Постанова

від 30.08.2021 по справі 200/10538/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року справа №200/10538/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року (головуючий суддя І інстанції - Загацька Т.В.), складену в повному обсязі в м. Слов`янськ Донецької області 08 квітня 2021 року у справі № 200/10538/18-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства Новодонецьксервіс , про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Новодонецької селищної ради про визнання протиправним та нечинним рішення виконкому від 13 червня 2018 року №51 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке", зобов`язання уповноважену особу Новодонецької селищної ради невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданнях, в яких було офіційно оприлюднено оскаржуваний нормативно-правовий акт, після набрання постановою законної сили.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №51 від 13 червня 2018 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт. Новодонецьке", з моменту набрання рішенням суду законної сили. Зобов`язано виконавчий комітет Новодонецької селищної ради опублікувати резолютивну частину даного рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №51 від 13 червня 2018 року, після набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року касаційну скаргу виконавчого комітету Новодонецької селищної ради задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №826/6973/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В постанові Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність вказаного рішення, оскільки відповідачем було порушено процедуру його прийняття. Також, за висновками судів, відповідачем не надано доказів до суду обґрунтованості тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території саме в тих розмірах, які вказані у додатках до спірного рішення: яким чином вони розраховані, які саме показники та чинники приймалися відповідачем та третьою особою до уваги при розрахунку наведених тарифів, і т.ін.

У зв`язку із введенням в дію з 10 червня 2018 року Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" суттєво змінено систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг та визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг і такої послуги, як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачено. Натомість визначено послугу з управління багатоквартирним будинком, яка визначається за згодою сторін.

Верховним Судом вказано, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи Закону №2189-VIII та не досліджено чи мав повноваження виконавчий комітет станом на 10 червня 2018 року встановлювати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з урахуванням змін до законодавства, що зазначені вище.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним рішення виконкому від 13 червня 2018 року №51 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке". Зобов`язано виконавчий комітет Новодонецької селищної ради опублікувати резолютивну частину даного рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №51 від 13 червня 2018 року, після набрання рішенням суду законної сили (а.с. 49-52 т.5)

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент прийняття спірного рішення послуга на управління багатоквартирним будинком не була визначена тому відповідач мав повноваження встановлювати тарифи/ціни на комунальні послуги. (а.с. 55-60 т.5).

Позивач, представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

05 серпня 2021 року від позивача до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 13 червня 2018 року виконавчим комітетом Новодонецької селищної ради прийнято рішення №51 про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке (т. 1 а.с. 49-50).

Додатками до цього рішення є: тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій житлового фонду смт Новодонецьке; перелік та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виконують підприємства з експлуатації та обслуговування житла в межах встановлених тарифів; перелік робіт, що виконуються за рахунок коштів мешканців квартир та положення про проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у разі ненадання або надання не в повному обсязі (т.1 а.с. 51-59).

Спірне рішення прийнято на підставі пояснювальної записки КП "Новодонецьксервіс" про намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (т. 2 а.с. 136-138).

Тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій визначені окремо за кожним будинком залежно від запланованого обсягу, періодичності робіт і технічних характеристик будинку та розраховані КП "Новодонецьксервіс" на підставі актів огляду прибудинкової території та технічних паспортів на квартири (т. 2 а.с. 169-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 2-14).

02 квітня 2018 року між КП "Новодонецьксервіс" (Балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір № 08-04/2018 про надання послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій, предметом якого є тимчасова (на час проведення конкурсу) передача Балансоутримувачем Виконавцю функції з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг, перелік і вартість яких затверджено рішенням виконкому Новодонецької селищної ради від 21 грудня 2011 року №146 "Про користування тарифами на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке, затверджених рішенням Добропільської міської ради від 09 квітня 2008 року №270. Вартість послуг виконавця: грошові кошти від квартиронаймачів, власників квартир за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, оплата експлуатаційних витрат орендарями та власниками нежитлових приміщень. Договір діє до 01 квітня 2021 року (т. 2 а.с. 161-162).

Розпорядження Новодонецького селищного голови від 10 квітня 2018 року №35-Од "Про внесення доповнень до розпорядження селищного голови від 15 грудня 2017 року №96-Од", до розпорядження від 15 грудня 2017 року №96-Од внесено зміни в частині доповнення проектом рішення виконавчого комітету Новодонецької сільської ради "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", ціллю прийняття проекту є встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, строк підготовки проєкту - ІІ-ІІІ квартал 2018 року (т. 1 а.с. 103 - 104).

Вказані зміни опубліковані у Добропільській міськрайонній газеті "Новий шлях" за 12 квітня 2018 року №15 (11088) (а.с. 105), та на сайті Добропільської міської ради (скріншот веб-сайту, т. 1 а.с. 110).

Згідно з листом комунального підприємства "Новодонецьксервіс" від 13 квітня 2018 року №01-10/36/1 (т. 1 а.с. 106), останнім здійснені розрахунки витрат на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо за кожним будинком, і направлено на розгляд до міського голови, та 05 квітня 2018 року на дошках оголошень смт.Новодонецьке було розміщено повідомлення про намір здійснити зміну тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке.

До листа доданий аналіз регуляторного впливу проекту рішення виконкому Новодонецької селищної ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке", у якому зазначено, що рівень діючих тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій нижчий від економічно обґрунтованих витрат на їх надання і не забезпечує покриття фактичних витрат на цю послугу. Зазначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує місцевого регулювання (т. 1 а.с. 107-109).

19 квітня 2018 року в Добропільській міськрайонній газеті "Новий шлях" №16 (11089) (т. 1 а.с. 119-120) відповідачем опубліковано проект рішення "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт Новодонецьке", разом з аналізом регуляторного впливу проекту рішення виконкому Новодонецької селищної ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій смт Новодонецьке", виготовленим КП "Новодонецьксервіс".

Додатково у вказаній газеті також було зазначено про те, що зауваження та пропозиції щодо проекту вказаного рішення приймаються за адресою: 85010, смт.Новодонецьке, м.Добропілля, Донецької обл., вул. Благовісна, 3.

Відповідачем опубліковано рішення від 13 червня 2018 року №51 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт. Новодонецьке" в Добропільській міськрайонній газеті "Новий шлях" від 26 квітня 2018 року №17 (т. 1 а.с. 121-122).

Додатково наведене рішення також опубліковане на сайті Добропільської міської ради (скріншот веб-сайту, т. 1 а.с. 123-124).

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що приписами Закону №2189-VIII відповідач не мав повноваження станом на 13.06.2018 року встановлювати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з урахуванням змін до законодавства, що зазначені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції та надаючи оцінку спірним правовідносинам, вважає за необхідне зазначити про наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування (далі - Закон №280/97-ВР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підпункту 2 пункту а частини першої статті 28 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Частиною шостою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" №1875 - IV від 24 червня 2004 року (далі - Закон №1875 - IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також вказані правовідносини регулюються Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII Про житлово-комунальні послуги (далі Закон №2189-VIII), який набрав чинності 10.12.2017 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2189-VIII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону №2189-VIII "державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах:

1) забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів;

2) створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій;

3) забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг;

4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;

5) забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо;

6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Предметом оскарження у цій справі є рішення виконкому від 13.06.2018 року №51 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт Новодонецьке".

Як вбачається з матеріалів справи, спірним рішенням встановлено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій житлового фонду смт Новодонецьке, згідно додатку 1; встановлено перелік та періодичність робіт, що виконуються підприємствами, які надають послуги з утримання житлового фонду, згідно додатку 2; встановлено перелік робіт, що виконуються за рахунок коштів мешканців квартир та положення про проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у разі ненадання або надання не в повному обсязі, згідно додатку 4.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні формуються та встановлюються на підставі вимог чинного законодавства та нормативно-правової бази.

10 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон №2189-VIII).

Пунктом 1 Розділу VI Перехідних положень Закону №2189-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 травня 2019 року, крім:

статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 01 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону №2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею 5 №2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Тобто із введенням в дію з 10 червня 2018 року Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" суттєво змінено систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг та визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг і такої послуги, як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачено. Натомість визначено послугу з управління багатоквартирним будинком, яка визначається за згодою сторін.

Отже, за приписами Закону №2189-VIII відповідач не мав повноваження станом на 13 червня 2018 року встановлювати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з урахуванням змін до законодавства, що зазначені вище.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення від 13 червня 2018 року №51 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій смт.Новодонецьке" не відповідає нормам матеріального права, а тому позов слід задовольнити і визнати протиправним та нечинним дане рішення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданнях, в яких було офіційно оприлюднено оскаржуваний нормативно-правовий акт, після набрання постановою законної сили також підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За змістом статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Донецького окружного адміністративного суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 283, 311, 315, 316, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду 30 березня 2021 року по справі № 200/10538/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв