Рішення

від 29.08.2021 по справі 924/672/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2021 р. Справа № 924/672/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузиної М.-О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури, смт Летичів Хмельницької області в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради, смт Віньківці Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю БНВ, с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю:

прокурора: Максимчук Л.В.

представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: керівник Летичівської окружної прокуратури, смт Летичів Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради, смт Віньківці Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю БНВ, с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки №256 від 06.11.2008, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6820685500:01:003:0068 для здійснення виробничої діяльності, загальною площею 0,1100 га, яка знаходиться у с. Осламів Віньковецької селищної ОТГ Хмельницького (Віньковецького) району, укладений між Осламівською сільською радою та відповідачем; зобов`язати відповідача повернути Віньковецькій селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 6820685500:01:003:0068 для здійснення виробничої діяльності, загальною площею 0,1100 га, яка знаходиться у с. Осламів Віньковецької селищної ОТГ Хмельницького (Віньковецького) району.

Ухвалою суду від 16.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.08.2021.

Ухвалою суду від 16.08.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.09.2021.

В обґрунтування позову прокурор посилається на наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки №256 від 06.11.2008, що згідно з п. 37 договору є підставою для його розірвання та відповідно повернення земельної ділянки. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 525, 526, 611, 629, 651, 653, 782 ЦК України, ст. ст. 96, 122, 141 Земельного кодексу України, ст. 287 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 13, 15, 21, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач у судове засідання представника не направив. Про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 20.80.2021.

Відповідач представника у засідання не направив, відзиву на позов не надав; на адресу суду направив клопотання (від 25.08.2021) про розгляд справи без його участі, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, щодо задоволення позову не заперечує.

Судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на відповідність положенням ст. ст. 14, 46, 191 ГПК України, подана відповідачем заява про визнання позову прийнята судом.

Одночасно згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.11.2008 між Осламівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "БНВ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №265 (далі - договір), згідно з п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Осламів.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,11 га. На земельній ділянці об`єктів нерухомого майна немає (п. п. 2, 3 договору).

У п. 8 договору зазначено про його укладення терміном на 48 років.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у вигляді сплати грошової суми в розмірі 3300,00 грн в рік, 275,00 грн щомісячно (п. 9 договору).

Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься щомісячно на р/р Осламівської сільської ради (п. 11 договору).

Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для здійснення виробничої діяльності по прийому та переробці сільськогосподарської продукції.

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 16 договору).

За умовами п. 17 договору забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 21 договору).

Згідно з п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець має право, зокрема вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 28 договору).

За змістом п. 35 договору його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Законом України "Про оренду землі" у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єктів оренди (п. 37 договору).

У п. 38 договору зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір містить підписи представників та відтиски печаток сторін, відмітку про реєстрацію у Віньковецькому районному відділі "Хмельницькій регіональній філії державного підприємства Центрального державного земельного кадастру" 09.02.2009 за №04097490002.

Рішенням Віньковецької селищної ради від 10.12.2020 №42/1/2020 розпочато процедуру реорганізації Осламівської сільської ради шляхом приєднання до Віньковецької селищної ради. У рішенні зазначено, що Віньковецька селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Осламівської сільської ради

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №560/8521/20 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "БНВ" про стягнення податкового боргу стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БНВ" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 14443 грн 84 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.

У відповідь на лист прокурора (від 14.04.2021) Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом (від 23.04.2021) повідомило, що за даними ІТС "Податковий блок" станом на 22.04.2021 по ТОВ "БНВ" наявний податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 21859,98 грн, заборгованість виникла з 30.09.2019.

Відділ фінансів Віньковецької селищної ради на запит прокурора (від 02.04.2021) повідомив, що станом на 01.04.2021 (за оперативними даними Віньковецької ДПІ ГУ ДПС Хмельницької області) по договорах оренди земель сільськогосподарського призначення виник податковий борг по ТОВ "БНВ" в сумі 21762,50 грн (лист від 06.04.2021).

У листі (від 24.05.2021) Віньковецька селищна рада як правонаступник Осламівської сільської ради повідомила прокурора про те, що заборгованість по сплаті за оренду земельної ділянки загальною площею 0,1100 га за договором, укладеним між Осламівською сільською радою та ТОВ "БНВ", становить 5027,10 гривень.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся до Віньковецької селищної ради з листом (від 21.05.2021), в якому з огляду на укладення з відповідачем договорів оренди земельних ділянок, просив, зокрема повідомити, чи вживалися селищною радою заходи претензійного характеру до ТОВ "БНВ" щодо сплати заборгованості по орендній платі .

