Рішення

від 30.08.2021 по справі 371/1562/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.08.2021 Єдиний унікальний № 371/1562/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/1562/19

Провадження № 2/371/11/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, про визнання державного акту на право приватної власності недійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина.

За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, за яким вона заповіла позивачу земельну ділянку площею 4,19 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Будучи спадкоємцем померлої за заповітом, у строки, передбачені статтею 1270 ЦК України, він подав заяву до Миронівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проте, має труднощі в ориманні свідоцтва про право на спадщину, оскільки в заповіті спадковим майном було зазначено земельну ділянку розміром 4.19 га, що становило середній розмір земельної частки (паю) по Шандрівській сільській раді. Фактично ж спадкуванню належить земельна ділянка площею 3,96 га, на яку було видано державний акт про право власності та оригінал якого було в подальшому втрачено.

Саме на вказану земельну ділянку, відповідно до даних відповіді відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09 грудня 2019 року № 29-10-0.31 - 166/113-19, ОСОБА_4 отримала сертифікат на земельну частку (пай) серії КВ № 0254154, про що у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснено реєстровий запис за № 7989 від 20 травня 1997 року. Середній розмір земельної частки (паю) по Шандрівській сільській раді Миронівського району Київської області складає 4,19 в умовних кадастрових гектарах.

В подальшому на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії КВ № 0254154 був виготовлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-КВ № 050529 від 22 травня 2002 року на ім?я ОСОБА_4 площею 3,96 га, в межах згідно з планом на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 8 пай 191.

Оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії 11 -КВ № 050529 на ім?я ОСОБА_3 був втрачений за невідомих обставин, про що розміщено відповідне оголошення в газеті Миронівський Край від 27 червня 2019 року №26 (10019).

В зв?язку з цим, будучи спадкоємцем за заповітом, не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Миронівська районна державна нотаріальна контора Київської області листом від 12 жовтня 2018 року № 1224/02-14 повідомила його про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку в зв?язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3217107782019 земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3222988400:04:001:0075.

Земельна ділянка, яку заповітом ОСОБА_3 заповіла йому, з зазначеним розміром 4.19 га, який є середнім розміром земельної частки (паю) по Шандрівській сільській раді Миронівського району Київської області, фактично є земельною ділянкою на яку в подальшому видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-КВ № 050529 на ім?я ОСОБА_4 .

Таким чином, вважає себе спадкоємцем земельної ділянки площею 3,96 га, в межах згідно з планом на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 8 пай 191, на яку в подальшому було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-КВ № 050529 на ім?я ОСОБА_3 . У зв?язку із втратою оригіналу вказаного державного акту про право власності на зазначену земельну ділянку має труднощі з оформленням спадщини, в зв?язку з чим змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії 11-КВ № 050529, виданий 22 травня 2002 року Шандрівською сільською радою Миронівського району Київської області ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,96 га, в межах згідно з планом на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 8 пай 191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Визнати за ним право на земельну ділянку площею 3,96 га, в межах згідно з планом на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 8 пай 191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222988400:04:001:0075 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 24 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку позовного провадження.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 04 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2020 року за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі у зв?язку з із смертю позивача до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача поновлено провадження у справі, залучено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним педставником якого є ОСОБА_7 , до участі у цивільній справі як правонаступника позивача.

Аргументи учасників справи

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує.

15 січня 2020 року від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на позов.

Заперечуючи проти позовних вимог в повному обсязі, представник зазначив, що до 01 січня 2013 року територіальні органи Держземагентства України здійснювали свої повноваження у сфері державної реєстрації, видачі державних актів чи скасування їх державної реєстрації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021. З 01 січня 2013 року набув чинності Закон України Про державний земельний кадастр , постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , згідно з якими повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів, видачі державних актів чи скасування їх державної реєстрації на право власності на земльну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою з 01 січня 2013 року припинилося, постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 втратила чинність. Іншого порядку державної реєстрації, видачі державних актів чи сккасування їх державної реєстрації законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно - правовими актами, не встановлювалось.

З 01 січня 2013 року посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону Уркраїни Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З огляду на наведене, вважає, що права позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не порушувались.

Інші відповідачі відзиву на позов не подали.

В судове засідання представники відповідачів не з?явилися, про день та час розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шандра Миронівського району померла ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 2016 року виконкомом Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області (а.с.71).

ОСОБА_2 , що був первісним позивачем по даній справі, був сином померлої ОСОБА_3 , про що свідчать дані свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

Факт зміни прізвища померлої з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 внаслідок укладення шлюбу 06 серпня 1977 року та зміни її прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 після розірвання шлюбу підтверджується даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 10 червня 1998 року, виданого Хмільницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану відповідно до якого після укладення шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с. 66); свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 30 листопада 2000 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Миронівського районного управління юстиції та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00017563267 від 20 січня 2017 року, відповідно до якого після розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с.67, 69).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла своєму синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , квартиру під номером АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 4.19 га, що знаходиться в селі Шандра Миронівського району Київської області. Заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Миронівської районного нотаріального округу 18 квітня 2011 року (за реєстровим номером 732).

20 січня 2017 року ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 , подав до Миронівської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини за № 42. На підставі вказаної заяви державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори відкрито спадкову справу за № 17/2017.

Вказані обставини підтверджуються даними Інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 46482378 від 20 січня 2017 року про реєстрацію заповіту ОСОБА_3 (а.с.73), Витягу про реєстрацію зі Спадкового реєстру № 46484553 від 20 січня 2017 року про реєстрацію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за № 60127175 (номер у нотаріуса 17/2017) (а.с.75), довідки № 375/02-14, виданої 05 квітня 2017 року Миронівською районною державною нотаріальною конторою, відповідно до якої ОСОБА_2 дійсно 20 січня 2017 року подав заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 87).

Відповідно до даних повідомлення Відділу у Миронівському районі Головного управління держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.31-166/113-19 від 09 грудня 2019 року, ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0254154, зареєстрований 20 травня 1997 року за № 7989 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Миронівською райдержадміністрацією КСП імені Шевченка села Шандра. Середній розмір земельної частки (паю) по Шандрівській сільській раді складає 4.19 в умовно - кадастрових одиницях (а.с. 24).

На вказану земельну ділянку була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевосці), земельна ділянка площею 3.9600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва була сформована, їй присвоєно кадастровий номер 3222988400:04:001:0075, здійснено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, 22 травня 2002 рокуна ім?я ОСОБА_4 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 050529, проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Вказані обставини підтверджуються даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3217107782019 від 19 листопада 2019 року (а.с. 20), рішення Шандрівської сільської ради Миронівського району № 93-ХХ-ХХІІІ від 17 грудня 2001 року Про відведення в натурі земельних ділянок та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю , додатком до якого є список громадян, яким винесено в натурі (на місцевосці) земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв) із земель колективної власності де під номером 100 значиться ОСОБА_4 (дп № 8, номер ділянки 191, площа 3,96 га), та списку жителів села Шандра на виготовлення державних актів (ділянка 8), в якому значиться ОСОБА_4 (пай 191, площею 3.96 га) (а.с. 26-30).

Відповідно до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 85117518 від 14 квітня 2017 року, за ОСОБА_3 05 липня 2016 року зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222988400:04:001:0075, площею 3.96 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області (підстава виникнення права власності державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-КВ № 050529 виданий Шандрівською сільською радою 22 травня 2002 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 963193632229, номер запису про право власності 15242091).

21 червня 2019 року ОСОБА_2 через свого повноважного представника ОСОБА_12 звернувся до Миронівської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована на території Шандрівської сільської ради Миронівського району призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 107).

Повідомленням державного нотаріуса Миронівської районної державної нотаріальної контори № 081/02-14 від 21 червня 2019 року у видачі свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку було відмовлено в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, що розташована на території Шандрівської сільської ради (а.с.116).

ІНФОРМАЦІЯ_4 первинний позивач по справі ОСОБА_2 помер в місті Барлін Федеративної Республіки Німеччина, про що органом реєстрації Берлін - Райніккендорф зроблено актовий запис № S 100/2020.

Вказана обставина підтверджується даними міжнародного свідоцтва про смерть виданого 23 січня 2020 року та апостильованого відповідно до Гаагської конвенції від 05 жовтня 1961 року (а.с. 132).

Після смерті ОСОБА_2 Миронівською районною державною нотаріальною конторою Київської області було зареєстровано спадкову справу № 65478219 (номер у нотаріуса 21/2020), що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі № 59333486 від 07 лютого 2020 року (а.с. 171).

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом є його малолітній син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинний зв`язок з померлим ОСОБА_2 підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Слобідською сільською радою Тисменецького району Івано - Франківської області (а.с.165).

07 лютого 2020 року законним представником малолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_7 до Миронівської районної державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 161).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею визначено загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів.

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов?язки, що нерозривно пов?язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об?єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов?язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_2 , який був спадкоємцем за заповітом, у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , а тому вважається таким, що прийняв спадщину після її смерті. Проте в з?язку з неточностями в заповіті щодо даних земельної ділянки, що зазначена в заповіті ОСОБА_3 , мав труднощі з оформленням права власності на вказану земельну ділянку. Не закінчив оформлення спадкових прав у зв?язку зі смертю.

Малолітній ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , є таким, що спадщину після смерті батька прийняв, а тому до складу спадщини після смерті батька, входить майнове право на земельну ділянку, на яку не одержав свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 .

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Позивач має перешкоди у оформленні спадкових прав.

Згідно з пунктами 4.12,4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Заповітом, відповідно до положень статті 1233 ЦК України, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 4.19 га, що знаходиться в селі Шандра Миронівського району Київської області.

Відповідно до повідомлення державного нотаріуса № 681/02-14 від 21 червня 2019 року, нотаріус позбавлений можливості видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована на території Шандрівської сільської ради з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в зв?язку з непред?явленням правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку.

Судом встановлено, що перешкодою для ОСОБА_2 в оформленні ним спадкових прав стала відсутність в заповіті реквізитів земельної ділянки, які дали б можливість нотаріусу ідентифікувати вказану земельну ділянку та видати свідоцтво про право власності позивачу на успадковану земельну ділянку.

Разом з тим, за наявними у справі письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 в селі Шандра Миронівського райлону Київської області було надано земельну частку (пай) на яку нею був отриманий сертифікат КВ № 0254154. На момент виділення земельної частки (паю) середній розмір земельної частки (паю) по Шандрівській сільській раді становив 4.19 в умовних кадастрових одиницях .

Як вбачається із списку громадян, яким винесено в натурі (на місцевосці) земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв), який є додатком до рішення Шандрівської сільської ради № 93 від 17 грудня 2001 року про відведення в натурі земельних ділянок та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю , ОСОБА_4 винесено в натурі (на місцевосці) земельну частку (пай) площею згідно схеми поділу 3,96 га (АДРЕСА_3 ) та за затвердженим Шандрівською сільською радою списком на вказану земельну ділянку (АДРЕСА_3 ) 22 травня 2002 року було видано державний акт серії ІІ-КВ № 050529.

Таким чином, за своїм змістом розпорядження спадкодавці ОСОБА_3 в заповіті було спрямоване на те, щоб заповісти ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку в подальшому було видано державний акт та зареєстроване право власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Волевиявлення спадкодавця щодо переходу права власності до ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку на випадок її смерті засвідчене заповітом.

Надана ОСОБА_3 земельна ділянка була сформована, визначені її межі, внесена інформації про неї до Державного земельного кадастру, присвоєний кадастровий номер.

Такі обставини підтверджені даними кадастрового плану земельної ділянки, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3217107782019 від 19 листопада 2019 року.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України , але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться в тому числі на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту суд враховує, що вимога про захист цивільного права шляхом визнання права власності на земельну ділянку площею 3,96 га, ДП 8 пай 191, кадастровий номер 3222988400:04:001:0075, відповідає змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечить поновлення порушеного права, буде відповідати волевиявленню спадкодавця та принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача, як спадкоємця.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 050529 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки до 01 січня 2013 року здійснювали територіальні органи Держземагенств. Після набуття чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01 січня 2013 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державними реєстраторами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність дій Миронівської районної державної адміністрації чи Відділу у Миронівському районі Головного управління держгеокадастру у Київській області під час видачі ОСОБА_3 оспорюваного державного акту про право власності серії ІІ-КВ № 050529 чи виділення їй земельної ділянки.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини про успадкування ОСОБА_2 на підставі заповіту земельної ділянки, на яку в подальшому було видано оспорюваний державний акт, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на вказану земельну ділянку за спадкоємцем ОСОБА_1 є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, то такі вимоги не ґрунтуються на закону та не підлягають задоволенню.

В даному випадку позивач не обґрунтував порушення чи оспорення його прав внаслідок неправомірних дій Миронівської районної державної адміністрації чи Відділу у Миронівському районі Головного управління держгеокадастру у Київській області, позивачем не доведено, що оспорюваний державний акт про право власності на землю суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача та призведе до відновлення його порушеного права.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Шандрівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,96 га, кадастровий номер 3222988400:04:001:0075, розташовану в адміністративних межах Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 8, пай 191, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на землю серії ІІ - КВ № 050529, виданого 22 травня 2002 року Шандрівською сілською радою Миронівського району Київської області ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,96 га, в межах згідно з планом на території Шандрівської сільскої ради Миронівського району Київської області, ДП 8, пай 191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, подається до Миронівського районного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Миронівська районна державна адміністрація Київської області, код ЄДРПОУ 23579267, адреса місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності,58.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, місцезнаходження : місто Київ, вулиця Серпова, 3/14.

Шандрівська сільська рада Миронівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358848, місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Шандра, вулиця Тараса Шевченка, 100.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук