Ухвала

від 27.08.2021 по справі 334/4952/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 27.08.2021

Справа № 334/4952/14-ц

Провадження № 6/334/247/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді: Добрєва М.В., за участю: секретаря судового засідання - Череп М.О., розглянув справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмежною відповідальністю Зеніт , Товариство з обмеженою відповідальністю Основа Консалтинг , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначено, що 26.09.2014 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя було ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 334/4952/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Зенит про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, яким: солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Зенит на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк заборгованість за кредитними договорами у сумі 9 928 469,97 грн., а також судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

На підставі виконавчого листа № 334/4952/14-ц від 10.02.2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Косіновим І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48933211.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2017 року заочне рішення Ленінського районного суду від 26 вересня 2014 року скасовано. Провадження у справі № 334/4952/14-ц закрито.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цією заявою.

Заявник у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, доводи, наведені в обґрунтування заяви підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ТОВ Основа Консалтинг у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлений, направив до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, доводи заяви підтримав.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлений.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доданими до заяви документами, вважає заяву законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 334/4952/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Зенит про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, яким: солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Зенит на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк заборгованість за кредитними договорами у сумі 9 928 469,97 грн., а також судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2017 року заочне рішення Ленінського районного суду від 26 вересня 2014 року скасовано.

Провадження у справі № 334/4952/14-ц закрито.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч.1,2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально-правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено наявність матеріально-правових підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню визначених ст. 432 ЦПК України.

Керуючись, ст. ст.353,432 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 334/4952/14-ц від 10 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ТОВ Зенит ЄДРПОУ 20475550 заборгованості за кредитними договорами на суму 9 928 469,97 грн., а також судового збору у розмірі 3654,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду області через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Добрєв М. В.