Рішення

від 30.08.2021 по справі 263/5094/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/5094/20

Провадження №2/263/282/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 cерпня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваль О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Маріупольська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача 334389,09 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

В мотивування позову зазначало, що 31 травня 2013 року позивач набула право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2491,5 кв.м., що складає 42/100 частин комплексу та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з нежитлових будівель літ. П-1, О-1, М-1, Л-1, прибудова Н-1, яким згодом надано поштову адресу : АДРЕСА_1 .

23.03.2019 відповідач разом з іншими співвласниками нерухомого майна уклала договір про поділ нерухомого майна, внаслідок чого набула право власності на окреме нерухоме майно: нежитлові будівлі літ. П-1, О-1, М-1, Л-1, прибудова Н-1 загальною площею 2491,5 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, на якій розташовані вказані будівлі належать до комунальної власності позивача. Рішенням позивача від 10.04.2014 № 6/40-4573 затверджено проєкт землеустрою по відведенню земельної ділянки по АДРЕСА_1 та надано із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років, площею 0,4831 га та зобов`язано відповідача звернутися до компетентних органів для укладення договору оренди. Однак, вказані дії відповідач не здійснила.

В червні 2019 року відповідач повторно звернулась до позивача із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної ділянки для передачі її в оренду. Позивачем було прийнято рішення від 05.09.2019 №7/44-4350 Про повторний розгляд заяви громадянки ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . На момент подачі позову між сторонами договір оренди не укладено. Відповідач не набула права користування спірною земельною ділянкою, не сплачує орендну плату позивачу, тобто зберігає майно, у виді грошових коштів за орендну плату, без достатніх правових підстав.

Відповідач правомірно володіє нежитловою будівлею, розташованій на спірній земельній ділянці. Проте відповідне право щодо земельної вказаної ділянки за цією ж адресою за відповідачем не зареєстроване, хоча використовується, орендна плата не сплачується.

Адвокат Гуртовий М.Б., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся до суду з поясненнями, в яких зазначав, що позов безпідставний та задоволенню не підлягає. Розрахунок розміру плати за використання земельної ділянки здійснено комісією, виходячи з площі земельної ділянки 0,4831 га, але фактично відповідач користувалась земельною ділянкою в межах об`єктів нерухомого майна площею 0,2491 га. Позивач не надавав доказів щодо розміру земельної ділянки, яка використовується.

Матеріали справи не містять витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є обов`язковим для визначення орендної плати. Натомість позивач здійснив розрахунок орендної плати на підставі листа відповідного відділу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

При визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем неправильно визначено коефіцієнт у розмірі 3%, оскільки рішенням Маріупольської міської ради від 10.07.2014 №6/40-4573 визначене цільове призначення спірної земельної ділянки, як землі промисловості з Кф=1,2. Наявність або відсутність коду Класифікації видів цільового призначення для спірної земельної ділянки, не залежало і не залежить від дій відповідача або орендарів нерухомого майна.

Позивачем не надано доказів ухилення відповідачем від укладення договору оренди або перешкоджання отримати доходи від оренди спірної земельної ділянки.

Позивач стала власником визначеного нерухомого майна лише 25.03.2019, до цього часу визначене нерухоме майно перебувало у спільній частковій власності.

Вказане нерухоме майно передавалось в оренду 15.10.2016 ФОП ОСОБА_2 , вказаний договір діяв до 15.07.2019 та передбачав обов`язок орендаря укласти договір оренди на земельну ділянку.

01.08.2019 визначене нерухоме майно передано в оренду ФОП ОСОБА_3 строком до 01.08.2021. вказаний договір також передбачав обов`язок орендаря укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідач, зважаючи на вказані договори оренди нерухомого майна та встановлені ним обов`язки орендарів укласти договір оренди земельної ділянки, просив замінити її як первісного відповідача -належними відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Маріупольська міська рада звернулась до суду із заявою, в якій просило позовну заяву задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач заперечував проти заміни первісного відповідача, оскільки нерухоме майно ( АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_1 , а тому саме вона отримала право користування спірною земельною ділянкою разом із отриманням права власності на визначене нерухоме майно, відповідно саме у неї виникає обов`язок щодо оплати за користування землею. Крім того, саме відповідач зверталась до позивача із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою спірної земельної ділянки, а згодом декілька разів із заявами про затвердження проєкту землеустрою.

Щодо розміру земельної ділянки, якою користується відповідач, Маріупольська міська рада зазначила, що відповідач зверталась до позивача з вимогою надати їй у користування саме 0,4831 га спірної земельної ділянки.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради.

Період, за який заявлені грошові вимоги позивачем зі стягнення орендної плати з відповідача, стосуються 2017, 2018, 2019 років, розрахунок здійснено відповідно до рішень міської ради за відповідний період.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання.

Сторони звернулись до суду із заявою про розгляд справ за їх відсутності.

Сторони у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив обставини справи та дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 25.03.2019 ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлова будівля літ. П-1, нежитлова будівля літ. О-1, нежитлова будівля літ. М-1, нежитлова будівля літ. Л-1, прибудова літ. Н-1, загальною площею 2491,5 га, що складало 42/100 частки. До цього ОСОБА_4 була власником 42/100 частки вказаного приміщення на праві спільної часткової власності з 2013 року на підставі договору купівлі-продажу.

Аналогічну інформацію містить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 207158608 від 21.04.2020.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 15-10-16 від 15.10.2016 фізична особа громадянка України ОСОБА_1 передала, а ФОП ОСОБА_2 прийняв у тимчасове користування приміщення складу та офісу площею 2491 кв.м., розташоване у будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Орендар зобов`язується укласти договір оренди на земельну ділянку органами місцевого самоврядування на якої розташовано об`єкт оренди, сплачувати за оренду земельної ділянки (пп.Л п. 3.3. договору).

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №01/08 від 01.08.2019 фізична особа громадянка України ОСОБА_1 передала, а ФОП ОСОБА_3 прийняв у тимчасове користування приміщення складу та офісу площею 2491,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Орендар зобов`язується укласти договір оренди на земельну ділянку органами місцевого самоврядування на якої розташовано об`єкт оренди, сплачувати за оренду земельної ділянки (пп.Л п. 3.3. договору).

Рішенням Маріупольської міської ради від 28.11.2018 №104 існуючий об`єкт нерухомості: нежитловим будівлям комплексу (42/100) по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , визначити за адресою:

АДРЕСА_1 до довідки Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.04.2020 земельна ділянка 1412336300:01:013:0081 для обслуговування нежилих приміщень - склад, офіс, майстерні, комунальної власності, площею 0,4831 га по АДРЕСА_1 не містить обмежень у використанні земельної ділянки.

Рішенням Маріупольської міської ради від 10.07.2014 №6/40-4573 затверджено проєкт землеустрою по відводу та вирішено надати із земель житлової та громадської забудови в оренду на 10 років земельну ділянку (14123363:01:013:0081) площею 0,4831 газ розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для експлуатації основних, підсобних та допоміжних побудов та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості (обслуговування нежитлових приміщень - склад, офіс, майстерні) по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_5 . Земельну ділянку площею 0,4831 га по АДРЕСА_1 враховувати як землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення. Також покладено обов`язок на ОСОБА_1 щодо подання заявки про оформлення проєкту договору оренди вказаної земельної ділянки протягом трьох місяців, укладення оформити правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку та після укладення договору оренди протягом 30 днів заплатити в бюджет орендну плату за земельну ділянку за період з прийняття рішення до дня реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Маріупольської міської ради від 05.09.2019 №7/44-4350 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4831 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлових приміщень - склад, офіс, майстерні) по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_5 . Термін дії рішення спливає через 12 місяців.

Матеріали справи не містять інформації про укладення договору оренди спірної земельної ділянки між сторонами. Крім того, сторони підтвердили у своїх поясненнях факт того, що такий договір між ними не укладався, що на виконання ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, відповідач правомірно володіє нерухомим майном нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться на спірній земельній ділянці. З моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речові права відповідачем на земельні ділянки не зареєстровано.

Згідно з положеннями частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме отримання відповідачем у власність нежитлових приміщень на підставі договорів купівлі-продажу та поділу нерухомого майна, які безпосередньо пов`язані із земельними ділянками.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Таким чином, речові права відповідача на земельні ділянки не реєструвались, вона не набула належних прав власності або користування щодо земельних ділянок, а тому використовує земельні ділянки без достатніх правових підстав.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельними ділянками, на якій ці об`єкти розміщені.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

З огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Таким чином, правова підстава для набуття (збереження) майна - земельних ділянок на АДРЕСА_1 у відповідача відсутня, у Маріупольської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Визнаючи розмір коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет суд приймає розрахунок позивача, вважаючи його обґрунтованим з огляду на таке.

Рішенням Маріупольської міської ради від 18.07.2018 № 318 створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад, затверджено Положення про порядок з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, форму повідомлення, форму акту з визначення обсягу збитків.

Рішенням Маріупольської міської ради від 30.01.2020 №18, зокрема, затверджено акт про визначення обсягу збитків №№ 1 - від 05.11.2019.

Актом №1 про визначення обсягу збитків від 05.11.2019 встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 в в Центральному районі міста (1412336300:01:013:0081) площею 0,4831 га.

Відповідно до даних публічної кадастрової карти України цільове призначення вказаної земельної ділянки - для обслуговування нежилих приміщень - склад, офіс, майстерні.

Згідно з додатком 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 та враховуючи зміни до Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, то коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) з 01.01.2017 по 16.07.2018 застосовується із значенням 2,0; з 17.07.2018 застосовується із значенням 3,0.

Нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. складає з Кф=2,0 станом на 2017 рік, 01.01.2018-16.07.2018 складає 524,22 грн, з 17.07.2018 - 786,32 грн, на 2019 рік - 1366,55 грн.

Розрахунок збитків у розмір 334389,09 гривень:

За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (524,22*4831*3%)/365*365=75975,20 грн;

За період з 01.01.2018 по 16.07.2018 (524,22*4831*3%)/365*197=41005,80 грн;

За період з 17.07.2018 по 31.12.2018 (786,32*4831*3%)/365*168=52453,45 грн;

За період з 01.01.2019 по 31.10.2019 (1366,55*4831*3%)/365*304=164954,64 грн.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Донецькій області нормативно грошова оцінка земельні ділянка по АДРЕСА_1 станом на 01.01.2017, на 01.01.2018 з Кф=1,2 складає 1519494,43 грн, станом на 01.01.2019 з Кф=1,2 - 2640720,02 грн.

Рішенням Маріупольської міської ради від 23.12.2016 №7/14-1120, зокрема затверджено розмір орендної плати за землю в м. Маріуполі. Вказані ставки передбачають такі цільові призначення земельної ділянки: індивідуальне садівництво, городництво, будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, колективне гаражне будівництво, інші випадки. Ставка орендної плати за інші випадки встановлено 3%.

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.12.2017 №7/25-2387 подовжено на 2018 рік строк дії рішення Маріупольської міської ради 23.12.2016 №7/14-1120.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.06.2018 установлено розмір орендної плати земельної ділянки на 2019 рік для земель житлової, громадської забудови та земель промисловості - 3% від нормативної оцінки земельної ділянки.

Маріупольська міська рада 22.10.2019 листом запрошувала відповідача на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на 05.11.2019 з15-00 год до 16-30 год. Вказаний лист відповідач отримала 25.11.2019 за довіреністю.

06.02.2020 Маріупольська міська рада повідомила відповідача про визначення збитків власнику землі від 05.11.2019, які затверджені рішенням виконавчого комітету від 30.01.2020 №18, запропоновано добровільне відшкодування. Вказане повідомлення відповідач отримала 07.03.2020.

Розраховуючи розмір безпідставно набутих коштів, суд приймає до уваги інформацію, надану ГУ Держгеокадастру в Донецькій області щодо оцінки спірної земельної ділянки з огляду на таке.

Розмір суми коштів, заявлений до стягнення у цій справі, дорівнює розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. Положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Жодним нормативним актом не визначено, що виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути проведено розрахунок безпідставно збережених коштів, що є предметом спору у справі.

Вказане спростовує твердження відповідача, що проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов`язковою умовою для визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Такі висновки узгоджуються в практикою ВС, викладеної у постанові від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19.

Між тим, відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення(ч. 2,3 ст. 267 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив позов пощтою 23.04.2020, а його позовні вимоги стосуються 2017-2019 років.

Таким чином, враховуючи дату звернення до суду із позовом та період, за який позивач просить стягнути завдані збитки, а також зважаючи на визначений законодавством загальний строк позовної давності, позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення збитків за період з 01.01.2017 по 22.04.2017.

Посилання позивача на продовження строку позовної давності на підставі Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) є необґрунтованими, з огляду на те, що крайнім строком подачі позову (в межах позовних вимог) є 01.01.2020. Карантин введено з 12 березня 2020 року постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211. Отже, позивачем пропущено строк позовної давності ще до введення карантину, а тому строк позовної давності не продовжуються на строк дії карантину.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню безпідставно набуті кошти за період з 23.04.2017 по 31.10.2019 (в межах позовних вимог) у розмірі 311073,9 гривень, виходячи з такого розрахунку:

253 (кількість днів) * 208,15 грн (вартість орендної плати в день) = 52661,95 грн за 2017 рік;

197 днів * 208,15 грн/день = 41005,55 за період 01.01.2018-16.07.2018,

168 днів * 312,22 грн/день = 52452,96 за період 17.07.2018 - 31.12.2018,

304 дні * 542,61 грн/день = 164953,44 за період 01.01.2019 - 31.10.2019.

При визначенні розміру орендної плати суд погоджується з доводами позивач щодо визначення її у розмірі 3 % від нормативної оцінки земельної ділянки. Доводи відповідача щодо призначення земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за спірний період не знаходять свого підтвердження, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки змінено лише 19.10.2020.

Так, рішенням Маріупольської міської ради від 19.10.2020 №7/58-5803 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення та надано із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду строком на 10 років земельну ділянку (1412336300:01:013:0081) площею 0,4831 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування належних приміщень - склад, офіс, майстерні) по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене та на часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. ст.11-13, 229, 235, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради 311073 (триста одинадцять тисяч сімдесят три) гривні 90 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської у відшкодування судового збору 4664 гривень 74 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

Позивач: Маріупольська міська рада, місцезнаходження - пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 33852448.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Д.В. Киян