особі директора Письменного В.І. (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 43 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого, Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується від імені та за рахунок Клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту у господарських та цивільних справах, перед фізичними та юридичними особами (т. 1 а.с. 33-34).

Згідно з п. 5 Договору порядок оплати надання правової допомоги по даному Договору обумовлюється сторонами в окремому додатку до даного Договору. Фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання умов цього Договору, відшкодовуються Клієнтом в повному обсязі.

На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси клієнта в господарському суді Дніпропетровської області адвокатом долучено до матеріалів справи копію ордеру серія АЕ № 1028829 від 18.06.2020р. (т. 1 а.с. 32).

Позовна заява повинна містити, серед іншого, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

А як передбачено ч. 3 цієї статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи (т. 1 а.с. 4) звертаючись до суду з позовною заявою, Приватним підприємством Фенікс-98 було зазначено, що позивач звернувся до адвокатського бюро за правовою допомогою по складанню даної позовної заяви та подальшому веденню справи в господарському суді. Тому позивач припускає, що орієнтований розрахунок суми витрат позивача на оплату правової допомоги по веденню судової справи - 53 800,00 грн. Під час розгляду справи позивач надає суду відповідні докази та розрахунок витрат на правову допомогу (п. 4.4. позовної заяви).

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

28.10.2020 до господарського суду Дніпропетровської області адвокатом позивача подано клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, згідно якого заявник просив покласти на відповідача - Відділ освіти П`ятихатської районної державної адміністрації витрати ПП Фенікс-98 на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом даної справи № 904/3135/20 (т. 1 а.с. 99-102). До клопотання було додано:

- копію Додаткової угоди № 1 до Договору № 43 від 14.05.2020р. з пункту 1 якої вбачається, що сторони дійшли згоди іменувати Договір по-наступному: Генеральний адвокатський договір № 43 від 14.05.2020 року . Згідно п. 3 додаткової угоди за надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар наступним чином: 53 800,00 грн. - до 31.05.2020 року включно. В платіжному дорученні гонорар за ведення адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції іменуватиметься аванс. Відповідно до п. 5 додаткової угоди після закінчення надання професійної правничої допомоги в рамках розгляду судової справи господарським судом першої інстанції адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, в якому будуть зазначені зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, додаткові витрати, які понесені адвокатом під час надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи (якщо такі матимуть місце) (т. 1 а.с. 103);

- платіжне доручення №1755 від 26.05.2020 р., згідно якого ПП Фенікс-98 сплачено на користь Адвокатського бюро Олександра Биструшкіна кошти в сумі 53800,00 грн. з призначенням платежу: оплата рах. №9/5 від 22.05.2020р., аванс по Генеральному адвокатському дог. № 43 від 14.05.2020р. за надання правової допомоги. Без ПДВ (т. 1 а.с. 104);

- Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 28.10.2020р. складений між Адвокатським бюро Олександра Биструшкіна , в особі адвоката Биструшкіна О.С. та Приватним підприємством Фенікс-98 , в особі директора Письменного В.І., відповідно до якого Адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: 1.1. Правовий аналіз ситуації; 1.2. Складання та подача до суду позовної заяви; 1.3. Відправка копії позовної заяви відповідачу цінним листом з описом вкладеного; 1.4. Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 14.07.2020 року; 1.5. Складання та подача до суду відповіді на відзив; 1.6. Відправка копії відповіді на відзив відповідачу цінним листом з описом вкладеного; 1.7. Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 18.08.2020 року; 1.8. Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 09.09.2020 року; 1.9. Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 07.10.2020 року; 1.10. Складання та подача до суду клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат. З пункту 5 Акту вбачається, що вартість професійної правничої допомоги, наданої адвокатом по веденню в господарському суді Дніпропетровської області судової справи № 904/3135/19 в рамках виконання Договору, складає 53 800,00 грн. (т. 1. а.с. 105).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Фенікс-98 м. Кам`янське до Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації м. П`ятихатки про зобов`язання відповідача прийняти з відповідального зберігання у позивача матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) . Судові витрати покладено на позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фенікс-98" задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 у справі №904/3135/20 скасовано. Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та зобов`язано Відділ освіти П`ятихатської районної державної адміністрації прийняти з відповідального зберігання у Приватного підприємства Фенікс-98 матеріали, зазначені в акті приймання-передачі матеріалів на відповідальне збереження по об`єкту Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Шатровій м. П`ятихатки (І черга будівництва) . Стягнуто з Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства Фенікс-98 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5 255,00 грн.

На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси клієнта в Центральному апеляційному господарському суді адвокатом долучено до матеріалів справи копію ордеру серія АЕ № 1067251 від 21.04.2021р. (т. 1 а.с. 162), копію договору № 17/21 від 10.03.2021 (т. 1 а.с. 163-164) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1235 від 10.02.2004р. (т. 1 а.с. 165).

05.07.2021 від Приватного підприємства "Фенікс-98" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач просить розглянути питання про віднесення на відповідача витрат ПП "Фенікс-98" на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 53800,00 грн. за ведення справи №904/3135/20 в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірною, у порівнянні з ринковими цінами, вартістю адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18, від 13.02.2020р. у справі №910/2170/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд керується не тільки положеннями ч. 4 та 5 ст. 129 ГПК України, а й виходить з критеріїв розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону. Рада адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону.

Відповідно до п.п. 1, 3, 7 та 11 ч. 4 цієї статті Закону Рада адвокатів регіону: представляє адвокатів регіону; забезпечує виконання рішень конференції адвокатів регіону, здійснює контроль за їх виконанням; сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів; виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 було визначено рекомендовану (мінімальну) ставку адвокатського гонорару за годину роботи.

Так, зокрема було визначено застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару за годину роботи в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

Станом на день оплати позивачем послуг по Договору про надання правової допомоги від 14.05.2020 № 43 за Додатковою угодою №1 від 14.05.2020 згідно платіжного доручення №1755 від 26.05.2020, Законом України Про державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 № 294-IX було встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень.

Разом з тим, рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 також передбачено рекомендовані ставки адвокатського гонорару за правовий аналіз правочину: від 1000 грн. за годину; за усну консультацію з вивченням документів - від 500 грн.; за надання правової письмової інформації, письмового роз`яснення з правових питань та підготовки аналітичної довідки щодо судової практики від 1000 грн.; за складання документів, звернень, заяв, скарг, інше: від 500 грн. за стор., а за складання індивідуальних документів - від 1 200 грн.

Варто зазначити, що приблизно аналогічні ставки адвокатського гонорару затверджено також рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018 року.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у додатковій постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, де зазначено, що рішення Ради адвокатів області за своєю юридичною природою носять рекомендаційний характер, тому останнє може лише прийматись судом до уваги, але не є обов`язковим до застосування.

Таким чином, детально проаналізувавши рекомендовану вартість послуг з професійної правничої допомоги та їх фактичне понесення ПП Фенікс-98 , колегія суддів доходить до висновку, що їх розмір є завищеним по відношенню до ринкової ціни.

Рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 опубліковане на офіційному веб-сайті Ради адвокатів Харківської області та є у відкритому доступі в мережі інтернет, а отже позивач не міг бути необізнаним щодо цих обставин.

Натомість, вирішивши скористатися правничою допомогою та обравши собі для цих цілей Адвокатське бюро Олександра Биструшкіна , ПП Фенікс-98 усвідомлено погодилося з його розцінками адвокатського гонорару та узгодило це в укладених між цими сторонами Договорі про надання правової допомоги від 14.05.2020 № 43 та Додатковій угоді №1 від 14.05.2020.

Необхідно також наголосити, що в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і деталізації здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з приводу наданої заявнику послуги з правового аналізу ситуації, апеляційний суд зазначає, що заявником не розкрито зміст наданої послуги, в чому саме вона полягала, яким чином здійснювався правовий аналіз ситуації та якої саме, як і не надано доказів надання відповідної послуги. Також, ним не підтверджено необхідність надання такої послуги в контексті даної справи та неминучість понесених витрат за таку послугу, з огляду на обставини справи.

