Постанова

від 02.06.2010 по справі 2-а-1624/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 червня 2010 р.           Справа № 2-а-1624/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні  

за участю:

Позивача: Олійника А.Ф.

Представника позивача: Гончара О.І.

Представника відповідача: Данільцева Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"   

до:   Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції  

про: визнання протиправним та скасування рішення Іллінецької МДПІ від 24.12.2009 року №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" до  Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про  визнання протиправним та скасування рішення Іллінецької МДПІ від 24.12.2009 року №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведення планової виїзної перевірки СВАТ "Славутич" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, на підставі акту перевірки №452/23/03733269 від 11.12.2009 року, Іллінецькою МДПІ 24.12.2009 року прийнято рішення №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 92993,82 грн.

Позивач вважає прийняте за наслідками перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправним, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 22.04.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні 02.06.2010 року свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на докази та обставини, викладені в адміністративному позові та доданих до нього матеріалах. Просили суд позов задовольнити.

Представник відовідача з вимогами позову не погодився з підстав, викладених в запереченнях від 13.05.2010 року (вх.№9709). При цьому зазначав про правомірність оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та його винесеність з дотриманням вимог чинного законодавства і відповідно до фактичних обставин справи.

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" зареєстроване Іллінецькою районною державною адміністрацією 03.03.2000 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії  А00 №179975 від 03.03.2000 року), код ЄДРПОУ - 03733269. Взято на податковий облік в органах ДПС 20.03.2000 року за №71.

11.12.2009 року Іллінецькою МДПІ проведена  планова виїзна перевірка СВАТ "Славутич"  з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року,  валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року. Результати перевірки оформлені актом  №452/23/03733269 від 11.12.2009 року.

Як вбачається з даного акту, в ході перевірки Іллінецькою МДПІ встановлено порушення позивачем вимог п.2.3. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні", зареєстрованій в Мін"юсті України 13.01.2005 року №40/10320 (із змінами та доповненнями) та п.1 Постанови НБУ "Про встановлення граничної суми готівкого розрахунку" від 09.02.2005 року №32, зокрема, СВАТ "Славутич" за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року перевищено готівкові розрахунки з фізичними особами-підприємцями по касі та через підзвітну особу понад установлену граничну суму, протягом одного дня за одним платіжним документом в розмірі 46496,91 грн.

Згідно п.2.3. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні" гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем)  протягом  одного дня  за  одним  або кількома платіжними документами встановлюється відповідною  постановою  Правління  Національного  банку  України. Платежі  понад  зазначену  граничну  суму  проводяться  виключно в безготівковій формі.  Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями)  понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення  встановленої  суми  розрахунково додаються  до  фактичних  залишків  готівки  в  касі на кінець дня платника готівки одноразово в день  здійснення  цієї  операції,  з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Пунктом 1 Постанови НБУ "Про встановлення граничної суми готівкого розрахунку" від 09.02.2005 року №32 встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця)  з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10000,00 грн.

Під час проведення перевірки Іллінецькою МДПІ встановлено, що СВАТ "Славутич" здійснювало готівкові розрахунки з іншими підприємцями понад встановлену граничну суму (10000,00 грн.), а саме:

- проведено розрахунки працівником товариства  ОСОБА_4 за рахунок підзвітних коштів в сумі 30000,00 грн. (видатковий касовий ордер від 22.05.2008 року №120) з СПД-ФО ОСОБА_5 за прес;

- проведено розрахунки працівником товариства  ОСОБА_4 за рахунок підзвітних коштів в сумі 30000,00 грн. (видатковий касовий ордер від 23.05.2008 року №122) з СПД-ФО ОСОБА_5 за прес;

- видано з каси товариства готівкові кошти в сумі 20440,00 грн. СПД - ФО ОСОБА_6 по видатковому касовому ордеру від 23.10.2008 року №471 в рахунок погашення заборгованості за збирання силосу.

Згідно  з наказом СВАТ "Славутич" від 26.12.2005 року №61 ліміт каси підприємства на 2008 рік затверджений в сумі 2350,00 грн. Перевіркою встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі в сумі 46496,91 грн.: за 22.05.2008 року - в сумі 18141,98 грн., за 23.05.2008 року - в сумі 18592,98 грн., за 23.10.2008 року - в сумі 9761,95 грн.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб"єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у подвійному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та у розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюється органами державної податкової служби (ст.ст. 2,3 Указу).

Враховуючи встановлене порушення, Іллінецькою МДПІ на підставі матеріалів перевірки, а також з урахуванням ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" прийнято відносно СВАТ "Славутич" рішення від 24.12.2009 року №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 92993,82 грн. (46496,91грн.* 2).

Однак позивач не погоджується із даним рішенням, оскільки вважає, що Іллінецькою МДПІ  застосовані до  СВАТ "Славутич" адміністративно-господарські санкції, а тому при  прийнятті рішення суб"єктом владних повноважень не враховано положення ст.250 ГК України, якою встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Враховуючи вказане, СВАТ "Славутич" вважає, що відповідачем строки застосування штрафних санкцій пропущені, а відтак і рішення є нечинним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в свою чергу вважає, що застосовані до відповідача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими у розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 238 ГК України вставнолено, що за порушення встановленими законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб"єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб"єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено перелік адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади або органи місцевого самоврядування можуть застосовувати до суб"єктів господарювання.

Таким чином, виходячи з наведеного, основними ознаками адміністративно-господарських санкцій є наявність однієї із сторін органів державної влади або органів місцевого самоврядування та складання відносин у сфері господарювання.

В даному випадку ці 2 ознаки наявні - відносини склаадються у сфері господарювання, Іллінецька МДПІ є органом державної влади.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляду штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.238, 239 ГК України, а отже, повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через 1 рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення 1 року з дня його вчинення є неправомірним.

Перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі відбулось 22.05.2008 року, 23.05.2008 року та 23.10.2008 року. Отже, адміністративно-господарські санкції у кожному з трьох випадків повинні були застосовуватись відповідно не пізніше 22.05.2009 року, 23.05.2009 року та 23.10.2009 року.

Рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 92993,82 грн. винесено 24.12.2009 року, тобто після закінчення 1 року з дня вчинення порушень, а відтак є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При цьому варто відзначити, що представником відповідача, на якого ч.2 ст. 71 КАС України покладений обов"язок доведеності правомірності винесення ним рішення, при доказуванні обставин по справі не наведено переконливої законодавчо обгрунтованої аргументації в спростування позиції позивача по справі. Натомість, представником позивача надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування в даному випадку неправомірності дій Іллінецької МДПІ при винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 92993,82 грн.

Згідно ч.1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області від 24.12.2009 року №0000412320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 92993,82 грн. (дев"яносто дві тисячі дев"ятсот дев"яносто три гривні вісімдесят дві копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   07.06.10  

Суддя          Гонтарук Віктор Миколайович

02.06.2010