У відповідь позивач листом (від 24.05.2021) зазначив про наявність за відповідачем заборгованості за договором оренди та повідомив, що у зв`язку з відсутністю кошторису селищною радою не вживалося заходів претензійного характеру щодо сплати ТОВ "БНВ" заборгованості.

Відтак, невжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку за умови обізнаності про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовами про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 15.06.2021) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, про розірвання договору оренди земельної ділянки.

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи, 06.11.2008 між Осламівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "БНВ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №265, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Осламів загальною площею 0,11 га. При цьому відповідач взяв на себе зобов`язання зі сплати визначених договором орендних платежів.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За умовами п. 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у вигляді сплати грошової суми в розмірі 3300,00 грн в рік, 275,00 грн щомісячно.

Положеннями ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

У ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 904/23/18, постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12 та від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16).

За змістом ч. 1 ст. 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №912/1386/17, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною. При цьому, в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2216/19 зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє можливості отримати гарантовані договором кошти за земельну ділянку, яку використовує інша особа.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) також зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 10.01.2019 (справа №904/3953/17).

Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених укладеним між сторонами договором.

Системний аналіз положень наведеного законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав наявної заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріали справи, зокрема, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №560/8521/20 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "БНВ" про стягнення податкового боргу, листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області (від 23.04.2021), лист Віньковецької селищної ради (від 24.05.2021), лист Відділу фінансів Віньковецької селищної ради (від 06.04.2021) свідчать, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням з вересня 2019 року не здійснював належним чином сплату орендних платежів, що призвело до виникнення в останнього заборгованості за договором оренди.

Порушення умов договору щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати свідчить про неможливість досягнення орендодавцем мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір.

Наведене дає підстави для висновку про наявність істотного порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 06.11.2008, що, у свою чергу, є підставою для його розірвання.

Умовами п. 35, п. 37 договору оренди також передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Законом України "Про оренду землі".

Враховуючи зазначене у сукупності, позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки №256 від 06.11.2008, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6820685500:01:003:0068 для здійснення виробничої діяльності, загальною площею 0,1100 га, яка знаходиться у с. Осламів Віньковецької селищної ОТГ Хмельницького (Віньковецького) району, укладеного між Осламівською сільською радою та відповідачем, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки припинення договору оренди регламентовані загальними положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" , а також погоджені сторонами в договорі оренди.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

При цьому, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

У п. 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Отже, у відповідача виник обов`язок повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" як наслідок розірвання договору оренди землі, тому відповідну позовну вимогу суд також задовольняє.

При розгляді судом спору враховується також викладена відповідачем у клопотанні (від 25.08.2018) позиція щодо визнання позовних вимог та відсутність заперечень щодо їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, визнання позову відповідачем, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з урахуванням положень ст. ст. 129, 130 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Летичівської окружної прокуратури, смт Летичів Хмельницької області в інтересах держави в особі Віньковецької селищної ради, смт Віньківці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю БНВ, с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки №265 від 06.11.2008 (земельної ділянки з кадастровим номером 6820685500:01:003:0068, для здійснення виробничої діяльності, загальною площею 0,1100 га, що розташована у с. Осламів Віньковецької селищної ОТГ Хмельницького району), укладений між Осламівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "БНВ".

Товариству з обмеженою відповідальністю "БНВ", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Осламів, вул. Київська, буд. 37 (код 14164998) повернути Віньковецькій селищній раді, Хмельницька область, смт Віньківці, вул. Соборної України, буд. 15 (код 04403315) земельну ділянку з кадастровим номером 6820685500:01:003:0068, для здійснення виробничої діяльності, загальною площею 0,1100 га, що розташована у с. Осламів Віньковецької селищної ОТГ Хмельницького району.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БНВ", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Осламів, вул. Київська, буд. 37 (код 14164998) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.08.2021.

СуддяВ.В. Виноградова

Видрук. 7 прим.: 1 до справи, 2, 3 Летичівській окружній прокуратурі (31500, Хмельницька область, смт Летичів, вул. Чорновола, 3; 32500, Хмельницька область, смт Віньківці, вул. Лесі Українки, 3), 4 Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 5, 6 позивачу (32500, Хмельницька область, смт Віньківці, вул. Соборної України, 20; 32500, Хмельницька область, смт Віньківці, вул. Соборної України, 15), 7 відповідачу (32523, Хмельницька область, Хмельницький (Віньковецький) район, с. Осламів, вул. Київська, 37). Всім рек. з пов. про вруч.