Щодо послуги з відправки копії позовної заяви відповідачу цінним листом з описом вкладеного, то така процесуальна дія є невід`ємною складовою процедури подачі позовної заяви згідно положень Господарського процесуального кодексу України, а отже не потребувала виокремлення її від послуги зі складання та подачі до суду позовної заяви, що є штучним збільшенням обсягу наданих послуг з правничої допомоги.

Стосовно послуг зі складання позовної заяви та відповіді на відзив, то перший процесуальний документ складено на 4 стор. (т. 1 а.с. 1-4), а другий - на 3 стор. (т. 1 а.с. 55-57), при цьому, переважна частина тексту - це цитування нормативно правових актів та законодавства України в цілому, що суттєво збільшує розмір документів.

Крім того, в основу відповіді на відзив покладено наявність аналогічних обставин з посиланням на відповідні докази, якими обгрунтовувалися позовні вимоги ПП Фенікс-98 .

З огляду на викладене, написання відзиву не потребувало значного обсягу часу та не вимагало особливої юридичної і технічної роботи, і такі дії не були зумовлені будь-якими складнощами надання такої послуги адвокатом.

Надаючи оцінку послугам, що виразилися в участі адвоката в судових засіданнях в господарському суді Дніпропетровської області, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно протоколу судового засідання та засобів технічної фіксації його перебігу: тривалість судових засідань 14.07.2020 та 18.08.2020 склала 10 хв., а судових засідань 09.09.2020 та 07.10.2020 - 7 хв. (т. 1 а.с. 37, 64, 74, 83), що свідчить про відсутність значних витрат часу та зусиль адвоката на участь в судових засіданнях.

Відносно послуги зі складання та подачі до суду клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат, колегія судів зауважує, що розподіл судових витрат належить до питань, які суд вирішує відповідно до ст. 129, 237 ГПК України і така процесуальна дія не завжди ставиться в залежність від подання стороною відповідної заяви/клопотання (зокрема, в частині що стосується розподілу судових витрат у вигляді судового збору).

З приводу тверджень заявника про те, що спір по даній справі № 904/3135/20 має виключне значення для позивача, оскільки стосується вирішення питання по захисту прав позивача, яке (право) не вдалось захистити протягом кількох років досудового врегулювання, слід зазначити, що особа самостійно обирає спосіб захисту своїх порушених/оспорюваних/невизнаних прав і ефективність тих чи інших механізмів захисту/відновлення прав залежить від багатьох факторів, серед яких, в тому числі, якість наданих послуг з правничої допомоги, стратегія захисту тощо.

В свою чергу, доводи заявника про те, що вирішення спору по даній справі має стати підставою для припинення здійснення позивачем витрат, пов`язаних із багаторічним фінансуванням послуг охорони, орендних платежів за користування приміщенням, де зберігаються матеріали, повернення яких є предметом спору по даній справі, свого документального підтвердження належними доказами не знайшли, а отже не приймаються апеляційним судом до уваги.

А отже, понесені ПП Фенікс-98 судові витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію їх розумного розміру, необхідності та неминучості.

Необхідно зауважити, що хоча матеріали справи не містять заяви/клопотання Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, водночас, на підставі приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, з огляду на: встановлені судом обставини фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу, їх підтвердження відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, виходячи з критеріїв реальності, розумності та неминучості таких витрат, їх пропорційності до предмета спору, а також співвідношення рівня ринкових цін до вартості наданих адвокатських послуг, враховуючи грунтовний аналіз даних витрат та дотримуючись балансу інтересів сторін, колегія суддів вбачає наявність достатніх правових підстав для присудження на користь Приватного підприємства "Фенікс-98" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 800,00 грн., відмовляючи в решті вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "Фенікс-98" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3135/20 задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти П`ятихатської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02142520, вул. Олександрійська, 67, м. П`ятихатки, Дніпропетровська обл., 52100) на користь Приватного підприємства Фенікс-98 (код ЄДРПОУ 30072755, вул. Йосипа Манаєнкова, 10А, кв. 16, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51921) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 800,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.08.2021р.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А. Коваль